Організація діяльності міжнародних товарних ринків

Хеджування - ще один досить поширений метод укладення угод на біржі. Ця операція полягає у тому, що фірма укладає на біржі реального товару строкову угоду на купівлю чи продаж певного товару. І негайно проводить страхування цієї угоди на ф'ючерській біржі на той же термін і ту ж кількість товару на продаж чи купівлю. Ця операція ніякого прибутку не дає, навпаки, фірма зазнає невеликих втрат у вигляді брокерської винагороди. На Лондонській біржі металів шляхом хеджування здійснюється 50-60% обороту капіталу, ф'ючерських угод - 25-40%.

Економічний аспект. Він проявляється у тому, що біржа - це крупнооптовий товарий ринок і водночас тонкий інстру­мент реального ринкового ціноутворення. Концентрація та централі­зація величезних товарних мас на готівкових біржах і фінансових ресурсів ^як з реальним товарним покриттям, так і без нього на строкових біржах дозволяють сформувати економічно обгрунтовану, у т.ч. і прогнозовану ціну, ув'язати рух товарних і грошових потоків, з'єднати виробництво та споживання, полегшити планування госпо­дарської діяльності численних контрагентів угод.

Якоюсь мірою товарна біржа виконує.функції колишніх трьох відомих у нашій країні органів - Держпостачу, Держкомцін і Держ-плану одночасно. Відмінність у тому, що, по-перше, ціни на біржі є реальними, а не аналітично-розрахунковими (хай навіть і з допомо­гою найкомпетентніших спеціалістів). На біржі таких знавців не менше, але головне те, що вони «виплавляють» ціну у конкурентній боротьбі в біржовому кільці, а не затишних кабінетах. По-друге, і це ще важливіше, кількість бірж у будь-якій країні є достатньою великою, тоді як згадані відомства - дійсно монополісти.

В умовах переходу до ринкової економіки та поступового змен­шення частки держзамовлення поява у нашій країні сотень бірж є першим симптомом початку процесу демонополізації. Він дозволить поступово налагодити механізм регулювання попиту та пропозиції, який зміг би дійсно зацікавити виробника та споживача. Найперша умова для цього - знаходження економічно обгрунтованої ціни.

Тепер, коли вже коротко охарактеризовані усі три аспекти діяль­ності товарної біржі, можна з врахуванням зазначених особливостей запропонувати лаконічніше (ніж наведене на початку) визначення цього поняття.

 

 

Розділ 8

Товарна біржа е механізмом та інструментом реального ринко­вого ціноутворення шляхом управління вільної конкуренції між комерційними посередниками, об'єднаними у підприємницьку спілку.

Економічна функція товарної біржі як механізму ціноутворен­ня - вирішальна. Однак тільки її юридично-організаційне підкріплен­ня підвищує ефективність виконання цієї функції. Правильний вибір організаційно-правової форми багато в чому визначає успішність діяльності товарної біржі. Тому зупинимось на цьому питанні.

Сьогодні у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, налі­чується близько 50 міжнародних товарних бірж із загальним оборо­том понад 10 трлн.дол., що становить приблизно 25% від їх валового національного продукту. На них реалізується продукція майже 160 найменувань. У СНД уже створені сотні національних бірж, біль­шість з яких - товарні. Звичайно, за світовими масштабами нашим біржам далеко до зарубіжних як щодо кількісних (за винятком чисельності), так і щодо якісних параметрів. Обнадіює те, що багато цих бірж починають свою діяльність із врахуванням, хоч і не завжди правильним, світового та вітчизняного досвіду.

Сучасні біржі якоюсь мірою неповторні. Щоб переконатися у правильності випробуваних принципів, наш біржовий рух йде «своїм шляхом». Це проявляється, зокрема, у прагненні використовувати практично будь-які, у т.ч. і явно непридатні, організаційно-правові форми для створення бірж. Так, із метою отримання пільгового по­даткового статусу, Київська спеціалізована.біржа реєструється як мале підприємство, хоч відомо, що воно - не організаційно-правова форма, а лише показник розмірів зайнятості чи обсягу господарсь­кого обороту.

Як і в усьому світі в період становлення бірж, у нас найпошире­нішими стали дві форми: товариство з обмеженою відповідальністю й акціонерне товариство закритого типу. Такі товариства ставлять за мету отримання прибутку, тобто мають яскраво виражений комер­ційний характер.

Тим не менше у державах зі зрілою ринковою економікою (і зокрема у США, що є еталоном організації біржової справи) сьогодні товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові установи, інституції та підприємства з корпоративною структурою, тобто това­риства закритого типу з обмеженою відповідальністю відносно неве­ликої кількості членів. Причому, як і доброчинні чи релігійні органі-

Організація діяльності міжнародних товарних ринків 151

зації, такі біржі мають некомерційний статус і часто користуються суттєвими податковими пільгами.

МІЖНАРОДНІ ТОВАРНІ АУКЦІОНИ

Поняття аукціонів. У ряді країн деякі сировинні і продовольчі товари продаються та купуються на особливих ринках, які називають­ся міжнародними товарними аукціонами.

Міжнародні товарні аукціони - це спеціально організовані, пе­ріодично діючі у певних місцях ринки. На них шляхом публічних торгів по черзі відбувається продаж попередньо оглянутих покупця­ми товарів, які переходять у власність того покупця, котрий запропо­нував за них найвищу ціну, не перекриту іншими учасниками торгів. Сьогодні до основних аукціонних товарів належать: хутро, чай, тютюн, фрукти, риба, антикваріат, предмети старовини, художні вироби.

Найважливіші аукціонні центри з продажу: шерсті - Лондон, Ліверпуль, Сидней, Антверпен;

хутра - Санкт-Петербург, Лондон, Нью-Йорк, Монреаль;

чаю - Лондон, Амстердам, Калькутта, Коломбо;

тютюну - Амстердам, Нью-Йорк;

прянощів - Лондон, Амстердам;

антикварних і художніх виробів - Лондон, Амстердам.

У країнах СНД виділяються аукціони з продажу хутра в Санкт-Петербурзі та килимових виробів у Ташкенті. Аукціонні товари, як правило, досить дорогі. Наприклад, картина «Соняшники» на Лондон­ському аукціоні була реалізована за 2,4 млн.ф.ст. її придбала японсь­ка страхова фірма. Один із килимів на аукціоні в Ташкенті, витканий узбецькою десятикласницею, був проданий за 1 млн.дол. США. В Україні аукціони мають національний характер.

Практика проведення аукціонів. Періодичність проведення аукціонних торгів залежить від специфіки товару. Чай продають 1-2 рази на тиждень, хутро - кілька разів на рік. Аукціони можуть організовуватися як окремими торговими фірмами, так і кількома продавцями (тоді збільшується кількість товарів, які продаються, що підвищує попит).

Проте найчастіше проведенням аукціонів займаються спеціаль­ні аукціонні фірми, які виступають у формі акціонерних товариств (США) чи асоціацій брокерів (Англія, Голландія). Вони мають

Розділ 8

спеціально обладнані приміщення, склади. Обслуговують ці аукціони професінали з великим досвідом роботи у цій сфері.

Техніка операцій на аукціонах. Підготовка аук ц і о н у. Власник доставляє свій товар аукціонному підприємству. Фахівці оглядають товар, здійснюють необхідне сортування, підби­рання, пакування. Така робота інколи продовжується кілька місяців. Посортований товар розбивається на партії, які називаються лотами. Кожному лоту присвоюється номер, під яким він заноситься в ката­лог із вказанням сорту та кількості.

Час і місце аукціону повідомляється через пресу. Окрім того, постійним і потенційним покупцям розсилаються брошури-проспек-ти, де вказуються усі умови аукціону: час і місце огляду товарів, умови розрахунків, прийому та здавання товару, порядок регулювання спору, відомості про товар. Вказуються прізвища власника товару й аукціоніста. За аукціоністом закріплюється заставне право на товар, що продається.

Огляд товару. Особливістю аукціонної торгівлі є попередній огляд товарів. Лоти розташовуються у складських при­міщеннях, і покупець зазначає номер партії, що сподобалася. На аукціонах чаю чи шерсті від кожної партії відбирається зразок, що дозволяє судити про якість товару. Ці зразки демонструються у спеціальних виставочних залах для огляду, а організатори аукціону відповідають за ідентичність партії та зразка.

На аукціоні чаю та тютюну покупці можуть придбати зразки для додаткового огляду і перевірки якості. Куплений на аукціоні товар після виявлення недоліків назад не приймається.

Аукціонний торг може проводитися гласним і німим спосо­бом. Аукціонний торг ведеться публічно, почергово на кожний лот. При гласному способі аукціоніст оголошує номер і початкову міні­мальну ціну. Присутні починають підвищувати цю ціну. Після три­кратного запитання (ніхто більше?) відбувається удар молотком по столу, і товар переходить у власність того покупця, який запропо­нував за нього найвищу ціну.

Правила деяких аукціоністів дозволяють знімати товар з аукціо­ну, якщо досягнута вища ціна не задовільняє власника товару. Тоді через деякий час непроданий лот знову виставляється на продаж.

Інколи аукціонний торг проводиться зі зниженням ціни. При цьому оголошується вихідна максимальна ціна. Тоді покупці поступо-