Предмет і система курсу «конституційна юрисдикція»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Предмет і система курсу «конституційна юрисдикція»



Предметом вивчення в учбовому курсі є три основні групи суспільних відносин:

а) відносини, які складаються при застосуванні конституційних принципів та норм у формуванні єдиного органу конституційної юрисдикції, його організації та діяльності згідно встановлених повноважень (вони визначені «матеріальним» конституційним правом);

б) відносини, які складаються при реалізації повноважень та функцій єдиним органом конституційної юрисдикції у вирішені підвідомчих справ і представляють судові процедури. Ці відносини визначені нормами конституційного судового процесуального права (судочинства);

в) відносини організаційно-технічного забезпечення діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції, які стосуються функціонування апарату працівників, що виконують допоміжні функції, як структура державної служби.

Вказані відносини регулюються нормами конституційного права або є похідними від них, вони взаємопов’язані і не можуть існувати одні без інших, а тому основою всіх правовідносин виступають норми конституційного права. Конституційно-правова сфера застосування юрисдикції єдиного органу – Конституційного Суду підкреслює особливу важливість правового регулювання всіх процедурних правил функціонування внутрішніх і зовнішніх відносин Конституційного суду, що вказує на необхідність розробки окремого закону про конституційне судочинство, оскільки деякою мірою Регламент як форма нормативно-правового процесуального права не може осягнути великий обсяг процесуально-процедурних питань організації та діяльності КСУ.

Предмет учбової дисципліни «конституційна юрисдикція» за своїм пізнавальним змістом та логікою системно-структурних відносин в сфері юридико-теоретичних знань входить до системи юридичної науки «конституційне право». Предмет вивчається з метою використання науково-пізнавальних можливостей конституційного права, виходить з його завдань та функцій як системи знань базової юридичної дисципліни. З врахуванням такого наукового статусу інституту «конституційної юрисдикції» можна стверджувати що предмет учбової дисципліни «Конституційна юрисдикція» співпадає з предметом наукового осмислення інституту конституційної юрисдикції в системі конституційної юриспруденції. Це означає, що предмет учбової дисципліни та методологія пізнання конституційно-юрисдикційних відносин є відображенням загальнонаукових основ галузі конституційного права, її методології, яка забезпечує формування системно цілісної науки[2]. Слід наголосити, що зміст і форми існування конституційно-юрисдикційних відносин мають самостійне значення, виходячи з принципу поділу влад і мети досягнення їх гармонічного функціонування у демократичній (конституційній) державі. Щоб знання предмету учбової дисципліни були доступними необхідно орієнтуватися на юридичний метод, який дозволяє правильно обрати шлях пізнання, поєднуючи теоретичні положення з юридичною дійсністю. Отже система курсу «Конституційна юрисдикція» передбачає необхідність в процесі навчання виявити і розкрити механізм конституційного правосуддя з точки зору науки конституційного права та юридичного методу пізнання. Можна для порівняння згадати, що пифагорейці (учні Піфагора) з позицій математики стверджували, що сутність світу слід розуміти як число. Юристи можуть також по тій же причині сказати, що сутністю світу є право. Кожний при цьому уявляє свій світ, який він пізнає: математики – світ чисел, а юрист – світ права.

В цьому сенсі можна наголошувати, що інститут конституційної юрисдикції розкриє свої властивості лише за допомогою юридичного методу і завдяки якому здійснюється юридизація пізнання об’єктивної дійсності, її усвідомлення і вираження у формі юридичних понять та категорій. Саме за допомогою юридичного методу знання про конституційну юрисдикції конкретизуються в системі учбового курсу як відповідна юридична теорія про конституційне правосуддя, як важлива складова системи знань в галузі права.

Звернемо увагу на те, що предметна єдність науки конституційного права обумовлена системною цілісністю всіх дисциплін, як складових частин науки конституційного права. Це можливо лише за умови смислової єдності та несуперечливості всіх юридичних понять, що досягається лише за наявністю загального підходу у вивченні природи та умов здійснення конституційної юрисдикції. Саме на це спрямована і система курсу, який орієнтується на базові категорії, поняття, принципи, що складають головні орієнтири у розумінні учбової дисципліни як частина науки конституційного права. В цьому контексті система курсу дає можливість виділити для теоретичного засвоєння об’єкт пізнання, як окремої сфери знань про конституційну юрисдикцію, яка представляє окремий інститут в судовій владі (конституційне правосуддя), його ефективне застосування можливо правильно зрозуміти, розкриваючи особливі риси та властивості, ознаки і характеристику об’єкта, який вивчається. В систему курсу входить вивчення функціонування і розвитку. Отже об’єктом є те, що підлягає теоретичному засвоєнню за допомогою пізнавальних засобів відповідної науки конституційного права. Разом з тим визначальні сутнісні властивості об’єкта – конституційної юрисдикції, (в їх понятійному відображенні) якраз і є предметом відповідного учбового курсу.[3]

В структурі курсу «Конституційна юрисдикція» передбачено, насамперед, висвітлення місця і ролі судової влади в системі сучасного конституціоналізму, що безпосередньо зв’язано з конституційним правосуддям, природою та статусом Конституційного Суду, що є важливою ознакою дієвості національної системи сучасного конституціоналізму. В силу особливої нормативно-доктринальної природи актів Конституційного Суду розкриваються його юрисдикційні повноваження, які характеризують стадійність конституційного судочинства. Конституційний контроль за нормативно-правовими актами органів центральної влади не тільки забезпечує розв’язання конституційний конфліктів (спорів між суб’єктами влади), але й головним чином спрямований на захист основи конституційного ладу, прав і свобод людини та громадянина, створює режим прямої дії Конституції та її правової охорони. В цьому розумінні розкривається цінність конституційного правосуддя, як важливого інструменту конституціоналізації соціальної та правової дійсності.

В системі курсу вивчаються відносини, які визначають статус і сфери застосування повноважень КСУ. При цьому визначається порядок взаємовідносин Суду з державними органами, органами місцевого самоврядування та громадянами, як суб’єктами звернення до суду. Важливою сферою, яка характеризує конституційне правосуддя – є проведення офіційного тлумачення Конституції та законів України. Ця група відносин входить в систему учбового курсу, як різновид специфічного розуміння реалізації права юридичних та фізичних осіб на отримання тлумачення практичних питань, які пов’язані з правозастосуванням.

Особлива увага при вивченні предмета курсу приділяється конституційно-правовій природі, сутності і спрямуванню рішень та висновків КСУ, доктринальній (сукупність наукових знань) визначеності правових позицій, які відображають юрисдикційну сферу застосування повноважень Конституційного Суду.

Правові позиції виступають квінтесенцією рішень особливо при вирішенні спорів, в яких головним предметом завжди виступає право, а тому як і при офіційному тлумаченні Конституції та законів України важливо усвідомлювати і розширювати базу пізнання сутності правових явищ, що відображається у правових позиціях, які мають специфічну функцію за образним висловом «продовження руки законодавця», оскільки правові позиції є продуктом тлумачення органу конституційного правосуддя, в якому виявляється зміст правової норми Конституції або закону України.

В систему учбового курсу входить вивчення конституційного судового процесу, який сьогодні представляє сукупність судових процедур і як вид юридичного процесу носить самостійний характер. Суб’єкти-учасники конституційного судочинства відрізняються своєрідним статусом, який дозволяє певною мірою брати участь у розгляді конституційних подань та звернень. Стадії конституційного судового процесу, специфіка підготовки та розгляду справ прийнятих до провадження безпосередньо зв’язано з процедурою дослідження матеріалів як суддями, так і учасниками конституційного провадження. Процесуальний порядок розгляду судових справ пов’язано з прийняттям та виконанням рішень Суду, що відрізняється від судів загальної юрисдикції і наслідки прийнятих Судом рішень мають імперативний характер та не підлягають оскарженню.

 

§3. Сфера та обсяг застосування конституційної юрисдикції.

 

Чинна Конституція України має змістовні розгорнуті положення про конституційну юрисдикцію єдиного органу, закріплюючи порядок формування Суду, його компетенцію, коло суб’єктів уповноважених на звернення до Конституційного Суду, юридичні наслідки його рішень( насамперед йдеться про ХІІ розділ Конституції України). Разом з тим на Конституційний Суд розповсюджуються загальні конституційні принципи організації судової влади та статусу суддів. Цими положеннями визначається сфера та обсяг «дієздатності» конституційного правосуддя, яке обумовлено функціями конституційного контролю та проведенням офіційного тлумачення Конституції та законів України. Важливо звернути увагу на законодавче регулювання сфери реалізації конституційного правосуддя, яка обумовлена вирішенням спорів про компетенцію (повноваження конституційних органів влади, органів влади Автономної Республіки Крим); застосуванням критеріїв конституційності нормативно-правових актів, які прийняті з перевищенням повноважень суб’єктів влади; створенням умов належного застосування Конституції та законів України органами державної влади (конкретизація конституційних принципів і норм); здійсненням конституційного контролю відповідності Основному Закону України міжнародних договорів; проведенням перевірки відповідності Конституції України процедури внесення змін до Основного Закону (спеціальної процедури перевірки конституційного законопроекту), тощо.

Таким чином, важливо в наслілок вивчення учбового курсу отримати знання щодо обсягу застосування конституційної юрисдикції по конкретних напрямках функціонування державного механізму та дотримання і охорони прав і свобод людини і громадянина, охорони конституційного ладу і т.і. Важливо враховувати, що конституційна юрисдикція може застосовуватися тільки відносно конституційних правовідносин і повинна розмежовуватися із розглядом справ, які підвідомчі судам загальної юрисдикції. Конституційне правосуддя обходить питання, які відносяться до сфери політичної діяльності, мають характер доцільності чи вирішувалися з позицій законності. Природно, що Конституційний Суд через ухвалення рішень має значний вплив на політичний процес, економіку, соціальну політику в Україні. При вивченні учбового матеріалу слід уяснити, що Конституція України визначає виключний перелік повноважень, який не підлягає розширенню, а лише можуть конкретизуватися встановленням процесуального порядку застосування таких повноважень.

Конституційна юрисдикція за своїм обсягом не передбачає повноважень, які б встановлювали рішення КСУ обов’язковими для інших судів з конкретних питань їх підвідомчості. Можливість приймати рішення Конституційного Суду, які б носили зобов’язальний характер для інших судів по конкретній справі допустимо лише у тому випадку і в тому сенсі, що при його розв’язанні слід виходити з того тлумачення закону, яке надано Конституційним Судом.

В учбовому процесі слід звернути увагу на те, що єдиний орган конституційної юрисдикції реалізує у визначеній законом сфері свою компетенцію не за власною ініціативою, чого не можна припускати навіть у теоретичному плані, а тільки за зверненнями взаємопов’язаних суб’єктів права. Щодо судів, які в процесі розгляду конкретних справ, застосовують закон або норму, які протирічать Конституції України, вони можуть зупинити провадження по справі і звернутися до Верховного Суду України щодо внесення подання про перевірку суперечливого Конституції закону або норми в порядку конституційного нормоконтролю. Конституційний Суд не вправі відмовити у розгляді такого подання Верховного Суду України, а наслідком прийнятого Конституційним Судом рішення визнається перегляд рішень інших судів по даній справі, якщо були постановленні на підставі неконституційної норми або невірного тлумачення. Тільки Конституційний Суд має право позбавляти прийнятий законодавцем неконституційний закон юридичної сили і таким чином, виключити його застосування всіма судами. Це одна із особливостей єдиного органу конституційного нормоконтролю.

Таким чином, сфера та обсяг застосування конституційної юрисдикції має важливе значення для становлення режиму конституційності актів, які приймаються органами влади та виноситься органами правосуддя.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.218.88 (0.012 с.)