Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Аналіз як спосіб розвитку економічного мисленняСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Вивчення явищ природи і громадського життя без аналізу неможливе. Сам термін "аналіз" походить від грецького слова "analyzis", що в перекладі означає "розділяю", "розчленовую". Отже, аналіз у вузькому плані являє собою розчленовування явища чи предмета на його складові частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого. Таке розчленовування дозволяє заглянути всередину досліджуваного предмета, явища, процесу, зрозуміти його внутрішню сутність, визначити роль кожного елемента в досліджуваному предметі чи явищі. Наприклад, щоб зрозуміти сутність собівартості продукції, необхідно знати не тільки те, з яких елементів вона складається, але й від чого залежить її величина за кожною статтею витрат. Чим детальніше буде розкладений приріст собівартості за елементами і факторами, тим більше ми будемо знати про це економічне явище і більш ефективно керувати процесом формування собівартості продукції. Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям синтез (від грецьк. – sinthesis) – поєднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле. Діалектичний тандем аналіз – синтез розуміють як синонім усякого наукового дослідження. Особливого значення аналіз і синтез набули в економіці. Аналізом у більш широкому значенні займається теорія економічного аналізу; у професійному – економічний аналіз фінансово-господарської діяльності у відповідних галузях: промисловості, сільському господарстві, будівництві, торгівлі тощо. Як відомо, теорія пізнання, як один із методологічних розділів філософії, вивчає можливості й закономірності пізнання відчуттів, уявлень, понять до об'єктивної реальності, до дійсності, всебічно досліджує етапи і форми пізнавального процесу, умови та критерії, досягаючи встановлення його вірогідності й істинності. Виступаючи як методологічна основа всіх галузей науки, теорія пізнання визначає сутність, необхідність і послідовність економічного аналізу. Насамперед вона визначає поняття об'єкта і суб'єкта пізнання. Під об'єктом розуміють об'єктивну дійсність, матеріальну діяльність людини, що складає основу розвитку людського суспільства. Об'єктом пізнання є практика з її чуттєво-предметним, матеріально-речовинним, життєво-соціальним і природоохоронним змістом. Суб'єктом є сама людина чи все людство. Узагальнюючи методи і прийоми сучасної науки, процес пізнання широко використовує такі найважливіші інструменти, як аналіз, синтез, експеримент, моделювання. Активною складовою тут виступає людське мислення, що являє собою найвищу аналітико-синтетичну здатність людського мозку. Мислення, а в даному випадку й аналіз, відбивають загальне, диференціюють і групують властивості речей, явищ, показників відповідно до їх сутності, в їхньому розвитку і протиріччі. Через поняття що-небудь затверджується чи, навпаки, заперечується. Використовуючи прийоми індукції (судження від часткового до загального), а також дедукції (судження від загального до часткового), приходять до того чи іншого умовиводу. Тут доречно підкреслити єдність індукції і дедукції в процесі аналітичних досліджень, тому що ціле, хоча воно і складається з частин, перестає бути цілим, коли його поділяють. Аналіз без синтезу неможливий. Таким чином, умовивід являє собою індуктивно-дедуктивний висновок, що містить щось нове, яке відрізняється від колишніх понять і уявлень. Процес мислення, аналітико-синтетичної діяльності людського мозку проходить три взаємозалежні стадії: - спостерігання; - наукову абстракцію; - формування нових практичних пропозицій. Таким чином, аналіз у широкому значенні розуміють як спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивченні їх у всім різноманітті зв'язків і залежностей. У науці і на практиці застосовуються різні види аналізу: фізичний, хімічний, математичний, статистичний, економічний та ін. Вони відрізняються об'єктами, цілями і методикою дослідження. Економічний аналіз, на відміну від фізичного, хімічного й інших, відноситься до абстрактно-логічного методу дослідження економічних явищ, де неможливо використовувати мікроскопи, хімічні реактиви, де і те, і інше повинна замінити сила абстракції. Аналітичні здібності людини виникли й удосконалювалися у зв'язку з об'єктивною необхідністю постійної оцінки своїх дій, вчинків в умовах навколишнього середовища. Це завжди спонукало до пошуку найбільш ефективних засобів праці, використання ресурсів. Зі збільшенням чисельності населення, удосконалюванням засобів виробництва, ростом матеріальних і духовних потреб людини аналіз поступово став найпершою життєвою необхідністю цивілізованого суспільства. Без аналізу сьогодні взагалі неможлива свідома діяльність людей. Шириться коло об'єктів аналізу, удосконалюється і він сам. У результаті свідомої діяльності люди поступово розширювали взаємини з природним середовищем і тим самим збагачували свої уявлення про різноманітні об'єкти і явища. Поступово знадобився вже досить відокремлений вид занять, пов'язаний з аналітичними дослідженнями цих об'єктів і явищ. Так з'явився аналіз у математиці, хімії, медицині та інших науках. Такий же процес відбувався і в економічній діяльності. Розвиток продуктивних сил, виробничих відносин, нарощування обсягів виробництва, розширення обміну сприяло виділенню економічного аналізу як самостійної галузі науки. Сьогодні треба відрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз, що вивчає економічні явища і процеси на макрорівні (на рівні суспільно-економічної формації, на державному рівні національної економіки та її окремих галузей), і конкретно-економічний аналіз на мікрорівні – аналіз господарської діяльності, що застосовується для вивчення економіки окремих підприємств. Якщо загальнотеоретичний економічний аналіз як науковий підхід значний розвиток одержав у працях економістів ще минулого сторіччя, то економічний аналіз як наука (спеціальна галузь знань) виділився порівняно недавно. Становлення аналізу господарської діяльності обумовлено загальними об'єктивними вимогами й умовами, що властиві виникненню будь-якої нової галузі знань. По-перше, це задоволення практичної потреби. Вона виникла в зв'язку з розвитком продуктивних сил, удосконалюванням виробничих відносин, розширенням масштабів виробництва. Інтуїтивний аналіз, зразкові розрахунки, припущення, що застосовувалися на кустарних і напівкустарних підприємствах, стали недостатніми в умовах великих виробничих одиниць. Без комплексного всебічного аналізу господарської діяльності неможливо керувати складними економічними процесами, приймати оптимальні рішення. По-друге, це пов'язано з розвитком економічної науки взагалі. Як відомо, з розвитком будь-якої науки відбувається диференціація її галузей. Економічний аналіз сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніше функції економічного аналізу, коли вони були порівняно не такими вагомими, розглядалися в межах існуючих на той час таких наукових дисциплін, як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. У межах цих наук з'явилися перші найпростіші способи аналітичного дослідження. Однак для обґрунтування поточних і п'ятилітніх планів економічного й соціального розвитку підприємств з'явилася потреба в комплексному всебічному дослідженні діяльності підприємств. Вищезгадані науки вже не могли забезпечити всі вимоги практики. Виникла необхідність виділення аналізу як самостійної галузі знань. Надалі роль економічного аналізу зростала відповідно до ціни помилки в господарській діяльності. Інтерес до нього помітно зріс. Почалося більш-менш комплексне аналітичне вивчення виробництва. Аналіз став важливим засобом планового управління економікою підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва. Висвітлюючи історію становлення та розвитку аналізу як науки, необхідно мати на увазі дві обставини: по-перше, розробку теоретичних питань науки і, по-друге, їхнє практичне використання. Перші спеціальні книги з аналізу з'явилися на початку XX ст. Вони були присвячені аналізу балансу і мали явно методичну спрямованість, яку можна прийняти за крапку відліку розвитку аналізу господарської діяльності. У 30-і роки курс аналізу господарської діяльності був введений до програм вузів СРСР. З'явилися перші підручники і посібники з аналізу господарської діяльності. Їхніми авторами були Н. Р. Вейцман, С. К. Татур, М. І. Баканов та ін. Саме в 30-і роки відбулося становлення аналізу як науки, і він став широко застосовуватися на практиці для комплексного системного вивчення економіки підприємств і пошуку резервів збільшення виробництва продукції. За передвоєнні роки з питань економічного аналізу було видано біля трьохсот книг і приблизно шістсот наукових статей. Під час Другої світової війни питання перебудови бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарської діяльності стосовно запитів воєнного часу знайшли відображення в працях і названих, і інших авторів. Післявоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтовної розробки теоретичних питань аналізу. У цей же час аналіз органічно вписується в практику управління господарством на рівні як підприємства, так і національної економіки. Поступово розробляються самостійні напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко-економічний, оперативний, економіко-математичний, функціонально-вартісний та інші. Великий внесок у розвиток методології комплексного аналізу господарської діяльності внесли такі вчені-економісти, як М. І. Баканов, А. Д. Шеремет, С. Б. Барнгольц, В. Ф. Палій, І. І. Поклад, П. І. Савичев, І. І. Каракоз, Е. В. Долгополов, М. Ф. Дячків, А. Ш. Маргуліс, А. І. Мурах, В. И. Самборський. Н. В. Дембинський, Г. М. Тацій, М. Г. Чумаченко, В. І. Стражев, С. Г. Овсянников, М. А. Русак, Л. І. Кравченко, Б. І. Майданчик, Р. С. Сайфулін, А. Ф. Аксененко і багато ін. Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Ряд методик, створених науковцями, використовуються в управлінні виробництвом на різних рівнях. Разом з тим наука знаходиться в стані розвитку. Проводяться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, комп’ютерних технологій, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення. Йде процес упровадження теоретичних досягнень вітчизняної та закордонної науки в практику. Перспективи розвитку аналізу в теоретичному напрямку тісно пов'язані з розвитком суміжних наук, у першу чергу математики, статистики, бухгалтерського обліку й ін. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів практики. В умовах командно-адміністративної системи управління він не знаходив досить широкого практичного застосування, тому що не було необхідності в обґрунтуванні управлінських рішень на місцях, усі рішення надходили зверху. Щодо перспектив прикладного характеру, то аналіз поступово посяде провідне місце в системі управління. Цьому сприяють перетворення, які відбуваються в нашому суспільстві. Удосконалювання економічного механізму в зв’язку з переходом до ринку, конкуренція підприємств і форм власності будуть сприяти підвищенню зацікавленості в цій науці.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 186; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.24.97 (0.01 с.) |