Поняття конституційного судочинства

 

Конституційне судо­чинство — це система норм права, що регламентують порядок розгляду справ у Консти­туційному Суді України. Наявність такого прорядку на­самперед гарантує захист Конституції України, правовий порядок та права учасників процесу.

Назви «конституційний процес», «конституційне судо­чинство» і «конституційне провадження» рівнозначні за своїм змістом. Провадження у Конституційному Суді України розглядається як вид судочинства (ч. 3 ст. 124 Конституції України) і називається конституційним су­дочинством, Закон Украї­ни «Про КСУ» вживає поняття «конституційне провадження».

Чинний Закон України «Про КСУ» не закріплює норм права, які регулювали б у повному обсязі процедурні питання здійснення конституційного судочинства, зокрема щодо стадій, особливостей провадження з окремих категорій справ, процесуальних прав сторін — учасників конституційного провадження, пред'явлення доказів тощо. Деякі з цих питань дістали своє відображення у Регламенті Конституційного! Суду України.

У попередньому Законі України «Про КСУ» (від 3 червня 1992 р.) також не було подібні положень. Передбачалося, що ці питання має регламентувати окремий закон «Про конституційне судочинство» Практична діяльність КСУ свід­чить про необхідність обов'язкового врегулювання відпо­відних процедурних правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України судо­чинство здійснюється КСУ та судами загальної юрисдикції. Таким чином, Конституцій-1 ний Суд України як орган судової влади реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі судочинства.

Провадження у Конституційному Суді— це вид судо­чинства, який називається конституційним судочинством і здійснюється відповідно до засад здійснення правосуддя в Україні. Виділення конституційного судочинства в окре­мий вид свідчить про його особливість і специфіку як єди­ного органу конституційної юрисдикції в Україні, порядок організації та діяльності якого встановлюється Конститу­цією України та Законом України «Про Конституцшний Суд України». При цьому Конституциший Суд має право приймати акти, що регламентують організацію його внут­рішньої роботи, зокрема за допомогою Регламенту КСУ він може уточнити, деталізувати окремі сторони свого процесу. Специфіїса КСУ як єдиного органу конституційної юрис­дикції залежить насамперед від предмета його розгляду, сторін: кола заявників, наділених правом на звернення до КСУ, і відповідачш, від правової природи його рішень і особливостей проваджень у окремій категорії справ, що суттєво вирізняє конституційне судо­чинство від інших видів (кримінального, цивільного, гос­подарського, адмшістративного).

Особливістю юрисдикції КСУ як державного інституту судової влади, що здійснює свою діяльність у формі конституційного судочинства, є гарантування верховенства Конституції України. Він на­ділений правом виріїпувати питання про відповідність законів та шших правових актів Конституції України, а також виключним правом офіційного тлумачення Кон­ституції України та законів України, рішення щодо яких оформлюються в актах Суду, що є загальнообов'язкови­ми, остаточними і оскарженню не підлягають. Виходячи з цього, можна говорити про конституційне судочинство як про особливий порядок конституційного провадження у справах, віднесених до компетенції КСУ, а також про комплекс конституційно-правових відносин у сфері конституційного контролю, які склада­ються між КСУ та іншими суб'єктами при розгляді і вирішенні справ, пов'язаних із забезпеченням верховенства Конституції України.

Конституційне судочинство,' яке здійснюється КСУ, зокрема щодо тих категорій справ, які мають свої особливості, складається із взаємо­пов'язаних між собою стадій, спрямованих на виконання завдань КСУ — гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Саме з Закону України «Про Конституцшний Суд України» та Регламенту Коцституцшного Суду України випливають такі стадії конституційного судочинства:

• звернення до КСУ;

• попередній розгляд звернень;

• провадження у справах у Конституційному Суді Украї­ни, за якими відкрито конституційне провадження!;

• прийняття рішень і висновків КСУ!'

Проте справа, яка розглядається у Конституційному Суді України, може бути завершена на першій чи другій стадії у зв'язку з відмовою у прийнятті конституційного провадження у справі на підставі ст. 45 Закону України «Про КСУ» і прийняття ухвали про відмову; або у зв'язку з відкликанням звернення від­повідно до ст. 44 зазначеного Закону, про що приймаєть­ся ухвала щодо припинення конституційного проваджен­ня у справі.

 

Принципи діяльності КСУ

Закон України «Про КСУ» (ст. 4) основними принципами діяльності КСУ визначає верховенство права, неза­лежність, колегіальність, рівноправність суддів, гласність, повноту і всебічний розгляд справ та обгрунтованість прийнятих ним рішень:

—верховенство права означає, що у своїй повсякден­ній діяльності щодо конституційного контролю, через за­кріплення в Конституції України загальнорегулятивного значення прав і свобод людини, а також визнання прин­ципів і норм міжнародного права як складової частини правової системи України, КСУ може не тільки обмежуватися нормами Конституції України, ін­ших законів, а й керуватися загальновизнаними принци­пами і положеннями при прийнятті рішень у конкретних справах. КСУ як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні при виконанні своїх повноважень вирішує виключно питання права;

—незалежність діяльності КСУ є однією з головних умов провадження ним консти­туційного судочинства. Уособлення суддею цього прин­ципу можливе лише в разі персональної незалежності і підкорення його лише Конституції України. Судді КСУ при здійсненні своїх повноважень під­коряються Конституції та керуються Законом «Про КСУ», іншими законами, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгля­ду КСУ (ст. 27 Закону). Цей принцип також випливає із загального конституційного положення про поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, що свідчить про те, що судова влада, представником якої є, зокрема, КСУ, має відносну незалежність, оскільки він пов'я­заний системою стримувань і противаг, і означає абсо­лютну неприпустимість впливу в будь-якій формі на діяльність і зміст його рішень з боку державних структур або їх посадових осіб, включаючи Верховну Раду Украї­ни, Президента України та Кабінет Міністрів України; КСУ має здійснювати свою діяльність у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Незалежність суддів відповідно до Закону України «Про судоустрій України» має особливі гарантії, які за­безпечуються:

• особливим порядком призначення, обрання, притяг­нення до відповідальності та звільнення суддів;

• незмінюваністю суддів та їх недоторканністю;

• порядком провадження судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судо­вого рішення;

• забороною втручання у провадженні правосуддя;

• відповідальністю за неповагу до суду чи судді, вста­новленою законом;

• особливим порядком фінансування та організацій­ного забезпечення діяльності судів, установленим зако­ном;

• належним матеріальним та соціальним забезпечен­ням суддів;

• функціонуванням органів суддівського самовряду­вання;

• визначеними законом засобами забезпечення особис­тої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засо­бами їх правового захисту.

Закон України «Про судоустрій України» також перед­бачає, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законш не допускає звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, неза лежності та правової захищеності суддів (п. 8 ст. 14);

— колегіальність означає, що розгляд справ, прийнят, рішень і дача висновків у справах проводиться Консті туцінним Судом, України колегіально, тобто не можуть буй здійснені суддею КСУ одноосо бово. КСУ складається з 18 суддй які є стрижневими фігурами з відповідним фаховим рівнеійі що спільно обговорюють і вирішують питання, віднесені Ж його компетенції. Колегіальність дає змогу за обговоренні й вирішення питань, що розглядаються, враховувати знаїї ня і думки всіх суддів КСУ і тим сами| сприяти поглибленому вивченню і дослідженню питані що належать до компетенції Суду, а отже, й вироблені правильного остаточного рішення.

КСУ колегіально вирішує важливі питання, пов'язані з:

•відкриттям чи відмовою у відкритті конституційного провадження у справі;'

• визначенням судді-доповідача;

• припиненням конституційного провадження у справі;]

•прийняттям рішення та дачею висновків у справах за! конституційними поданнями та конституційними звер-] неннями.

 

Принцип колегіальності забезпечується різними засо­бами, зокрема:

• прийняттям рішення тільки тими суддями Консти-! туційного Суду України, які брали участь у розгляді ма­теріалів справи на засіданні, пленарному засіданні КСУ;

• обов'язковою наявністю кворуму, за умови якого за­сідання (не менше як одинадцять суддів), пленарне засі­дання (не менше як дванадцять суддів) КСУ є повноважним для розгляду питань, що потребують вирішення;

— рівноправністю суддів, тобто відсутністю якихось пе­реваг у будь-кого з суддів КСУ, включаючи його Голову, у розгляді справ. Рівноправ­ність, зокрема, забезпечується тим, що, у разі прийняття рішення, кожен із суддів має один голос. Згідно з Регла-118 ментом КСУ головуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленарному засі­данні не має права обмежувати суддів у можливості ста­вити запитання учасникам засідань, знімати поставлені суддями запитання, коментувати висловлювання ти запи­тання суддів, учасників засідання. Судді КСУ під час засідань мають утримуватися від коментарів та реплік, втручання у дії головуючого (§ 29);

— гласністю, що забезпечує публічність, широке ін­формування громадськості через засоби масової інфор­мації про роботу КСУ та зміст його рішень з метою зробити їх якомога доступнішими і зрозумілішими. Представники засобів масової інформа­ції, акредитовані при Конституційному Суді України, ма­ють право бути присутніми у Залі засідань на відкрити частині пленарних засідань, на які допускаються також бажаючі бути присутніми на ньому особи.

Оприлюднення рішення КСУ відбувається публічно. Одразу після оприлюднення рішення суддя-доповідач або Голова КСУ коротко роз'яснює присутнім у прес-цент­рі представникам мас-медіа суть рішення і відповідає на їх запитання, що забезпечує гласність діяльності КСУ.

Гласність також забезпечується:

• своєчасним оповіщенням всіх акредитованих пред­ставників засобів масової інформації про заходи, що про­водяться в Конституційному Суді України (через інфор­маційні агентства, телефоном, факсом);

• проведенням прес-конференцій, брифінгів, присвя­чених окремим аспектам роботи Суду, семінарів для жур­налістів;

• розсипкою прийнятих рішень, що передбачено Зако­ном України «Про КСУ», адреса­там (ст. 70);

• опублікуванням прийнятих рішень і окремої думки суддів в офіційних виданнях (ст. 67 Закону України «Про КСУ»).

Саме гласність у конституційному судочинстві допома­гає громадянам зрозуміти призначення Конституції України як Основного Закону держави, а також можливості ре­алізації свого конституційного права на судовий захист;

— повнотою і всебічністю розгляду справ та обгрун­тованістю прийнятих ним рішень, що забезпечується і обов'язком КСУ вивчати і до­сліджувати матеріали справи, враховувати всі об'єктивнії обставини справи та думки всіх заінтересованих сторін, і глибоко їх оцінювати і аналізувати та відповідно мотиву­вати кожне з положень прийнятого у справі рішення, ї робити висновки тільки щодо предмета звернення до] КСУ. Закон «Про КСУ і України», надає право Суду, Колегії суддів витребувати] від будь-яких органів державної влади, органів влади Ав-1 тономної Республіки Крим, органів місцевого самовряду-1 вання, посадових осіб, підприємств, установ, організацій] усіх форм власності, політичних партій та інших об'єдч нань громадян і окремих громадян необхідні документи,^ матеріали та інші відомості, що стосуються справи, у разі| потреби призначити експертизу тощо. І

 

Види проваджень

Законом України «Про КСУ» передбачено, що КСУ прийму рішення та дає висновки у справах щодо:

—конституційності законів та інших правових акт^і Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, праве^: вих актів Верховної Ради АРК

—відповідності Конституції України чинних міжца>| рол них договорів України або тих міжнародних догої рів, що вносяться до ВРУ для нада ня згоди на їх обов'язковість;

—додержання конституційної процедури розсліду ня і розгляду справи про усунення Президента Украй поста в порядку імпічменту в межах, визначених стат ми І її та 151 Конституції України; *

—офіщйнош тлумачення Конституції України та конів України;

—конституційності правових актів, що викликав спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органш влади Автономної Рес­публіки Крим та органів місцевого самоврядування;"

—конституційності актів про призначення виборів', всеукраїнського референдуму чиШісцевого референдуму в АРК;

—впповппосії законів та інших правових актів ВРУ, Президента, Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим конституційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини- і громадянина;

—конституційності правових актів, якими суперечли­во регулюється порядок реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Справи у цих провадженнях розглядаються за загаль­ними правилами конституційного судочинства за винят­ком тих категорій справ, для яких визначено особливе провадження. Це пов'язано з:

• предметом конституційного провадження у справах;

• учасниками конституційного провадження у справах;

• підставами для розгляду тих чи інших справ;

• умовами відкриття конституційного провадження у справах;

• розглядом справ;

• видами актів Суду щодо окремих категорій справ.