Колгоспах України у 1946 Р. Припадало лише 36 кг зерна, що, зрозуміло, не могло забезпечити

Навіть мінімальні потреби населення. Намагаючись відвернути голод, уряд України на чолі з

М.Хрущовим звернувся за допомогою до центру. У допомозі було відмовлено.

А тим часом у селах республіки складалася катастрофічна ситуація. Внаслідок недоїдання

Серед сільського населення поширилася дистрофія. До літа 1947 р., за неповними даними, в

Україні було зареєстровано більш як 1 млн. хворих на цю хворобу. Поширювався тиф.

- 220 -

Зростала смертність. Голод спотворював моральні норми, штовхав людей на злочини,

Приводив до божевілля.

Особисті дії М.Хрущова, як керівника республіки, спрямовані на порятунок людей від

Голодної смерті та звернення по допомогу до Сталіна, обійшлося йому усуненням з посади

першого секретаря ЦК КП (б)У в березні 1947 р. На його місце був призначений “видатний

Діяч більшовицької партії” Л.Каганович.

Отож, як тільки в Україні погіршувалася соціально-економічна ситуація, Й.Сталін вбачав

Один з найефективніших засобів виходу з неї посилення політико-ідеологічного тиску, пошуки

“ворожої руки” та “шкідників”. Виходячи з цього, Л.Каганович провів чистку українських

Національних кадрів. У 1947 р. за націоналістичні ухили зазнали переслідувань Олександр

Довженко, Максим Рильський, Юрій Яновський, Олекса Кундзич, а згодом Андрій Малишко,

Євген Кирилюк та багато інших. Володимира Сосюру критикували за вірш “Любіть Україну!”.

Були піддані гострій критиці праці істориків України, які начебто насичені націоналістичним

Духом.

Л.Кагановича після кількамісячного перебування в Києві відкликали назад до Москви і

Національна політика на українських землях стала трохи поміркованішою з огляду на стан

Політичного напруження на західноукраїнських землях. На початку 1948 р. М.Хрущова удруге

було призначено Першим секретарем ЦК КП(б)У.

В 1949 р. республіканський уряд очолив Леонід Мельников, за звинуваченням якого у

націоналізмі було виключено з лав КП(б)У понад 22 тис. комуністів. З 1951 р. починається

нова хвиля репресій серед літераторів і митців України. За __________націоналізм, за вірш “Любіть

Україну!”, надрукованому ще в роки Другої світової війни, знову піддавався критиці

Володимир Сосюра. Тоді він не був націоналістичним, а вже у період “успішної побудови

Соціалізму” викликав ряд надзвичайно гострих випадів і звинувачень у націоналізмі. В

Редакційній статті газети “Правда” за 2 липня 1952 р. з приводу цього вірша говорилося навіть

про те, що підписатися під ним міг би “будь-який недруг українського народу... скажімо,

Петлюра, Бандера та ін.”

Саме тоді почалися цькування Олександра Корнійчука та його дружини польки за

Національністю Ванди Василевської, а також композитора Данкевича за оперу “Богдан

Хмельницький”. Будь-який вияв національної самобутності української мистецької інтелігенції

Сприймався як прояв українського буржуазного націоналізму, який може зашкодити

Вихованню молодих людей у дусі відданості радянським ідеалам, покори тоталітарній державі.

У суспільних науках не допускалося інакомислення, все більше утверджувалися догматизм і

Диктат.

Окрім цього, сталінсько-беріївська репресивна машина продовжила нові депортації.

Згідно рішення Державного комітету оборони з Криму в травні 1944 р. було виселено всіх

Кримських татар (понад 230 тис. чоловік), греків, вірмен і болгар.

Найбільше репресій випало у цей жахливий час на долю західноукраїнських земель. Саме

Звідси сотні тисяч чоловік були депортовані на Далекий Схід і на північ СРСР. Серед причин

Виселення – політичні, релігійні мотиви, спротив запровадженню колективізації, співпраця з

ОУН і УПА. Було репресовано багато колишніх військовополонених. На ХХ з`їзді КПРС в