Виразно Прочитай вірш. Зверни увагу на підкреслені слова. Чітко Назви звуки, Які позначає виділена буква.

Соловейку – соловʼ ю Я приспівочку зівʼ ю, Свіжу та барвисту,

З золотого листу.

 

Зверни увагу!

Андрій Малишко

Апостроф   –  це  знак   (ʼ),  який  вживається  на  письмі  для позначення роздільної вимови приголосного твердого звука перед м'яким звуком [й].

Апостроф пишеться після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, які позначають по два звука [йа], [йу], [йе], [йі].

Прочитай казку.

КАЗКИ ПʼЯТИНКИ

Фея Пʼятинка спускається на землю щоп’ятниці. Вона товаришує з дев’ятирічним Антоном, який мешкає у твоєму

місті. Щоп’ятниці Пʼятинка гостює у нього.

Цієї п’ятниці   фея розповідає Антонові, що першим гончарем на світі був Бог.

–  А  ти  знаєш,  –  каже  фея  Пʼятинка,  –  що

людські серця дуже подібні до глечиків. Поки людина живе, її серце наповнюється добрими вчинками, знаннями, любов’ю, добротою, мудрістю, радістю, спогадами.

Антон уважно слухає фею Пʼятинку, адже вона – чарівна фея.

За Дзвінкою Матіяш

· Як ти думаєш, чому цей текст названо казкою?

· Спиши перший абзац. Підкресли слова, які пишуться з апострофом. Поясни правопис апострофа.

· Знайди виділене слово. Вимов в ньому звуки. Поясни правопис апострофа.

· Прочитай слова феї Пʼятинки. Поясни, як ти їх розумієш. Зроби звуковий аналіз слова з апострофом.

Віднови прислів’я. Запиши.

Народ скаже,                               таке й «доброго здоров'я». Краще на п'ять хвилин раніше,    як зав'яже.

Яке «доброго дня»,                     ніж на одну пізніше.

4.

Перевір себе, чи правильно ти вживаєш апостроф. Утвори слова за зразком.

· Поясни вживання апострофа. Запиши слова другого стовпчика,

поділяючи на склади.

Зверни увагу!

При переносі слів апостроф не відокремлюється від попередньої букви: соломʼя – ний, подві – рʼя.

Прочитай вірш Лариси Петрівни Косач-Квітки.

ВИШЕНЬКИ

Поблискують черешеньки В листі зелененькім, Черешеньки ваблять очі Діточкам маленьким.

Дівчаточко й хлоп’яточко Під деревцем скачуть, Простягають рученята Та мало не плачуть: Раді б вишню з’їсти,

Та високо лізти,

Дай відповіді на запитання:

Ой раді б зірвати, Та годі дістати!

«Ой, вишеньки-черешеньки, Червонії, спілі,

Чого ж бо ви так високо Виросли на гіллі!»

«Ой, того ми так високо Виросли на гіллі, –

Якби зросли низесенько, Чи то ж би доспіли?»

· Чи сподобався тобі вірш? Поясни його назву.

· Чому діти не можуть дістати вишень?

· Що вони роблять для того, щоб їх дістати? Прочитай.

· З яким запитанням діти звертаються до вишеньок?

· Прочитай, яку відповідь дали їм вишеньки.

· Знайди у вірші пестливі слова. Для чого їх уживає поетеса у вірші?

· Прочитай виразно вірш.

· Випиши слова з апострофом. Поясни його вживання.

6. Послухай текст.

Подобається Незнайкові у школі. Тут його всі люблять, пояснюють усе, чого він не знає. Ось і сьогодні хлопчик сидить на уроці. Учителька дає завдання:

— Прочитайте слова, записані на дошці російською й українською мовами. Прислухайтесь, чи однаково вимовляються приголосні в кінці слів:

голубь – голуб степь – степ любовь – любов

семь – сім верфь – верф токарь – токар

Незнайко одразу помітив, що неоднаково. А ви помітили?

Якщо ви помітили відмінність у вимові, то зможете пояснити, чому в українській мові після букв б, п, в, м, ф та р не треба писати м'який знак. Спробуйте!

А тепер порівняйте вимову кінцевих приголосних у словах: тушь – туш                                 отрежь – відріж

Що ви помітили?

· Зробіть висновок про правопис цих слів в українській мові. Перевір себе за правилом.

Зверни увагу!

В українській мові після букв б, п, в, м, ф, ж, ч, ш та р (у кінці слів) ніколи не пишеться м'який знак.