Учасники, стадії та строки конституційного провадження



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Учасники, стадії та строки конституційного провадження



Конституційне провадження передбачає діяльність фізичних та юридичних осіб, що беруть участь у процесі розгляду справ у Суді. Наявність процесуальних прав, обов’язків та іноді й відповідальності, і є ознакою, що характеризує правове становище учасників конституційного провадження.

У ч. 1 ст. 55 Закону визначається, що учасниками конституційного провадження є суб’єкти права на конституційне подання (звернення), їхні представники, а також залучені КСУ до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти та перекладачі. Регламент КСУ деталізує зазначене законодавче положення, оскільки вводить поняття «сторони». Так, згідно з ч. 1 § 32 Регламенту учасниками конституційного провадження є сторони конституційного провадження, а саме: а) суб’єкти права на конституційне подання (звернення), що звернулися до КСУ (адже ініціатори звернення завжди є сторонами); б) органи або посадові особи, якими були прийняті чи підписані правові акти, конституційність яких оспорюється.

Таким чином, серед учасників конституційного провадження виокремлюються дві важливі групи:

- сторони конституційного провадження та їхні представники, тобто ті учасники, що мають власний процесуальний інтерес;

- інші учасники, діяльність яких повинна сприяти об’єктивному і повному розгляду справи.

У Регламенті закріплено положення, згідно з яким всі учасники конституційного провадження, незважаючи на те, до якої з вищевказаних груп вони належать, мають рівні процесуальні права та обов’язки. Проте, експерт може знайомитися з матеріалами справи лише з дозволу КСУ (ч. 4 § 45 Регламенту), а до сторін таке обмеження не застосовується. Сторони мають право на заключний виступ (§ 49 Регламенту) та й взагалі в змозі відкликати своє конституційне подання (звернення), чого, зрозуміло, експерт робити не може.

Треба також мати на увазі, що у деяких видах процедур у КСУ відсутній спір між сторонами. Це стосується, насамперед, справ про тлумачення Конституції і законів України. Адже суб’єкт, що звернувся до КСУ, у даному разі, не захищає свою позицію всупереч іншої. Він лише ставить перед Судом запитання, що потребує вирішення. Хоча, і в цьому разі, суб’єкт, що звернувся має право письмово чи усно викласти свою позицію. Більше того, тут він повинен надати Суду обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції або закону України (п. 4 ч. 2 ст. 42 Закону). Отже, викладення позиції виступає і як певний процесуальний обов’язок.

Сторони. Згідно з ч. 2 § 34 Регламенту, сторони конституційного провадження мають право знайомитися з матеріалами справи, давати усні та письмові пояснення, викладати свої думки з питань, що розглядаються, ставити з дозволу головуючого запитання іншим учасникам конституційного провадження, заявляти клопотання, а також користуватися іншими правами передбаченими Закону та Регламентом. Зокрема, після закінчення дослідження на пленарному засіданні КСУ матеріалів справи сторонам надається право для заключного виступу (ч. 1 § 49 Регламенту).

Представники. З огляду на те, що окремо процесуальні права представників у конституційному судочинстві не врегульовано, за загальним правилом діє положення ч. 1 § 34 Регламенту. Але згідно з п. 2 ч. 2 ст. 39 Закону у конституційному поданні слід зазначати відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням. Майже аналогічна норма міститься у п. 2 ч. 2 ст. 42 Закону, відповідно до якої, у конституційному зверненні зазначаються відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням. Важливо також, що відсутність відомостей про наявність у особи, яка підписала конституційне подання, повноважень представника за законом або уповноваженого за дорученням розглядається КСУ як підстава для відмови у відкритті конституційного провадження (див. Ухвалу від 15.11.2006 р. № 11-у). Особа ж, яка подала конституційне звернення може представляти свої інтереси самостійно, без представника або уповноваженого. Таким чином, Закон передбачає два види представництва – за законом або за дорученням.

У окремих видах конституційного провадження є певні правила щодо представників. Так, згідно з ч. 2 ст. 71 Закону суб’єкти права на конституційне подання у справах, передбачених п. 1 ст. 13 цього Закону, призначають до трьох представників для участі у розгляді справи. А згідно зі ст. 72 Закону КСУ обов’язково залучає до участі в провадженні у цих справах представників органів влади, акти яких оспорюються за конституційними поданнями. Відповідно до ст. 80 Закону КСУ може залучити до участі у розгляді справи представників органів, які призначили вибори, всеукраїнський референдум чи місцевий референдум в АРК, та органів, на які покладено обов’язки щодо проведення виборів чи референдумів.

Представниками можуть залучатися народні депутати України, представники органів державної влади та місцевого самоврядування. Але протягом останніх років у КСУ склалася практика, згідно з якою інтереси вищих органів державної влади України захищають їх Постійні представники. Оскільки статус представників у конституційному судочинстві являє собою певну прогалину, повноваження Постійних представників визначені в окремих підзаконних актах. Зокрема, це Положення Про Представника Президента України у КСУ, затверджене Указом Президента від 27.07.2007 р. та Положення Про Постійного представника Верховної Ради України у КСУ, затверджене Постановою Верховної Ради від 20.05.1999 р. Постійний представник бере участь у веденні справи, наділений правом вчинення від імені органу, який представляє, всіх процесуальних дій.

Свідки.Згідно з ч. 3 § 34 і ч. 3 ст. 54 Закону свідки як особи, участь яких повинна сприяти об’єктивному і повному розгляду справи, зобов’язані з’являтися на пленарні засідання КСУ, давати правдиві пояснення, надавати документи, матеріали та інші відомості необхідні для всебічного розгляду справи. Відмова ж від їх надання або умисне приховування тягне за собою юридичну відповідальність.

КСУ неодноразово зазначав, що його юрисдикція не поширюється на встановлення та перевірку певних обставин, з’ясування та дослідження фактів, у тому числі шляхом проведення слідчих дій (див. Ухвалу КСУ від 27.12.2001 р. № 47-у). Проте ч. 1 § 44 Регламенту визначає, що якщо необхідно дослідити фактичні обставини справи, на пленарне засідання КСУ запрошуються як свідки особи, у яких є відомості чи матеріали про такі обставини. У конституційному судочинстві особливістю показань свідків є їх можливий зміст. Адже у КС потребують доказування лише обставини особливого характеру. Наприклад, при перевірці конституційності актів про призначення всеукраїнського референдуму можуть досліджуватися умови збору підписів за проведення такого референдуму та інші факти, що характеризують обстановку ініціювання або призначення референдуму. Так, у справі про всеукраїнський референдум за народною ініціативою (Рішення КСУ від 27.03.2000 р.) в якості свідка було залучено В.В. Григор’єва – голову ради Житомирської обласної організації партії «Демократичний союз».

Експерти.У конституційному судочинстві проведення експертизи передбачено як на стадії відкриття конституційного провадження (§§ 15, 16, 17), так і під час розгляду справи на пленарному засіданні КСУ (§ 45 Регламенту). Для з’ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань, колегія суддів, КСУ призначають експертизу, про що виноситься ухвала. В ухвалі визначається коло питань, з яких експертиза повинна дати висновок. Також в ухвалі зазначаються суть питання, з якого виноситься ухвала, мотиви призначення експертизи, експерт, якому доручається проведення експертизи. Згідно з § 16 Регламенту експерти мають право з дозволу колегії суддів, КСУ знайомитися з матеріалами справи і за необхідності брати участь у їх розгляді.

Ст. 34 Закону визначає особливу форму експертної діяльності – тимчасову комісію КСУ. Вона створюється для додаткового дослідження питань, пов’язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права. Але варто зазначити, що на відміну від призначення експертів, тимчасова комісія може утворюватися лише на пленарних засіданнях КСУ. Така тимчасова комісія, як правило, створюється у складі представників різних юридичних поглядів і лише тоді, коли досліджене питання є особливо складним, комплексним і потребує певної «мозкової атаки», що нерідко сприяє новим підходам самого Суду до предмету справи, яка знаходиться у провадженні.

За необхідності суддя-доповідач, колегія суддів чи КСУ мають право залучати до підготовки та розгляду матеріалів справи спеціаліста, (спеціалістів), не зацікавлених у результатах розгляду справи (§ 18 Регламенту).

У §§ 15 і 45 Регламенту чітко закріплюється загальна вимога для експертів в усіх видах конституційного судочинства – наявність спеціальних знань для з’ясування питань, які мають значення для справи. Але експертиза у КСУ має характер наукового дослідження. Адже складність виникаючих правових питань, їх дискусійність в юридичній науці, потреба іноді у новаторському підході до правових проблем і зумовлюють необхідність у призначенні експертизи.

Перекладач.Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону та § 33 Регламенту учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача і заявити про це клопотання. Але питання про його участь вирішується до початку розгляду справи на засіданні КСУ. Останню вимогу не можна ігнорувати. Так, 28.02.2007 р. під час розгляду справи щодо конституційності Закону України «Про особливості приватизації пакета акцій, що належать державі, у статутному фонді ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» КСУ відмовився заслуховувати виступ представника С. Матвієнкова, оскільки він бажав доповідати російською мовою, а відповідне клопотання про залучення перекладача своєчасно заявлене не було.

На всіх учасників конституційного провадження розповсюджуються вимоги ст. 55 Закону. Згідно з її положеннями, неявка з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання КСУ може бути підставою для відкладання розгляду справи. У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання КСУ останній може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності. У разі неявки без поважної причини учасника конституційного провадження КСУ приймає рішення за його відсутності.

Стадії конституційного провадження.Система стадій конституційного судочинства є гарантією повного і всебічного розгляду справ. Для кожної стадії специфічними є завдання, коло суб’єктів, процесуальна форма, підсумковий документ, який завершує кожну стадію. У конституційному судочинстві виокремлюють наступні стадії:

1) Звернення до КСУ– початкова стадія конституційного провадження, під час якої уповноважені законом суб’єкти звертаються до КСУ з конституційним поданням або зверненням.

2) Попередня перевірка конституційних подань (звернень).На цій стадії зазначені документи реєструються, перевіряються відповідним підрозділом Секретаріату КСУ на відповідність вимогам ст.ст. 13, 14, 38, 39, 40, 41, 42,43 Закону та передаються до Управління правової експертизи, а вже потім до Голови КСУ, який, у свою чергу, направляє у відповідну колегію суддів КСУ.

3) Відкриття конституційного провадження.Під час цієї стадії здійснюється вивчення відповідного подання (звернення) суддею-доповідачем, і вирішення питання щодо відкриття провадження (колегією суддів) або відмови у відкритті (колегією суддів з наступним направленням матеріалів справи для розгляду їх на засіданні КСУ).

4) Підготовка питань до розгляду на пленарних засіданнях КСУ. Після того, як колегія суддів прийняла ухвалу про відкриття провадження у справі, відповідні матеріали оформлюються як судова справа і передаються Голові КСУ для внесення справи на розгляд пленарного засідання КСУ. На цій стадії визначаються строки та склад учасників конституційного провадження, вирішується питання щодо залучення перекладача.

5) Розгляд справ на пленарному засіданні КСУ.На цій стадії заслуховуються виступ судді-доповідача, пояснення учасників конституційного провадження, показання свідків, висновок експерта, заключні виступи сторін.

6) Прийняття рішень і дача висновків КСУ. Під час цієї стадії рішення у справі приймається, висновок дається КСУ на закритій частині пленарного засідання КСУ за участю суддів, які брали участь у розгляді справи.

7) Офіційне оприлюднення.Рішення і висновки КСУ підписуються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку. Рішення і висновки КСУ офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання.

8) Виконання рішень і висновків КСУ.Під час цієї стадії відбувається безпосередня реалізація рішень КСУ відповідними владними структурами. Також КСУ, у разі необхідності, може визначити порядок і строки виконання своїх рішень, а також покласти на відповідні державні органи обов’язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Важливо, що рішення та висновки КСУ не потребують санкціонування з боку будь-яких владних установ. Не існує механізму примусового виконання рішень та висновків Конституційного Суду України, в т.ч. числі це означає відсутність відповідних повноважень у державної виконавчої служби.

Строки конституційного провадження.Строки визначаютьсяв ст. 57 Закону. Згідно з нею строк провадження у справах за конституційним поданням не повинен перевищувати 3 місяців. У разі, коли провадження визнано КСУ невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати 1 місяця. Строк провадження у справах за конституційним зверненням не повинен перевищувати 6 місяців. Строки конституційного провадження починають обчислюватися з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження у справі.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 413; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.212.120.195 (0.01 с.)