Суть, механізм функціонування фінансового ринку

Мобілізація й перерозподіл фінансових ресурсів відбувається через фінансовий ринок. Фінансовий ринок — особлива форма організації руху грошових коштів в економіці. Він містить:

1) ринок цінних паперів;

2) ринок кредитних ресурсів.

Об'єктивна передумова функціонування фінансового ринку — неспівпадання потреби в фінансових ресурсах у того чи іншого суб'єкта ринку з їх наявністю. В одних власників є надлишок коштів, в інших, навпаки, виникає потреба в інвестуванні. При­значення фінансового ринку полягає в акумулюванні тимчасово вільних коштів та їх ефективному використанні.

Функціональне призначення фінансового ринку — посеред­ництво в русі грошових коштів від інвесторів до емітентів; від кредиторів до позичальників і назад. Механізм функціонування фінансового ринку розглянуто на рис. 13.1.

 

Рис. 13.1. Механізм функціонування фінансового ринку

Види цінних паперів та їх загальна характеристика

Акумуляція тимчасово вільних фінансових ресурсів та їх інвес­тування здійснюється за допомогою цінних паперів.

Цінні папери — документи, що свідчать про майнові права влас­ника при його пред'явленні. Основні види цінних паперів наведені на рис. 13.2.

Акція — цінний папір, що засвідчує участь у статутному фонді акціонерного товариства; дає право на участь в управлінні това­риством; право на отримання частини прибутку у вигляді диві­денду; право на участь у розподілі майна при ліквідації акціонер­ного товариства. Основні види акцій охарактеризовано на рис. 13.3.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений термін з виплатою фіксованого відсотка. Облігації можуть випускатися:

1) державою;

2)

3) місцевими органами влади;

4) підприємствами.

 

 

 

Рис. 13.2. Класифікація цінних паперів

Рис. 13.3. Види акцій та їх характеристика

Розмір облігаційної позики акціонерного товариства не може пе­ревищувати 25 % статутного фонду. Облігації мають обмежений термін обігу і не дають права на участь в управлінні товариством

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депону­вання грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отри­мання після закінчення встановленого терміну суми депозиту і відсотків на нього. Види ощадних сертифікатів:

1) іменні;

2) на пред'явника;

3) строкові;

4) до запитання.

Казначейські зобов'язання — різновид боргових цінних папе­рів, що розміщується на добровільних засадах серед населення; за­свідчує внесення його власником грошових коштів до бюджету; дає право на отримання фінансового доходу. Відмінності між об­лігаціями і казначейськими зобов'язаннями полягають у тому що:

1) казначейські зобов'язання розповсюджуються винятково серед населення;

2) виплата доходу за облігаціями може проводитись у формі фіксованих чи плаваючих відсотків або ж шляхом проведен­ня тиражів виграшів; за казначейськими зобов'язаннями — лише у вигляді фінансового відсотка;

3) мета випуску казначейських зобов'язань — фінансування бюджетного дефіциту, тоді як облігації мають значно шир­ший спектр дії.

Вексель поділяється на два види:

1) простий — просте зобов'язання боржника (векселедавця) спла­тити власнику векселя у вказаний строк визначену суму;

2) переказний (тратта) — письмовий наказ векселедержателя (трасанте), адресований платнику (трасату) сплатити третій особі (ремітенту) певну суму грошей у певний термін.

Фондова біржа

Фондова біржа — ринок, який регулярно функціонує і на яко­му здійснюється торгівля цінними паперами.

Функції фондової біржі:

1. Посередницька — створення достатніх і всебічних умов для торгівлі цінними паперами емітентам, інвесторам, фінансовим посередникам. Торгові угоди на біржі укладають броке­ри, які діють від імені своїх клієнтів. Дохід брокера фор­мується у вигляді комісійних. Крім того, на біржах діють дилери. Вони купують через брокерів цінні папери з метою подальшого перепродажу. Дохід дилера — різниця в цінах продажу і покупки.

2. Індикативна — оцінка вартості й привабливості цінних па­перів. Така оцінка проводиться через систему котирування.

3. Регулююча — організація торгівлі цінними паперами.

Види операцій на фондовій біржі:

1. Касові — купівля-продаж цінних паперів з негайною оплатою.

2. Строкові — укладання угоди (фіксація курсу цінних папе­рів) відбувається на даний час, а її виконання через зазда­легідь передбачений відлік часу.

3. Арбітражні — різновид спекулятивних операцій, пов'язаних із різницею в курсах цінних паперів на різних фондових бір­жах.

План практичного заняття

Заняття 17 (с). Основи організації фінансового ринку. Струк­тура фінансового ринку

1. Суть, передумови виникнення та функції фінансового ринку.

2. Механізм функціонування фінансового ринку.

3. Види цінних паперів та їх характеристика.

4. Призначення та основні функції фондової біржі.

5. Види операцій на фондовій біржі.

Питання для самостійного опрацювання

1. Класифікація фінансових ринків.

2. Фінансові посередники на фінансовому ринку.

3. Комісійна і комерційна діяльність на фондовій біржі.

4. Суть, види, призначення приватизаційних цінних паперів.

Література: 29, ЗО, 31, 34, 41, 43, 46, 50, 52, 56.

Тестові завдання

1. Фінансовий ринок — це:

1.1.Купівля-продаж основних фондів на товарних біржах.

1.2.Система кругообігу і перерозподілу фінансових активів між постачальниками та споживачами капіталу.

1.3.Механізм страхового захисту майнових інтересів юридич­них і фізичних осіб.

1.4.Система розподілу ВВП.

2. Фінансові ринки виконують такі функції:

2.1.Трансформація вільних накопичених коштів у позиковий капітал.

2.2.Об'єднання (консолідація) дрібних розрізнених грошових заощаджень.

2.3.Фінансування держави, населення та інших суб'єктів еко­номіки.

2.4.Правильні відповіді 2.1, 2.2 і 2.3.

3. Виділяють такі інструменти фінансових ринків:

3.1. Ринкові цінні, боргові зобов'язання, папери міжбанківського ринку.

3.2.Векселі і похідні цінні папери.

3.3.Ф'ючерси і варранти.

3.4.Заставні свідоцтва.

4. За роллю на фінансових ринках цінні папери поділяють на:

4.1.Короткострокові і довгострокові.

4.2.Інвестиційні і ринкові.

4.3.Основні, допоміжні, похідні.

4.4.Строкові і безстрокові.

 

5. Які із цінних паперів належать до основних?

5.1.Чеки.

5.2.Векселі.

5.3.Акції і облігації.

5.4.Опціони і свопи.

6. Які із цінних паперів належать до допоміжних?

6.1.Чеки, векселі, сертифікати.

6.2.Акції, облігації.

6.3.Приватизаційні майнові сертифікати.

6.4.Державні цінні папери.

7. За ознакою належності прав власника цінні папери розрізняють:

7.1.Іменні і на пред'явника.

7.2.Приватизаційні папери.

7.3.Строкові і безстрокові.

7.4.Бездокументарні і документарні.

8. Який із перерахованих суб'єктів вважають депозитарієм?

8.1.Суб'єкт підприємницької діяльності, який веде для зберігачів та емітентів рахунки цінних паперів.

8.2.Суб'єкт підприємницької діяльності, який випускає цінні папери.

8.3.Суб'єкти, які вкладають кошти в цінні папери.

8.4.Суб'єкти, які займаються розміщенням цінних паперів.

9. Цінні папери — це:

9.1.Грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики та взаємовідносини між особою, яка їх випустила, а також між їх власником.

9.2.Документи, що засвідчують передачу прав на володіння нерухомим майном.

9.3.Облікові реєстри з ведення рахунків цінних паперів.

9.4.Розрахункові документи, що використовуються для здійс­нення платежів між юридичними особами.

 

10. Ринок цінних паперів є складовою частиною:

10.1.Фінансового ринку.

10.2.Кредитного ринку.

10.3.Ринку засобів виробництва.

10.4.Ринку товарів і послуг.

11. Призначення первинного ринку цінних паперів полягає, у:

11.1.Забезпеченні обороту цінних паперів.

11.2.Залученні фінансових ресурсів емітентами.

11.3.Зміні власника цінного паперу.

11.4.Забезпеченні ліквідності цінних паперів.

12. Завдання вторинного ринку цінних паперів полягає у:

12.1.Забезпеченні обороту цінних паперів.

12.2.Розміщенні цінних паперів.

12.3.Залученні фінансових ресурсів емітентами.

12.4.Забезпеченні випуску цінних паперів.

13. Акціонерне товариство здійснює випуск акцій з метою:

13.1.Залучення позикового капіталу.

13.2.Покриття господарських збитків.

13.3.Формування статутного фонду.

13.4.Оформлення комерційного кредиту.

14. На яку суму акціонерне товариство може здійснитиакцій?

14.1.На суму статутного фонду.

14.2.На 50 % статутного фонду.

14.3.На 25 % статутного фонду.

14.4.Обсяг емісії акцій обмежень не має.

15. Підприємство здійснює випуск облігацій з метою:

15.1.Накопичення статутного фонду.

15.2.Збільшення статутного фонду.

15.3.Залучення позикового капіталу.

15.4.Покриття господарських збитків.

 

16. Які з наведених боргових цінних паперів є найнадійнішими?

16.1.Облігації підприємств.

16.2.Облігації внутрішньої державної позики.

16.3.Єврооблігації.

16.4.Ощадні сертифікати банків.

17. Похідними цінними паперами є:

17.1.Прості акції.

17.2.Облігації внутрішньої державної позики.

17.3.Векселі.

17.4.Зворотні привілейовані акції.

18. До фондових цінних паперів належать такі грошові документи:

18.1.Векселі.

18.2.Прості і привілейовані акції.

18.3.Коносаменти.

18.4.Комерційні варранти.

19. Комерційними цінними паперами є:

19.1.Векселі.

19.2.Прості і привілейовані акції.

19.3.Ощадні сертифікати банків.

19.4.Облігації підприємств.

20. Право власності на ордерний цінний папір підтверджується:

20.1.Його простим пред'явленням.

20.2.Внесенням прізвища власника в текст цінного паперу.

20.3.На підставі наявності передавального напису індосамента на цінному папері.

20.4.Одночасно як на підставі пред'явлення цінного паперу, так і за наявністю індосаменте.

21. Хто із суб'єктів належать до інвесторів на ринку цінних паперів?

21.1.Акціонерні товариства.

21.2.Фізичні особи, корпоративні підприємства, держава, фі­нансово-кредитні установи

21.3.Державні підприємства та організації.

21.4.Нерезиденти України.

22. Боргові цінні папери — це:

22.1.Варранти, ф'ючерси.

22.2.Облігації, ощадні сертифікати.

22.3.Акції.

22.4.Вексель.

23. Юридична особа, яка випустила в обіг цінні папери, є:

23.1.Депозитарієм.

23.2.Дилером.

23.3.Емітентом.

23.4.Інвестором.

24. Які види векселів використовують на фінансових ринках?

24.1.Комерційні та банківські.

24.2.Прості та переказні.

24.3.Варранти та чеки.

24.4.Дисконтні і відсоткові.

25. Що таке вексель як цінний папір?

25.1.Безстрокова позика юридичним особам з боку держави.

25.2.Безумовне зобов'язання виплатити певній особі визначену суму грошей у певний строк у певному місці.

25.3.Новий фінансовий інструмент, введений вперше в період приватизації.

25.4.Свідоцтво, що підтверджує право особи на володіння ак­ціями компанії.

26. Як поділяється фінансовий ринок за способами організації торгів фінансовими ресурсами?

26.1.Первинний і вторинний.

26.2.Біржовий і позабіржовий.

26.3.Державних і корпоративних фінансових ресурсів.

26.4.Ринок грошей і ринок цінних паперів.

 

27. За територією обертання фінансових ресурсів фінансовий ринок поділяють на:

27.1.Універсальний і не універсальний.

27.2.Первинний і вторинний.

27.3.Регіональний, національний і міжнародний.

27.4.Організований і неорганізований.

28. За видами фінансових ресурсів розрізняють такі фінансовіринки:

28.1.Ринок грошей і ринок цінних паперів.

28.2.Ринок державних і корпоративних фінансових ресурсів.

28.3.Ринок коротко-, середньо- і довгострокових ресурсів.

28.4.Універсальний і однорідний.

29. Грошовий ринок охоплює такі сегменти:

29.1.Ринок капіталів і депозитів.

29.2.Обліковий, міжбанківський і валютний ринки.

29.3.Ринок цінних паперів.

29.4.Ринок основних і похідних цінних паперів.

30. Учасниками ринку цінних паперів виступають:

30.1.Брокери і дилери.

30.2.Емітенти, інвестори, фінансові посередники.

30.3.Торгові і виробничі підприємства.

30.4.Тільки фізичні особи.

 

 

ТЕМА 14. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

1. Суть і характерні ознаки валюти

2. Валютний курс

3. Валютний ринок

4. Валютні операції

 

Базові поняття: валюта, валютна система, валютний паритет, валютний курс, валютні ринки, касові валютні операції, строкові валютні операції.

 

1. Суть і характерні ознаки валюти

 

Валюта — грошові кошти, формування та використання яких прямо або опосередковано пов'язане із зовнішньоекономічною ді­яльністю.

Валютні цінності можна класифікувати за певними ознаками (рис. 14.1).

 

 

 

 

2. Валютний курс

 

Валютний курс — ціна однієї валюти виражена в іншій. Валютний курс визначається на основі котирування. В основі валютного курсу лежить валютний паритет.

Історично валютний паритет існував у таких видах:

—золотий;

—золото девізний;

—купівельної спроможності.

Сьогодні валютний паритет визначається на основі купівельної спроможності валют. Основними методами її визначення є:

—метод споживчого кошика;

—метод порівняння "ефективних" витрат — заробітної плати, ренти, позичкового відсотка тощо.

Валютний курс, як правило, відхиляється від валютного парите­ту. Це зумовлено впливом низки факторів:

1) станом платіжного балансу;

2) рівнем інфляції;

3) різниця в рівні відсоткових ставок;

4) політичними чинниками.

Форми і види валютних курсів наведені на рис. 14.2

Рис. 14.2. Форми і види валютних курсів 14 — 5-1327

3. Валютний ринок

Валютні ринки є найбільш повною формою ринкових відносин у порівнянні з валютними біржами та аукціонами.

На валютних ринках проходить обмін однієї валюти на іншу шляхом купівлі-продажу. Це обумовлено відсутністю єдиного пла­тіжного засобу при міжнародних розрахунках. Тобто, валютні рин­ки — це офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж ва­лют. Попит і пропозиція на іноземну валюту виходять від:

—експортерів;

—імпортерів;

—транснаціональних компаній;

—банків;

—страхових організацій;

—фізичних і юридичних осіб, що мають зобов'язання щодо
сплати дивідендів, погашення позик, кредитів і відсотків за
ними.

Отже, основою для проведення валютних операцій на валют­них ринках є міжнародна торгівля і пов'язані з нею послуги — міжнародний рух капіталів і кредитів.

Основними учасниками валютних ринків є:

1) банки;

2) брокерські фірми;

3) транснаціональні корпорації.

Всіх учасників ринку можна поділити на:

—пасивних — тих, у кого час від часу виникає необхідність у здійсненні валютних операцій, які проводяться за цінами інших банків;

—активних — тих, що встановлюють ціни тим банкам, які звертаються до них за котируванням.

Валютні ринки поділяються на:

1) міжнародні;

2) регіональні;

3) місцеві.

 

Міжнародні валютні ринки зосереджені у найкрупніших сві­тових фінансових центрах. На таких ринках здійснюються опе­рації з валютами, які широко використовуються в міжнародному платіжному обороті (наприклад, Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Франк-фурт-на-Майні). На регіональних валютних ринках проводяться операції з обмеженою кількістю вільноконвертованих валют.

Під національним валютним ринком розуміють сукупність валютних операцій на території певної країни.

Інструменти угод на валютному ринку:

1. Кредитні засоби обігу і платежу:

1.1.Чеки.

1.2.Векселі.

2. Банківські перекази:

2.1.Телеграфний.

2.2.Поштовий.

 

3. Готівкова іноземна валюта.

4. Банківські депозити в іноземній валюті.

Валютні операції

Під валютними операціями розуміють купівлю-продаж валю­ти. Пропорції обміну валют встановлюються через валютне коти­рування. Валютне котирування — це визначення і встановлення валютного курсу іноземної валюти до національної.

Методи котирування:

—прямий;

—непрямий (опосередкований).

При прямому за одиницю або кратне число одиниць приймаєть­ся іноземна валюта, яка співмірюється з національною. Пряме котирування застосовується більшістю країн світу. Непряме коти­рування застосовується рідко, воно зворотне прямому. Перева­га непрямого котирування — без жодних обчислень можна визначити різницю між курсами національної валюти на різних валютних ринках. Вид валютного котирування не впливає на рівень валютного курсу. В цьому випадку змінюється лише форма його вираження.

Валютні операції поділяються на:

—касові (spot);

—строкові (forvard).

 

 

План практичного заняття

 

Основи організації міжнародних фінансових відносин

1. Суть, види, фінансово-правові форми організації зовніш­ньоекономічної діяльності в Україні.

2. Організація міжнародних валютно-фінансових відносин. Ви­ди валюти і валютний курс.

3. Поняття та види валютних ринків. Валютні операції.

4. Види і форми міжнародних розрахунково-кредитних від­носин.

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Правове регулювання валютно-фінансової діяльності в Укра­їні.

2. Валютне регулювання. Види валютних обмежень.

3. Методика встановлення валютного курсу в Україні.

4. Організація і порядок роботи біржового валютного ринку.

5. Форми і види валютного котирування.

 

 

Література: 29, ЗО, 31, 34, 41, 43, 46, 50, 52, 56.

 

Тестові завдання

 

1. У чому полягає суть поняття "валюта"?

1.1.Грошові одиниці іноземних держав.

1.2.Грошова одиниця країни.

1.3.Грошові одиниці як власні, так і іноземні, а також кредитні і платіжні документи, вартість яких виражена в іноземній валюті, які застосовуються в міжнародних розрахунках.

1.4.Векселі, чеки, кредитні картки.

 

2. Яка валюта називається конвертованою?

2.1.Валюта, яка має постійний офіційний курс.

2.2.Валюта, яка вільно обмінюється на гроші інших країн.

2.3.Валюта, яка діє на території групи країн.

2.4.Грошова одиниця, яку можна обміняти на іноземну валюту при виїзді за кордон.

 

3. Що таке "замкнута" валюта?

3.1. Валюта, яка вільно обмінюється на гроші інших країн.

3.2. Валюта, у якої відсутній золотий еквівалент.

3.3. Валюта, яка діє на території однієї країни або групи країн.

3.4. Валюта, операції з якою є обмеженими на території певної країни.

 

4. Що таке "валютна інтервенція"?

4.1. Виняткове право держави на операції з іноземною валютою.

4.2. Порушення правил здійснення валютних операцій, спеку­ляція валютними цінностями.

Пряме втручання держави в операції на валютному ринку шляхом продажу або купівлі іноземної валюти з метою під­вищення чи пониження курсу національної або іноземноївалюти

4.4. Продаж державою національної валюти на світовому (між­народному) валютному ринку.

 

5. Що таке "валютна монополія"?

5.1.Виняткове право держави на операції з іноземною валютою.

5.2.Державна регламентація порядку зовнішніх розрахунків і операцій з валютою.

5.3.Втручання держави в операції на валютному ринку.

5.4.Заборона здійснення операцій в іноземній валюті на внут­рішньому ринку країни.

 

6. Що таке "валютне регулювання"?

6.1.Виняткове право держави на операції з іноземною валютою.

6.2.Державна регламентація порядку зовнішніх розрахунків і операцій з валютою.

6.3.Втручання держави в операції на валютному ринку.

6.4.Регламентація купівлі-продажу іноземної валюти на внут­рішньому ринку.

 

7. Що таке "валютний курс"?

7.1.Ціна грошової одиниці однієї країни, що виражається в гро­шовій одиниці іншої країни.

7.2.Офіційний обмінний курс валюти.

7.3.Можливість вільного обміну валюти на гроші іншої країни.

7.4.Рівновелике співвідношення двох грошових одиниць.

 

8. Що таке "валютні блоки"?

8.1.Угрупування держав, у яких здійснюється певна коорди­нація валютної політики.

8.2.Угрупування держав, у яких валюта країн-учасниць прив'я­зується до валюти країни-гегемона.

8.3.Національні і міжнародні банки, через які здійснюється ку­півля, продаж і обмін валюти.

8.4.Угрупування держав, що здійснюють колективну валютну інтервенцію.

9. Що таке "валютні зони"?

9.1.Угрупування країн, у яких здійснюється координація ва­лютної політики і системи зовнішніх розрахунків.

9.2.Національні і міжнародні банки, через які здійснюються валютні операції.

9.3.Прив'язання країни-учасниці до країни-гегемона в здійс­ненні валютної політики.

9.4.Угрупування країн, що здійснюють розрахунки в єдиній валюті.

 

10. Що називається "валютним ринком"?

10.1.Національні і міжнародні банки, а також біржі, через які здійснюється купівля, продаж і обмін іноземної валюти.

10.2.Узгоджена, координована валютна політика і система зовнішніх розрахунків.

10.3.Сукупність держав, що склалися на базі валютних блоків.

10.4.Міжбанківський ринок з купівлі-продажу валюти.

 

11. Що таке "валютний демпінг"?

11.1.Відсутність обмежень на валютні операції.

11.2.Експорт товарів за цінами, нижчими за світові із країн з обезціненою валютою в країни з більш стабільною ва­лютою.

11.3.Реалізація товарів за цінами, нижчими за світові.

11.4.Значне, тривале заниження валютного курсу грошової одиниці.

 

12. Що таке "валютний кліринг"?

12.1.Вид довгострокового лізингу.

12.2.Система розрахунків, яка заснована на взаємному зараху­ванні зобов'язань.

12.3.Операції з обміну товарів, які не супроводжуються грошо­вими переказами.

12.4.Система розрахунків між учасниками.

13. Як визначається вартість вільно конвертованої валюти?

13.1.За офіційним курсом.

13.2.За купівельною спроможністю.

13.3.За товарним наповненням.

13.4.За попитом та пропозицією.

14. Що таке "ринок євродоларів"?

14.1.Організації-кредитори європейської промисловості в дола­рах США.

14.2.Європейський валютний банк та його операції в доларах США.

 

14.3.Ринок обміну валюти США в Європі.

14.4.Операції кредитно-фінансових закладів європейських країн у доларах США.

15. У чому полягає унікальність американського долара?

15.1.Доларова валюта визначає економічну і політичну могут­ність США.

15.2.Маючи доларову готівку, можна подорожувати по всьому світу.

15.3.Дві третини всіх міжнародних фінансових операцій здійс­нюється в доларах США.

15.4.Долар США є основною світовою резервною валютою.

16. Які валюти мають статус резервних?

16.1.Вільноконвертовані валюти.

16.2.Долари США.

16.3.Швейцарські франки.

16.4.Грошові одиниці будь-якої країни.

17. Які методи валютного котирування нині використовуються?

17.1.Метод "споживчого кошика".

17.2.Метод золотого паритету.

17.3.Метод прямого і зворотного котирування.

17.4.Співставлення купівельної спроможності вал

18. Чим є фінансові валютні курси?

18.1.Ринковими курсами валют.

18.2.Офіційно зареєстрованими стосовно вмісту золота або іншої валюти курсами.

18.3.Обмінними готівковими курсами.

18.4.Курсами, що використовуються при здійсненні міжна­родних розрахунків.

19. Плаваючі валютні курси — це:

19.1.Ринкові курси, що складаються під впливом попиту і про­позиції.

19.2.Обмінні готівкові курси.

19.3.Курси, що використовуються при здійсненні міжнарод­них розрахунків.

19.4.Офіційно зареєстровані курси.

20. Назвіть найбільший світовий ринок золота:

20.1.Цюріхський.

20.2.Паризький.

20.3.Лондонський.

20.4.Токійський.

21. Назвіть найбільший регіональний валютний ринок:

21.1.Південноамериканський.

21.2.Європейський.

21.3.Азіатський.

21.4.Тихоокеанський.

22. Що таке ринок євровалют?

22.1.Ринок євродоларів.

22.2.Ринок валют країн-учасниць ЄВС.

22.3.Ринок міжбанківських короткотермінових операцій.

22.4.Ринок готівкових обмінних операцій.

 

23. Система СВІФТ це:

23.1.Електронна система міжбанківських розрахунків.

23.2.Система довгострокових міжбанківських операцій.

23.3.Готівкові міжбанківські операції.

23.4.Система кореспондентських відносин банків.

24. Які основні форми міжнародних розрахунків?

24.1.Вексель, чек, готівка.

24.2.Банківський переказ, інкасо, акредитив, розрахунки за

відкритими рахунками, вексель, чек.

24.3.Документарний акредитив.

24.4.Поштовий переказ.

25. Що означає "валютний арбітраж"?

25.1.Розрахункові операції в міжнародній торгівлі.

25.2.Розрахунки між підприємствами.

25.3.Міжбанківські операції.

25.4.Валютні операції, що проводяться з метою конверсії і отри­мання зиску.

ПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Об'єктивна необхідність і суть фінансів.

2. Функції фінансів.

3. Взаємозв'язок фінансів з іншими економічними категорія­ми і відмінності між ними в процесі вартісного розподілу.

4. Фінансові ресурси суспільства: суть, класифікація, меха­нізм формування і використання.

5. Фінансові резерви: призначення, класифікація, методи фор­мування.

6. Поняття, структура, принципи побудови фінансової системи.

7. Характеристика сфер і ланок фінансової системи.

8. Завдання, зміст, умови результативності фінансової полі­тики.

9. Поняття фінансового механізму та його складові елементи.

 

10. Система управління фінансами: суть, об'єкти, функціональ­ні елементи.

11. Повноваження державних фінансових органів у сфері управ­ління фінансами.

12. Суть, принципи, завдання фінансового планування. Види фінансових планів.

13. Етапи і методи фінансового планування.

14. Суть, мета, принципи організації фінансового контролю.

15. Класифікація фінансового контролю.

16. Суть і характерні ознаки податків.

17. Функції податків.

18. Елементи системи оподаткування.

19. Поняття, структура, принципи побудови податкової системи.

20. Види податків та їх класифікація.

21. Соціально-економічна суть бюджету держави.

22. Поняття бюджетної системи та її структура.

23. Бюджетний устрій і принципи його побудови.

24. Суть, принципи, методи розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи.

25. Форми регулювання міжбюджетних відносин. Бюджетні резерви.

26. Суть, призначення, розділи бюджетної класифікації.

27. Суть, форми, методи фінансування бюджетного дефіциту.

28. Бюджетний процес і його етапи.

29. Суть, завдання, методи бюджетного планування.

30. Суть, методи, етапи бюджетного прогнозування.

31. Методи і джерела формування доходів бюджету.

32. Механізм формування та використання бюджетного фонду.

33. Види та форми мобілізації неподаткових надходжень до бюджету.

34. Доходи бюджету від операцій з капіталом.

35. Офіційні трансферти: види, механізм зарахування на бюджет­ні рахунки.

36. Цільові бюджетні фонди: джерела формування та напрями використання.

37. Соціально-економічна суть, призначення, види цільових державних фондів.

38. Джерела формування Пенсійного фонду України.

39. Пільги і терміни сплати обов'язкових страхових внесків на пенсійне страхування.

40. Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності: призначення, джерела формування, напрями використання.

 

41. Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на ви­падок безробіття: призначення, джерела формування, на­прями використання.

42. Фонд загальнообов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та від професійних за­хворювань: призначення, джерела формування, напрями використання.

43. Суть, склад, класифікація видатків бюджету.

44. Суть, принципи, форми, методи бюджетного фінансування.

45. Категорії розпорядників бюджетних коштів та їх повнова­ження.

46. Кошторис бюджетної установи: суть, порядок складання, види.

47. Поняття бюджетного нормування. Класифікація норм.

48. Суть, передумови функціонування, форми державного кре­диту.

49. Класифікація, передумови випуску та джерела погашення державних позик.

50. Суть державного боргу та його види. Способи коригування позикової політики держави.

51. Соціально-економічна природа, необхідність і сфери стра­хової діяльності.

52. Основні терміни і поняття в страховій справі. Формування ринку страхових послуг і страхова система України.

53. Форми та види страхування, їх зміст і сфера застосування. Суть, передумови виникнення, механізм функціонування фінансового ринку.

54. Види цінних паперів та їх характеристика. Суть, функції фондової біржі. Види операцій на фондовій біржі.

55. Суть та основи організації фінансів комерційних підпри­ємств.

56. Методи організації фінансової діяльності підприємств. Суть, джерела формування та напрями використання фі­нансових ресурсів підприємств.

57. Поняття та характерні ознаки валюти. Міжнародні валютні відносини.

58. Еволюція міжнародних валютно-фінансових відносин і ва­лютних систем.

59. Суть, види, значення конвертованості валют в організації міжнародних фінансових відносин.

60. Суть, види, форми валютних паритетів і валютних курсів. Фактори, що впливають на валютний курс. Поняття та види валютних ринків. Інструменти угод на валютних ринках. Поняття і механізм здійснення валютних операцій.