Строки конституційного провадження

Строки конституційного провадження починають оі числюватися з дня прийняття процесуальної ухвали п|| відкриття конституційного провадження у справі.

Строк провадження,у справах за конституційними; даїїнями не повинен перевищувати трьох місяців

Строк провадження у справах за конституційний? зверненнями не повинен перевищувати шести місяців

У разі провадження за конституційним поданням, яа визнане КСУ невідкладнйі строк його розгляду не повинен перевищувати одного місяця.

Стаття 57 Закону, яка встановлює строки конституції ного провадження, потребує доповнення, що зумовлені практикою КСУ і заслуговує на особливу увагу. Доцільно було б установити строк розгляду питань про відкриття чи відмову у відкритті конст туційного провадження, який не повинен перевищува ти трьох місяців з дня надходження до Конституційної Суду України конституційного подання, конституційного звернення, якщо інше не визначено Законом.

ТЕМА 5. СТАДІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДОЧИНСТВА

1. Звернення в КСУ

2. Попередній розгляд подань і звернень у Конституційному Суді України

3. Провадження у справах у Конституційному Суді України, щодо яких відкрито конституційне провадження

4. Прийняття рішень і висновків КСУ

 

Стадія конституційного провадження - це відносно замкнутий і обмежений часовими рамками комплекс дій учасників конституційного провадження, спрямованих на вирішення конкретної правової ситуації.

Характеристику конституційного провадження доцільно здійснювати за наступними його стадіями:

- внесення звернень до КСУ;

- попередня перевірка звернень і підготовка справи до розгляду;

- розгляд звернень, щодо яких відкрито конституційне провадження;

- прийняття підсумкового рішення;

- прийняття рішень і висновків КСУ та їх офіційне оприлюднення.

 

Звернення в КСУ

 

Привід і підстави для розгляду справи в Конституційної му Суді України. Кожного дня до Конституційного Суд України надходить велика кількість звернень від громаїї дян, державних органів, об'єднань громадян. На кожне з| них дається відповідь, однак не кожне приймається де розгляду. Для прийняття їх до розгляду слід додержува­тись певних вимог, передбачених Конституцією України та Законом України «Про КСУ» (далі — Закон).

Такими необхідними вимогами є:

—наявність у відповідного суб'єкта права на консти­туційне подання або конституційне звернення (тобто вста­новлюється, чи має заявник право на звернення до КСУ);

—відповідність конституційного подання за формою, змістом, вимогам, передбаченим Законом, щодо наявно­сті обов'язкових відомостей, обгрунтування практичної необхідності заявлених вимог, надання всіх потрібних до­кументів;

—підвідомчість Конституційному Суду України пи­тань, порушених у конституційному поданні, конститу­ційному зверненні (тобто належність до повноважень КСУ питання, порушеного в звер­ненні, наявність підстав для розгляду його відповідно до визначених Законом категорій справ.

Ці питання, розв'язує Секретаріат КСУ на підготовчій стадії.

Статтею 38 Закону передбачено, що формами звернен­ня до Суду є конституційне подання та конституційне звернення.

Форма звернення залежить від суб'єкта права на звернення, а також від кола питань, поставлених у клопотанні.

Таким чином, приводом для розгляду справи є звер­нення до КСУ у формі консти­туційного подання або конституційного звернення, яке має відповідати встановленим Законом вимогам. Із цього випливає, що КСУ з власної ініціативи не може порушувати конституційне судочинст­во з питань, вирішення яких віднесено до його повно­важень. Тобто він може розглядати справи лише у разі звернення до Суду уповноважених осіб, визначених Кон­ституцією України і Законом.

Конституційне подання — це письмове клопотання до КСУ про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про виз­начення конституційності міжнародного договору чи про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є так<і звернення ВРУ про надання виснов| щодо додержання конституційної процедури розслідував ня та розгляду справи про усунення Президента Україні поста в порядку імпічменту (ч. 1 ст. 39 Закону).

Конституційне звернення — це письмове клопотання КСУ про необхідність офіційні го тлумачення Конституції України та законів України! метою забезпечення реалізації чи захисту конституцій прав та свобод людини і громадянина, а також прав юрй дичної особи.

Конституційне подання чи конституційне зверненні може бути подано лише з питань, що належать до повн#| важень КСУ згідно зі ст. 13 Зі кону.

Конституційні подання та конституційні звернеш направляються до КСУ як ш штова кореспонденція або здаються безпосередньо до Се кретаріату Суду і реєструються в день надходження слу бою документального забезпечення Секретаріату Суду.

Конституційні подання та конституційні звернення за формою та змістом мають відповідати передбаченим статтями 39 і 42 Закону вимогам, зокрема подаватися у письмовій формі та містити обов'язкові відомості.

Так, у конституційному поданні зазначаються:

1) повне найменування органу, посадової особи, яки направляють конституційне подання відповідно до прав| наданих Конституцією України та Законом;

2) відомості про представника за законом або уловноваженого за дорученням;

3) повне найменування, номер, дата прийняття, дже| рело опублікування (в разі публікації) правового акта! конституційність якого (окремих його положень) оспо^і рюється чи який потребує офіційного тлумачення;

4) правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік матеріалів та документів, що додаються.

У конституційному зверненні зазначаються:

1)прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою осо­ба проживає, чи повна назва та місцезнаходження юри­дичної особи;

2)відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3)статті (окремі положення) Конституції України чи закону України, тлумачення яких має бути дано КСУ;

4)обгрунтування необхідності в офіційному тлумачен­ні положень Конституції України або законів України;

5)дані щодо інших документів та матеріалів, на які по­силаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів та матеріалів, що додаються.

Конституційне подання, конституційне звернення, до­кументи та матеріали до них подаються у трьох примір­никах.

Таким чином, якщо звернення до КСУ відповідає вимогам Закону, це є підставою для розгляду справи і зобов'язує Суд вирішити питання щодо прийняття звернення до розгляду. А наявність під­стави для розгляду справи зобов'язує Суд розглянути по­рушене у зверненні питання по суті.

Закон України «Про КСУ» визначає кілька підстав за основними категоріями справ для розгляду їх КСУ по суті. Так, під­ставою для розгляду справи щодо конституційності за­конів, інших правових актів ВРУ, Пре­зидента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є на­явність спору стосовно повноважень конституційних ор­ганів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, якщо один із суб'єктів права на конституційне подання (Президент України, не менш як сорок п'ять народних де­путатів України, Верховний Суд України, Уповноважений ВРУ з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим) вважає, що правові акти, кими встановлено повноваження зазначених органів, відповідають Конституції України (ст. 75 Закону).

На практиці заявникові легше, порівняно з іншими категоріями справ, дати правове обгрунтування твердженя щодо неконституційності правового акта, тобто викласї думку, що підтверджує невідповідність Конституції Украї ни правового акта (його окремих положень). При цьогі важливо, щоб подане до Суду звернення відповідало всі установленим Законом вимогам.

У справах шодо відповідності норм чинного законе давства принципам і нормам Конституції України стосовно прав та свобод людини і громадянина у Законі (ст. 8) серед підстав зазначено:

—наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших правових актів;

—виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених у процесі загального судочинства;

—виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених органами виконавчої влади в процесі їх застосування та Уповноваженим Верховної Раї ди України з прав людини у процесі його діяльності.

Отже, підставами для порушення конституційного провадження у цій категорії справ може бути твердження що обґрунтовують невідповідність норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України, яки регламентують права та свободи людини і громадянина та виникли внаслідок їх практичного застосування.

Підставою для відкриття конституційного проваджеі ня у справі шодо додержання конституційної процедурі розслідування і розгляду справи про усунення Президеї та України з поста в порядку імпічменту є конституцій!; подання ВРУ з питання надання висі новку щодо додержання конституційної процедурі розслідування і розгляду справи про усунення Президент та України з поста в порядку імпічменту (ст. 90 Законуя Таким чином, для відкриття конституційного проваджені ня у такій справі необхідне конституційне подання Верховної Ради. України, а також документи, які додаються до нього, за встановленим ст. 90 Закону переліком.

Ще однією важливою категорією справ є справи щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України, для якої законодавець сформулював, залежно від форми звернення, відповідні підстави. Так, підставою для конституційного подання є практична потреба у з'ясуванні чи роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Консти­туції України та законів України (ст. 93 Закону). У разі ви­никнення неоднозначності в розумінні самої Конституції України чи правових норм, які з нею співвідносяться, пов'язаної з їх з'ясуванням або роз'ясненням, офіційною інтерпретацією, Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений ВРУ з прав людини та Верховна Рада Автономної Республіки Крим можуть звер­нутися до КСУ з клопотанням про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України.

Підставою для конституційного звернення із зазначено­го питання є наявність неоднозначного застосування по­ложень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести чи призвело до порушення його конституційних прав і свобод (ст. 94 Закону). Під «іншими органами дер­жавної влади» розуміються:

—Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади;

—міністерства, державні комітети, фонди тощо — центральні органи виконавчої влади;

—місцеві органи виконавчої влади — місцеві державні адміністрації в областях і районах; органи спеціальної (галузевої та функціональної) компетенції, які безпосе­редньо підпорядковані як центральним органам виконав­чої влади, так і відповідним місцевим органам виконав­чої влади.

У разі якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства, юридична особа, вважає, що внаслідок не­однозначного, неоднакового, багатозначного застосуван­ня судами та іншими органами державної влади України певних положень Конституції України та законів Украї­ни його конституційні права і свободи порушуються чи ожуть-порушуватися, вона має право на конституції звернення щодо офіційного тлумачення таких положе| При цьому важливо дати належне обгрунтування потре| в такому тлумаченні з точки зору сприяння реалізації захисту конституційних прав та свобод людини і грома нина, прав юридичної особи.

Вимоги до звернення. Закон України «Про Конституції ний Суд України» встановлює в статтях 39—42 зага вимоги до звернення. Викладені в цих статтях вимоги ють юридичне значення, оскільки їх недодержання є ставою для відмови у прийнятті звернення до розпад або ж у разі допущених неточностей, що зумовлюють стування із заявником, призводить до затягування розгл ду справи.

Однак у розділі III «Особливості конституційного провадження» зазначеного Закону щодо різних категорій справ передбачаються й різні вимоги, що зумовлені особливістю предмета звернення.

Першою вимогою до звернення є те, що воно має бу подано у письмовій формі та підписано уповноваженою особою (особами). У зверненні, слід зазначати Констї туційний Суд України як орган, до якого направляєть'е звернення, бо на практиці нерідко надходять звернені переважно від громадян, які водночас адресуються Презі денту України, Голові Верховного Суду України і Голоіві КСУ.

Друга вимагає повного зазначення найменування оргаї ну, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України Законом; прізвище, ім'я, по батькові громадянина Украї§ ни, іноземця чи особи без громадянства; відомості пр представника за законом або уповноваженого за доручені ням. Це в свою чергу допомагає ще раз переконатися в тої му, що саме цей текст суб'єкт мав на увазі, яким офщій| ним джерелом користувався, бо нерідко деякі неточносл виникають при публікації в різних газетних чи журнальних виданнях.

До звернення мають бути додані довіреність чи інші документ, що підтверджує повноваження представника заявника, копії документів, що підтверджують право особи виступати в Конституційному Суді України як представник.

Третя вимога — це зазначення повного найменування, номера, дати прийняття, джерела опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (окре­мих його положень) оспорюється чи який потребує офі­ційного тлумачення; статті (окремі положення) Консти­туції України чи закону, тлумачення яких має бути дано КСУ.

Усі ці відомості потрібні, щоб перевірити, чи наділений правом на звернення до КСУ конкретний суб'єкт, який звернувся, чи уповноважені представники заявника, що саме є предметом звернення і чи підвідомче воно Конституційному Суду України.

Четвертою вимогою, що заслуговує на особливу увагу, є правове обгрунтування тверджень щодо неконституцій­ності правового акта (його окремих положень) чи не­обхідності в офіційному тлумаченні Конституції України або законів України, тобто підстава для звернення, про що йшлося в попередньому параграфі. У зверненні слід зазначити, чи заявник вважає той або інший акт (окремі його положення) неконституційними; чи між органами державної влади існує конкретний спір; чи те або інше конституційне положення чи положення окремого зако­ну можливо розуміти по-різному, у зв'язку з чим є не­обхідність у його тлумаченні, а також викласти свою по­зицію з порушеного питання. При цьому необхідно дати правове обгрунтування тверджень з посиланням на від­повідні норми Конституції України із зазначенням суті клопотання, сформульованого у зверненні до КСУ (визнати неконституційним, дати офіційне тлумачення).

Застосування того чи іншого положення Конституції та закону вважається неоднозначним, якщо суди, інші органи державної влади України ухвалюють з одного і то­го самого питання різні за суттю рішення. Це призводить до неоднакового розв'язання аналогічних питань, а в по­дальшому може призвести й до порушення конституцій­них прав і свобод громадян.

Не є підставою для конституційного звернення різне трактування (роз'яснення) правових норм органами державної влади, органами місцевого самоврядування, у| новами, організаціями, викладене цими органами в, тах, коментарях тощо, крім випадків, якщо зазначеній кументи мали вплив на застосування положень Коцс| туції та (або) законів України.

Нерідко заявники обмежуються лише вказівкою на невідповідність правового акта (його окремих норм) Конституції України, не зазначаючи, в чому саме полягає ця невідповідність, які саме конституційні норми порушуються; або ж називається велика кількість статей Конституції чи закону (в цілому), при цьому в загальних рисах кладаються міркування автора звернення, обгрунтуваї розмите, клопотання до КСУ сформульовано нечітко.

П'ята вимога стосується даних щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти звернення (копії цих документів і матеріалів додаються).

Копії рішень судів або інших органів державної вла, мають бути належним чином оформлені, а правильність копій документів — завірена (печаткою (штампом) та пі писом відповідної посадової особи, юридичної особи за місцем роботи чи місцем проживання).

Нарешті, шоста вимога — у зверненні слід зазначити перелік документів та матеріалів, що додаються. Це трібно для точності та повноти в обгрунтуванні тверджень і посилань.

Звернення, документи і матеріали до нього подаються до КСУ у трьох примірниках.

Виходячи з викладеного, можна дійти висновку, оформлення звернення до КСУ потребує належної правової аргументації, що зробш не юристам не зовсім просто. Це пояснюється важлї вістю юридичних питань конституційного значення. ДІ того ж КСУ — це не просто суд у звичайному для громадян розумінні — «суд з розгляді спорів».

Через це нерозуміння до КСУ часто звертаються зі скаргами, позовними заявами, з клопотань нями розв'язати особисті питання, скасувати незаконг рішення судів загальної юрисдикції або інших органів дерч| жавної влади чи органів місцевого самоврядування, тобто тими питаннями, які не належать до компетенції КСУ. З метою зменшення кількості необгрунтованих письмових звернень та прискорення попереднього розгляду Секретаріат КСУ розпочав прийом громадян та юридичних осіб, приймає і Конституційні звернення від них, на які можна отримати рекомендації щодо правильного їх оформлення, роз'яснен­ня підстав для звернення до Суду та його повноважень.