Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Дані для факторного аналізу об'єму товарної продукціїСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Як нам уже відомо, об'єм товарної продукції (ТП) залежить від двох основних чинників першого порядку: кількості робітників (КР) і середньорічного виробітку (РВ). Маємо двофакторну мультиплікативну модель: (1.10)
Алгоритм розрахунку (за допомогою) ланцюгової підстановки для цієї моделі:
Як бачимо, другий показник товарної продукції відрізняється від першого тим, що при його розрахунку прийнята фактична чисельність робітників замість планової. Середньорічний виробіток продукції одним робітником у тому й іншому випадку є плановим. Виходить, що за рахунок росту чисельності робітників випуск продукції збільшився на 80 тис. грн. (480 – 400). Третій показник товарної продукції відрізняється від іншого тим, що при його розрахунку розміри виробітку робітників прийняті за фактичним рівнем замість планового. Кількість же працівників в обох випадках фактична. Звідси за рахунок підвищення продуктивності праці об'єм товарної продукції збільшився на 120 тис. грн. (600 – 480). Таким чином, перевиконання плану за об'ємом товарної продукції виявилося результатом впливу наступних чинників: а) збільшення чисельності робітників + 80 тис. грн. б) підвищення рівня продуктивності праці + 120 тис. грн. Разом: + 200 тис. грн.
Алгебраїчна сума впливу чинників обов'язково має дорівнювати загальному приросту результативного показника:
DТПчр + DТПгв = DТПзаг. (1.11)
Відсутність такої рівності свідчить про допущені помилки в розрахунках. Якщо потрібно визначити вплив чотирьох чинників, то в цьому випадку розраховується не один, а три умовних показники, тобто кількість умовних розмірів результативного показника на одиницю менше числа чинників. Послідовність заміни показників представлена у табл. 1.3. Розглянемо це на чотирьохфакторній моделі товарної продукції:
ТП = ЧР ´ Д ´ Т ´ ГВ. (1.12)
Вихідні дані для рішення завдання наведені в табл. 1.1:
Таблиця 1.3 Послідовність заміни планових показників фактичними
План випуску продукції в цілому перевиконаний на 200 тис. грн. (600 – 400), у тому числі за рахунок зміни: а) кількості робітників – б) кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік – в) середньої тривалості робочого дня – г) средньогодинні виробітки – . Усього + 200 тис. грн. Використовуючи спосіб ланцюгової підстановки, необхідно дотримуватися наступної послідовності розрахунків: у першу чергу потрібно враховувати зміну кількісних, а потім – якісних показників. Якщо ж є декілька кількісних і декілька якісних показників, то спочатку варто змінити розмір чинників першого рівня підпорядкування, а потім більш низького. У наведеному прикладі об'єм виробництва продукції залежить від чотирьох чинників: кількості робочих, кількості відпрацьованих днів одним робочим, тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку. Кількість робітників стосовно готової продукції – чинник першого рівня, кількість відпрацьованих днів – другого рівня, тривалість робочого дня і средньогодинного виробітку – чинники третього рівня. Це й обумовило послідовність розміщення чинників у моделі і, відповідно, послідовність визначення їхнього впливу. Таким чином, застосування способу ланцюгової підстановки вимагає знання взаємозв'язку чинників, їхньої співпідпорядкованості, вміння правильно їх класифікувати і систематизувати. Спосіб абсолютних різниць Спосіб абсолютних різниць застосовується для розрахунку впливу чинників приросту результативного показника в детермінованому аналізі, але тільки в мультиплікативних моделях (Y = x1 × x2 × x3 × … × xn) і моделях мультиплікативно-адитивного типу: Y = (a – b) c і Y = a (b – c). І хоча його використання обмежене, але завдяки своїй простоті він одержав широке застосування в економічному аналізі. При його використанні розмір впливу чинників вираховується множенням абсолютного приросту значення досліджуваного чинника на базовий (плановий) розмір чинників, що знаходяться справа від нього, і на фактичний розмір чинників, розташованих у моделі зліва від нього. Алгоритм розрахунку для мультиплікативної чотирьохфакторної моделі товарної продукції виглядає так:
(1.13)
Усього + 200 000
Таким чином, за допомогою способу абсолютних різниць утворюються ті ж результати, що і завдяки ланцюговій підстановці. Тут також необхідно стежити за тим, щоб алгебраїчна сума приросту результативного показника за рахунок окремих чинників дорівнювала його загальному приросту. Розглянемо алгоритм розрахунку чинників за допомогою цього способу в моделях мультиплікативно-адитивного виду. Наприклад, візьмемо факторну модель прибутку від реалізації продукції:
П = VРП (Ц – С), (1.14) де П – прибуток від реалізації продукції; VРП – об'єм реалізації продукції; Ц – ціна одиниці продукції; С – собівартість одиниці продукції.
Приріст суми прибутку за рахунок зміни: об'єму реалізації продукції ціни реалізації собівартості продукції Спосіб відносних різниць Спосіб відносних різниць застосовується для виміру впливу чинників на приріст результативного показника тільки в мультиплікативних моделях. Тут використовуються відносні прирости факторних показників, представлені у вигляді коефіцієнтів чи відсотків. Розглянемо методику розрахунку впливу чинників за допомогою цього способу для мультиплікативних моделей типу Y = abc. Зміна результативного показника визначається таким чином:
(1.15) (1.16) (1.17)
Відповідно до цього правила, для розрахунку впливу першого чинника необхідно базисний (плановий) розмір результативного показника помножити на відносний приріст першого чинника, представленого у вигляді десяткового дробу. Щоб розрахувати вплив другого чинника, потрібно до планового (базисного) розміру результативного показника додати зміну його за рахунок першого чинника і потім отриману суму помножити на відносний приріст другого чинника. Вплив третього чинника визначається аналогічно: до планового розміру результативного показника необхідно додати його приріст за рахунок першого і другого чинників і отримані суми помножити на відносний приріст третього чинника і т. д. Закріпимо розглянуту методику на прикладі, наведеному в табл. 1.1:
Як бачимо, результати розрахунків такі ж, як при використанні попередніх способів. Спосіб відносних різниць зручно застосовувати в тих випадках, коли потрібно розраховувати вплив великого комплексу чинників. На відміну від попередніх способів, тут значно скорочується кількість обчислювальних процедур, що забезпечує його перевагу.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 232; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.85.12 (0.007 с.) |