Неозначено-кількісні числівники

Неозначено-кількіснічислівники не відбивають натурального ряду чисел. Обмежена група слів, яка утворює цей розряд, характеризується загальним значенням неозначеної, нефіксованої кількості предметів або величин.

До неозначено-кількісних в українській мові належать такі числівники: багато (небагато), мало (немало), чимало, кілька, декілька, кількадесят, стонадцять. Деякі з цих слів вступають в антонімічні відношення: багато – мало і под.

Слова багато, небагато, мало, немало, мають форми вищого ступеня (більше, менше), вони не відмінюються. Незмінність, нездатність їх називати абстрактні числа зближує ці слова із прислівниками: багато працює, мало читає, а такі числівники, як скільки, кілька, декілька зближаються із займенниками. Неозначеними позначеннями чисел виступають тільки числівники кількадесят, кількасот, кільканадцять і под., які використовуються в розмовному мовленні.

Неозначено-кількісні числівники можуть сполучатися з іменниками, які не піддаються лічбі (матеріально-речовинні, абстрактні та ін.): багато металу, мало пшениці, чимало снігу.

У реченні неозначено-кількісні числівники можуть виступати обставиною дії, коли вони вживаються в ролі прислівника (відносяться до дієслова): багато говорить, чимало написали.

У функції неозначено-кількісних слів виступають нумералізовані іменники: безліч птахів, сила людей, тьма народу, маса питань.

Порядкові числівники

Порядковими числівниками називаються слова, які означають порядок однорідних предметів при лічбі: перший день, друге питання, п’ята доба. Порядкові числівники виступають у ролі означення іменників і узгоджуються з ними в роді, числі, відмінку. Відповідають на запитання котрий? котра? котре? котрі?

Ці слова є своєрідними. З одного боку вони прилягають до числівників, бо утворюються від кількісних: п’ять – п’ятий, сім – сьомий і т.д.; у більшості випадків мають порядкове значення. З іншого боку, вони близькі до прикметників за своїми граматичними ознаками: їм властиві категорії роду, числа і відмінка, виражені у формах залежності – узгодження з іменниками; вони мають спільну з прикметниками систему відмінювання, в реченні виступають в ролі означення; іноді в слововживанні деякі порядкові числівники набувають якісного значення, що обумовлено фразеологічно: перша скрипка, у треті руки, на другому плані. У зв’язку з цим в лінгвістиці існує два підходи до цих слів: 1) традиційно їх прийнято включати до порядкових числівників; 2) за формально-граматичними ознаками їх відносять до розряду порядкових прикметників. Ми будемо дотримуватися традиційного підходу.

Майже всі порядкові числівники утворюються від відповідних кількісних за допомогою закінчень - ий, - а, - е: п’ять – п’ят ий (п’ят а, п’ят е), шість – шост ий (шост а, шост е). Від числівників один, два порядкові числівники утворюються від інших основ: перший, другий. Числівники три, чотири при утворенні порядкових змінюють основи: третій, четвертий.

Від сорок порядковий числівник утворюється за допомогою суфікса - ов і закінчень - ий, -а, -е: сорок- ов - ий (сорок -ов-а, сорок -ов-е). Від числівників тисяча, мільйон, мільярд – за допомогою суфікса - н -: тисяч н ий, мільйон н ий, мільярд н ий.

У складних числівниках закінчень - ий, -а, -е набуває лише останнє слово: сто сорок восьм ий, тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ят ий, дві тисячі десят ий.

Не в усіх випадках словоформи типу третій, п’ятий і под. мають «порядкове» значення. У складі дробових числівників (дві п’ятих, три восьмих, шість десятих) другий компонент (п’ятих, восьмих, десятих) означає загальну кількість частин, на які предмет поділено, а кількісний числівник (у чисельнику) позначає частину від загальної кількості в тих самих одиницях безвідносно до порядку слідування: дві частини з п’яти (дві п’ятих).

Не мають «порядкового» значення слова другий, третій, четвертий і под. у конструкціях з кількісно-зіставними відношеннями між їх частинами, з’єднаними сполучником а: Посадили чотири саджанці. Три прийнялися, а четвертий усох. Тут слово четвертий можна замінити «а один усох», тобто говоримо не про порядковість, а про один предмет у зіставленні з сукупністю однорідних предметів. Близькість порядкових числівників з кількісними проявляється і в тому, що кількісні числівники часто вживаються в значенні порядкових: будинок двадцять вісім (замість будинок двадцять восьмий), квартира дванадцять (замість квартира дванадцята).