Організація діяльності міжнародних товарних ринків 153

во знижують цю ціну. Небезпека втратити товар заставляє учасни­ків приймати вищі ціни.

При німому способі проведення аукціону аукціоніст оголошує вихідну мінімальну ціну, а покупець заявляє про її підвищення умов­ними знаками, наприклад, підняттям олівця, пальця, мімікою. Аукціо­ніст, реагуючи на знаки, оголошує попередньо обумовлену підвищену ціну. Такий спосіб торгу дозволяє його учасникам зберегти в таєм­ниці кількість купленого ними товару.

Оформлення угоди. Покупець підписує стандартний форму­ляр аукціонного продажу, де вказується термін вивозу товару покуп­цем (3-14 днів). Умови платежу (звичайно 25-30% вартості випла­чується при підписанні формуляру, а решта - після отримання това­ру). Деякі аукціоністи допускають кредит, встановлюють розмір знижок на тару, розмір оплати послуг при перепакуванні.

Аукціонний спосіб торгівлі має певні переваги як для продавця, так і для покупця. Присутність великої кількості конкуруючих покуп­ців допомагає краще виявити попит. Добиваючись отримання вигід­них цін на аукціоні, продавець знає, як продавати товар і поза аукціо­ном.

Труднощі ж для продавця полягають в тому, що нагромадження товарів, яке іноді перевищує попит, може спричинити зниження цін. У такому разі виникає потреба вивозити товар, що вимагає транспортних затрат. Заморожуються оборотні кошти.

Аукціон є також сприятливим середовищем для змови покупців із метою зниження цін. Правда, тут існує право продавця знімати товар із продажу. Однак зловживати цим правом небезпечно.

Перевага покупця полягає в тому, що наявність великої кількості товару полегшує його відбір. Покупці також можуть договоритися про максимальну ціну на товар. Але є й певні труднощі. Поїздки пов'язані з фінансовими затратами, втратою часу, що спонукає іноді купувати товари за підвищеними цінами.

ТОРГИ

Поняття торгів. У практиці сучасної міжнародної торгівлі торги займають особливе місце. Це змагальний спосіб купівлі та продажу товарів чи здавання підрядів на виконання окремих робіт на певних умовах.

Торги дозволяють зосереджувати в одному місці велику кіль­кість постачальників чи підрядчиків. До торгів звичайно звертають-

Розділ 8

Організація діяльності міжнародних товарних ринків

 

ся державні установи, муніципальні органи та приватні фірми при будівництві залізниць, портових, ірригаційних, комунальних споруд, промислових підприємств, при закупівлі приладів, матеріалів, облад­нання, сировини, продуктів харчування.

Державні та муніципальні органи звичайно не займаються регу­лярними комерційними операціями, не мають комерційного апарату. Тому вони стимулюють торги шляхом зосередження великої кіль­кості конкуруючих фірм в одному місці.

Оголошення про торги публікуються попередньо у пресі.

Фірми, які виявили бажання брати участь у торгах, звичайно спочатку дають заставу в 1-3% від вартості очікуваної угоди. Дер­жава звільняється від застави.

Для широкого маневрування організатори торгів встановлюють складну процедуру, пов'язану з різними формальностями. Це робить­ся для того, щоб заздалегідь відхилити невигідні пропозиції.

Торги поділяються на публічні та негласні. У публічних торгах можуть брати участь усі фірми, у т.ч. й іноземні. До участі у неглас­них торгах залучається обмежена кількість найсолідніших фірм. Через їх посередництво закуповуються складні машини, обладнання, будуються різноманітні об'єкти.

Є ще й одиничні торги, коли до угоди залучається тільки одна фірма.

Організація торгів. Оголошення у пресі публікуються за 1-2 місяці до їх початку. Торгові палати, консули, торгові радники, торгові центри інформують свої країни про наступні торги.

Умови проведення торгів містяться у т.зв. тендері. Якщо йдеться про торги на виконання конкретних робіт, то до тендерів додаються списки, креслення, плани.

Якщо торги потребують певних послуг, то звичайно пропозиції подаються у письмовому вигляді й оголошуються у день торгу. За-пізнілі пропозиції не приймаються. Всі пропозиції друкуються у пресі. Оференти є присутніми при оголошенні їхніх пропозицій. Якщо кілька пропозицій однакові, то може бути влаштований аукціон. Якщо і це не дає результату, то питання вирішує жереб.

Організатори торгів не зобов'язані вказувати причини відхи­лення пропозицій.

Прикладом такої зовнішньоекономічної операції може бути організація торгів із купівлі меблів та обладнання для ООН. Торги на будівництво першої черги металургійного заводу в Алжирі вигра-

ла ФРН, на будівництво другої черги - Росія. Україна не брала участі у закордонних торгах.

МІЖНАРОДНІ ЯРМАРКИ ТА ВИСТАВКИ

Поняття ярмарків і виставок. Ярмарок - це періодичний ринок, де зустрічаються покупець і продавець. Виникнення ярмарків відноситься до епохи раннього феодалізму. Великі ярмарки були у минулому центрами міжнародного товарообороту і відігравали важ­ливу роль у торгівлі. Вони сприяли виникненню бірж і аукціонів.

Ярмарки поділяються на місцеві, національні та міжнародні. За характером виставлених експонатів розрізняють ярмарки універ­сальні та спеціалізовані.

Виставка - це публічна демонстрація досягнень у певній галузі економіки, науки, культури. В основному, торгово-промислові вистав­ки організовуються з метою реклами товарів. У деяких країнах, наприклад, в Україні, функціонують постійно діючі виставки - це виставки досягнень народного господарства.

Значення ярмарків і виставок. Для сьогодення характерне зростання їх кількості, розширення площ, що ними займаються, збіль­шення частки машин і обладнання, особливо новітньої техніки у загальній номенклатурі товарів. Нерідко держава субсидує організа­цію ярмарків і виставок за кордоном. Ярмарки набувають все біль­шого значення у міжнародних економічних відносинах, будучи одним із дієвих засобів розширення міжнародної торгівлі, сприяння міжна­родному науково-технічному обміну, налагодженню взаємин між країнами.

До великих міжнародних ярмарків належать постійно діючі торгові ярмарки у Нью-Йорку, Монреалі, Чикаго, Франкфурті-на-Майні, Ганновері, Мілані, Палермо, Парижі, Ліоні, Бордо, Марселі, Токіо, Осаці. У країнах Східної Європи виділяються ярмарки в Лейпцігу, Брно, Пловдив!, Белграді, Загребі. У країнах, що розвиваються, найві-доміші ярмарки у Тунісі, Касабланці, Дамаску, Алжирі, Триполі.

Відбуваються такі ярмарки і в Україні. Так, наприклад, у роботі «Київського контрактового ярмарку-95» взяли участь 203 фірми, підприємства та організації, серед яких 33 - іноземні. 21 держава ближнього та далекого зарубіжжя представила свої експонати на ярмарку. Учасниками ярмарки було підписано чи узгоджено понад З 000 контрактів.

Розділ 8

Оскільки ярмарки, як правило, не публікують даних про укладені угоди, то важко судити про їх значення у міжнародній торгівлі.

Організація міжнародних ярмарків і виставок. Організа­торами торгових ярмарків і виставок є торгові палати, асоціації та федерації торговців і промисловців, державні та муніципальні органи, а також приватні підприємства.

Організації, що займаються влаштуванням ярмарків і виставок, є юридичними особами, вони реєструються, відповідають за своїми зобов'язаннями у межах їх майна. Ці організації створюють ярмарко­ві комітети чи управління ярмарків, які займаються організацією ярмарків. Сюди входять такі заходи: розробка положень про ярмарок і права участі в ньому; будівництво та технічне облаштування павіль­йонів; організація роботи щодо залучення іноземних учасників; підго­товка готелів, ресторанів і кафе; забезпечення через урядові органи імпортних квот і валюти для учасників; вироблення правил митного огляду для ярмаркових вантажів; забезпечення пільгових тарифів для вантажів учасників ярмарку; надання для потреб ярмарку транс­порту, реклами та інших засобів; протокольна та технічна служби; бюро перекладів; відпочинок і культурне обслуговування делегатів.

Питаннями регулювання діяльності ярмарків і виставок (скла­дення загального розкладу роботи, ратифікація правових питань, розробка загальних правил участі в їх роботі та ін.) займаються Спілка міжнародних ярмарків, в якій беруть участь 50 країн, і Міжна­родне бюро виставок, де поряд із багатьма іншими державами задіяна й Україна.

Таким чином, постановка питання про заходи наднаціонального регулювання, пов'язаного з діяльністю міжнародних товарних ринків, об'єктивно зумовлена подальшою інтернаціоналізацією господарсь­кого життя, зростанням економічної взаємозалежності, інтеграційни­ми процесами у міжнародній торгівлі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

Біржовий товар; фондова біржа; акціонерне товариство; товари­ство з обмеженою відповідальністю; біржове кільце; угода «спот»; ф'ючерська угода; ліквідаційна каса; «короткий» і «довгий» контрак­ти; хеджирування; брокер; лот; заставне право; аукціоніст; аукціон­ний торг; постачальник; підрядчик; тендер; ярмарковий комітет.