Доповни речення відповідними словами. До яких частин мови вони належать.

· Ясоччин дитсадок відвідували … (ведмедик, слоник, собачка, миша, лялька, конячка, метелик).

· Собачка Бум була … (сумна, весела, кумедна).

· У ведмедика лапи… (білі, чорні, сірі).

· Яся розстелила… (тоненький, маленький, теплий, червоний) килимок.

· Яся… (організувала, відкрила, улаштувала) дитсадок.

· Яся добре … (співає, грається, танцює) сама.

· Кількість дітей-іграшок у садку складала…(чотири, п′ять, шість).

· Перед тобою зображення Донецького державного цирку

«Космос». Він був відкритий 26 серпня 1969 року, під час святкування 100-річчя міста Донецька. В цирку працювали

такі відомі артисти як Юрій Нікулін, Олег Попов тощо.

Спираючись на власний досвід, склади розповідь про відвідування циркової

Вистави. Запиши 2-3 речення.

Слова для довідок: арена, сміливі акробати, смішні клоуни, майстерні жонглери, дресировані тварини, показувати трюки, аплодувати, виступати.

· Які частини мови ти використовував для розповіді?

 

Антон Лотоцький. Малий Тарас чумакує

Прочитай вірш.

За пагорком в долині,

Як вийти за село,

В живій криниці б’ється Прозоре джерело.

І хлібороби в спеку До нього часто йдуть. А джерело радіє,

Що з нього воду п’ють.

М. Сингаївський

· До якої частини мови належать виділені слова?

· Для чого нам потрібні службові слова?

· Чи можуть вони виконувати роль самостійних частин мови?

 

 

Українською мовою                Російською мовою

службові частини мови прийменник сполучник

Зверни увагу!

служебные части речи предлог

союз

Службові частини мови відрізняються від самостійних (повнозначних) тим, що не мають самостійного лексичного значення. Службові частини мови не мають морфологічних ознак (роду, числа, відмінка, часу, особи тощо), і самостійно не виконують ніякої синтаксичної ролі. Вони лише зв’язують слова в реченні або надають словам, словосполученням і реченням різних додаткових відтінків.

Прийменник – це службова частина мови, яка разом із відмінковими закінченнями служить для зв’язку слів у словосполученні та реченні. Ось деякі з них: о, без, для, до, крім, на, з, від, по, у, через, між, над.

Сполучники – це службові слова, що пов’язують однорідні члени речення та частини складного речення. Ось деякі із сполучників: і, а, але, якщо, хоча, тому що, коли, поки, щоб, або.

Прочитай оповідання.

МАЛИЙ ТАРАС ЧУМАКУЄ

Літо 1824 року було дуже гарне. Небо голубе та ясне від палкого сонячного проміння, що так і ллється потоками на зелені садки Кирилівки, на білі хатини з чорними стріхами й димарями, на пишні квітники перед хатами та на блискучі церковні бані. Тільки в хаті Шевченків

невесело. Недобра мачуха побиває дітей-пасинків і проклинає їх, а вже найбільше малого Тараса. Бачить це батько, бачить старенький дідусь, і жаль їм хлопчини.

— Невинно терпить, – каже батько. Задумався старий дідусь, а по хвилині каже:

— А знаєш що, Грицю! Ось ти вибираєшся чумакувати, візьми й Тараса з собою...

Тарас почув таку милу новину, і мовби його на сто коней посадили. Поїде, світа побачить, степи, козацькі могили. І пригадує собі, як то він уже «їхав з чумаками», тому чи не чотири роки вже буде, тоді, як він ішов до «залізних стовпів».

На другий день раненько батько з Тарасом поснідали, сіли на віз, перехрестилися і... воли рушили. Минають поля, гаї, села, а ось уже й місто біліє перед ними.

— Що це за місто? – питається в батька Тарас.

— Гуляйполе, – відповідає батько.

І знов села, поля, хутори. При дорозі буйна трава. Батько спиняє воли, випрягає, пускає їх на пашу.

— Обідатимемо, сину, – каже. Сідають на возі, обідають.

— То вже степ, тату?

— Ні, Тарасе, це ще не степ, але ось як виїдемо в Херсонщину, то вже почнеться справжній степ, широкий, буйний. Тільки то вже не те, що було колись, тепер уже багато степу зорали, замість тирси пшениця шумить.

Тарас не дивиться на міста, його очі біжать дальше – за річку Тикич, у степ безмежний.

— А це вже справжній степ? – допитується знову Тарас.

— Так, це вже степ, – відповідає батько.

Віз котиться широким шляхом, а обабіч шляху шумлять високі трави, що вже почали жовкнути від палючого сонця. Тарас бігає зором по степу якось розмріяно. А по хвилині питається:

— Тату, то тут жили запорожці?

— Так, кажуть старі люди, що тут була запорозька вольниця, – відповів батько.

А Тарас уже не допитується, задумався. Його уява малює йому буйних, чубатих запорожців, як вони ганяються степом, здоганяють татар, що везуть ясир з України, заводять бій з татарами, бранців визволяють. А потім копають могилу товариству, що впало в бою, і сиплять високу-високу. Все так, як дідусь оповідав, а дідусь знає, бо пам'ятає і запорожців, і гайдамаків.

Антон Лотоцький

· Назви головного героя твору. Розкажи, яким ти уявляєш собі Тараса.

· Вибери опис Кирилівки і підготуй виразне читання цього уривка.

· Знайди уривок до малюнку. Зверни увагу, по яких місцях проїжджали Тарас з батьком.

· Попрацюй в групах і підготуй переказ за самостійно складеним планом.

Це цікаво знати!

Чумацький Шлях відомий під назвою Молочний Шлях, бо зорі розсипались по небу і освітлюють його молочним сяйвом.

Чумацтво – це торговий промисел на возах.

Віз – це велика дерев’яна конструкція для перевезення важких вантажів по бездоріжжю степів.

Запорожці – вільні козаки, які жили за порогами Дніпра.