Курені упа реорганізовувалися у відділи (сотні) та підвідділи (чоти). Деякі з них, не зважаючи

На складність ситуації, здійснювали свою діяльність за межами українських земель. У квітні

Р. керівництво УПА послало кілька сотень в “пропагандистський марш” у

Чехословаччину. Метою його було налагодження контактів і встановлення ділового

Співробітництва зі словацькими націоналістами, підтримка Демократичної партії в ході перших

Післявоєнних виборів, які відбулися в травні 1946 р. Для досягнення своєї мети було висунуто і

всіляко пропаговано гасло: “Єдність слов`ян проти Праги, Варшави і Москви!”.

Дії підрозділів НКВС не знищили УПА і тому в першій половині 1946р. його керівництво

Підготувало новий наступ на УПА та підпілля. Ця нова акція тривала півроку і ввійшла в

Історію як період “великої блокади”. Але навіть у той час дії упівців не обмежувалися

Обороною. Відділи УПА вели наступальні акції політичного та воєнного характеру. Перш за

Все вони вели завзяту противиборчу агітацію на виборах до Верховної Ради СРСР (лютий 1946

Р.).

Слід зазначити, що з листопада 1944 р. до червня 1946 р. війська НКВС провели три

Великі наступальні операції проти ОУН і УПА, які зазнали великих втрат. Але сили й основна

Структура революційного руху залишилися. Підпілля зберегло свою організацію.

В складній ситуації продовжувалися дії УПА і на Закерзонні. Закерзоння, як відомо,

Українські землі за так званою лінією Керзона, тобто Лемківщина, Посяння, Холмщина,

Підляшшя. Згідно з договором між Польщею та УРСР, який був підписаний 8 вересня 1944 р.,

Відбулася репатріація із західних теренів України польського населення до Польщі, а

Українського – з його етнічних вищезазначених територій до УРСР. В 1946–1947 рр. близько

Тисяч поляків із західноукраїнських земель переселено до Польщі.

Як свідчать факти, переселення ж українців із Закерзоння до України добровільним

Назвати важко. Так звана “добровільність” виявилася терором, який здійснювали польська

Армія, міліція, а також підпільні антиурядові організації, головним чином армії крайової. На

Початок серпня 1946 р., коли офіційно оголошено про зміцнення “репатріації”, на територію

України було переселено близько 500 тис. українців.

Примусова переселенська акція викликала рішучий спротив української спільноти. На

Боці українського народу стало революційне підпілля, військові відділи УПА. Проти них вели

Боротьбу польські дивізії та спеціальні частини безпеки. 29 березня 1947 р. керівництво

Польської робітничої партії, очолюване В. Гомулкою, прийняло рішення про нове виселення

Українців. 17 квітня була сформована так звана оперативна група “Вісла”, перед якою було

Поставлене завдання: за участю радянської та чехословацької армій розгромити сили УПА і

Переселити українське населення у західні воєводства Польщі, тим самим ліквідувати в країні

українську національну меншість. Переселенська акція під кодовою назвою “Вісла”

розпочалася __________28 квітня 1947 р. Насильно було виселено 150 тис. українців у північні і західні

Регіони Польщі. В таємних документах зазначалося, що головною метою акції є асиміляція

Українців у польському середовищі. “Не вживати у відношенні до цих переселенців

Окреслення: “українець». Для тих, хто чинив спротив при переселенні, польське партійне

Керівництво створило табір в Явожно, який знаходився на території гітлерівського концтабору

Освенцім. Над “непокірними” з 1 травня по 31 липня 1947 р. було виконано 133 смертні

Вироки. З 1947 р. до 1950 р. військові суди засудили на смертну кару 342 українців.

- 224 -

В травні 1947 р. був укладений договір про проведення Польщею, СРСР й

Чехословаччиною спільної акції проти УПА. Згідно з ним радянські і чехословацькі війська

Заблокували радянсько-польський кордон, а польська армія розгорнула наступ проти УПА.

Загони УПА були розпорошені, частина її відділів здійснила рейд через Чехословаччину до