Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Способи вираження концентрації розчинів.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Важливою характеристикою розчинів є концентрація в них розчинених речовин. Відомі такі способи вираження концентрації. Молярна концентрація, С (моль/л) – кількість молів розчиненої речовини, що міститься в одиниці об’єму розчину: , (4.2) де n – кількість розчиненої речовини, моль; m – маса розчиненої речовини, г; V – об'єм розчину, л; М – молярна маса розчиненої речовини, г/моль. Моляльна концентрація, b (моль/кг) – кількість молів розчиненої речовини, що міститься в одиниці маси розчинника: (4.3) де n – кількість розчиненої речовини, моль; m – маса розчиненої речовини, г; mр – маса розчину, г; М – молярна маса розчиненої речовини, г/моль. Мольна частка розчиненої речовини, Х – відношення кількості речовини до сумарної кількості молів усіх компонентів розчину, включаючи розчинник: (4.4) де nі – кількість молів розчиненої речовини, концентрацію якої визначають. Масова частка, w – відношення маси розчиненої речовини до маси розчину. , (4.5) де m – маса розчиненої речовини В, г; m 0 – маса розчину, г. Якщо відомі об’єм розчину V в мл і його густина r в г/мл, то масову частку розчиненої речовини можна розрахувати користуючись рівнянням: %. (4.6) На лекції надаються приклади розрахунків концентрації розчинів. Лекція №5 Фізико-хімічні властивості розчинів План лекції 1. Розчини газів у рідинах. Закон Генрі. 2. Закон Рауля. Відхилення від закону Рауля для неідеальних систем. 3. Ебуліоскопічний та кріоскопічний методи аналізу. 4. Осмос. Осмотичний тиск. Закон Вант-Гоффа. Рекомендована література: [1] С.295-312, [2] С.51-54, [3] С.82-91, [4] С.155-160. Розчини газів у рідинах За своїми властивостями і природою розчини газів у рідинах аналогічні усім іншим рідким розчинам. Якщо хімічна взаємодія між газом і рідиною відсутня, то концентрація газу в рідині незначна. Для таких систем розчинність газів підкоряється закону Генрі: "За сталої температури концентрація газу в рідині прямо пропорційна тиску цього газу над розчином". C = k×P, (5.1) де C – концентрація газу в рідині, моль/л; P – тиск газу над розчином; k – коефіцієнт, що залежить від природи газу і рідини. Розчинність газів виражають в об’ємі газу, що розчиняється в одиниці об’єму рідини – мл/л. Розчинення газів є екзотермічним процесом, тому з підвищенням температури розчинність газів зменшується. На розчинність газів впливає також присутність у рідині домішок: у розчинах розчинність газів менша ніж у чистій воді. Закон Рауля Важливою характеристикою рідини є тиск її насиченої пари. Для чистої рідини тиск насиченої пари залежить тільки від температури, для її розчинів – від температури і концентрації. Рауль встановив, що тиск насиченої пари розчинника над розчином завжди менший, ніж над чистим розчинником, і його відносне зниження дорівнює мольній частці розчиненої речовини.Тобто: , (5.2) де Р 0 – тиск насиченої пари розчинника на чистим розчинником, Р – тиск насиченої пари розчинника над розчином, Х і – мольна частка розчиненої речовини. Загальний тиск насиченої пари над розчином двох летких речовин дорівнює сумі парціальних тисків обох компонентів, тобто: , (7.3) де РА і РВ – парціальні тиски насиченої пари компонентів А і В над їх розчином; і – тиски насиченої пари чистих компонентів; ХА і ХВ – мольні частки компонентів А і В у розчині. Залежність парціальних тисків насиченої пари компонентів і загального тиску над розчином зображена на рис. 5.1. В ідеальних розчинах тиск насиченої пари компонентів над розчином є лінійною функцією від складу розчину: зміна тиску пари у таких системах показана пунктирними лініями. Реальні розчини не підкоряються закону Рауля. Відхилення бувають позитивні – у бік більших значень і негативні – у бік менших значень. Так, у системі етанол-гексан мають місце позитивні відхилення. Під час змішування цих речовин асоціати спирту розпадаються, тобто процес супроводжується поглинанням теплоти. Негативні відхилення мають місце у таких системах, як етанол-вода, де під час розчинення утворюються асоціати молекул, і спостерігається виділення теплоти. Рисунок 5.1 – Залежність тисків насиченої пари летких компонентів від концентрації розчину: а – позитивні відхилення від закону Рауля; б – негативні відхилення
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 489; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.104.18 (0.01 с.) |