Після цієї операції настало затишшя. Почалася деконцентрація відділів упа. Вони

Конспірувалися. Одночасно проводилося пропагандистські акції серед населення та

Посилювався військовий, ідеологічний вишкіл бійців УПА.

Керівництво НКВС розуміло, що перші удари по УПА не завдали їй великих втрат. Це

Було причиною підготовки нових заходів для ліквідації цієї військової структури. З цією метою

Було вирішено перш за все провести широку пропагандистську кампанію. 27 листопада 1944 р.

з`явилося друге “звернення” до населення західних областей України. Його мета полягала в

Тому, щоб по-перше, “розбити” ідейні основи українського революційного руху; по-друге,

Показати безперспективність визвольної боротьби.

Центральним пунктом “Звернення” була обіцянка широкої амністії для тих, хто залишить

Ряди Української повстанської армії та Української народно-революційної армії.

В листопаді 1944 р. почався великий наступ проти УПА та підпілля на Львівщині,

Кременеччині, Волині, Гуцульщині. В січні 1945 р. війська НКВС блокували Бродівщину,

Радехівщину, Сокальщину. В лютому цього ж року найбільша акція проти УПА відбулася на

Волині. УПА мала великі втрати. Але, хоча цей наступ і завдав великих втрат повстанському

Руху, однак не досяг ліквідації УПА.

Після невдачі цього наступу керівництво НКВС почало готувати чергову акцію. Наступ

Розпочався в березні 1945 р. на Львівщині, в квітні – на Підкарпатті та Карпатах і тривав два

Місяці.

Слід зазначити, що після капітуляції Німеччини в травні 1945р. виникло занепокоєння в

Рядах УПА, підпілля у широких масах українського народу, що їх підтримувало. Адже кожен

Націоналіст розумів, що після закінчення війни, з якої СРСР вийшов переможцем, він матиме

Можливість спрямувати великі сили на боротьбу з революційно-визвольним рухом. Це

Створювало важку психологічну ситуацію.

У такій обстановці 19 травня 1945 р. керівництво УРСР виступило з новим (третім)

Зверненням до УПА й підпілля. М.Хрущов та інші керівники Радянської України,

Перестерігаючи “підлих наймитів Берліну” перед “гнівом народу”, визначили термін

Зголошення членів УПА для “чесного спокутування своїх злочинів”.

Це звернення частково досягло своєї мети. До НКВС з`явилася значна частина людей, що

Ухилилися від мобілізації в Червону Армію, знайшовши притулок в УПА, а також вояки УПА

Та підпільники. НКВС відпустила їх до дому, деяким навіть надали посади в місцевій

Адміністрації, від інших було взято підписку про переселення на Схід.

Однак основні кадри та сили ОУН-УПА й не думали здаватися. Ситуація вимагала

Негайного втручання керівництва ОУН і УПА. Відбулася нарада ГК УПА, після якої появився

наказ генерала Т.Чупринки-Шухевича __________“До бійців і командирів УПА”. Появилася також

“Декларація Проводу ОУН після закінчення Другої світової війни”. У цих документах

Містилася така настанова-відповідь: “Ще завзятіша боротьба є нашою відповіддю на всі

Підступні звернення уряду УРСР”. Бо “революційний рух поневолених народів та протиріччя

Між державами і СРСР зростають”.

Разом з активізацією пропагандистської діяльності з першої половини червня 1945 р.

Відділи УПА вдалися до зачіпних акцій. Криза, викликана закінченням війни, була подолана.

Ситуація, що склалася в західних областях України була досить таки напруженою. Її

Ускладнювали репресії проти населення, що розпочалися знову. В ході боротьби проти УПА

Вони здійснювалися також і проти цивільного населення, яке висловлювало своє невдоволення

у зв`язку з ліквідацією Української греко-католицької церкви, примусовою колективізацією,

- 223 -

Жорстокістю дій НКВС. Саме вони були однією з головних причин збройного опору ОУН-УПА

В цей час.

Крім того, діяльність ОУН-УПА в другій половині 1945 р. були спрямовані на

Збереження організацій та військових відділів, їх реорганізацію стосовно нових умов. Так