Під гаслом “інтернаціоналізму”. Українську мову практично виживали з усіх сфер суспільного

Життя. Російськими стали вища школа, видавництва університетів, переважна більшість

Наукових інститутів АН УРСР. Все більше фальсифікувалася історія України. А сам

Український народ, за офіційною версією, втрачав свої національні особливості і ставав новою

Історичною спільністю людей – “радянським народом”.

І все ж події, що сталися в Україні після 1972 р., засвідчили: український народний рух

Приборкати неможливо. Замість заарештованих з’являються нові, свіжі, молодші та рішучіші

Сили, і активність суспільно-політичної діяльності зростає.

У 70-х – на початку 80-х років заявив про себе ще один напрям дисидентства, пов’язаний

Із активізацією віруючих посиленням боротьби за свободу віросповідань, відновлення

Діяльності українських національних церков.

Незважаючи на заборону, розгортала свою нелегальну діяльність Українська греко-

Католицька церква, яка мала власну ієрархію, 300–350 священиків на чолі з єпископами, таємні

Монастирі й друкарні. І хоча активістів церкви жорстоко переслідували, відданість парафіян

своїй давній вірі, особливо __________в Галичині та Закарпатті, зберігалася.

Борці за права УГКЦ у вересні 1982 р. створили “ініціативну групу захисту прав

Віруючих церкви” на чолі з Йосипом Терлею, о. Григорієм Будзинським і Стефанією Петраш-

Січко. Ця група звернулася до уряду Української РСР з вимогою легалізувати УГКЦ в Україні.

Як наслідок, керівництво організації було заарештовано. Однак діяльність ініціативної групи

Тривала, і з березня 1984 р. вона починає випускати самвидавом “Хроніку Католицької Церкви

На Україні”.

Становище православної церкви в Україні визначалося її підпорядкованістю Москві, і

Офіційно вона називалася Російська православна церква. Для РПЦ історично було характерно

Тісно співпрацювати з панівним режимом, внаслідок чого в духовну сферу суспільства

Вносились всі хвороби та суперечності владної верхівки, а саме: корупція, хабарництво,

Лицемірство, місництво тощо. Проти такого становища в православній церкві на Україні

Виступило кілька членів нижчого духовенства, серед яких виділявся жорстоко переслідуваний

Василь Романюк.

- 234 -

Активно виявили себе в Україні різні протестантські угрупування – баптисти, секти

П’ятдесятників, адвентистів, свідків Єгови та інші. Фундаментальні погляди цих угруповань, їх

Сильна організація, що базувалась на простих віруючих і їх палкій вірі, привертали до себе все

Більшу кількість новонавернених, особливо в Східній Україні. Так, діяльність євангельських

Християн баптистів настільки налякала уряд, що лише у 1982 р. над ними відбулося понад 40

Процесів.

Духовна неспроможність радянської ідеології, обурення жорстокою політикою режиму,

Переслідування на релігійному ґрунті викликали появу масової кількості заяв, звернень, скарг,

Протестів з приводу порушень свободи совісті, віросповідань, посилили войовничість

Віруючих, відновили потяг до релігії, що вносило левову частку в загальний процес

Українського спротиву панівній системі.

Новим етапом в становленні дисидентства стала Українська група сприяння виконанню

Гельсінських угод (УГГ) на чолі з Миколою Руденком та Петром Григоренком, яка утворилася

Листопада 1976 р. У складі УГГ налічувалось 37 учасників. Це були дисиденти, що вже

Відбули терміни ув’язнення – Іван Кандиба, Левко Лук’яненко, Надія Світлична, Ніна

Строката, Василь Стус та В’ячеслав Чорновіл; українські націоналісти, які вижили після

Тривалого перебування у сталінських концтаборах – Святослав Караванський, Оксана Мешко,

Оксана Попович, Ірина Сеник, Юрій Шухевич; представники релігійного руху, зокрема

Священик Василь Романюк та ін.

На відміну від попереднього дисидентства, УГГ становила собою відкриту громадську