Актуальні проблеми примушування до вступу в статевий зв'язок.

Основний безпосередній об'єкт злочину - статева свобода особи. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути право власності, честь і гідність особи.

Потерпілим від цього злочину є особа жіночої або чоловічої статі. У разі, коли до вступу в статевий зв'язок примушувалась осо­ба, яка не досягла статевої зрілості, дії винного, крім ст. 154, квалі­фікуються за ст. ст. 14 і 155 як готування до статевих зносин з осо­бою, яка не досягла статевої зрілості.

Матеріальна залежність передусім означає, що матеріальна до­помога з боку суб'єкта злочину виступає єдиним, основним або іс­тотним джерелом існування потерпілої особи, і позбавлення такої допомоги здатне поставити жінку або чоловіка у скрутне станови­ще. Матеріальна залежність має місце, зокрема, тоді, коли жінка або чоловік перебувають на повному або частковому утриманні винного, проживають на його житловій площі, а також коли дії вин­ного спроможні іншим чином викликати істотне погіршення матеріа­льного становища потерпілої особи (йдеться, наприклад, про відноси­ни цивільного боргу, відносини між спадкодавцем і спадкоємцем).

Службова залежність означає, що: а) потерпіла особа є підлег­лою винного по роботі; б) потерпіла особа підлягає службовому контролю з боку винного (скажімо, ревізор і комірник); в) реаліза­ція істотних інтересів потерпілої особи залежить від поведінки вин­ного по службі (наприклад, науковий керівник і аспірант).

Одержання службовою особою за виконання чи невиконання дій по службі такої послуги немайнового характеру, як вступ у ста­тевий зв'язок, за наявності до цього підстав може розцінюватись як зловживання службовим становищем, вчинене в інших особис­тих інтересах, і кваліфікуватись за відповідною частиною ст. 364.

Не утворює розглядуваного складу злочину примушування до вступу в статевий зв'язок, яке здійснюється шляхом використання ма­теріальної або службової залежності не жінки або чоловіка, з якими плануються сексуальні контакти, а їх близьких родичів або інших осіб.

З об'єктивної сторони злочин виражається у примушуванні особи жіночої або чоловічої статі до вступу у статевий зв'язок.

Статевий зв'язок природним або неприродним способом охоплює як одноразові, так і не­одноразові статеві контакти незалежно від їх гетеро‒або гомосексуальної спрямованості. Якщо потерпіла особа добровільно пого­джується на одні форми сексуальних контактів, але заперечує про­ти інших, її примушування до них за наявності до цього підстав утворює об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 154.

Як протиправний психічний вплив примушування за своїм змі­стом включає відкриту або завуальовану погрозу настання для по­терпілої особи небажаних для неї наслідків матеріального, службо­вого або особистого характеру (позбавити утримання або можли­вості проживати на житловій площі, звільнити з роботи, зменшити зарплату тощо). Дана погроза відрізняється за своїм змістом і харак­тером від погрози при зґвалтуванні та насильницькому задоволенні статевої пристрасті неприродним способом тим, що у разі вчинення злочину, передбаченого ст. 154, життя і здоров'я потерпілої особи або її близьких родичів не ставиться у небезпеку, а сама погроза загалом спрямовується у майбутнє. Воля потерпілої особи не придушується і повністю не ігнорується, хоч на неї і чиниться протиправний тиск.

Відповідальність за ч. 1 ст. 154 настає лише за умови, що вплив на потерпілу особу здійснювався з використанням її матеріальної або службової залежності від винного, яка відіграє роль своєрідного засобу досягнення бажаного злочинного результату. Пропозиції вступити в статевий зв'язок, настійливі прохання, поєднані з обі­цянками створити кращі матеріальні чи службові умови (напри­клад, призначити на більш високооплачувану посаду), наданням по­дарунків і пільг, домагання, які не поєднуються з погрозами вико­ристати залежність і тим самим завдати істотних неприємностей і втрат, не утворюють складу злочину, передбаченого ст. 154.

Діяння, передбачене ст. 154, сконструйоване законодавцем як злочин з усіченим складом, який визнається закінченим з моменту здійснення на волю потерпілої особи психічного тиску у формах, висвітлених вище. Та обставина, що жінка або чоловік погодились вступити у статевий зв'язок або, навпаки, відхилили домагання, не впливає на кваліфікацію вчиненого, однак може бути врахована при призначенні покарання.

Суб'єктом злочину є особа жіночої або чоловічої статі, якій виповнилось 16 років. Суб'єкт злочину є спеціальним: це особа, від якої жінка або чоловік матеріально чи службово залежні.

Дії особи, яка, маючи намір вступити з потерпілою особою у ста­тевий зв'язок, підбурює іншу особу вчинити примушування жінки або чоловіка до вступу у такий зв'язок, слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 27 і ст. 154.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікованими видами цього злочину є примушування до вступу у статевий зв'язок, поєднане з погрозою: 1) знищення, по­шкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (йо­го) близьких родичів; 2) розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів.

Під погрозою знищити (пошкодити) майно у ч. 2 ст. 154 слід розуміти погрозу довести майно, яке належить потерпілій особі або її близьким родичам на праві приватної власності, до повної (част­кової) непридатності цього майна за його цільовим призначенням.

Погроза вилучити майно - це погроза протиправним шляхом (на­приклад, шляхом крадіжки, грабежу або розбою) позбавити влас­ника належного йому майна.

Не має значення те, чи мала винна особа насправді намір і мо­жливість реалізувати висловлену погрозу. Важливо лише, щоб за­лякування було сприйнято потерпілою особою як таке, що може бути реально здійснене.

Погроза розголосити відомості, що ганьблять потерпілу особу або її близьких родичів, ‒це залякування повідомити у будь-який спосіб певним особам або невизначеному колу осіб справжні або вигадані дані про потерпілу особу або її близьких родичів, їхні дії або дії, вчи­нені щодо них, які потерпіла особа бажає зберегти у таємниці і роз­голошення яких, на її думку, здатне скомпрометувати або принизити честь і гідність людини (дані про інтимні сторони життя, венеричні захворювання, аморальні вчинки, злочинну діяльність тощо).