Надцарство Прокаріоти – Procaryota

Царство Еубактерії – Eubacteria

1. Cyanophyta – синьозелені водорості.

Прокаріотичні фотоавтотрофні рослини.

 

Надцарство Евкаріоти – Eucaryota

Царство Дискокристати – Discicristates

Представники царства характеризуються наявністю різноманітних крист, серед яких обов'язково представлені кристи дископодібної форми. Поділ ядра представлений закритим ортомітозом.

 

2. Acrasiomycota – акразіомікотові слизовики.

Евкаріотичні первинно гетеротрофні твариноподібні дискокристати, у яких клітини голі, а вегетативне тіло представлено амебоїдами, здатними об'єднуватися у псевдоплазмодії.

 

3. Euglenophyta – евгленофітові водорості.

Евкаріотичні первинно гетеротрофні, фотоавтотрофні та вторинно гетеротрофні дискокристати, що мають клітинний покрив, представлений пелікулою. Фотоавтотрофні представники мають вторинно симбіотичні пластиди хлорофітного типу.

 

Царство Тубулокристати – Tubulocristates

Представники царства характеризуються наявністю трубчастих, перешнурованих при основі мітохондріальних крист. Всі фотоавтотрофні представники мають пластиди виключно вторинно симбіотичного типу.

 

Підцарство Амебо-флагелляти – Ameboflagellatae

Об'єднує організми, у яких клітини голі, і в життєвому циклі представлені лише амебоїдні або монадні стадії (причому амебоїдна стадія, як правило, переважає). Джгутикові стадії позбавлені тричленних мастигонем – ретронем.

 

4. Myxomycota – слизовики.

Евкаріотичні первинно гетеротрофні твариноподібні тубулокристати, у яких клітини голі, а вегетативне тіло представлене амебоїдом у вигляді багатоядерного плазмодію.

 

5. Chlorarachniophyta – хлорарахніофітові водорості.

Евкаріотичні фотоавтотрофні тубулокристати, у яких клітини голі, а вегетативне тіло представлене амебоїдами, здатними об'єднуватися у плазмодії. Пластиди вторинно симбіотичні, хлорофітного типу, з нуклеоморфом.

 

Підцарство Страменопіли – Stramenopiles

Об'єднує організми з різноманітними типами покривів (оболонками, панцирами, плазмалемою з додатковими захисними структурами). Головна ознака – наявність у клітини (переважно – на поверхні джгутиків) особливих тричленних мастигонем – ретронем, утворення яких починається між мембранами або ядерної оболонки, або хлоропластної ендоплазматичної сітки.

 

Група відділів хромофітових водоростей

Об'єднує всіх фотоавтотрофних страменопілів. Група монофілітична за всіма геномами – ядерним, мітохондріальним, пластидним. Для всіх відділів спільною ознакою є наявність вторинно симбіотичних пластид родофітного типу. Представники всіх відділів хромофітових водоростей мають хлорофіли а та с, чотиримембранні хлоропласти, в яких дві зовнішні мембрани утворюють хлоропластну ендоплазматичну сітку, ретронеми утворюються між мембранами як ядерної оболонки, так і хлоропластної ендоплазматичної сітки. Відміни між відділами пов'язані, в першу чергу, з будовою клітинних покривів, наявністю фукоксантину, продуктами асиміляції, будовою фоторецепторного апарату, особливостями організації цитоскелету, а також з типами морфологічної структури тіла.

 

6. Rhaphidophyta – рафідофітові водорості.

Евкаріотичні фотоавтотрофні тубулокристати, у яких клітини голі (проте не амебоїдні). Пластиди вторинно симбіотичні, родофітного типу. Джгутикові стадії мають ретронеми. Продукт асиміляції – олія. Характерні особливості – наявність глотки та супрануклеарного апарату, представленого особливою видозміною комплексу Гольджі, а також відсутність стигми та структурного зв'язку між ядерною оболонкою та хлоропластною ендоплазматичною сіткою. Всі представники мають виключно монадний тип структури тіла.

 

7. Chrysophyta – золотисті водорості.

Евкаріотичні фотоавтотрофні та вторинно гетеротрофні тубулокристати, у яких клітини голі (з кремнеземовими лусочками або без них) або вкриті пектиновою оболонкою. Пластиди вторинно симбіотичні, родофітного типу. Джгутикові стадії мають ретронеми. Продукт асиміляції – хризоламінарин. Характерна особливість – наявність у життєвому циклі стадії ендогенних кремнеземових цист.

 

8. Eustigmatophyta – евстигматофітові водорості.

Евкаріотичні фотоавтотрофні тубулокристати, у яких клітини вкриті пектиновою оболонкою. Пластиди вторинно симбіотичні, родофітного типу. Джгутикові стадії мають ретронеми. Продукт асиміляції – хризоламінарин. Характерна особливість – наявність у монадних стадій унікального фоторецепторного апарату, розташованого у цитоплазмі біля основи джгутиків. Всі представники мають виключно кокоїдний тип структури тіла.

 

9. Xanthophyta – жовтозелені водорості.

Евкаріотичні фотоавтотрофні тубулокристати, у яких клітини вкриті пектиновою або целюлозно-пектиновою оболонкою. Пластиди вторинно симбіотичні, родофітного типу. Джгутикові стадії мають ретронеми. Продукт асиміляції – хризоламінарин. Характерна особливість – відсутність жовтого ксантофілу фукоксантину.

 

10. Phaeophyta – бурі водорості.

Евкаріотичні фотоавтотрофні тубулокристати, у яких клітини вкриті целюлозно-пектиновою оболонкою, до складу якої входять альгінати. Пластиди вторинно симбіотичні, родофітного типу. Джгутикові стадії мають ретронеми. Продукт асиміляції – ламінарин. Характерна особливість – виключно багатоклітинна будова таломів.

 

11. Bacillariophyta – діатомові водорості.

Евкаріотичні фотоавтотрофні тубулокристати, у яких клітини вкриті кремнеземовим панциром. Пластиди вторинно симбіотичні, родофітного типу. Монадні стадії нерухомі, джгутики мають ретронеми. Продукт асиміляції – хризоламінарин. Характерна особливість – виключно одноклітинна будова тіла.

 

12. Dictyochophyta – диктіохофітові водорості.

Евкаріотичні фотоавтотрофні та вторинно гетеротрофні тубулокристати, у яких клітини голі (частина представників має внутрішній кремнеземовий скелет). Пластиди вторинно симбіотичні, родофітного типу. Монадні стадії мають ретронеми. Продукт асиміляції – хризоламінарин. Характерна особливість – асоційованість базальних тіл джгутиків безпосередньо з ядерною мембраною, без участі джгутикових коренів.

 

Група відділів псевдогрибів

Об'єднує гетеротрофних страменопілів, які живляться осмотрофним шляхом. Представники відділів, які належать до псевдогрибів, мають джгутикові стадії, представлені зооспорами з двома або одним джгутиком. На поверхні локомоторного джгутика розташовуються ретронеми, які утворюються між мембранами ядерної оболонки. Відділи псевдогрибів відрізняються, в першу чергу, за будовою джгутикового апарату, за типами вегетативного тіла, за наявністю ектоплазматичного ретикулюма, а також способами розмноження, в першу чергу – статевого. Вважається, що псевдогриби ймовірно є вторинними гетеротрофами і походять від хромофітових водоростей, які втратили фотосинтетичний апарат.

 

13. Oomycota – оомікотові гриби.

Евкаріотичні (ймовірно – вторинно гетеротрофні) осмотрофні страменопіли, у яких клітини вкриті целюлозно-глюкановою оболонкою, а вегетативне тіло представлене багатоядерним розгалуженим неклітинним міцелієм. Монадні стадії дводжгутикові.

 

14. Labyrinthulomycota – лабіринтуломікотові гриби.

Евкаріотичні (ймовірно – вторинно гетеротрофні) осмотрофні страменопіли, у яких голі клітини вкриті мікроскопічними лусочками. Вегетативне тіло представлене поодинокими або з'єднаними у псевдоплазмодії клітинами з ектоплазматичною сіткою, яку утворюють спеціальні органели – ботросоми. Монадні стадії дводжгутикові.

 

15. Hyphochytriomycota – гіфохітриомікотові гриби.

Евкаріотичні (ймовірно – вторинно гетеротрофні) осмотрофні страменопіли, у яких клітини у дорослому стані повністю або частково вкриті целюлозно-хітиновою оболонкою, а вегетативне тіло представлене поодинокими багатоядерними клітинами або ризоміцелієм. Монадні стадії одноджгутикові.

Підцарство Альвеоляти – Alveolatae

Об'єднує організми, у яких клітини мають особливі – альвеольовані – покриви, в утворенні яких значну роль відіграють мікротрубочки. Для альвеолят характерні різні варіанти ядерного апарату, які помітно відрізняються від типової схеми будови ядра евкаріот. Ретронеми у альвеолят відсутні.

 

16. Dinophyta – динофітові водорості.

Евкаріотичні первинно гетеротрофні, фотоавтотрофні та вторинно гетеротрофні тубулокристати, у яких клітини вкриті особливим типом покривів – альвеольованою амфієсмою. Пластиди вторинно симбіотичні і досить різноманітні – хлорофітного та родофітного типів. У примітивних представників ядро типово евкаріотичне, у еволюційно продвинутих представляє особливий варіант ядерного апарату – динокаріон.

 

Додаток: тип Apicomplexa – апікомплекси.

Евкаріотичні вторинно гетеротрофні облігатні паразити, які втратили мітохондрії, проте зберігають редуковані пластиди та пластидний геном.