Актуальні проблеми кримінальної відповідальності за військові злочини.

ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІЗА ВЧИНЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ ЗЛОЧИНІВ В БОЙОВІЙ

Актуальність теми.

Сьогодення характеризуєть-ся складною економічною, військово-політичною ісоціальною ситуацією в Україні, що погіршуєтьсяу зв’язку з наявністю де-факто військового проти-стояння на сході країни, а також відсутністю ко- рінних реформ економічного характеру. Це змушуєзаконодавця відповідним чином реагувати на сучас-ні виклики та на їх вплив на нормальний порядокфункціонування та розвиток суспільних відносин.Не є винятком і сфера кримінально-правового ре-гулювання суспільних відносин, що випробовуютьпостійних змін через вкрай негативну ситуацію вкраїні.На цьому фоні Верховна Рада України ЗакономУкраїни «Про внесення змін до Кримінального кодек-су України щодо посилення відповідальності за окре-мі військові злочини» від 12.02.2015 р. № 194-VIIIскорегувала убік посилення покарання за окремі вій-ськові злочини, а також внесла відповідні зміни доформулювань диспозицій статей розділу XIX «Зло-чини проти встановленого порядку несення вій-ськової служби (військові злочини)», залишившибойову обстановку як особливо кваліфікуючу озна-ку об’єктивної сторони військових злочинів, давшивизначення такої обстановки у примітці 1 до ст. 402Кримінального кодексу України (далі – КК України).Такі законодавчі новели вимагають науково об-ґрунтованого переосмислення поняття «бойова об-становка», оскільки від правильного його тлумачен-ня залежить законність застосування (реалізація)норм КК України, які встановлюють покарання заокремі військові злочини, вчинені в умовах воєнно-го стану чи в бойовій обстановці. Такі злочини за-конодавець відніс до категорії тяжких та особливотяжких, що спричиняє необхідність ретельнішоговивчення обставин їх вчинення.Представники кримінально-правової науки за-вжди своєчасно реагували на будь-які зміни зако-нодавства, у тому числі й на розгляд вказаного по-няття. Так, його визначення знайшло відображення внаукових працях таких вчених, як В.П. Бодаєвський,В.О. Бугаєв, С.І. Дячук, В.І. Касінюк, В.А. Климен-ко, М.І. Карпенко, М.Й. Коржанський, М.І. Мельник,М.І. Панов, М.М. Сенько, М.І. Хавронюк, С.О. Ха- ритонов, О. А. Чуваков та ін. Вказаний феномен до-сліджувався з точки зору з’ясування особливостейопису рис об’єктивної сторони та суб’єктів злочинівпроти встановленого порядку несення військовоїслужби (військові злочини).Разом з тим слід вказати, що поняття бойовоїобстановки має бути дано з урахуванням не лишеспецифіки військових злочинів, а виходячи з його розуміння кримінально-правовою доктриною. Томуметою статті є подальше теоретичне осмисленнязмісту тих формулювань, що використовує законода-вець у диспозиціях відповідних статей КК України,

 

Науковий вісник Ужгородського національного університету, 201

♦

які згодом впливають на функціонування законодав-чої платформи механізму реалізації кримінальноївідповідальності за вчинення військових злочинів вумовах воєнного стану або бойової обстановки.

Виклад основного матеріалу.

Встановлення на-явності обставин воєнного стану чи бойової обста-новки у військових злочинах як особливо кваліфі-куючої основний та кваліфікований склади ознаки єневипадковим. Це пов’язано з тим, що воєнний станабо бойова обстановка значно підвищують ступіньсуспільної небезпеки злочинів проти встановлено-го порядку несення військової служби. При цьомупідвищена суспільна небезпека полягає в тому, щозлочинне посягання відбувається тоді, коли військо-вослужбовець перебуває в безпосередньому зіткнен-ні із супротивником, виконує бойове завдання, томукримінально карані делікти військовослужбовців,передбачені розділом XIX Особливої частини ККУкраїни, можуть серйозно вплинути на боєздатністьвійськового підрозділу, частини (корабля), з’єднання.Відповідно до абз. 12 ст. 1 Закону України «Прооборону України», військовий стан розуміється якособливий правовий режим, що вводиться в Україніабо в окремих її місцевостях у разі збройної агресіїчи загрози нападу, небезпеки державній незалежнос-ті України, її територіальній цілісності та передба-чає надання відповідним органам державної влади,військовому командуванню та органам місцевого са-моврядування повноважень, необхідних для відвер-нення загрози та забезпечення національної безпеки,а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеженняконституційних прав і свобод людини і громадянината прав і законних інтересів юридичних осіб із зазна-ченням строку дії цих обмежень.Що ж стосується бойової обстановки, то законо-давець дав її легальне визначення у примітці 1 дост. 402 КК України. Відповідно до вказаної норми,під бойовою обстановкою в розділі XIX Особливоїчастини КК України слід розуміти обстановку на-ступального, оборонного чи іншого загальновій-ськового, танкового, протиповітряного, повітряного,морського тощо бою, тобто безпосереднього засто-сування військової зброї і техніки стосовно військо-вого супротивника або військовим супротивником.Обстановка бою, в якому бере участь військовез’єднання, частина (корабель) або підрозділ, роз-починається і закінчується з наказу про вступ у бій(припинення бою) або з фактичного початку (завер-шення) бою.З цього законодавчого визначення поняття «бо-йова обстановка» можна дійти висновку, що воно розуміється у контексті обставин часу – періоду(часу) бою. Отже, без визначення дефініції обста-новки вчинення злочину неможливо з’ясувати змістоб’єктивної сторони відповідних складів військовихзлочинів, а отже, правильно кваліфікувати вчинене.У Великому тлумачному словнику сучасної укра-їнської мови обстановка визначається як сукупністьумов, за яких що-небудь відбувається; становище намісці воєнних дій, зумовлене їх перебігом, співвідно-шенням бойових сил, їх розташуванням, характероммісцевості та ін. [2, с. 820]. За формулюванням слов-ника з кримінального права обстановка вчиненнязлочину – це об’єктивні умови, у яких відбуваєтьсязлочин [3, с. 292]. У навчальній літературі обста-новка вчинення злочину визначається як сукупністьумов і обставин, при яких відбувається суспільнонебезпечне діяння. Ця ознака об’єктивної сторонибезпосереднім чином впливає на ступінь суспільноїнебезпеки і юридичну оцінку вчиненого [4, c. 177].С.Ф. Денисов розглядає обстановку вчинення зло-чину як конкретні об’єктивні умови, в яких вчиню-ється злочин. При цьому, на його думку, законода-вець застосовує у нормі КК назване поняття лишев тому разі, якщо необхідно закріпити в правовомуположенні значну кількість конкретних видів обста-новки, що мають певні загальні для них властивості,тотожні у кримінально-правовому значенні [5, c. 80].На думку О.Ю. Кучера та М.В. Карчевського,юридична обстановка становить інформаційну до-даткову якісну характеристику часу вчинення злочи-ну, що надається шляхом вказівки у законі на певніумови, якими супроводжується вчинення злочину. Іюридичний час, і юридичну обстановку вони вважа-ють інформацією одного порядку, відомостями проодне й те саме – про певний проміжок часу, протягомякого вчинення певного діяння є злочином. Проте ви-значення цього проміжку часу, якщо він виражаєть-ся за допомогою такої ознаки об’єктивної сторонискладу злочину, як юридичний час, конструюється,як зазначають О.Ю. Кучер і М.В. Карчевський, за-вдяки кількісним параметрам («під час», «у період»тощо) [6, c. 316].Ф. Сюндюков і А. Василіаді визначають обста-новку як сукупність взаємодіючих об’єктів (людей,матеріальних предметів, природних і соціальнихпроцесів, відносин), що виявляють себе там і тоді,де і коли відбувається суспільно небезпечна дія абобездіяльність. Кількісний склад обстановки, а такожякісний стан утворюючих її об’єктів у конкретнихвипадках можуть бути будь-якими, тому зовнішняформа і характер обстановки також можуть бутинайрізноманітнішими [7, с. 26]. І. М. Тяжкова підобстановкою вчинення злочину розуміє сукупністьвзаємодіючих обставин, при наявності яких відбува-ється злочин [8, с. 262].Однак питання щодо обстановки вчинення зло-чину не є простим, як можна дійти висновку приповерховому його вивченні. У першу чергу це сто-сується кількості умов (факторів, елементів), що скла-дають поняття «обстановка вчинення злочину», тобтоструктуру обстановки вчинення злочину, що й маютьбути покладені у визначення поняття «бойова обста-новка». Вчені-криміналісти виокремлюють від двохдо восьми таких елементів (факторів). Так, В.М. Ку-дрявцев, зокрема, вважає, що обстановка вчиненнязлочину включає місце, час та інші конкретні умовийого вчинення [1, c. 22]. А.Г. Василіаді до складовихчастин поняття обстановки відносить різні об’єктидійсності: 1) місце вчинення злочину; 2) час вчи-нення злочину; 3) людину; 4) матеріальні предмети;5) природно-кліматичні та деякі інші фактори [9, с. 13].

 

Серія ПРАВО. Випуск 33. Том 2

♦

Загальновідомо, що будь-яке суспільно небез-печне посягання відбувається в конкретному міс-ці і в конкретний час. При цьому місцем учиненнязлочину визнається певна територія, де було початоі закінчено діяння або наступив суспільно небез-печний результат кримінально караного посягання[4, c. 177], а часом вчинення суспільно небезпечно-го діяння – обов’язкова ознака конкретного злочинуу тому разі, якщо його зазначено в законі про кри-мінальну відповідальність як ту чи іншу частину року, місяця, тижня або доби, тобто як часовий пері-од, протягом якого він вчиняється [4, c. 177]. Часомвчинення військового злочину є певний період чимомент, описаний у диспозиції кримінально-право-вої норми розділу ХІХ Особливої частини КК, щомає кримінально-правове значення, протягом якогобуло виконано суспільно небезпечне діяння чи на-ступив злочинний результат, тобто вчинений злочин[10, c. 15]. Однак їхня сукупність не вичерпує обста-новку вчинення конкретного злочину. В іншому ви-падку не було б ніякого сенсу виокремлювати наукоюкримінального права місце вчинення злочину та часвчинення злочину як самостійні ознаки об’єктивноїсторони. Так, ч. 1 ст. 428 КК України встановлює по-карання за залишення військового корабля, що гине,командиром, який не виконав до кінця своїх службо-вих обов’язків, а також особою із складу команди ко- рабля без належного на те розпорядження командирау виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Корабель у цьому випадку є місцем вчиненнязлочину. Однак для притягнення командира кораблядо кримінальної відповідальності необхідно встано-вити, що злочин вчиняється у такій обстановці, щоз необхідністю спричиняє загибель корабля. Якщовідсутня вищезгадана обстановка, тобто корабельнаявний, і командир з якої-небудь причини вирішивзалишити його, то покарання йому не може бутипризначене.Разом з тим місце вчинення злочину і час вчи-нення злочину мають значення для визначення об-становки вчинення злочину, виходячи з розумінняпростору як органічної їхньої єдності тоді, коли нічас, ні територія не можуть існувати одне без одно-го (для військових злочинів – час бою і поле бою).В обстановці вчинення злочину місце і час його вчи-нення виконують важливу формалізуючу функцію.В одних випадках вони уможливлюють виділеннязначущої саме в кримінально-правовому розумінніділянки обстановки, в інших – вони утворюють про-сторово-часові кордони, у межах яких реалізуєтьсяпринциповий для кримінального права вплив обста-новки вчинення кримінально протиправного деліктуна ступінь його суспільної небезпечності.По-різному також виявляють себе й інші елемен-ти (фактори) обстановки вчинення злочину. Значеннялюдини, як елемента (фактора) обстановки вчиненнязлочину, може полягати в тому, що її психофізичнийстан (наприклад, при оцінці відповідності оборон-них дій небезпечності посягання чи обстановці за-хисту істотне значення мають фізичні можливостіособи, яка захищається) і соціально-правовий ста-тус (злочин щодо особи, яка виконує службовий абогромадський обов’язок) можуть впливати на ступіньсуспільної небезпечності вчиненого. Для розуміннябойової обстановки людина (військовослужбовець),наприклад, при невиконанні наказу в бойовій об-становці (ч. 3 ст. 403 КК України) відіграє особливу роль. Це пов’язано з наявністю відповідної підготов-ки (військо-тактичної, фізичної, стрілецької тощо), атакож морально-психологічної готовності виконатибудь-який наказ в умовах бою, що визнається у п. 1гл. 1 чинного Бойового статуту Сухопутних військ(ч. ІІ (батальйон, рота), введеного в дію наказом мі-ністра оборони України від 2 вересня 1994 р. № 232,основною формою тактичних дій військ, і є органі-зованими та узгодженими за метою, місцем і часомударами, вогнем і маневром з’єднань, частин і під- розділів з метою знищення (розгрому) противника,відбиття його ударів і виконання інших завдань в об-меженому районі протягом короткого часу.Матеріальні предмети, що складають обстановку,як правило, є джерелами підвищеної небезпеки (тран-спортні засоби, інші механізми, вибухові, сильнодію-чі і т. п. речовини). У зв’язку з їхньою експлуатацієючи їх використанням може створюватися небезпечнаобстановка. Також в окремих випадках такий вид об-становки може виникати через прояв природно-клі-матичних факторів. Для військових злочинів мате- ріальні предмети обстановки стосуються військовоїтехніки, різних видів зброї, засобів індивідуальногозахисту. Так, наприклад, тактико-технічні характерис-тики військової техніки мають відповідати складностівиконуваного бойового завдання і не бути на порядокгіршими, ніж у супротивника.Ураховуючи вищезгадане, обстановка вчиненнязлочину – це сукупність зафіксованих у законі прокримінальну відповідальність факторів чи таких об-ставин, які випливають із змісту його нормативнихприписів, що складають зовнішнє середовище (ото-чення, ситуацію), в умовах якого вчиняється сус-пільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), інабувають в цьому зв’язку кримінально-правовогозначення [11, с. 49].Військові під бойовою обстановкою розуміютьстан військових підрозділів (кораблів, літаків), час-тин та з’єднань під час здійснення ними тактичнихдій з виконання бойових завдань в обмеженому ра-йоні протягом короткого часу, найважливішими фак-торами якої є: 1) стан сил супротивника (склад, боєз-датність, угрупування, наміри і можливий характердій); 2) стан своїх військ, включаючи сусідів (склад,положення, укомплектованість, забезпеченість, мо- рально-бойові якості, боєздатність і бойові мож-ливості); 3) характер місцевості (рельєф, наявністьприродних укриттів і перешкод, умови спостережен-ня, стан доріг) і ступінь її радіоактивного, хімічногота біологічного зараження; 4) кліматичні, гідромете-орологічні і топогеодезичні дані; 5) час року і доби;6) строки підготовки до бойових дій і виконання по-ставленого бойового завдання; 7) економічний стан району бойових дій; 8) соціально-політичне життя,склад і настрої місцевого населення.

 

Науковий вісник Ужгородського національного університету, 201

♦

Висновки.

Таким чином, законодавець обмеж-ує поняття бойової обстановки лише часом бою, щосуттєво відрізняється від його визначення військо-вими фахівцями. В законодавчому визначенні пору-шені правила формальної логіки, коли одне поняття(бойова обстановка як обстановка вчинення військо-вого злочину) дано через інше (обставини часу – часбою, тобто часового інтервалу, протягом якого триваєзагальновiйськовий, вогневий, протиповітряний, по-вітряний і морський бій). Такий підхід законодавця довизначення поняття у законі не можна визнати при-пустимим, тому слід уточнити або визначення бойо-вої обстановки у примітці до ст. 402 КК України, абоу формулюваннях диспозицій частин статей розділуХІХ Особливої частини КК вказати не на бойову об-становку вчинення військових злочинів, а зазначитияк особливо кваліфікуючу обставину – вчинення від-повідного злочину в період бою чи під час бою