Тема 8. Обґрунтування доцільності інвестицій

Завдання 1. Дати обґрунтовану відповідь на питання:

1. Визначення потреби в інвестиціях та вартості капіталу.

2. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних програм і проектів.

3. Оцінка ймовірності реалізації інвестиційного проекту.

4. Особливості складання стратегічного плану розвитку підприємства і управління програмами реальних інвестицій.

5. Основні підходи до управління реструктуризацією.

6. Стан і перспективи розвитку СЕЗ і ТПР в Україні.

 

Завдання 2. Розробити бізнес-план реального інвестиційного проекту

Бізнес-план – стандартний для більшості держав з розвинутою ринковою економікою документ, в якому детально обґрунтовується концепція призначеного для реалізації реального інвестиційного проекту та наводяться основні його розділи

У ньому мають бути відображені питання ємності і перспективи майбутнього ринку збуту; оцінені всі витрати, які співвідносяться із доходами від запланованого продажу продукції з метою визначення потенційної прибутковості справи, що започатковується. Розробляється бізнес-план на перспективу (2-3 роки) з розподілом по роках, причому перший рік подрібнюється на квартали і місяці.

Підходи до розробки й викладу бізнес-плану диференціюються у залежності від характеру інвестиційного проекту. Для великих інвестиційних проектів необхідні як значні капітальні вкладення, так і розробка повного варіанту бізнес-плану (40–50 сторінок). Це пов’язано з підвищеним рівнем ризиків для інвестора й обов’язко­вим залученням експертів відповідного профілю. Для невеликих інвестиційних проектів допускається розробка короткого варіанту бізнес-плану (10 – 15 сторінок), що в разі потреби може бути уточ­нений і доповнений.

На рис. 3 наведені розділи бізнес-плану інвестиційного проекту.

 

Розділ 1. Коротка характеристика інвестиційного проекту (резю­ме). Складається після всіх розділів, але знаходиться на першій сторінці. На основі резюме інвестор робить висновок про те, чи відповідає проект спрямованості його інвестиційної діяльності та його інвести­ційній стратегії; чи відповідає він потенціалу його інвестиційних ре­сурсів; чи влаштовує його проект за параметрами процесу планування.

У резюме міститься коротка характеристика інвестиційного про­екту та вказується необхідна сума інвестиційних ресурсів у націона­льній валюті на момент розробки бізнес-плану.

· найменування і суть проекту. У цьому пункті зазначається потужність з випуску нової продукції чи обсяги надання послуг, сервісного обслуговування, впровадження розробок;

· інвестиції, які потрібні для здійснення проекту. Слід зазначити поряд із вартістю всього проекту необхідні власні кошти і додаткові вкладення;

· прибуток, який очікується від реалізації проекту, і термін окупності вкладень у проект. Тут необхідно зазначити також термін життєвого циклу інвестицій, окупність кожного його періоду;

· організаційно-правова форма реалізації проекту. Треба визначити, чи це буде збільшення обсягів виробництва на діючому підприємстві, чи мається на увазі створення акціонерного товариства, колективного підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, консорціуму тощо;

· форма участі інвестора в проекті: з визначенням максимальної частки інвестора в акціонерному капіталі, надання креди­ту, компенсаційна угода, створення спільного підприємства та ін.;

· фінансові гарантії проекту. У цьому пункті вказуються строк і графік погашення кредиту, а також гарантійні умови: застава майна, державні гарантії, гарантії місцевих адміністрацій, банків тощо.

 

 

 

Рис. 3. Розділи бізнес-плану інвестиційного проекту

 

Розділ 2. Характеристика галузі, в якій реалізується інвестицій­ний проект. Розглядається вплив зовнішнього середовища на перс­пективність та ефективність розвитку інвестиційного проекту, а та­кож відповідність галузевої спрямованості інвестиційного проекту задачам економіки України.

Розділ 3. Характеристика продукції (послуг) містить:

– відзначні риси і привабливість для споживачів;

– переваги у порівнянні з іншими продуктами (за якістю, ди­зайном та ін.);

– конкурентоспроможність продукції;

– період життєвого циклу й удосконалювання техніки та тех­нології;

– у разі потреби - необхідна форма правового захисту (патент, авторське право та ін.).

– які потреби задовольняє продукт чи послуга, що пропонується, її головні особливості, чому можна віддати перевагу перед продукцією конкурента.

– треба охарактеризувати також дизайн, специфіку упаковки, організацію сервісу товару.

Розділ 4. Розміщення об’єкта та навколишнє середовище. З одно­го боку, необхідно оцінити інвестиційну привабливість даного регі­ону, а з іншого – розглянути потенційні переваги місця його розта­шування з позицій наближеності до ресурсів (сировина, кадри) чи до ринків збуту. Слід також знати ринкову вартість земельної ділянки та суміжних територій, характер навколишнього середовища та вплине на нього інвестиційного проекту.

Розділ 5. Аналіз ринку. Це один із найскладніших розділів бізнес-плану. Аналіз охоплює не тільки поточний, але й майбутній (який прогнозується) стан даного ринку. Основні етапи цього аналізу:

– характеристика потенційних споживачів даного товару;

– види продукції та послуг, розглянутих в інвестиційному про­екті, що знаходяться на внутрішньому ринку, й оцінка сучасного обсягу попиту на продукт на цьому ринку за останні три роки;

– прогноз можливого обсягу продажу продукції в рамках інвес­тиційного проекту на найближчі п’ять років, у тому числі за регіо­нами (в т. ч. зарубіжжя);

– оцінка рівня та динаміки цін на продукцію на внутрішньому І зовнішньому ринках;

– оцінка сучасного рівня конкуренції, який прогнозується, на внутрішньому ринку.

– відомості про географію та ємність ринку. Потенційна ємність ринку – це загальна вартість товарів, які покупці, що знаходяться в певному регіоні, в змозі придбати за певний період часу (місяць чи рік). Вона залежить від багатьох факторів – соціальних, кліматичних, національних особливостей жителів регіону, а головне економічних, тобто рівня доходів потенційних покупців, структури їх витрат, темпів інфляції тощо;

– оцінка конкурентів. У цьому пункті необхідно дати коротку характеристику конкуруючих товарів і фірм. Вона повинна містити показники рівня якості, дизайну, думку покупців, рівень цін. Слід вказати проблеми в стратегії конкуруючих фірм чи в якісних характеристиках інших товарів для того, щоб визначити, де відкривається реальний шанс досягти успіху. Треба навести об’єктивну оцінку не тільки вітчизняних конкурентів, а й іноземних;

– обсяг продаж, що планується. Необхідно визначити можливих конкурентів і зіставити переваги та уразливі місця свої і суперників щодо таких запитів споживачів: якість продукту, низькі ціни, асортимент, винятковість товару, надійність, місцезнаходження, умови доставки, гарантії, консультування, доступність та ін. Якщо переваги проекту, що пропонується, порівняно з конкурентами вищі всього на 30 %, то це достатньо низька конкурентоспроможність. При перевагах у 30–50 % – становище фірми стійке, при 70 % – можна повністю контролювати ринок. Необхідно мати на руках контракти чи хоча б протоколи про наміри на поставку продукції. Обсяг продажу продукції, що налічується, вказується для внутрішнього і зовнішнього ринку з розподілом по роках у натуральних показниках та в грошовому виразі у цінах на фіксовану дату;

Розділ 6. Обсяг і структура виробництва продукції (послуг), що планується, – основна характеристика майбутньої виробничої діяль­ності об’єкта інвестування на стадії його експлуатації.

На першому етапі визначається загальний обсяг запланованого випуску продукції в середньому на рік при виході об’єкта на проектну потужність. На другому етапі аналогічні розрахунки проводяться за всім асортиментом (чи групами) продукції. На третьому етапі ре­зультати диференціюються за роками майбутнього (5-річного) періоду. Обсяги розраховуються в натуральних одиницях, національ­ній валюті, у доларах США.

Крім того, необхідно проаналізувати:

– ступінь освоєння продукції, що пропонується до виробництва, яка відображає науково-технічні розробки по даній продукції, наявність дослідних або лабораторних зразків, проектування, можливо, дрібносерійне виробництво;

– наявність документації за проектом і його правове забезпечення. Це може бути техніко-економічне обґрунтування вкладення коштів, проектно-конструкторська, проектно-кошторис­на документація, різноманітні договори з організаціями, необхідні для нормального процесу інвестування, акти відводу земель, дозвіл на будівництво, договори на оренду та інші юридичні документи;

– обсяги коштів і роботи, які вже були виконані за даним проектом за рахунок власних джерел ще до складання бізнес-плану інвестиційного проекту, але які є його невід’ємною частиною;

– виробнича схема реалізації проекту. В цьому пункті зазначаються всі координати організацій-співвиконавців даного проекту і порядок взаємодії і взаєморозрахунків з ними, інші зв’язки по кооперації для реалізації проекту. Розробляється календарний графік і найважливіші заходи з реалізації проекту.

Розділ 7. Забезпеченість випуску продукції (послуг) основними ре­сурсами (факторами виробництва):

– потреби в ресурсах з даного регіону України, з інших регіонів України, з країн СНД, із закордонних держав;

– забезпеченість випуску продукції сучасними технологіями;

– забезпеченість сучасним устаткуванням, спорудами й об’єкта­ми виробничої інфраструктури;

– наявність виробничих площ, у тому числі розміри земельної ділянки, існуючі і ті, що проектуються, будівлі та цивільні споруди, допоміжні споруди і службові приміщення та ін.;

– необхідні закупівлі обладнання – технологічного, допоміжного та іншого, можливі місця його придбання;

– забезпечення майбутнього виробництва сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами і напівфабрикатами. При виборі постачальників необхідно насамперед виходити з надійності партнера, його престижності, досвіду роботи з ним, ділової репутації. Варто також прогнозувати економічну доцільність такого партнерства, враховуючи витрати на транспортні перевезення, потребу у транспортних засобах, заготівельно-складські витрати, які необхідно звести до мінімуму. Постачання напівфабрикатів і комплектуючих повинно бути узгоджено з урахуванням можливості їх виготовлення власними силами. В цьому пункті слід також вказати, чи існують протоколи про наміри або договори з постачальниками, яка якість сировини й матеріалів, відносний рівень цін тощо.

– забезпеченість кадрами відповідної кваліфікації. Тут треба вказати, які спеціалісти необхідні для виконання даного проекту, їх кваліфікаційна характеристика (фах, освіта, досвід), яка оплата праці. Розглядається організаційна структура управління підприємством, взаємодія між службами з питань виробничої і комерційної діяльності.

Розділ 8. Стратегія маркетингу. Використовується як само­стійний розділ у таких випадках:

– при виході на ринок із принципово новим видом продукції;

– при впровадженні на інші регіональні ринки (інші регіони України, країн СНД, інші держави);

– при високому рівні конкуренції на відповідному товарному ринку даного регіону.

До елементів плану маркетингу належать: схема розповсюдження товарів, ціноутворення, реклама, методи стимулювання продажу і т. д. Необхідно стисло викласти, як продаватиметься товар – через власну торговельну мережу фірмових магазинів, інші торговельні точки, через оптову мережу торгівлі. Вказується бажаний рівень рентабельності вкладених коштів; кошти, що спрямовуються на рекламу продукції; шляхи зростання обсягу продажу. Якщо підприємству надане право експорту своєї продукції, то в даній ситуації стратегія маркетингу полягає у визначенні ринкового потенціалу товару на зовнішньому ринку за цінами, що забезпе­чують необхідний рівень рентабельності, тощо.

Розділ 9. Управління реалізацією інвестиційним проектом. Визнача­ється організаційно-правова форма реалізації інвестиційного проекту:

– діюча організаційно-правова форма ініціатора інвестиційного проекту;

– організаційно-правова форма інвестора;

– організаційна структура управління об’єктом;

– проект реалізується самостійно чи з залученням підрядчиків та субпідрядників.

Розділ 10. Оцінка ризиків і форми їх страхування. Найбільш характерні риси:

– істотна затримка початку реалізації інвестиційного проекту;

– несвоєчасне завершення будівельно-монтажних робіт з інве­стиційного проекту;

– істотне перевищення розрахованої кошторисної вартості проекту;

– невихід на заплановані показники зовнішньоекономічної ді­яльності;

– зниження запланованого рівня ефективності діяльності та збільшення періоду окупності капіталу та ін.

В цьому документі необхідно передбачити всі типи ризиків, з якими може зустрітися підприємство, що створюється, у своїй господарській діяльності. Ризики можуть бути різними – від форс-мажорних обставин до різноманітних законодавчих та економічних змін. Необхідно розробити заходи скорочення ризиків і мінімізації збитків, що спричинені ними. Це можуть бути альтернативні програми збуту продук­ції, матеріально-технічного забезпечення, а також страхування від ризиків у різноманітних комерційних страхових компаніях. Можна вказати, які типи страхових полісів й на які суми планується придбати.

Розділ 11. Фінансовий план – розділ, де зведено такі розрахунки.

1. Графік потоку інвестицій, пов’язаних з будівництвом (роз­ширенням, технічним переозброєнням й ін.) і введенням об’єкта в експлуатацію:

– загальний обсяг інвестицій, у тому числі: прямі й значні ви­трати за кошторисом, накладні витрати підрядчика та інвестора з Контролю реалізації проекту;

– обсяг інвестицій в обігові активи;

– обсяг створюваного страхового (резервного) фонду за інвес­тиційним проектом. Загальний обсяг необхідних інвестицій у перший рік за місяця­ми, у другий - за кварталами, а в третьому, четвертому, п’ятому -в цілому за рік.

2. Визначається план доходів і витрат, пов’язаних з експлуатацією інвестиційного проекту:

– валовий дохід від реалізації продукції;

– сума поточних витрат при експлуатації (повна собівартість, у тому числі за елементами й статтями витрат);

– податкові платежі за рахунок собівартості;

– податки, що включаються у ціну;

– валовий прибуток;

– податкові й інші платежі за рахунок прибутку;

– чистий прибуток;

– грошовий потік (чистий прибуток та амортизація основних фондів).

3. Визначається точка беззбитковості за інвестиційним проек­том, що показує, при якому обсязі продажу товару буде досягнуто самооплатність господарської діяльності об’єкта інвестування на стадії його експлуатації. Беззбитковість цієї діяльності досягається при такому обсязі чистого доходу від реалізації (з валового доходу від­раховується ПДВ і акциз), що дорівнює сумі поточних витрат.

4. Визначається період окупності (РР), або повернення інвести­цій, вкладених у проект.

 

Розділ 12. Стратегія фінансування інвестиційного проекту.

У процесі розробки цієї стратегії визначаються:

• джерела фінансування інвестиційного проекту;

• склад найбільш привабливих джерел капіталу;

• форми залучення інвестицій (грошові та майнові внески, пе­редача права на використання патентів, ліцензій, ноу-хау тощо).

 

ЗАВДАННЯ:

Комерційна фірма, що працює у сфері реалізації електропобутових товарів, із загальною кількістю працюючих 37 осіб вирішила розширити сферу свого бізнесу та спробувати свої сили у фотобізнесі. Актуальність такої ідеї менеджери фірми обґрунтували тим, що в Україні потенційно існує великий попит на фотопослуги.

Підприємство в особі директора звернулося до банку з проханням про надання позички за кредитною лінією ЄБРР. Керуючись тим, що павільйон фірми розташований не в місці масового скупчення людей, що необхідно для успішного просування фотобізнесу, управлінський персонал фірми приймає рішення орендувати приміщення неподалік від станції метро «Вокзальна». При цьому укладено угоди про оренду приміщення на загальну вартість 1000 дол. на рік.

Крім того, потенційний позичальник надав банку таку інформацію:

· виробнича потужність лабораторії 365 000 фото на рік;

· ціна реалізації 1 фотографії 0,2 дол.;

· витрати на обігові кошти (препарати для друкування фотографій, фотопапір, оформлення вітрини) – 5 000 дол.;

· вартість міні-лабораторії «Фуджі» А (дол.);

· заплановані витрати на рекламу В (тис. дол.);

· заплановані витрати на ремонт С (тис. дол.);

· витрати на торговельне обладнання та касовий апарат
Д (тис. дол.).

Додаткова інформація до завдання: номер варіанта (№); вартість лабораторії, тис. дол. (А); річні витрати на рекламу, тис. дол. (В); річні витрати на ремонт, тис. дол. (С); витрати на торговельне обладнання, касовий апарат, тис. дол. (Д); кількість працюючих (Е) табл. 7.

Визначити:

1. На основі наданої інформації скласти бізнес-план для інвестиційного проекту.

2. У разі, якщо наданої інформації не вистачає, можливо використати власні обґрунтовані дані.

 

Таблиця 7