Головне пророцтво Ісуса Христа

Євангеліє (добра новина) — це утаємничена книга, щедро насичена божественною мудрістю. Окрім пророцтва про руйнування Єрусалима, яке точно збулося, вона донесла до нас пророцтво про ознаки наближення Царства Божого. Згідно з Євангелієм, Царство Боже — це стан поєднання божественного і людського як у душі окремої людини, так і в суспільстві. А щодо проявів Царства Божого, то вони знаходиться в дуже широкому діапазоні — від маленького зародку (“гірчичного зерна”) до цілісної реалізації (“великого дерева”).

Людина, в якій розвивається Царство Боже, все більше наближається до стану боголюдини, ідеальною реалізацією якого був Ісус Христос, тому єдиним способом реалізації людиною свого боголюдського потенціалу є наслідування Христа.

Якщо ж Царство Боже проростає в людській спільноті, то вона набуває ознак боголюдства. Боголюдством прийнято називати християнську спільноту, для якої наслідування Христа є не теорією, а самим способом життя. Генеральна лінія розвитку християнства йде саме в цьому напрямку, про що добре висловився протоієрей Олександр Мень: “ Століття, що минули від пасхального ранку в Юдеї, є лише прологом до боголюдської повноти Церкви, початком того, що було обіцяно їй Ісусом ”, “ Якщо ми поставимо перед собою запитання, в чому ж сутність християнства, то повинні будемо відповісти: це — боголюдство, поєднання обмеженого і тимчасового людського духу з нескінченним Божественним. Це освячення плоті. Адже з того моменту, як Син людський прийняв наші радощі, страждання і нашу любов, наша праця, природа, світ, все, в чому Він знаходився, в чому він радів як людина і Боголюдина, — не відкинуто, не принижено, а піднесено на вищий рівень, освячено ”.

У термінах футурології перехід спільноти до стану боголюдства називається Великим Переходом або Переходом-IV — цивілізаційно-расовим переходом на четвертий психоінформаційний рівень, тобто рівень цілісності та мудрості. Як ми вже знаємо, цей перехід розпочався у 1996 році і розвивався у прихованій формі, проте з 2004 року його прояви мають раптово виринути на поверхню життя.

— Невже Христос вказав ознаки наближення часу Великого Переходу до Царства Божого?

Фундаментальною ознакою тут є те, що у спільноті поширюється здатність розрізняти Боже і диявольське, істинне і облудне. Цей благословенний час у Євангелії називається порою “дозрівання плодів” або “жнивами”, а її опису присвячена унікальна притча, записана лише у Євангелії від Матвія (див. 8.12. “Притча про інформаційну війну”). У ній Христос розповідає про настання часу, коли люди дозріють до адекватного сприйняття Його вчення, матимуть достатньо знань і можливостей для виявлення в Євангелії пізніших ворожих вставок. Тоді треба буде зібрати виявлені “інформаційні закладки” і назавжди викинути геть (“спалити”), а правдиве вчення зібрати в цілісну систему. Як тільки це буде зроблено, тоді відразу ж почнеться боголюдське перетворення спільноти, оскільки будуть знесені світоглядні перепони перед проростанням Царства Божого в індивідуальній і суспільній свідомості.

— Які є підстави стверджувати, що Жнива Господні й активна трансформація суспільства розпочнуться саме у 2004 році?

Річ у тім, що восени 2003 року мені вдалося вийти на методику виявлення в Євангелії ворожих вставок-фальсифікацій, тобто “куколю”. Це стало можливим в силу двох обставин: по-перше, накопичено критичну кількість знань щодо вчення Христа в контексті природи нашого світу та еволюції людського роду; по-друге, з’явилися комп’ютерні технології, які виводять текстологічні дослідження Біблії на принципово вищий рівень, оскільки дозволяють за кілька хвилин робити те, на що раніше потрібно було витратити багато місяців і років марудної праці. Наприклад, глобальна мережа Інтернет перетворилась на планетарну базу даних, яка дозволяє за лічені хвилини зібрати всю наявну в ній інформацію з досліджуваного питання.

Завдяки цим безпрецедентним можливостям можна порівняно легко виявляти чужорідні вставки. “Ворог-чоловік”, який порозкидав їх по тексту Євангелія, не міг цього передбачити. Тож зроблені ним інформаційні закладки, які ще 10 років тому могли вважатися “ідеальними підробками”, сьогодні виглядають як брудні сліди на чистій тканині. Видалення їх започаткує народження нової України.

— А чи можна детальніше розписати можливий сценарій цього народження?

Так, це можна зробити.

9.7. Десятирічний план

Річ у тім, що наступний 10-річний психоінформаційний цикл 2004—2015 підпорядковується Принципу чотирьох фаз так само, як і попередній 20-річний цикл 1984—2004:

фаза 1 — генерування і популяризація нової ідеї (3/10 всього циклу, “Трета-юга”);

фаза 2 — створення діючого прототипу (2/10 циклу, “Двапара-юга”);

фаза 3 — кризова перевірка життєспроможності прототипу (1/10 циклу, “Калі-юга”);

фаза 4 — повноцінна реалізація ідеї та її тиражування (4/10 циклу, "Сатья-юга").

На першій фазі реалізуються брахманські (світоглядно-релігійні) аспекти ідеї, на другій — кшатріївські (військово-організаційні), на третій — бізнесові, а на четвертій фазі система досягає цілісності (тотальності) і здійснює стрімкий перехід у нову якість.

Застосування описаних закономірностей до згаданого 10-річного циклу дозволяє побачити такий ідеальний сценарій:

2004—2006. Популяризація ідеї Великого Переходу: очищене Євангеліє (“пшениця без куколю”), нова ідеологія (Арійський Стандарт), нова церква (Брахманат), нова держава (Гетьманат), нова соціально-економічна доктрина (український солідаризм), новий менеджмент (творче застосування воєнних стратегій в управлінні та бізнесі), арійський спосіб життя (шлях воїна). Ініціація пасіонарного спалаху та його правильне спрямування. Створення масового релігійного руху у формі православного ставропігійного братства (робоча назва — “Ставропігіон Вишня Борія”) та його політичного крила. Створення в середовищі Ставропігіону помісної української християнської церкви — Брахманату Вишня Борія. Розробка правової моделі нової держави — Третього Гетьманату. Здобуття конституційної більшості у Верховній Раді після виборів 2006 року і прийняття нею нової Конституції.

2007—2008. Практичне формування прототипу держави Третього Гетьманату, конституційний перехід до нового суспільно-політичного ладу, ренаціоналізація великого бізнесу і створення державних ТНК, максимальне сприяння середньому і дрібному бізнесу, курс на формування варново структурованого (громадянського) суспільства, самоврядування і вивільнення народної творчості та ініціативи. Організація еліти нової української нації і формування нового істеблішменту

2009—2010. Адміністративно-територіальна реформа (100 органічних округів, 100 полків арійського козацтва, здатних до ведення бойових дій на всіх 7 рівнях сучасної війни, трирівнева система управління “центр—округ—населений пункт”, соціополіси як спеціалізовані точки росту нової цивілізації), кризове випробовування, перевірка системи на міцність, виявлення слабких ланок, кадрове очищення, остаточне формування української еліти нового циклу.

2010—2015. Формування повноцінної української нації нового циклу, здійснення Четвертого цивілізаційно-расового переходу до нової екологічної ніші, тобто на вищий рівень стосунків “людина—Бог”, “людина—людина”, “людина—природа” і “людина—техносфера”, досягнення пророкованого Христом стану Царства Божого, тобто гармонійного поєднання божественного і людського як в окремій людині, так і в суспільстві. Початок Золотої доби України, що супроводжуватиметься новим пасіонарним спалахом, а також демографічним, культурним і технологічним вибухами з їх наступним виплескуванням у навколишній світ (як співає КОМУ ВНИZ, “та й засієм білим світ той сивий, білим зерном попід самі зорі...”).

Повторимо, що успіх описаної стратегії визначається її правильним початком у 2004 році.

— Серед українського народу вже давно живе надія на лідера, який мобілізує націю і приведе її до перемоги. Щоправда, досі такий не з’явився. Не видно навіть кандидатів...

Всьому свій час. Нинішня Україна лише через 2—3 роки буде готова до спілкування з таким лідером-мобілізатором.

Мобілізатор чи цілитель?

Спробуйте уявити собі український народ як велику людину. Навіть при поверховому погляді зрозуміло, що ця людина ослаблена, перелякана, задурена. Ми-то знаємо, що в її колективній душі дрімає колосальна боголюдська потуга, але на сьогоднішній день Україна справді дуже хвора. Тому протягом найближчих двох років будь-яка спроба мобілізації її остаточно доконає. Всі об’єктивні показники говорять про те, що Україна потребує не мобілізації, а зцілення — духовного, психічного і фізичного.

Якщо коротко, то український народ має стати самим собою. Йому треба подолати нинішній стан світоглядного і соціального хаосу, усвідомити себе солідарною спільнотою, почати жити власним розумом. Одне слово, треба досягнути внутрішньої цілісності. Тому якщо говорити про національ­ного лідера, то Україна потребує не Мобілізатора, а Цілителя. Спочатку має з’явитися духовний лідер нації, який пояснить українцям, хто вони такі, звідки прийшли і куди йдуть.

Відомо, що ключовою умовою зцілення є взаєморо­зуміння та довіра між цілителем і пацієнтом. З погляду психології ідеальним варіантом є такий, коли лікар і пацієнт належать то того ж самого психологічного типу (соціотипу), адже тоді між ними налагоджуються т. зв. “тотожні стосунки”, найкращі для взаєморозуміння, навчання, виховання, переда­вання інформації. Етнопсихіка українського народу описується соціотипом “Миротворець”, тому ідеальний Цілитель також мав би бути “Миротворцем”.

Якщо він спроможеться знайти вірні слова і особистим прикладом покаже народові шлях до преображення, тоді про­тягом двох-трьох років і відбудеться зцілення. Лише після цього український народ буде спроможний упізнати Мобілізатора, повірити в нього і піти за ним.

— Наскільки вірогідним є об’явлення в Україні спочатку Цілителя, а потім Мобілізатора?

Їхній прихід є неминучим. Вони прийдуть до нас тоді, коли прийде повнота часу і коли ми будемо готові їх зустріти: “Великі воїни з’являються тоді, коли приходить час великих битв”. Від червня 2004 року почалася велика 10-річна битва за Україну. Її перша фаза полягає в духовно-психічному зціленні народу через донесення до нього нових знань.

— Звідки така впевненість, що сприйняття народом нових знань приведе до його преображення?

Істинні знання завжди активні: як тільки вони прони­кають у свідомість, так відразу ж починають її перетво­рювати. А коли людина починає по-іншому дивитися на світ, то виникає невідповідність і напруження між ідеальним (“тонким”) і фізичним (“грубим”) світами. Для виправлення цієї невідповід­ності фізичний світ починає підтягуватися до свого мисленного проекту. Саме це ми і зможемо спостерігати протягом 2004 і наступних років. Урешті-решт, це і буде критерієм істинності нових знань, оскільки “будь-яке дерево пізнається за його плодами”. Цю ж саму думку можна висловити й так: “Практика — критерій істини”. Або так: “Істинне те, що продуктивне”, тобто те, що дає добрі плоди.

 

10. Дерзайте, діти Бога!

А тепер саме час повернутися до того, що Христос назвав наріжним каменем всього Свого вчення. Йдеться про питання одноразового чи багаторазового втілення людського духу. Воно надзвичайно хвилює сучасну людину, проте на нього не дає ясної відповіді ні наука, ні релігія.

Наш буденний досвід свідчить про те, що людина не пам’ятає своє попереднє життя, з чого робиться поспішний висновок, що вона втілюється лише один раз. У той же час всім зрозуміло, що відсутність пам’яті — це не аргумент, адже людина багато чого не пам’ятає. Наприклад, кожен з нас колись народився, проте ніхто про це не пам’ятає (приблизно до трьох років у дитини взагалі відсутня довгострокова пам’ять). Врешті-решт, ми навіть не пам’ятаємо, що їли кілька днів тому.

З іншого боку, достеменно відомо, що з цього загального правила бувають рідкісні винятки: науково зафіксовано, що деякі люди досить ясно пам’ятають важливі моменти свого попереднього життя в іншому тілі. Частіше зустрічаються випадки туманного передчуття свого поперед­нього існування, з яким ми спонтанно зіштовхуємося в різних незвичайних ситуаціях і змінених станах свідомості, передусім у своїх снах. Найчастіше спогади про попереднє існування трапляються в маленьких дітей, проте по мірі дорослішання наша земна метушня всі ці спогади успішно стирає.