Поняття та джерела конституційного права.

Конституційне право України – це сукупність юридичних норм, що забезпечують побудову та функціонування правової держави та закріплюють суспільний лад України, основні права та обов’язки громадян, систему органів держави та порядок їхнього утворення. Конституційне право є провідною галуззю права, тому що воно визначає основи конституційного ладу, правового статусу людини та громадянина, систему органів державної влади, територіальний устрій та регулює найважливіші суспільні відносини.

Виходячи із зазначеного, можна зробити висновок, що предметом конституційного права України є суспільні відносини, пов'язані з організацією і здійсненням публічної влади в Україні, державної та місцевої (місцеве самоврядування). Конституційне право України є визначальною галуззю в системі національного права України.

Джерелами цього права є Конституція і закони. Підзаконні нормативно-правові акти не є характерними для конституційно-правового регулювання, хоча іноді акти глави держави й акти уряду виконують відповідну роль. Конституція є основним джерелом конституційного права України та основою правової системи нашої держави. Сучасна Конституція України була прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Конституцію України за загальними класифікаційними ознаками можна охарактеризувати як: 1.писану кодифіковану конституцію унітарної держави з автономним утворенням; 2.жорстку конституцію, оскільки внесення змін і доповнень до Конституції відрізняється від внесення змін і доповнень до звичайних законів (необхідно не менше 2/3 голосів від конституційного складу Верховної Ради України). Крім того, стосовно процедури внесення змін і доповнень до розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції, передбачається прийняття відповідного законопроекту не менш як 2/3 від конституційного складу Верховної Ради і затвердження його на всеукраїнському референдумі, який призначається Президентом України; 3.за порядком прийняття як народну конституцію, тобто прийнята парламентом від імені всього Українського народу.

 

 

Основні конституційні права та обов’язки людини і громадянина України

Конституція розмежовує поняття "людина" і "громадянин".

ПРАВА ЛЮДИНИ – це права, які нерозривно зв’язані із самим його існуванням (право на життя, право на недоторканість особистості, житла, особистого життя, право на волю думки, право на повагу людської гідності, право на прагнення на щастя та т. і.). Права людини невід’ємні, невідчужувані, та належать кожній особистості незалежно від її приналежності до громадянства тієї чи іншої держави, расової або національної приналежності. Визнання та захист прав людини – це головний обов’язок держави. ПРАВА ГРОМАДЯНИНА – це права члена державно-організованого цивільного суспільства. Перш за все, це можливість приймати участь в управлінні суспільними та державними справами (право на об’єднання в політичні партії, право вибирати і бути обраним та т. і.). Права людини порівняно з правами громадянина приоритетні. Адже права людини поширюються на всіх людей, які проживають у тій або іншій державі, а права громадянина – лише на тих осіб, які є громадянами певної країни.

Конституція розмежовує поняття "права" і "свободи".

КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ ТА СВОБОД. Особисті права і свободи – це права і свободи в сфері особистого життя й особистої безпеки, вони стосуються індивідуального, приватного життя людини, автономії особистості. До них відносять: право на життя, право на свободу та особисту недоторканість, право на недоторканість житла та ін.

Політичні права і свободи - це такі права і свободи, які громадяни реалізують у політичній сфері громадського життя. До них належать: право на свободу об'єднання в політичні партії і громадські організації, право брати участь в управлінні державними справами та ін.

Економічні права - це такі права, які люди реалізують в економічній сфері громадського життя. До них належать: право володіти, користуватися і розпоряджатися приватною власністю та ін.

Соціальні права - це такі права, реалізація яких пов'язана із задоволенням найважливіших соціальних потреб людей. Це: право на працю, право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату та ін. Екологічні права - це група прав людини, яка забезпечує її потреби в безпечному навколишньому середовищі. До них належать: право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище та ін. Культурні права та свободи - це права і свободи людини в сфері культури. До них належать: право на освіту, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості та ін. Основні права громадян нерозривно пов’язані з їхніми обов’язками. Конституція України, фактично закріплює принцип єдності прав і обов'язків

ЗАГАЛЬНІ КОНСТИТУЦІЙНІ ОБОВ’ЯЗКИ:1. Неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не зазіхати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 2. Не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані їм збитки.3. Сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.4. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їхнього повноліття. 5. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.6. Повна середня освіта є обов’язковою .КОНСТИТУЦІЙНІ ОБОВ’ЯЗКИ, ЯКІ ВЛАСТИВІ ТІЛЬКИ ГРОМАДЯНАМ УКРАЇНИ: 1. Захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, шанувати її державні символи.2. Нести військову службу, відповідно до закону.3. Подавати до податкових інспекцій, за місцем проживання, декларації про свій майновий стан і про доходи за минулий рік.

Поняття та загальні принципи громадянства в Україні.

Громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою й Україною, що знаходить своє вираження в їхніх взаємних правах і обов'язках.

Держава визнає і гарантує права і свободи громадянина, захищає і протегує їй за кордоном. Громадянин дотримується законів і розпоряджень держави, виконує визначені нею обов'язки.

Питання громадянства України регулюються Конституцією, Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року, міжнародними договорами України. Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Конституція проголошує, що громадянина України не може бути позбавлено громадянства і позбавлено права змінити громадянство, не може бути вигнано за межі України або видано іншій державі. Україна гарантує турботу і захист своїм громадянам, які перебувають за її межами. Принципи законодавства України про громадянство

Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:

1.єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув грома­дянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається ли­ше громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;

2. запобігання виникненню випадків без громадянства;

3. неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

4. визнання права громадянина України на зміну громадянства;

5. неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянс­тва внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружи­ною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок при­пинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;

6. рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7.збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України

Судова влада в Україні.

Судова влада - це система незалежних судів, що у встановленому законом порядку здійснюють правосуддя. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів іншими органами чи посадовими особами не допускаються. У Законі України «Про судоустрій» сформульовані принципи судочинства: законність; рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом; презумпція невинності; забезпечення доведеності провини; забезпечення обвинуваченому права на захист; змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; гласність судового процесу і його повне фіксування технічними засобами; призначаємість і виборність суддів, колегіальний або одноособовий розгляд справи; незалежність суддів і підпорядкованість їх тільки закону; судочинство державною мовою; здійснення правосуддя тільки судом; забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду; обов'язковість рішень суду.Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здій­снюється конституційними судами і судами загальної юрисдикції. Народ безпосередньо бере участь у здійс­ненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Судові рішення ухвалюються судами ім'ям Укра­їни і є обов'язковими для виконання на всій території України. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим орга­ном у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.