Учасники конституційного судочинства

Учасниками конституційного провадження є:

—КСУ як незалежний арбітр, який здійснює правосуддя;

—суб'єкти права на конституційне подання, консти­туційне звернення, які звернулися до КСУ;

—органи чи посадові особи, якими були прийняті правові акти, конституційність яких оспорюється;

—особи, залучені КСУ до участі у розгляді справи: свідки, експерти, перекладачі тощо.

КСУ є центральним учасни­ком конституційного провадження. З одного боку, КСУ виступає як учасник консті туційного провадження, а з іншого — як єдиний орга конституційної юрисдикції в Україні, наділений Консті туцією України і Законом України «Про Конституційну Суд України» правом вирішувати питання, шо мо> виникати у процесі розгляду справи, приймати по ні остаточні рішення. Ці питання вирішуються у двох формах:

індивідуальній: керівником Секретаріату, Головою КСУ, його заступниками, суддею, суддею-доповідачем, секретарем Колегії;

колективній: засіданнями Колегій суддів, пленарними за! сіданнями та засіданнями КСУ.

Значні повноваження в конституційному судочинстві належать Секретаріату Суду, який відповідно до ст. 32 За| кону здійснює організаційне, науково-експертне, інфощ маційно-довідкове та інше забезпечення діяльності КСУ.

Суб'єкти права на конституційне подання, конституційне звернення. Законом України «Про Конституційнш Суд України» (ст. 40, 43) визначено вичерпний перелік! суб'єктів звернення до КСУ за^І лежно від виду конституційного провадження. Відповідної до статей 13, 40, 41 зазначеного Закону суб'єктами права на| конституційне подання з питань прийняття КСУ рішень у справах щодо конституційні ності законів та інших правових актів Верховної Ради! України, Президента, Кабінету Міністрів, правових актів] Верховної Ради Автономної Республіки Крим є Президенті України, не менш як сорок п'ять народних деігутатів| України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суді України, Уповноважений ВРУ з прав| людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань? дачі висновків КСУ є:

Президент України, Кабінету Міністрів України — з питань відповідності Конституції України чинних міжна­родних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов'язковість;

ВРУ — з питань щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції,України.

Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений ВРУ з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Рес­публіки Крим, органи місцевого самоврядування — з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України;

громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи — з питань надання висновків КСУ у випадку, передбаченому п. 4 ст. 13 Закону «Про КСУ» (щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України).

Отже, належними будуть визнаватися такі суб'єкти, які звернулися до КСУ з кон­ституційним поданням або конституційним зверненням з дотриманням вимог статей 40, 41 та 43 Закону України «Про КСУ».

Учасники конституційного провадження мають рівні процесуальні права і обов'язки..

Сторони конституційного провадження мають право:

—знайомитись з матеріалами справи;

—давати усні та письмові пояснення;

—викладати свої думки з питань, що розглядаються;

—ставити з дозволу головуючого запитання іншим учасникам конституційного провадження;

—заявляти клопотання;

—користуватись іншими правами, передбаченими За­коном України «Про КСУ» та Регламентом КСУ.

У разі неявки без поважної причини учасника консти-туціїгного провадження на пленарне засідання чи на засі­дання Суду Конституціїтний Суд України виріїпує питання щодо розгляду справи на відповідному засіданні за його відсутності. Неявка з поважної причини учасника конст туційного провадження на пленарне засідання чи засідання КСУ може бути підст^ вою для відкладення розгляду справи.

Органи або посадові особи, якими були прийняті праве акти, конституційність яких оспорюється. Цими органа* відповідно до Конституції України виступають, як праві ло, ВРУ, Президент України, Кабіни Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республії Крим, тобто ті органи, які уповноважені Конституціє! України видавати акти, які є предметом перевірки на коі ституційність у Конституційному Суді України, а такс ті, що є суб'єктами звернення до Конституційного Суїї України.

Особи, залучені до участі у конституційному правадженні. є допоміжними учасниками конституційного провадження, участь яких у процесі повинна сприяти об’єктивному і повному розгляду справи. Такими особами є експерти, свідки, перекладачі тощо. Вони залучаються до розгляду справи за ініціативою Суду, судді-доповідача або сторін з метою надання допомоги Суду у встановленні обставин справи.

Свідками можуть бути особи, які володіють інформацією чи матеріалами про фактичні обставини відповідної справи. Свідок зобов‘язаний повідомити Конституційному Суду України обставини розглядуваної справи, які відомі йому особисто, і відповісти на додаткові питання суддів і сторін.

Свідки в конституційному провадженні відіграють дещо іншу роль, аніж в судах загальної юрисдикції. Вони свідчать не стільки про фактичні обставини справи скільки про саму правозастосовчу практику, яка може перевірятися на конституційність безпосередньо або опосередковано (через з‘ясування смислу закону). Свідки можуть дати покази про процедуру прийняття оспорюваного акту, якщо він оспорюється за цією підставою.

За відмову надати інформацію, необхідні документи, матеріали та інші відомості або за їх умисне приховування, в тому числі за надання завідомо неправдивої інформації, документів, матеріалів та інших відомостей свідки несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Експерти надають допомогу Конституційному Суду України у з’ясуванні обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань. Експерти мають право знайомитись з дозволу КСУ з матеріалами справи, ставити запитання учасникам конституційного провадження, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, вони зобов’язаний дати правдивий висновок щодо питань, які їм ставилися. За давання завідомо неправдивого висновку експерти несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Перекладач в конституційному провадженні забезпечує переклад для учасників процесу, які не володіють мовою, якою ведеться провадження. Питання про участь перекладача вирішується до початку розгляду справи на засіданні КСУ.

Учасники конституційного провадження зобов’язані з’являтись на пленарні засідання КСУ, давати правдиві пояснення, надавати документи, матеріали та інші відомості, необхідні для всебічного розгляду справи. Відмова від їх надання та умисне приховування тягне за собою відповідальність винних осіб.

Неявка з поважної причини учасника конституційного провадження може бути підставою для відкладення розгляду справи. У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання КСУ КСУ може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності. У разі неявки без поважної причини учасника конституційного провадження КСУ приймає рішення за його відсутності (ч. 2-4 ст. 55 Закону).

Представництво інтересів сторін у конституційному провадженні здійснюють представники сторін. Вони не є відособленими учасниками провадження, оскільки покликані представляти не свої інтереси, а інтереси сторін.

Представництво сторін може бути: а) за законом; б) за дорученням. Представниками за законом можуть бути: 1) керівник органу, що звернувся до КСУ; 2) керівник органу, що прийняв акт, конституційність якого оспорюється органи; 3) законні представники фізичних осіб – суб’єктів конституційного звернення; 4) керівники юридичних осіб – суб’єктів конституційного звернення.

Представниками за дорученням можуть бути: 1) народні депутати з числа тих, що звернулися до КСУ – за їх дорученням; 2) представники органу, що звернувся до КСУ, або що прийняв акт, конституційність якого оспорюється (наприклад, Постійний представник Президента у Конституційному Суді України, Постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді України, Постійний представник Кабінету Міністрів у Конституційному Суді України); 3) адвокати чи інші особи, які відповідно до законодавства уповноважені сторонами на представництво їх інтересів у Конституційному Суді України.

Під іншими особами слід розуміти, зокрема, переклада­ча у конституційному провадженні. У Регламенті КСУ (§ 33) йдеться щодо того, що учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають своєчасно заявити клопотання про участь перекладача у розгляді справи — до почат­ку розгляду справи на засіданні КСУ.

Витрати учасників конституційного провадження від­шкодовуються з бюджетних коштів за рішенням КСУ (ст. 59 Закону України «Про КСУ»).

Конституційне подання або конституційне звернення надсилається до Констиіуційного Суду України без стягнення державного мита (ст. 60 Закону Украши «Про КСУ»).

Неодноразове направлення конституційного подання або конституційного звернення з того самого питання, що вже розглядалось у Конституційному Суді, розщнюється як зловживання правом. У такому випадку Суд після прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у спрі може прийняти рішення про стягнення з такого суб'єкта державного мита у розмірі, встановленому законом.