Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон 109

тому ним треба користуватися обережно, але він може бути високо­ефективним, коли адресований фірмам, що проявляють справжній інтерес до зони.

Інформаційно-рекламна робота компанії ШВАДК показала, що дуже важливо підтримувати тісні контакти з усіма організаціями своєї країни, які займаються рекламою за рубежем. Це стосується національних авіакомпаній, агенств із реклами туризму, організацій із промислового розвитку, різних інформаційних прес-служб, дослід­них інститутів, фірм кустарного виробництва, Ради з продуктивності праці і, звичайно, всіх торгових і дипломатичних представництв за кордоном. Інакше кажучи, значна частина зусиль, спрямованих на інформаційно-рекламну діяльність, має зосереджуватися на націо­нальних організаціях всередини країни. Ці організації, безумовно, не будуть зацікавлені робити капіталовкладення в зону, однак через свою мережу вони в змозі поширити про неї хороші відгуки. Оскіль­ки багато запитів стосовно зони буде адресовано саме їм, важливо, щоб ці організації були постійно поінформовані про неї. Доброзич­ливі відносини між ними та зоною можуть допомогти посилити інформаційно-рекламну діяльність.

Потенційним інвесторам, які отримали брошуру про зону і котрі, судячи з опитувального аркуша (можливо, їх попросять його заповнити), видадуться перспективними, може бути вислане запро­шення відвідати зону. Такий візит, запланований чи незапланований, звичайно сильно впливає на рішення інвестора про капіталовкла­дення в цю зону. Тому перші враження про неї є вирішальними: якщо слабкі місцеві інфраструктури та сервіс, погано працюють служби зв'язку, низький рівень готельного обслуговування, отри­мані від представників керівництва відповіді непереконливі, то шанси на конкретні кроки після цієї ознайомлювальної поїздки будуть невеликими. Зрозуміло, що ніяка інформаційно-рекламна робота не може компенсувати основні структурні недоліки зони, зокрема не­вдале розташування та погану організзи.ю.

Припущення, що дана зона в основному надійна з економічного та структурного погляду, а також конкурентоспроможна з погляду цін, не є достатнім. Професійна робота компетентного й активного персоналу центральних органів управління зоною у сфері інформації та реклами може бути важливим чинником у рішенні інвестора про вкладення чи невкладення коштів у зону. Якщо його рішення позитивне, то незабаром має з'явитися остаточне «зелене світло»

Розділ 6

Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних /Іон

 

від керівництва зони (через 4-6 тижнів максимально), а всі адміні­стративні формальності повинні бути виконані швидко й ефективно. Це звичайно передбачає наявність центральної служби у зоні для виконання всієї необхідної роботи з документами та вирішення юри­дичних питань. За концепцією «уан-стоп шоп» інвестор підтримує зв'язок тільки з однією службою, яка здатна вести організаційні й адміністративні справи, а також має повноваження приймати відпо­відні рішення. Така служба мусить володіти високим ступенем автономії з пропорційно високим рівнем відповідальності.

Одним з основних аспектів для успішного розвитку зони з обробки експортних товарів є кваліфікація персоналу, що керує зоною, та його зацікавленість. Другий важливий аспект — організа­ційна структура управління зоною. Головна проблема тут полягає у тому, що хоч керівництво переважно здійснює орган державного сектора (зони, керовані приватним сектором, нині можна знайти тільки в Мексиці та Домініканській Республіці), проте воно повинно мати ринкову орієнтацію підприємства приватного сектора.

У випадку з Шенноном було вирішено зробити структуру управління якомога подібнішою до структури приватної корпорації. Найбільш відома у цьому відношенні ієрархія з двох рівнів. На верхньому перебуває правління директорів, що складається з пред­ставників урядових міністерств і приватного сектора. Ця група приймає рішення стратегічного та політичного плану, але не бере участі в їх здійсненні. Правління вибирає свого голову, який передає рішення правління генеральному директору. На другому рівні -генеральний директор і три його заступники: один - з питань плану­вання, інформації та реклами; другий - фінансів і адміністративних питань; третій - матеріально-технічного постачання (включаючи будівництво та технічне обслуговування).

Один із кардинальних принципів управління полягає в тому, що член правління, який представляє міністерство фінансів, ніколи не вирішує питання безпосередньо з головним бухгалтером-контро­лером цієї зони. Зауваження та пропозиції, адресовані генеральному директору, завжди подаються міністерством через представника правління зони.

Планування зони з обробки експортних товарів - одне з першо­чергових завдань, які стоять перед її керівництвом чи інженерною фірмою, найнятою з цією метою. Попри те, що це досить типовий вид роботи, слід мати на увазі, що в разі успіху зона розшириться і

вийде далеко за свої початкові межі. Тому в основний проект зони мусять бути закладені певні можливості для розвитку. Необхідною? наявність межуючих зі зоною земельних ділянок для майбутнього розширення. Базова ж інфраструктура повинна бути спроектована таким чином, щоб збільшення її потужностей не потребувало високих витрат.

У разі підземної прокладання електричних кабелів, мереж поста­чання та каналізації воно має бути виконане так, щоб майбутні зміни не супроводжувалися перекопуванням доріг, а електричні підстанції та водоколектори розташовані там, де робота з ними не заважатиме рухові у зоні.

Потрібно враховувати також зміни економічного та соціального плану, які, ймовірно, виникнуть із розвитком зони. Так, відомо, що у перші кілька років функціонування зони більшість робітників доби­рається на роботу автобусом, на велосипеді чи пішки. Зі зростанням доходів все більше їх приїжджатиме на машинах. Якщо цього не брати до уваги на стадії планування, то згодом можуть виникнути серйозні проблеми з паркуванням у зоні, регулюванням руху на •початку та в кінці робочого дня.

Виробничі споруди, побудовані в зоні, мусять бути всі однакової висоти. Інвесторам, котрі бажають збудувати свої власні споруди, жреба представити проекти споруд на розгляд керівництва зони для того, щоб забезпечити єдність архітектурного стилю. В Шенноні, як 4 в більшості інших зон з обробки експортних товарів, всі підприєм­ства одноповерхові. У зонах Південно-Східної Азії досить багато; двоповерхових будинків, особливо у зонах, розташованих на дорогих: аемельних ділянках недалеко від великого міста (немає потреби 'говорити про те, що на другому поверсі можуть розташовуватися -тільки найлегші види обладнання й адміністративні приміщення).

Виробничі споруди звичайно стандартні, їх, як правило, здають 6 оренду інвесторам. Купити ці приміщення можна лише протягом перших років оренди. Деякі види виробництва можуть потребувати особливих типів споруд. У такому разі доводиться шукати кошти Для покриття додаткових витрат і особливо ризику (ризик полягає •в тому, що дуже специфічні, споруджені за окремим проектом будин­ки набагато важче здати в оренду після того, як перший наймач -закриє виробництво і покине зону). В Шенноні, як і в багатьох інших зонах, місце для паркування легкових автомобілів і офіси розташовані під кожною виробничою спорудою, а під'їзд вантажних

Розділ 6

машин, місця завантажування-вивантажування - за спорудою. Най­важливіша з них - будинок, де перебуває керівництво зони. Бажано, щоб його офіс був у легкодоступному місці, поряд з центром зони. Таке розташування полегшує зв'язок між керівництвом та інвесто­рами. Центральна адміністративна споруда має також володіти пев­ною площею для навчання робітників і зустрічей з ними, офісами для профспілок, медичним центром, поштою, банком, кафе, митницею, дитячим садком і т.д.

Необхідними є й інші служби, але вже не обов'язково в центрі. Одна з найбільш важливих - майстерня з ремонту та технічного обслуговування. Оскільки більшість споруд орендується, то завдання щодо виконання регулярного технічного обслуговування і ремонту споруд та інфраструктури лежить на керівництві зоною, а не на окремих фірмах. Ремонт і технічне обслуговування відносно дорогі, проте виконувати їх слід високопрофесійно, позаяк це - суттєвий показник якості управління зоною.

Звичайно передбачається, що зона як територія, вільна від мит­ного оподаткування, повинна бути огороджена високим парканом із невеликою кількістю входів-виходів, які охороняються службою безпеки і митниками. Досвід Шеннона показав, що (і це було під­тверджено у ряді інших зон) така закритість не обов'язкова. Всі підприємства мають свою власну внутрішню систему охорони, яка не менш (якщо не більш) ефективна, ніж загальна система охорони. Що ж до митного контролю, то митна служба може проводити всі потрібні вибіркові перевірки (щоб ні одна фірма не порушувала митні та фінансові привілеї зони). Таке несподіване інспектування дає той же результат, що й систематична перевірочна процедура при вході та виході із зони.

Досвід діючих зон свідчить, що неправильно будувати на почат­ковому етапі більше, ніж дві виробничі споруди кожного типу (неве­лика може мати площу 200-500 кв.м, велика - 1 000-2 000 кв.м). Із розвитком зони будуються нові споруди (звичайно досить швидко, беручи до уваги їх модульність), але в зоні не повинно бути більи.н. 2-3 пустуючих будинків. Причина тут як психологічного, так і фі­нансового характеру: вигляд пустуючого великого поля чи незайня­тих споруд не надає впевненості майбутньому інвестору Окрім того, незайняті забудови к важким фінансовим тягарем, бо вимагають

Значних затрат та підтримання їх постійно в готовому для оренди:

Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон_______ 113

Рівень орендної плати за користування спорудами визначається його ефективністю для керівництва зони. Не вартує робити спробу отримати прибуток з орендної операції (він може становити не більше як 10%). На практиці «правильною» є тільки та ціна, яка превалює на світовому ринку для споруд такого типу. Нині орендна плата за 1 кв.м виробничої площі у зонах з обробки експортних товарів приблизно 25 дол. за рік. Якщо керівництво зони, враховуючи свої витрати на будівництво та технічне обслуговування, підвищує ціну, то це знижує кількість прибуваючих інвесторів, а інколи й взагалі відбиває в них охоту їхати. Таким чином, якщо ефективна орендна плата за виробничу площу набагато перевищує 25 дол., то треба вживати заходів щодо надання субсидій, щоб знизити її до рівня міжнародного ринку.

Модифікація виробничих площ, якщо цього вимагає інвестор, відбувається за його рахунок і оплачується або звичайно, або шляхом включення у збільшену орендну плату.

Окрім контрактів з оренди, в яких точно вказуються орендна плата і всі умови (у т.ч. наступна індексація вартості оренди з врахуванням місцевої інфляції), керівництво зони мусить мати також чіткий і ясний перелік цін на всі види послуг, які воно пропонує клієнтам (плата за оренду кранів та іншого обладнання, місцевого транспорту, прибирання, технічне обслуговування тощо). Вартість цих послуг повинна тільки покривати витрати.

Інтерес, виявлений багатьма країнами до ЕВЗ (найпоширенішого
типу особливих зон), зумовлений насамперед помітними досягнен­
нями ряду таких зон за останній час. Ці досягнення відображаються
у показниках обсягу експорту, рівня зайнятості, швидкості освоєння
технології чи промислової модернізації. Однак не потрібно робити
висновок, ніби подібні зони - унікальний засіб прогресу. Навіть
після набирання цими зонами «повних обертів» залишається багато
серйозних проблем, які потребують вирішення. Не можна ігнорувати
і те, що деякі зони можуть в остаточному результаті просто вияви­
тися звичайними економічними банкротами. _t

Практика свідчить про те, що зони ніколи не розвиваються згідно з їх початковим планом. Як і кожна складна організація, вони живуть власним і досить динамічним життям, передбачити плин якого неможливо. Тому запорука успіху ЕВЗ полягає швидше не в хорошому плануванні на початкових стадіях, а у високій адап-тивност. та гнучкості наступного процесу адміністрування.

Розділ 6