Поняття форм організації навчання . Характеристика історичних форм організації навчання.

Форми організації навчання – це зовнішнє вираження узгодженості діяльності вчителя та учнів, яка проходить в певному порядку та режимі.

Головними особливостями ФОН є:

1) певний зовнішній вияв функцій учителя й учнів відповідно до розпорядку;

2) діяльність учителя й учнів здійснюється в певних часових межах (урок - 45 чи 30хв., бути спареним (для читання лекції чи проведення екскурсії);

3) склад учнів (постійний (клас на уроці) або змінний (групова робота за диференц. навчання або при виконанні лабораторних робіт);

4) певний порядок спілкування вчителя з учнями;

5) ФОН безпосередньо не пов'язана з характеристикою процесу навчання, його основними закономірностями.

Історичні ФОН:

№	Назва	Представники	+	-	Сучасне
	Індивідуальне		- враховує особливості розвитку дитини; - безпосереднє спілкування вчителя з учнем; - глибокі знання індивідуальних особливостей та їх врахування при навчанні; - індивідуалізує контроль за перебігом і наслідками навчальної роботи; - забезпечує високі результати навчання	- значні матеріальні витрати; - учень позбавлений можливості співпрацювати з однолітками; - функції вчителя зводяться до визначення завдання і перевірки його виконання	Репетиторство, консультування
	Індивідуально-групова		- вчитель працює не з одним учнем, а з групою дітей; - вчитель проводив навчальну роботу індивідуально; - інші учні працювали самостійно, що розвивало навички самоосвіти	- не задовольняла потреб суспільства підготовки молоді до участі у вирішенні соціально-значущих завдань (учні одержували лише найпростіші навички читання, письма і рахунку); - переважна більшість дітей залишалася неохопленою навчанням	Малокомплектні сільські школи
	Концепція групового навчання	Й.Штурм, Джон Силон	- вчитель почав займатися зі стабільною групою учнів одночасно; - розвиток фронтальної форми подачі матеріалу	- зниження результатів у навчанні через недостатнє вміння поєднувати різні форми навчання	Одна з форм організації навчання
	Класно-урочна	Я.-А. Коменський	- освіта для всіх верств населення; - більш чітка організаційна структура; - економність, оскільки учитель працює одночасно з великою групою учнів; - сприятливі передумови для взаємного навчання, колективної діяльності, виховання і розвитку учнів	- орієнтація на «середнього» учня; - відсутність умов для проведення індивідуальної навчально-виховної роботи з учнями; - пасивне навчання	Урок
	Белл-ланкастерська система взаємного навчання	Ендрю Белл, Джозеф Ланкастер	- детальне регламентування занять; - швидке оволодіння уміннями і навичками; - взаємне навчання (незалежно від релігійних поглядів і верства населення - процес соціалізації; - методична книга для вчителювання	- прогалини у знаннях учнів; - недоліки в організації не забезпечували необхідного рівня підготовки учнів; - покарання, сувора дисципліна; - без підручників	Тьюторство
	Батавська система	Початок 20 ст. у США	- всі заняття поділено на 2 частини: 1) проведення звичайних уроків з усім класом; 2) індивідуальні заняття з учнями, що не встигають або відчувають труднощі чи бажають поглибити знання - відсутність прогалин у навчання	- не економічне витрачення часу; - не завжди приносило гарні результати	Репетиторство
	Мангеїмська	Йозеф Зіккингер, Вільям Штерн, Едвард Клаперед	4 види класів: основні, для малоздібних, допоміжні, класи іноземних мов, або «перехідні» для найбільш здібних дітей;	- різна тривалість; - система підготовки не давала змогу слабким учням досягати високого рівня знань	Сучасні школи Англії, Австралії і США; Спеціалізоване навчання
	Дальтон – план (лабораторний)	Елен Паркхерст	- свобода вибору змісту занять; - використання власного робочого часу; - самостійне опрацювання певних завдань у визначений час; - предметні кабінети- лабораторії; - обліковування робіт учнів; - чергування предметів	- відсутня колективна робота; - учні, що не виконали навчальний план, вчилися в тому самому класі по 2-3 роки	лабораторні роботи, екстернат, репетиторство
	Бригадно- лабораторна	20-ті роки у СРСР	- загальна робота класу; - колективна робота; - індивідуальна робота кожного учня; - дозволяв пристосувати темп навчання до реальних можливостей учнів; - привчав до самостійності, розвивав ініціативу, пошуки раціональних методів роботи, відповідальність.	- не відповідність індивідуальної роботи реальним можливостям; - зниження ролі вчителя і рівня підготовки учня; - відсутність мотивації учіння; - не економічне витрачення часу; - знання учнів фрагментарні	Самостійна робота, екстернат
	План Трампа	Ллойд Трамп	- максимальне стимулювання індивідуального навчання; - гнучкість ФОН; - регламентований навчальний час на заняття у різних групах	- потребує матеріального забезпечення; - має бути чітка організація	Деякі школи США
	Комплексний метод навчання	Адольф Фер’єр, Овідій Декролі, О.Шульц	- комплексність навчального матеріалу; - міжпредметні зв’язки і обґрунтування предмету з різних сторін	- порушення предметності викладання і систематичності вивчення основ наук; - відсутність міцних, систематизованих знань

ФОН реалізують зміст, принципи та методи навчання.

ФОН визначають характер спілкування вчителя з учнями, учнів з учнями, послідовність видів діяльності, просторовий та часовий режим.

Форми організації навчання протягом століть розвивалися і змінювалися, іх класифікують за такими ознаками:

І. За кількістю учнів:

1. Індивідуальна(домашнє завдання, консультації).

2. Фронтальна(урок,семінар).

3. Групова(групові консультації).

ІІ. За місцем навчання:

1. Шкільні(урок, семінар).

2. Позашкільні(домашнє завдання, екскурсії, робота в бібліотеці).

3. Екстернат або домашнє навчання.

ІІІ. За тривалістю:

1. Час, регламентований педагогами.

2. Час, регламентований батьками.

3. Час, регламентований самим учнем.

Завдання й організація позакласного читання в початкових класах. Урок позакласного читання як основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.

Цілеспрямоване формування читацької самостійності молодших школярів відбувається поетапно. На кожному етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості даного вікового мікроперіоду, обумовлюється методика роботи та організація навчальної діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-бібліографічної допомоги, типи, структура уроку (заняття) тощо.

Так, Наприклад у методиці роботи з дитячою книжкою в першому класі важливе місце займає формування у шестирічних учнів умінь слухати-розуміти читання дорослого. Починаючи з другого класу, коли школярі оволодівають відповідним рівнем навички читання, особливе місце на уроках позакласного читання посідає розвиток умінь самостійно сприймати й розуміти письмові (друковані) зв’язні тексти. Відповідно і структурі заняття з числа інших компонентів виділяється самостійне читання твору.

Як відомо, самостійний ритм життя вимагає від людини швидкого реагування на умови, що швидко змінюються, здатності орієнтуватися у величезному потоці інформації. Вже у першому класі учні ознайомлюються з новими правилами гігієни читання, з найпростішими структурними елементами дитячої книжки, з умінням правильно називати книжку, твір тощо. У наступних класах учні засвоюють принципи розстановки книжок у дитячій бібліотеці, практичні уміння орієнтуватись у дитячій книжці, користуватись її довідковим апаратом, уміння добирати книжки на певну таму з допомогою тематичної полиці, книжної виставки, рекомендаційного списку, знаходити потрібну інформацію у відповідних словниках, енциклопедіях і таке інше.