Означено-кількісні числівники

Означено-кількісні числівники поділяються на власне кількісні і дробові.

 

Власне кількісні числівники

Власне кількісні числівники означають певну кількість однорідних предметів, або абстрактне число в цілих одиницях (вісім ділиться на два, сім днів, два градуси, дві третіх площі, два гектари і ін.).

До цієї групи належать 40 одиниць: 1) назви чисел першого десятка (один – десять); 2) назви чисел другого десятка (одинадцять – дев’ятнадцять); 3) назви десятків (двадцять, тридцять, сорок, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, дев’яносто); 4) назви сотень (сто, двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот); 5) назви більших кількостей (тисяча, мільйон, мільярд і ін.). Від цих числівників утворюються всі інші числові назви: двадцять сім, сорок один, тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ять.

Власне кількісні числівникипоєднуються з іменниками, що означають предмети, якіпіддаються лічбі: шість книг, п’ять карбованців, два острови.

Збірні числівники

Збірні числівникиозначають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле: четверо дітей, семеро друзів.

До збірних числівників належать такі утворення: двоє, троє, четверо – десятеро, одинадцятеро – дев’ятнадцятеро; двадцятеро, тридцятеро, а також обидва, обидві, обоє. Це обмежений, непродуктивний ряд.

Від окремих збірних числівників утворюються похідні з експресивно-оцінним (пестливим) значенням: двійко, трійко, четвірко, п’ятірко, обоєчко, які використовуються в розмовному мовленні та в художній літературі, наприклад: Коло стіни стоять двійко дівчаток (Васильченко). Через плече почепили Свиридові торбу, куди вліз кусень хліба, дві цибулини, сіль, п’ятірко варених картоплин (Яновський).

Уживання збірних числівників обмежується певними умовами: вони сполучаються як найменування з іменниками – назвами осіб чоловічої статі (п’ятеро робітників, семеро воїнів); іменниками середнього роду – найменуваннями недорослих малят тварин і птахів (п’ятеро каченят, троє лошат); з іменниками середнього роду, які позначають неістот (п’ятеро вікон, двоє озер, троє імен); з окремими іменниками, які набувають у формі множини значення збірності (двоє коней, четверо овець, семеро гусей). Тільки за допомогою збірних числівників виражається кількісна ознака по відношенню до предметів, позначуваних іменниками, які вживаються тільки в множині: двоє саней, четверо ножиць, троє воріт.

Строгою вибірковістю зв’язків відмічені числівники обидва, обидві, обоє, тому що вживання їх безпосередньо залежить від родових і числових характеристик іменників: обидва студенти, обидві студентки, обоє дверей. Числівник обоє може вживатися із значенням кількісного показника в сполученні з іменниками – найменуваннями осіб однієї або різної статі: Соломія і Остап… обоє вискочили на берег (Коцюбинський). Обоє, і писар, і старшина, вивалилися з саней у сніг (Васильченко).

Не сполучаються збірні числівники з іменниками жіночого роду – назвами осіб (робітниця, вчителька, студентка, сусідка, героїня і под.); з іменниками чоловічого і жіночого роду – назвами неживих предметів: завод, банк, країна, пісня. Винятком є слово дівчата: двоє дівчат, двійко дівчаток, але дві жінки. Додаткове експресивно-оцінне значення може знімати ці обмеження щодо сполучуваності з іменниками жіночого роду. Збірні числівники найчастіше вживаються в розмовному та художньому стилях і не властиві науковому та офіційно-діловому.

Дробові числівники

Дробові числівники означають кількість, що складається з певного числа частин цілого (дві третіх учнів, одна четверта суходолу).

Дробові числівники утворюються з власне кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового числівника (у знаменнику): одна сьома кілометра, шість десятих центнера.

Власне кількісні числівники можуть поєднуватися з дробовими: три цілих і сорок п’ять сотих гектара. В математиці такі числа називаються мішаними.

Дробові числівники представляють сполуку називного відмінка кількісного числівника (кількість частин – чисельник дробу) з родовим відмінком множини або називним відмінком однини порядкового числівника жіночого роду (назви частин – знаменник дробу): три (Н.в.) п’ятих (Р.в. мн.), двадцять одна (Н.в.) сота (Н.в.порядк.).

До дробових числівників належать півтора, півтори, півтораста, які є позначенням кількостей, що складаються з цілого і його половини. Похідність цих слів із «поль вътора», «поль въторы», «поль вътора ста» у наш час не усвідомлюється. Названі числівники сполучаються тільки з такими іменниками, які є назвами одиничних предметів, обчислювальних як у цілих, так і в дробових одиницях (година, метр і ін.): півтора метра, півтори години. Числівник півтора вживається при іменниках чоловічого й середнього роду: півтора дня, півтора села; числівник півтори – при іменниках жіночого роду: півтори діжки, півтори ягоди. За значенням до цих числівників приєднується слово пів, яке функціонує як перший компонент багатьох складних слів: пів хвилини, пів огірка, пів дня, пів літра, пів’ яблука, пів- Києва. Однак, у деяких складних словах компонент пів (напів) не має кількісного значення: пів острів, напів лежати.

Дробові числівники, на відміну від власне кількісних, можуть сполучатися з матеріально-речовинними й абстрактними іменниками, які не піддаються лічбі: одна шоста об’єму, одна третя студентства. Іноді тут додаємо слово частина: одна шоста частина землі.

Слова половина, третина, чверть є іменниками.