Русофіли (москвофіли) та народовці в громадсько-політичному житті Галичини.

У 1886р. утворилась замість Австрійської Австро - Угорська імперія, Галичина була повністю віддана в управління полякам. Відтоді польська мова замінила німецьку в усіх установах: в гімназіях, в університеті.

Це призвело до того, що, наприклад, у 1914 р. в Галичині нараховувалось 96 польських і лише 6 українських гімназій. В цей час Росія почала провадити політику підтримки різних слов'янських народів, які жили в Європі, і через них тиснули на західні країни. В Росії утворювались різні слов'янські комітети, через які йшла урядова російська підтримка слов'янам у Європі.

До них повернули свої погляди і галицькі грекокатолицькі діячі. Щоб дістати фінансову підтримку Росії вони почали себе і свій народ називати не русинами, а росіянами, далі заявили, що вони вже є частиною не великого українського, а великого російського народу. їх за це стали називати русофілами, або москвофілами. Та водночас вони здобули за це офіційну й матеріальну підтримку Росії. Вони стали видавати власну газету "Слово", через що їх називали словістами. Ці діячі згуртувались навколо кафедрального собору Святого Юра.Святоюрці-москвофіли вели активну боротьбу з полонізацією краю, та водночас вони навертали своїх земляків до Російської імперії. Це викликало велике невдоволення молодшої частини греко-католицьких священників, котрі знали, що вони не росіяни, а українці-русини, що вони є частиною українського народу.

У 1868р. Австрія перетворилася в Австро - Угорську монархію. Стосовно Галичини, Австро - Угорський компроміс доповнювався.Австро - Польським, який розширив політичні права поляків за рахунок українців.

У суспільно-політичному житті українського населення краю основне місце займало дві течії: москвофільська та пародовська.

Основними передумовами виникнення москвофільства було втрата українським народом власної державності, багатовікове іноземне поневолення, роздрібненість і відособленість окремих земель, денаціоналізація освіченої еліти та низький рівень національної свідомості мас.

Москвофіли у своїй політиці вони орієнтувалися на російський царизм. Зміст їх політики: утвердження недоторканності існуючого ладу з усіма залишками кріпосництва, неприйняття багатьох сторін капіталізму країн Заходу. Ідеологами москвофілів були: Д. Зубрицький, Г. Купченко і А Добрянський. Вони видавали російською мовою свою газету "Слово" та журнал "Галичина", "Лада" та інші. Москвофіли організовували культурно-освітні товариства: "Общество русских жешцин в Буковине", "Общество русских студентов Карпат" та інші.

Прагнення народних мас, що були під владою Австро - Угорської імперії, до культури і освіти рідною мовою намагалися очолити так звані народовці. Народовці - суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції, виникла у 60-х рр. XIX ст. у Галичині. Народовський рух з'явився на грунті ідей національного відродження, започаткованих "Руською Трійцею" та Кирило - Мефодіївським братством і сформувався під впливом творчості Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова. Народовці виступали за єдність усіх українських земель та розвиток єдиної української мови на основі народної говірки.

Національну освіченість народних мас народовці підносили за допомогою Шевченкового "Кобзаря". У містах і селах засновували народні бібліотеки, організовували гуртки художньої самодіяльності, влаштовували концерти і творчі вистави. За ініціативою народовців у Львові в 1868 р. засновано товариство "Просвіта", покликане згідно зі статутом навчати і освічувати народ, а в 1873 р. - Товариство ім. Шевченка. Його мета - сприяти розвитку української мови і літератури.

Народовці створили в Галичині політичну організацію під назвою "Народна Рада" Основна її ідея - національний розвиток Галичини, встановлення демократії та федералізму.

Найвидатніший провідник національно-визвольних змагань на західноукраїнських землях І. Франко віршем "Розвивайся, ти високий дубе" висловив тверде переконання, що ідея соборності України, викликана віковічними сподіваннями і прагненням народоних мас, колись втілиться у життя..