Тема 1. Суть фінансів, їх функції і роль

ТЕМА 1. СУТЬ ФІНАНСІВ, ЇХ ФУНКЦІЇ І РОЛЬ

1. Об'єктивна необхідність і суть фінансів

2. Функції фінансів

3. Фінансові ресурси: суть, структура та види

4. Взаємозв'язок і відмінності фінансів з іншими економічни­ми категоріями

Базові поняття: фінанси, фінансові відносини, фінансові ре­сурси, функції фінансів, фонди грошових коштів, об'єкти фінан­сових відносин, суб'єкти фінансових відносин, первинний розпо­діл, перерозподіл, вторинний розподіл, первинні доходи, вторинні доходи, заново створена вартість, централізовані фінансові ресур­си, децентралізовані фінансові ресурси.

Об'єктивна необхідність та суть фінансів

Фінанси — складне, багатогранне явище. Має різноманітні оз­наки та форми прояву. Термін "фінанси" походить від латинських слів "finanto", "financia" і означає:

1) платіж на користь держави;

2) обов'язкову сплату грошей.

На початку зародження фінанси використовувались для:

1) позначення платежів і доходів як у грошовій, так і у нату­ральній формі на користь держави і для виконання нею своїх функцій;

2) позначення грошових сум і грошової плати;

3) позначення різних форм зиску і несправедливого зменшення доходів населення.

Використання фінансів не підлягало будь-якому контролю з боку населення.

Фінанси розглядаються:

1) у вузькому розумінні — грошові відносини і фінансова ді­яльність, що відображаються у доходах і витратах окремих суб'єктів фінансових відносин;

2) у широкому трактуванні — відносини, що складаються у суспільстві в процесі руху вартості створеного ВВП, який, у свою чергу, відображається у грошових потоках, що вини­кають між окремими суб'єктами фінансових відносин і пов'я­зані з формуванням відповідних доходів і здійсненням видатків.

Найбільш поширеними є такі визначення фінансів:

1) як специфічна економічна діяльність на мікрорівні;

2) застосування різноманітних економічних прийомів і методів для максимізації достатку фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного в справу

(Е. Нікбахт і А. Гропеллі).

Передумови виникнення фінансів

1. Поява грошей та товарно-грошових відносин

2. Функціонування держави

3. Дія економічних законів.

Рис. 1.1. Передумови виникнення фінансів

Характерною ознакою фінансових відносин є їх грошовий, роз­подільчий, фондоутворюючий характер.

Фінанси як відносини можна розглядати з таких подій:

1. Суспільні — мають місце в суспільстві.

2. Економічні — пов'язані з процесом розширеного відтворення.

3. Грошові — функціонують виключно в грошовій формі.

4. Розподільчі — формуються на стадії вартісного розподілу ВВП.

5. Фондоутворюючі — супроводжуються формуванням і вико­ристанням фондів грошових коштів.

Фінанси мають двоїстий характер.

По-перше, це система відносин, пов'язаних з розподілом ВВП і формуванням на цій основі централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів.

По-друге, матеріальним носієм фінансових відносин є фінан­сові ресурси, що використовуються на виконання функцій і зав­дань держави, забезпечення умов розширеного відтворення. їм властиві такі ознаки:

1) цільовий характер — кожний фонд створюється з певною метою, має чітко визначені напрямки використання, а в ба­гатьох випадках джерела формування;

2) динамічність — кошти, що акумулюються у фондах, знахо­дяться у постійному русі, тобто фонд поповнюється новими надходженнями, кошти витрачаються за цільовим призна­ченням;

3) кожний фонд має свою правову базу у вигляді законів, ука­зів, постанов, інших нормативних документів.

Таким чином, фінанси — це система економічних відносин, за допомогою яких здійснюється формування та використання цент­ралізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави та забезпечення умов роз­ширеного відтворення.

 

Функції фінансів

Традиційно фінанси виконують дві функції:

1) розподільчу;

2) контрольну.

Розподільча функція — основна для фінансів. Проявляється в процесі розподілу ВВП та національного доходу шляхом утво­рення фондів грошових коштів і використання їх за цільовим призначенням.

Механізм дії розподільчої функції фінансів вміщує:

Первинний розподіл — розподіл вартості ВВП, доходів підпри­ємств і формування первинних доходів суб'єктів, зайнятих у ство­ренні ВВП. До первинних доходів належать:

1) зарплата — для фізичних осіб;

2) прибуток — для юридичних осіб;

3) надходження від державних послуг, використання держав­них ресурсів — для держави.

Перерозподіл — полягає у створенні і використанні вторинних доходів (централізованих фондів) за рахунок розподіленої вар­тості. Його необхідність пов'язується із:

— утриманням невиробничої сфери;

— забезпеченням держави грошовими коштами для виконання
нею своїх функцій.

До вторинних доходів належать:

1) загальнодержавні доходи (бюджет, цільові державні фонди, відомчі фонди міністерств і відомств;

2) корпоративні доходи (фонди підприємств).

Вторинний розподіл — другий етап перерозподілу в частині формування доходів фізичних осіб, зайнятих у бюджетній (неви­робничій) сфері.

У результаті розподілу (первинного і вторинного) та перероз­поділу створеної вартості в усіх власників, груп населення утво­рюються кінцеві доходи, з використанням яких пов'язана заключ­на стадія руху НД і відтворювального процесу — його споживання.

Контрольна функція — породжена розподільчою природою фінансів:

1) відображає властиві фінансам ознаки, які полягають у їх здатності сигналізувати про проходження розподільчого процесу, тобто виступати інструментом перевірки правиль­ності утворення, розподілу і використання фондів грошо­вих коштів у процесі господарювання;

2) охоплює всі сторони діяльності суспільства і суб'єктів еко­номіки;

3) знаходить свій прояв у фінансовому контролі, який є одним із найдієвіших видів контролю.

Фінансовий контроль здійснюють відповідні фінансові органи (інституції), до яких в Україні належать Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова служба та інші.

 

План практичного заняття

Необхідність, суть і роль фінансів в умовах ринковоїекономіки.

1. Об'єктивна необхідність і суть фінансів.

2. Характерні ознаки і двоїстий характер фінансів.

3. Характеристика функцій фінансів.

4. Фінансові ресурси: суть, класифікація, джерела формування та напрями використання.

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Дискусійні питання суті і функції фінансів в економічній літературі.

2. Об’єкти і суб’єкти фінансових відносин.

3. Суспільне призначення фінансового контролю як форми реалізації контрольної функції фінансів.

4. Взаємозв’язок і відмінності фінансів з іншими економічними категоріями у процесі вартісного розподілу.

5. Фінансові резерви: призначення, класифікація, методи формування.

 

Література: 22, 28, 29, 30, 38, 39, 40, 42, 43, 46, 48, 49, 50, 51.

 

Тестові завдання

1. Термін «Фінанси» походить від латинського «finacia», що перекладається як:

1.1 Грошовий потік.

1.2 Скарбниця.

1.3 Грошовий платіж.

1.4 Фінансовий потік.

2. Дайте найбільш повне значення терміну «фінанси»:

2.1 Процес безперервного переміщення грошей між суб’єктами господарювання.

2.2 Економічні відносини, що пов’язані із сплатою податків та інших платежів підприємствами до бюджету.

2.3 Економічні відносини, що відображають формування, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів у процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД.

2.4 Економічні відносини, що пов’язані із створенням грошових фондів.

3. Об’єктивними передумовами функціонування фінансів є:

3.1 Товарно-грошових відносин, існування держави, дія економічних законів.

3.2 Існування держави, дія закону вартості, потреби розширеного відтворення.

3.3Економічний розвиток суспільства, дія економічних законів, потреби розширеного відтворення.

3.4 Товарно-грошові відносини, дія економічних законів.

4. Об’єктивними фінансового розподілу на макрорівні економіки є:

4.1 Національне багатство, амортизація, додана вартість.

4.2 ВВП, НД, національне багатство.

4.3 ВНП, національний дохід, державний кредит.

4.4 Виторг підприємств, національний дохід, фінансові резерви.

5. Суб'єктами фінансових відносин є:

5.1.Держава, суб'єкти господарювання, населення.

5.2.Державні службовці, працівники ДПА, суб'єкти господарю­вання.

5.3.Населення, АТ "Світоч", державна служба охорони.

5.4.Державний бюджет, цільові державні фонди, державний кредит.

6. Двоїстий характер фінансів проявляється у тому, що:

6.1.З одного боку, — це фінансові відносини, а з другого, — це фінансові ресурси.

6.2.З одного боку, — це централізовані грошові фонди, а з дру­гого — децентралізовані.

6.3.З одного боку, — це фінансові ресурси, а з другого, — це фі­нансові резерви.

6.4.З одного боку, — це розподіл ВВП, а з другого боку, — пере­розподіл ВВП.

7. Фінансові відносини можна характеризувати як:

7.1.Грошові, обмінно-розподільчі, фондоутворюючі.

7.2.Економічні, розподільчі, грошові, фондоутворюючі.

7.3.Суспільні, економічні, грошові, перерозподільчі, фондоут­ворюючі.

7.4.Суспільні, економічні, вартісні, обмінно-розподільчі, фондо­утворюючі.

8. Функціями фінансів є:

8.1.Контрольна, економічна, стимулююча.

8.2.Розподільча, стимулююча, відтворююча, регулююча.

8.3.Розподільча, контрольна.

8.4.Фіскальна, розподільча, регулююча.

9. Фінансові ресурси визначаються як:

9.1. Економічні відносини з приводу розподілу і перерозподілу гро­шових доходів суб'єктів господарювання.

9.2.Товарно-матеріальні цінності, що використовуються підпри­ємством у процесі господарської діяльності.

9.3.Основні і оборотні фонди суб'єкта господарювання.

9.4.Нагромадження і доходи, що формуються в процесі розподі­лу та перерозподілу ВВП і НД.

10. Розподільча функція фінансів охоплює:

10.1.Розподіл і перерозподіл ВВП і НД.

10.2.Контроль за розподілом і перерозподілом ВВП і НД.

10.3.Розподіл і перерозподіл матеріальних і трудових ресурсів.

10.4.Розмежування доходів між ланками бюджетної системи.

11. Суть розподільчої функції фінансів полягає у:

11.1.Здатності фінансів кількісно відображати економічні про­цеси розподілу і перерозподілу коштів.

11.2.Перетворенні вартості ВНП і НД в конкретні види доходів.

11.3.Розподілі ВНП і НД в результаті кримінальних порушень.

11.4.Формуванні централізованих фондів.

12. Суть контрольної функції фінансів полягає у:

12.1.Тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням і використанням доходів суб'єктів фінан­сових відносин.

12.2.Контролі за доходами юридичних осіб.

12.3.Контролі за формуванням централізованих фондів грошо­вих коштів.

12.4.У контролі за ефективністю використання банківського кре­диту.

13. Залежно від джерел формування, фінансові ресурси поділяють­ся на:

13.1.Державні і місцеві.

13.2.Централізовані і децентралізовані.

13.3.Внутрішні і зовнішні.

13.4.Власні і позичені.

14. Бюджетні резерви класифікуються:

14.1.Державні, регіональні, місцеві.

14.2.Централізовані, децентралізовані.

14.3.Централізовані, галузеві, бюджетні.

14.4.Централізовані, страхові, децентралізовані.

15. Методами формування фінансових резервів виступають:

15.1.Грошовий, бюджетний, галузевий, страховий.

15.2.Госпрозрахунковий, бюджетний, страховий.

15.3.Госпрозрахунковий, державний, галузевий, страховий.

15.4.Госпрозрахунковий, централізований, бюджетний, стра­ховий.

16. Централізовані фінансові ресурси використовуються на:

16.1.Фінансування потреб розширеного відтворення.

16.2.Фінансування державних органів влади та управління.

16.3.Фінансування суспільних функцій і завдань.

16.4.Фінансування загальнодержавних заходів у сфері еконо­мічної й політичної діяльності.

17. До децентралізованих фінансових ресурсів належать:

17.1.Кошти Пенсійного фонду, кошти статутного фонду, кош­ти фондів, утворених за рахунок прибутку.

17.2.Прибуток, кошти статутного фонду, амортизаційного фон­ду, кошти фондів, утворених за рахунок прибутку, стійкі пасиви.

17.3.Кошти фонду оплати праці, резервний фонд КМУ, при­буток.

17.4.Кошти фондів, утворених за рахунок прибутку, кошти ці­льових державних фондів, резервний фонд КМУ.

18. Відмінності між фінансами і кредитом полягають у такому:

18.1.Фінанси носять нееквівалентний і поворотний характер, а кредит — еквівалентний та безповоротний.

18.2.Фінанси носять еквівалентний і безповоротний характер, а кредит — еквівалентний та поворотний.

 

18.3.Фінанси носять нееквівалентний і безповоротний харак­тер, а кредит — нееквівалентний і поворотний.

18.4.Фінанси носять еквівалентний і поворотний характер, а кре­дит — нееквівалентний і безповоротний.

19. Заробітна плата виступає джерелом фінансових ресурсів підприємства у випадку:

19.1.Сплати податків із заробітної плати.

19.2.Щоденної виплати заробітної плати.

19.3.Виплати нарахованої заробітної плати два рази на місяць.

19.4.Отримання в банку коштів на виплату заробітної плати.

20. Джерелом кредитних ресурсів комерційних банків виступає:

20.1.Власний капітал, міжбанківські кредити, тимчасово вільні фінансові ресурси держави, суб'єктів господарювання, домогосподарств.

20.2.Доходи від цінних паперів, маржа, бюджетні асигнуван­ня.

20.3.Податки, депозити, міжбанківські кредити.

20.4.Тимчасово вільні кошти підприємств і домогосподарств,
емісійний дохід, відсотки на депозити.

 

 

ТЕМА 2. ФІНАНСОВА СИСТЕМА

 

1. Поняття фінансової системи

2.Характеристика сфер і ланок фінансової системи

2.1. Державні фінанси

2.2. Фінанси суб'єктів господарювання

2.3. Міжнародні фінанси

2.4.Фінансовий ринок

2.5. Страхування

Поняття фінансової системи

 

Фінансова система притаманна кожній державі незалежно від рівня економічного розвитку. Типи фінансових систем наведені на рис. 2.1.

Фінансова система — сукупність відособлених, але взаємопов'я­заних сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специ­фічні форми й методи обміну, розподілу і перерозподілу ВВП, сис­тема фінансових органів та інститутів.

Типи фінансової системи:

За територіальною ознакою

За типами економічних систем країн

національна (у межах певної країни)

регіональна (у межах регіону чи груп країн)

світова (система міжнародних фінансових відноснн)

фінансова система країн, що розвиваються

ринкова фінансова система

фінансова система країн з перехідною економікою

фінансова система країн з адміністративно-командною економікою

Рис.2.1 Типи фінансових систем

За внутрішньою будовою фінансова система — сукупність від­носно відокремлених, але взаємопов'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу й пере­розподілу ВВП. Внутрішня структура фінансової системи склада­ється із:

1) сфер — узагальнена за певною ознакою сукупність фінан­сових відносин;

2) ланок — відособлена частина фінансових відносин (за озна­кою специфічних форм і методів фінансових відносин або за ознакою наявності окремого фонду фінансових ресурсів).

За організаційною структурою — фінансова система — сукуп­ність — фінансових органів та інститутів, які здійснюють управ­ління грошовими потоками. Внутрішня структура фінансової сис­теми лежить в основі виділення органів управління фінансовою системою.

Внутрішню структуру фінансової системи відображено на рис. 2.3

Фінансова система

Фінанси суб’єктів господарювання

Державні фінанси

Міжнародні фінанси

Страхування

Фінансовий ринок

Фінанси домогос- подарств

Фінанси підпри- ємств

Державний бюджет

Цільові державні фонди

Державний кредит

Фінанси державного сектора

Особисте

Майнове страхування

Страхування відповідаль-ності

Страхування підприємниць-ких ризиків

Ринок цінних паперів

Ринок позикових капіталів

Міжнародні розрахунки

Міжнародні фінансові інститути

Фінанси міжнародних організацій

Фінанси установ, що фінансуються в кошторисному порядку

Фінанси комерційних підприємств

Фінанси неприбуткових організацій

Рис. 2.3. Структура фінансової системи України

Структура фінансової системи визначається такими принципами:

1. Єдність — ґрунтується на єдиній економічній і політичній основі суспільства, погоджених засадах фінансової політи­ки, що реалізуються через фінансову систему;

2. Функціональне призначення — передбачає, що в кожній ланці фінансової системи вирішуються певні завдання спе­цифічними методами, існують відповідні фонди грошових коштів і апарат управління.

Державні фінанси

Провідне місце у фінансовій системі як за обсягом ресурсів, так і за роллю у суспільстві посідають державні фінанси. Державні фінанси характеризуються за двома напрямами:

1) ланками — які визначають форми фінансових відносин;

2) рівнями — які розмежовують їх за органами влади й управ­ління.

У системі державних фінансів грошові потоки відображають відносини перерозподілу ВВП і формування державних фінансо­вих ресурсів, в розрізі двох груп: централізованих і децентра­лізованих.

Основними ланками державних фінансів є:

1. Бюджетна система. її структура визначається Конституцією України та Бюджетним Кодексом і залежить від форм дер­жавного устрою.

2. Цільові фонди держави призначені для фінансування пев­них потреб і видатків держави, які мають особливе значен­ня для економічного і соціального розвитку суспільства. Спе­цифіка цільових фондів полягає у їх цільовому призначенні та чітко визначених джерелах формування.

3. Державний кредит характеризує відносини, при яких дер­жава виступає позичальником, а кредиторами — юридичній фізичні особи цієї та інших країн, уряди інших країн, між­народні організації та фінансові інститути.

4. Фінанси державного сектора економіки відображають відно­сини, що характеризують грошові потоки на підприємстві й ві­дображають процеси формування, розподілу і перерозподілу його доходів.

2.2. Фінанси суб'єктів господарювання

Базовою основою фінансової системи виступають фінанси суб’єктів господарювання.

Виходячи із способів фінансового забезпечення своєї діяльності, розрізняють такі методи господарювання:

1) комерційний розрахунок;

2) неприбуткова діяльність;

3) кошторисне (бюджетне) фінансування.

Комерційний розрахунок передбачає відшкодування всіх вит­рат і отримання прибутку. Комерційні підприємства є основними платниками податків до бюджету. Через систему бюджетного пе­рерозподілу забезпечується фінансування установ невиробничої сфери за рахунок частини вилученої вартості з підприємств, що здійснюють свою діяльність у галузях матеріального виробництва.

На принципах неприбутковості працюють, як правило, кому­нальні підприємства й установи соціального забезпечення. Вони передбачають як власні, так і бюджетні джерела фінансування на­даних послуг. Для бюджетних організацій найголовнішою формою фінансування є бюджетні асигнування, що виділяються з відповід­ного бюджету на підставі планового документа — кошторису.

Міжнародні фінанси

Сфера міжнародних фінансів відображає:

1) рівень світового господарства;

2) обмінні та перерозподільні відносини на світовому рівні;

3) діяльність на цьому рівні як національних суб'єктів господа­
рювання, так і держави.

Фінансовий ринок

Фінансовий ринок — важлива забезпечуюча сфера, складова фінансової та економічної систем. Фінансовий ринок виступає як:

1) своєрідна надбудова, через яку координується діяльність усієї фінансової системи;

2) сполучна сфера, через яку здійснюється рух фінансових ре­сурсів;

3) визначальний елемент ринкової економіки, без якого не може працювати весь ринковий механізм, оскільки все по­чинається з фінансового забезпечення діяльності суб'єктів господарювання.

Суть відносин у сфері фінансового ринку полягає в купівлі-продажу фінансових ресурсів.

Мета фінансового ринку — забезпечити грошовими коштами всю систему ринків.

 

Канали прямого фінансування — це канали, якими грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників.

Канали непрямого фінансування — це канали, якими грошові кошти рухаються від власників до позичальників через фінансо­вих посередників (банки, інвестиційні та страхові компанії, пен­сійні фонди тощо).

Фінансовий ринок складається з двох сегментів (ринків):

1) ринку позикових капіталів;

2) ринку цінних паперів.

Страхування

Страхування складає відокремлену, специфічну ланку фінансо­вої системи. Характерні ознаки страхування:

1) розглядається як один із способів відшкодування за раху­нок резервів збитків юридичних і фізичних осіб, спричине­них несприятливими обставинами (страховими подіями, ризиками);

2) відображає відносини з приводу формування і використання колективних страхових фондів за рахунок страхових внесків;

3) посідає проміжне місце між фінансами суб'єктів господарю­вання та державними фінансами.

Здійснення страхування забезпечується через страхові компа­нії, які є суб'єктами підприємництва.

План практичного заняття

Структура і принципи побудови фінансової системи.

1. Поняття фінансової системи та її структура.

2. Принципи побудови фінансової системи.

3. Характеристика ланок фінансової системи України.

Питання для самостійного опрацювання

1. Управління фінансовою системою.

2. Принципи організації державних фінансів.

3. Взаємозв'язок фінансової системи і фінансової політики дер­жави.

4. Особливості побудови фінансових систем у різних країнах.

Література: 1, 2, 3, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 38, 40, 42, 43, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51.

Тестові завдання

1. Фінансова система — це:

1.1.Контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю дер­жави.

1.2.Сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важе­лів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

1.3.Сукупність відносно відокремлених форм фінансових від­носин.

1.4.Грошово-кредитний механізм.

2. За внутрішньою будовою фінансова система є:

2.1.Сукупністю фінансових органів і інститутів.

2.2.Сукупністю відносно відокремлених взаємопов'язаних фі­нансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП.

2.3.Конкретними видами фінансових ресурсів, які знаходяться у розпорядженні підприємств.

2.4.Системою замкнутих перерозподільчих відносин.

3. Яка організаційна структура фінансової системи?

3.1.Сукупність фінансових органів та інститутів, які управля­ють грошовими потоками.

3.2.Сукупність грошових фондів, що знаходяться у розпоря­дженні суб'єктів господарювання.

3.3.Сукупність фінансово-кредитних установ.

3.4.Апарат управління фінансовою діяльністю підприємства.

4. Які принципи побудови фінансової системи?

4.1.Єдність і функціональне призначення.

4.2.Єдність і централізм.

4.3.Комерційний розрахунок і функціональне призначення.

4.4.Централізм і функціональне призначення.

5. Державні фінанси найбільш повно характеризуються як:

5.1.Складова частина фінансової системи, ЇЇ центральна підси­стема, через яку здійснюється вплив держави на економіч­ний і соціальний розвиток.

5.2.Система грошових фондів, зосереджених у руках держави і призначених для забезпечення властивих їй функцій.

5.3.Система грошових фондів, що забезпечують процес вироб­ництва та відтворення у рамках конкретного суб'єкта гос­подарювання.

5.4.Грошові фонди, що формуються з доходів громадян.

6. Бюджет як економічна категорія — це:

6.1.Централізований фонд фінансових ресурсів держави.

6.2.Фінансові відносини щодо формування бюджетного фонду та здійснення асигнувань з нього.

6.3.Основний фінансовий план держави.

6.4.Сукупність взаємовідносин між державою та суб'єктами гос­подарювання з приводу мобілізації державних доходів.

7. Соціальна сутність бюджету полягає у:

7.1.Фінансовому забезпеченні соціально-культурних програм держави.

7.2.Фінансуванні державного апарату управління.

7.3.Фінансуванні планово-збиткових державних підприємств.

7.4.Забезпеченні виплат пенсій і допомог на безробіття.

8. Які з грошових відносин складають зміст фінансів підприємства?

8.1.Грошові відносини з приводу мобілізації державою тимча­сово вільних коштів підприємств і населення для фінансуван­ня державних видатків.

8.2.Грошові відносини з приводу розподілу валового внутріш­нього продукту і створення грошових фондів для держави.

8.3.Грошові відносини, які виражають формування, розподіл і використання грошових доходів і фондів суб'єктів господа­рювання у відтворювальному процесі.

8.4.Грошові відносини між суб'єктами господарювання і бан­ківською системою.

 

9. Загальнодержавні цільові фонди характеризуються як:

9.1.Сукупність фінансових ресурсів, що акумулюються у дер­жавному бюджеті.

9.2.Сукупність фондів грошових коштів, що знаходяться в роз­порядженні Міністерства фінансів.

9.3.Система перерозподільчих відносин, спрямована на підви­щення економічного і соціального рівня життя суспільства.

9.4.Сукупність фінансових ресурсів, що знаходяться у розпо­рядженні центральних або регіональних органів управлін­ня і мають цільове призначення.

10. У фінансовій системі виділяють такі сфери фінансових відносин:

10.1.Державні фінанси і фінансовий ринок.

10.2.Фінанси суб'єктів господарювання і державні фінанси.

10.3.Міжнародні фінанси, державні фінанси, фінанси суб'єктів господарювання, фінансовий ринок.

10.4.Макро- і мікроекономіка.

11. Сфера державних фінансів поділяється на такі ланки:

11.1.Бюджет держави і фінанси державного сектора економіки.

11.2.Бюджет держави, державний кредит, страхування.

11.3.Бюджет держави, державний кредит, загальнодержавні цільові фонди, фінанси державного сектора.

11.4.Бюджет держави, фонди цільового призначення, страху­вання.

12. Страхування як відокремлена ланка фінансової системи відображає:

12.1.Сукупність особливих замкнутих перерозподільчих від­носин з приводу формування і використання страхових резервів за рахунок коштів страхувальників.

12.2.Державну централізацію фінансових ресурсів і підпри­ємницьку діяльність держави.

12.3.Відносини, при яких держава виступає позичальником.

12.4.Рух вартості між окремими країнами.

13. Державний кредити, як ланка фінансової системи характеризує:

13.1.Фінансові відносини у сфері централізованих державних фінансів.

13.2.Централізацію фінансових ресурсів для вирішення конк­ретних завдань і проблем.

13.3.Відносини, при яких держава виступає позичальником, а кредиторами — будь-які юридичні та фізичні особи, враховуючи і кредити інших країн.

13.4.Надбудову, через яку координується діяльність цієї фі­нансової системи.

14. Фінансовий ринок як забезпечуюча сфера фінансової системи поділяється на такі ланки:

14.1.Державні цільові фонди і страхування.

14.2.Ринок грошей і ринок капіталів.

14.3.Фінанси державного сектора і державний кредит.

14.4.Правильні відповіді 14.1 і 14.2.

15. Державний кредит функціонує у формах:

15.1.Державних і місцевих позик, державного позикового фонду.

15.2.Державних позик, страхування, ощадної справи.

15.3.Державних позик, грошово-речових лотерей, ощадної справи.

15.4.Правильні відповіді 15.1 і 15.2.

МЕХАНІЗМ

1. Фінансова політика, її зміст і завдання

2. Фінансовий механізм і його складові елементи

3. Управління фінансами в Україні

4. Фінансове планування: суть, принципи, методи, завдання

5. Фінансовий контроль: суть, види, форми та методи

Базові поняття: фінансова політика, фінансова стратегія, фінан­сова тактика, фінансовий механізм, фінансові методи, фінансове планування, фінансові важелі, фінансові стимули, фінансові санк­ції, фінансове регулювання, фінансовий контроль, управління фінансами.

Плани практичних занять

Суть та основи організації фінансової політи­ки держави. Фінансовий механізм і його складові елементи.

1. Суть, ланки, умови результативності фінансової політики.

2. Фінансова тактика і фінансова стратегія як форми реаліза­ції фінансової політики.

3. Поняття фінансового механізму та його складові елементи.

4. Система управління фінансами: суть, об'єкти і суб'єкти.

5. Функціональні елементи управління фінансами.

6. Повноваження державних органів влади й управління в сфе­рі управління фінансами.

Фінансове планування і фінансовий контроль.

1. Суть, принципи та завдання фінансового планування.

2. Етапи і методи фінансового планування.

3. Фінансовий контроль: суть, мета, принципи.

4. Класифікація фінансового контролю.

5. Органи фінансового контролю та їхні повноваження.

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Взаємозв'язок фінансової політики і фінансового права.

2. Фінансова політика в економіках перехідного типу.

3. Взаємодія фінансового механізму з фінансовою політикою.

4. Фінанси як суб'єкт і об'єкт управління.

5. Стратегічне і оперативне фінансове планування.

6. Зведений баланс фінансових ресурсів держави.

7. Форми і методи фінансового контролю.

8. Аудит як форма незалежного фінансового контролю.

Література: 28, 29, 36, 38, 42, 43, 46, 48, 49, 50.

Тестові завдання

1. Фінансова політика характеризується як:

1.1.Державна політика у сфері розподільчих і не розподільчих відносин.

1.2.Частина економічної політики держави, яка спрямована на досягнення максимального соціально-економічного рів­ня розвитку суспільства.

1.3.Сукупність заходів щодо забезпечення відповідними фінан­совими ресурсами реалізації державних програм.

1.4.Сукупність фінансових заходів, які здійснює держава че­рез фінансову систему.

2. За характером заходів і часом їх здійснення фінансова по­літика поділяється на:

2.1. Фінансову тактику і фінансову стратегію.

2.2. Фінансову стратегію і бюджетне регулювання.

2.3. Оперативну фінансову політику і фінансову тактику.

2.4. Фінансову стратегію і податкову політику.

3. Яке найбільш характерне визначення змісту фінансової по­літики держави?

3.1.Розробка основних напрямів формування і використання фінансів, виходячи із необхідності вирішення економічних і соціальних завдань суспільства.

3.2.Розробка основних напрямів економічного і соціального розвитку суспільства (держави).

3.3.Розробка заходів щодо регулювання грошового обігу і опе­рацій на відкритому ринку цінних паперів.

Розробка заходів щодо охорони довкілля.

4. Фінансова стратегія держави — це:

4.1.Сформована система довгострокових цілей фінансової ді­яльності і найефективніших шляхів їх досягнення, які ви­значаються фінансовою ідеологією.

4.2.Напрями, форми і методи використання фінансових ре­сурсів.

4.3.Система принципів і методів розробки та реалізації управ­лінських рішень, пов'язаних з рухом фінансових ресурсів.

4.4.Процес визначення оптимальної структури капіталу.

5. Прикладом фінансової тактики можуть бути:

5.1.Амортизаційна і податкова політика.

5.2.Грошова реформа, бюджетна політика.

5.3.Бюджетна концепція, податкова політика.

5.4.Правильні відповіді 5.1. і 5.3.

6. Фінансовий механізм є:

6.1.Господарським розрахунком, який ґрунтується на прин­ципі самоокупності.

6.2.Сукупністю різних організаційних, правових та інших форм і методів, за допомогою яких здійснюється процес розпо­ділу і перерозподілу ВВП, створюються фонди грошових коштів і забезпечується їх використання.

6.3. Порядком-надання і погашення кредитів, контролем за ефективним їх використанням.

6.4. Сукупністю організаційно-технічних заходів, використову­ваних на підприємстві для створення виробничого потен­ціалу.

7. Елементами фінансового механізму є:

7.1.Фінансове планування і прогнозування, фінансові важелі і стимули.

7.2.Фінансові санкції, фінансові резерви, фінансові ліміти.

7.3.Нормативно-правове забезпечення.

7.4.Правильні відповіді 7.1., 7.2. і 7.3.

 

8. Методи і форми фінансового механізму вміщують:

8.1.Планування, стратегічне управління та збір інформації.

8.2.Фінансове регулювання і оперативне управління.

8.3.Прогнозування і контроль.

8.4.Планування, оперативне управління, фінансове регулюван­ня, фінансове забезпечення, фінансовий контроль.

9. До фінансових важелів і стимулів належать:

9.1.Процес формування і використання фінансових ресурсів на макро- і мікрорівнях економіки.

9.2.Нормативно-правове забезпечення господарсько-фінансової діяльності.

9.3.Форми і методи формування і використання фінансових ресурсів, які одночасно виступають як система фінансових показників, норм, нормативів, використовуваних у фінан­сових відносинах.

9.4.Система керівництва фінансами.

10. Фінансове забезпечення здійснюється у таких формах:

10.1.Самофінансування, кредитування, бюджетні асигнуван­ня.

10.2.Кредитування і акціонування.

10.3.Самофінансування, кредитування, бюджетні асигнуван­ня і акціонерний капітал.

10.4.Бюджетне фінансування і кредитування.

11. Суть самофінансування можна охарактеризувати як:

11.1.Принцип господарювання, при якому господарська само­стійність тісно пов'язана із самостійністю у формуванні і використанні власних фінансових ресурсів.

11.2.Форму фінансового забезпечення, яка передбачає викори­стання кредитів та інших позикових коштів.

11.3.Форму фінансового забезпечення, яке проводиться винят­ково за рахунок коштів державного бюджету.

11.4.Інструмент перерозподілу тимчасово вільних коштів суб'єк­тів господарювання і заощаджень населення.

 

12. Кредитування як форма фінансового забезпечення полягає у:

12.1.Тимчасовому використанні позичених ресурсів на прин­ципах поворотності, строковості, платності і забезпече­ності.

12.2.Формуванні і викор