Стаття 5. Склад та порядок утворення Конституційного Суду України

1. Конституційний Суд України складається з Голови, двох заступників Голови і 12 членів Конституційного Суду України.

2. Судді Конституційного Суду України обираються Верховною Радою України на 10 років. По закінченні терміну повноважень суддя продовжує виконувати свої обов'язки до обрання нового судді. Повторне обрання судді не допускається.

3. При достроковому вибутті судді новий суддя обирається не пізніше трьох місяців.

4. Пропозиції про персональний склад суддів подають Голова Верховної Ради України та Президент України у рівній кількості, за погодженням. У разі недосягнення згоди кандидатури подаються відповідно до Конституції України.

5. Кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України попередньо обговорюються на засіданнях постійних комісій Верховної Ради України.

6. Голова, заступники Голови і кожний член Конституційного Суду України обираються в індивідуальному порядку таємним голосуванням шляхом подачі бюлетнів.

Конституційний Суд України як єдиний колегіальний орган конституційною юстиції в Україні має певну організаційну структуру яка дозволяє йому ефективно здійснювати свої основні повноваження.

Під структурою Конституційного Суду України слід розуміти його внутрішню організаційну побудову.

Структура Конституційного Суду України визначається Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України" та Регламентом Конституційного Суду України від 5 березня 1997р. і передбачає порядок формування таких органів, посадових осіб і структурних підрозділів Конституційного Суду, як Голова Конституційного Суду України, заступники Голови Конституційного Суду України, колегії суддів Конституційного Суду України, комісії суддів Конституційного Суду України і Апарат Конституційного Суду України.

Після того як призначені судді Конституційного Суду України склали присягу і набули своїх повноважень формуються керівні органи Конституційного Суду України - Голова Конституційного Суду України та заступники Голови Конституційного Суду України.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів із будь-яким числом кандидатур. Обраним на посаду Голови Конституційного Суду України вважається кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України.

До повноважень Голови Конституційного Суду України належить: організація роботи колегій суддів Конституційного Суду України, комісій та Секретаріату; скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України; розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду України; здійснення інших повноважень, передбачених чинним законодавством.

Заступники Голови Конституційного Суду України обираються за пропозицією Голови лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у порядку, передбаченому для обрання Голови Конституційного Суду України. Заступники виконують за дорученням Голови Конституційного Суду України окремі його доручення.

У складі Конституційного Суду України утворюються колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Колегії суддів Конституційного Суду України утворюються на засіданні Конституційного Суду України протягом першого місяця кожного календарного року. На цьому засіданні затверджується також склад колегій суддів, призначаються секретарі цих колегій. До 2005 року в Конституційному Суді України діяло три колегії суддів - перша, друга і третя.

Колегії суддів проводять основну роботу щодо вирішення питань щодо відкриття чи відмови у відкритті провадження у справі. Вони розглядають, вивчають і досліджують подання чи звернення і, якщо вбачають підстави для відкриття конституційного провадження чи відмови у відкритті конституційного провадження, приймають відповідну процесуальну ухвалу.

Допоміжними органами Конституційного суду України є постійні та тимчасові комісії Конституційного Суду України. Постійні комісії, із числа суддів Конституційного Суду України, утворюються на засіданні Конституційного Суду України і є допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності Конституційного Суду України. Традиційними постійними комісіями Конституційного Суду України є: Комісія з питань регламенту та етики; Комісія з питань бюджету та кадрів; Комісія з питань наукового та Інформаційного забезпечення; Комісія з міжнародних зв'язків. У разі необхідності Конституційний Суд України може створити нові комісії або реорганізувати Існуючі.

З метою додаткового дослідження питань, пов'язаних із конституційним провадженням у справі. Конституційний Суд України створює тимчасові комісії із залученням до роботи у них фахівців у відповідних галузях права.

З метою забезпечення ефективної діяльності Конституційного Суду України створюється Апарат Конституційного Суду України у складі: Секретаріату; служби Голови Конституційного Суду України та заступників Голови Конституційного Суду України; служби кожного з суддів Конституційного Суду України; інших підрозділів.

Важливим елементом структури апарату Конституційного Суду України є Секретаріат Конституційного Суду України. Він на чолі з керівником Секретаріату, який призначається Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду України з числа громадян України, які мають право на зайняття посади професійного судді, здійснює організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України.

Служби Голови Конституційного Суду України та заступників Голови Конституційного Суду України та кожного з суддів є групами наукових консультантів і помічників суддів Конституційного Суду України, які є патронатною службою Голови та суддів Конституційного Суду України.

Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберігаються в архіві Конституційного Суду України, який є структурним підрозділом Конституційного Суду України. Окрім того, діє бібліотека Конституційного Суду України та друкований орган Конституційного Суду України "Вісник Конституційного Суду України".

Оскільки Конституційний Суд України є єдиним колегіальним органом конституційної юстиції, то основна його діяльність, пов'язана з прийняттям певних юридичних рішень, здійснюється на пленарних засіданнях Конституційного Суду України і засіданнях Конституційного Суду України.

Основою формою роботи Конституційного Суду України є його пленарні засідання, на яких Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями; затверджує положення про постійні комісії; приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій.

Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менш як 12 суддів Конституційного Суду України. При цьому рішення і висновки Конституційного Суду України вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів Конституційного Суду України.

Іншою формою діяльності Конституційного Суду України є його засідання, на яких Конституційний Суд України затверджує Регламент Конституційного Суду України, вносить зміни та доповнення до нього; затверджує Положення про Секретаріат, архів, бібліотеку та інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду України: призначає за поданням Голови Конституційного Суду України керівника Секретаріату Конституційного Суду України та приймає рішення про звільнення Його з посади; приймає рішення про утворення постійних комісій і затверджує їх персональний склад тощо. Засідання Конституційного Суду України є повноважним за наявності на ньому не менш як 11-ти суддів Конституційного Суду України.

Діяльність Конституційного Суду України є досить різноманітною (організаційна, бюджетно-фінансова, Інформаційно-аналітична, наукова тощо), але основним видом діяльності цього органу державної влади, відповідно до ст. 147 Конституції України, є, безперечно, здійснення конституційної юрисдикції.

Конституційну юрисдикцію часто позначають термінами "конституційне судочинство", "конституційний процес", "конституційне провадження" та ін. Відповідно до положення ст. 124 Конституції України, найбільш вдалим з цих термінів є термін "конституційне судочинство", що й визначає сутність і зміст діяльності Конституційного Суду України як органу судової влади.

Порядок здійснення конституційного судочинства визначається Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 p.. Регламентом Конституційного Суду України від 5 березня 1997 р. та іншими нормативно-правовими актами.

Здійснення конституційного судочинства відбувається на принципах верховенства права; незалежності Конституційного Суду України у прийнятті ним рішень і висновків; гласності діяльності Конституційного Суду України; колегіальності: повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтування прийнятих ним рішень; науковості та ін.

Конституційне судочинство складається з таких стадій:

1) звернення до Конституційного Суду України;

2) провадження у справах у Конституційному Суді України, за якими відкрито конституційне провадження;

3) прийняття рішень і висновків Конституційного Суду України.

Першою стадією конституційного судочинства є конституційне звернення, Що здійснюється у формі конституційного подання та конституційного звернення.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про Конституційний Суд України", конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визнання конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України, а також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування І розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Суб'єктами права на конституційне подання є: 1) Президент України; 2) не менш як 45 народних депутатів України; 3) Верховний Суд України; 4) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; 5) Верховна Рада АРК.

Іншою формою звернення до Конституційного Суду України є конституційне звернення - письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичних осіб (ст. 42 Закону).

Суб'єктами права на конституційне звернення є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Конституційний Суд України може відмовити в порушенні справи, якщо звернення не підлягає розгляду Конституційним Судом України у зв'язку з непідвідомчістю справи або якщо звернення надійшло від суб'єктів, що не мають права конституційного звернення, або у разі невідповідності конституційного звернення процесуальним вимогам.

Після прийняття Конституційним Судом України конституційного звернення відбувається відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України, яке ухвалюється Колегією суддів Конституційного Суду України та Конституційним Судом України на його засіданні.

Відповідно до процесуальної ухвали Колегії суддів та засідання Конституційного Суду України, на якому може бути прийняте рішення щодо відкриття конституційного провадження у справі, Голова Конституційного Суду України вносить справу на розгляд пленарного засідання у встановлені Законом про Конституційний Суд України строки.

Після винесення процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження у справі суддя-доповідач готує справу до розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду України. Зокрема, суддя-доповідач збирає і досліджує матеріали справи, залучає експертів до аналізу зібраних матеріалів, а також готує пропозиції до проекту рішення, висновку Конституційного Суду України у справі та визначає перелік питань, які, на його думку, мають обговорюватися на пленарному засіданні. Основні результати роботи судді-доповідача відображаються в його доповіді у справі на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Після розгляду справи на пленарному засіданні Конституційного Суду України, на закритій частині пленарного засідання за участю суддів, які брали участь у розгляді справи, голосуванням шляхом опитування суддів здійснюється прийняття рішення та дача висновку Конституційного Суду України у відповідній справі.

Вимоги до рішень, висновків Конституційного Суду України встановлені у статтях 65, 66 і Розділі III Закону України "Про Конституційний Суд України".

Рішення, висновок Конституційного Суду України підписується не пізніше ніж через сім днів від дня прийняття рішення, дачі висновку у справі суддями Конституційного Суду України, які брали участь у голосуванні.

Рішення та висновок Конституційного Суду України оприлюднюються державною мовою наступного робочого дня після їх підписання і публікуються у "Віснику Конституційного Суду України" та інших офіційних виданнях ("Офіційний Вісник України", "Відомості Верховної Ради України". "Голос України", "Урядовий кур'єр").

Утім судове провадження може завершитися без прийняття остаточного рішення Конституційного Суду України у разі, коли в процесі пленарного засідання будуть виявлені підстави щодо відмови у відкритті конституційного провадження, передбачені у ст. 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Окремі види конституційного провадження регулюються нормативними положеннями глав 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 і 16 Розділу III Закону України "Про Конституційний Суд України".