Облік операцій із надання ломбардом фінансових кредитів й супутніх послуг.

Ломбард (від назви італійської області Lombard – Ломбардія) – це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг.

Основна фінансова послуга ломбарду – це видача фінансових кредитів фізичним особам.

До супутніх послуг ломбарду належать:

- оцінка заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору;

- надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентського договору зі страховою компанією;

- реалізація заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору.

Діяльність з надання фінансових кредитів повинна здійснюватися ломбардами відповідно до норм Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, яке затверджене Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.04.2005 р. №3981. Так, ломбард повинен обов’язково бути зареєстрований як фінансова установа й мати власний капітал у розмірі не менш 200 тис. грн. (пункт 2.1.11 Положення №3981).

Держфінпослуг визначила, що діяльність ломбардів з надання послуг фінансового кредитування не може поєднуватись з наданням будь-яких інших видів фінансових послуг.

 

 

Кредити під заставу майна вперше почали видаватися в XV столітті у Франції лихварями, вихідцями з Ломбардії, звідки й пішло слово «ломбард». Ідею застави майна просувала церква, що було пов’язане з бажанням забезпечити для бідняків можливість одержання грошових позичок. Саме церква домоглася зниження позикового відсотка до 5%. Гроші на перші ломбарди збиралися через добродійність.

В XVІ столітті виникають перші муніципальні ломбарди (перший з’явився в Нюрнбергзі).

В XVІІ-XVІІІ століттях муніципальні ломбарди виконували функції «відомств із соціальної підтримки населення» з одержання невеликих позик для порятунку городян від голоду або остаточного розорення, тим самим оберігаючи їх від злодійства або інших розпачливих вчинків.

В XІ сторіччі з’явилися так звані «взуттєві ломбарди», куди робітники здавали свої вихідні черевики в понеділок (протягом тижня вони все одно були не потрібні), а в п’ятницю, одержавши тижневе жалування, викуповували черевики і йшли на танці.

 

Для видачі кредиту між ломбардом і позичальником обов’язково повинен бути укладений договір позики.

За п. 3.3 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, яке затверджене Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.04.2005 р. №3981, договір позики повинний містити:

- найменування, місцезнаходження та реквізити ломбарду;

- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи (позичальника), дані його паспорта (номер, серія, дата видачі, орган, що видав) або іншого документа, що посвідчує особу, та дані про місце проживання;

- предмет договору;

- права та обов’язки сторін;

- суму фінансового кредиту;

- дату надання фінансового кредиту;

- строк користування фінансовим кредитом;

- дату повернення фінансового кредиту;

- процент за користування фінансовим кредитом;

- відповідальність сторін;

- посилання на договір застави, що забезпечує зобов'язання за договором фінансового кредиту;

- посилання на договір страхування предмета застави в разі наявності;

- відмітку про ознайомлення позичальника з внутрішніми правилами чи положенням про надання фінансових послуг ломбардом.

- підстави для пролонгації, припинення дії та розірвання договору;

- підписи сторін.

Бухгалтерський облік операцій повинен здійснюватися ломбардами відповідно до норм Методичних рекомендацій, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 07.05.2004 р. №531.

Кредит надається ломбардом обов’язково під заставу.

Порядок отримання застави позикодавцем вже розглядався в темі 2. Однак, застава в ломбардах відрізняється суттєвою своєрідністю, яка полягає у таких ознаках:

- відносини з приводу застави речей в ломбарді відмічені особливим суб’єктним составом: заставодавцем може бути тільки фізична особа, заставодержателем – тільки ломбард (а ні заставодавець або третя особа), тобто предмет застави завжди передається ломбарду;

- предметом застави в ломбарді є рухоме майно: вироби із дорогоцінних металів, антикваріат, побутова техніка (пилососи, праски, мікрохвильові пічки і т.п.), комп’ютерна техніка (ноутбуки, монітори, принтери, кишенькові комп’ютери),аудіо/відео/фототехніка, будівельні інструменти тощо. Більшість кредитів надається під заставу виробів із дорогоцінних металів та каміння. Вироби з дорогоцінних металів і каміння приймаються під заставу лише від осіб, яким виповнилося 18 років;

- заставою речей в ломбарді забезпечується короткострокове кредитування громадян. Жодні інші зобов’язання таким способом забезпечуватись не можуть;

- ломбард зобов’язаний страхувати на користь заставодавця прийняті в заставу речі в повній сумі їх оцінки, встановлюваної відповідно до цін на речі такого роду й якості. Страхування предмета застави здійснюється за взаємною згодою сторін. Відмова від страхування предмета застави позичальником не може бути підставою для відмови в наданні фінансового кредиту;

- оцінка предмета застави здійснюється зазвичай в момент отримання його ломбардом за домовленістю сторін. Загальноприйнятим правилом прийому предмета ломбардом як застави є перевищення його оцінюваної вартості над сумою основного боргу й відсотків по ньому з урахуванням суми можливих витрат на реалізацію застави у випадку невиконання позичальником своїх зобов’язань. Зазвичай сума наданого кредиту не перевищує 50—60% від оціненої вартості майна, наданого в заставу;

- за ст. 967 Цивільного кодексу України при прийнятті від фізичної особи на зберігання речей оформлюється договір застави й складається іменна квитанція, що видається заставникові. За п. 3.3 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами договір про надання фінансового кредиту та договір застави можуть бути оформлені як один документ. Такий договір називається змішаним. Іменна квитанція, що видається заставодавцю, має містити найменування прийнятої речі та її точний опис: форма, якість, клеймо-проба (для виробів із дорогоцінних металів і каміння), вага, номер, характерні особливості тощо. За потреби можуть бути надані фотографії зданих речей.

- ломбард не вправі користуватися й розпоряджатися закладеними речами;

- на ломбард покладена матеріальна відповідальність за прийняте на зберігання й у заставу майно, у випадку втрати або ушкодження якого ломбард відшкодовує власникам збитки у встановленому законом порядку. Ломбард відповідає за втрату й ушкодження закладених речей незалежно від провини. Він звільняється від відповідальності тільки у випадку, якщо доведе, що втрата або ушкодження відбулися внаслідок виключних обставин;

- здані на зберігання або в заставу речі можуть бути вилучені з ломбарду поза волею їх власника тільки за рішенням суду, що вступили в законну чинність (у цьому випадку одержувач речей зобов’язаний внести ломбарду плату за їх зберігання, суму виданої позики з нарахованими відсотками й плату за страхування).

- законодавством чітко встановлений порядок звернення стягнення закладеного майна. Так, позичальник, здавши в ломбард свою річ, може викупити її протягом визначеного договором періоду. У випадку неповернення у встановлений строк суми кредиту заставодавцю надається пільговий строк для погашення боргу. За ст. 968 Цивільного кодексу України він складає 3 місяці. Якщо після закінчення й цього строку заставодавець не повертає суму кредиту, ломбард вправі на підставі виконавчого підпису нотаріуса продати предмет застави в порядку, встановленому законом. Ломбард передає його для реалізації торговельним організаціям або реалізує у Держказначейство (дорогоцінні метали, каміння тощо), після чого відшкодовує свої витрати за рахунок отриманої від реалізації суми, а залишок повертає заставодавцю.

Оскільки предмет застави не є власністю ломбарду й перебуває на його відповідальному зберіганні, то він не може обліковуватись на його балансі. Для обліку предмета застави ломбард використовує забалансовий рахунок 06 «Гарантії й забезпечення отримані». При цьому Методичні рекомендації щодо ведення бухгалтерського обліку ломбардами №531 передбачають відкриття до рахунку 06 субрахунку 06.1 «Майно, отримане у заставу». За дебетом рахунку 06.1 відображаються операції одержання предмета застави, за кредитом – його повернення позичальникові (при погашенні ним суми кредиту й відсотків).

Після отримання предмета застави ломбард видає кредит позичальнику.

Облік операцій з надання ломбардами фінансових кредитів повинний здійснюватися відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Для обліку розрахунків за наданими ломбардом фінансовими кредитами застосовується рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» - субрахунок 377.1 «Розрахунки за наданими фінансовими кредитами» (ломбард надає послуги з короткострокового кредитування). За дебетом субрахунку 377.1 відображається виникнення дебіторської заборгованості за наданими фінансовими кредитами, за кредитом – її погашення або списання.

Операція видачі кредиту відображається ломбардом записом:

Дт 377.1 «Розрахунки за наданими фінансовими кредитами»

Кт 301 «Каса в національній валюті».

Ломбард зобов’язаний на користь позичальника страхувати предмет застави в страховій компанії виходячи з його повної оцінки.

Для відображення розрахунків із позичальником зі страхування майна, отриманого у заставу, використовується субрахунок 377.2 «Розрахунки зі страхування майна». За дебетом субрахунку 377.2 відображається страхова сума, що підлягає сплаті позичальником, за кредитом – страхова сума, сплачена позичальником.

Для відображення розрахунків зі страховою компанією зі страхування майна, отриманого у заставу, використовується субрахунок 685.1 «Розрахунки зі страховими організаціями за операціями страхування майна, наданого у заставу». За кредитом субрахунку 685.1 відображається страхова сума, що підлягає сплаті позичальником та перерахуванню страховій компанії, за дебетом – страхова сума, фактично перерахована ломбардом страховій організації.

Отже, нарахування суми платежу за страхування майна, наданого у заставу, що підлягає сплаті позичальником та перерахуванню страховій компанії, повинно відображатися в обліку записом:

Дт 377.2 «Розрахунки зі страхування майна»

Кт 685.1 «Розрахунки зі страховими організаціями за операціями страхування майна, наданого у заставу».

Перерахування суми за страхування застави страховій компанії відображається в обліку ломбарду записом:

Дт 685.1 «Розрахунки зі страховими організаціями за операціями страхування майна, наданого у заставу».

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Кредит видається ломбардом під відсоток.

Розмір та порядок нарахування відсотків встановлюють кредитним договором. Якщо у договорі не встановлено розмір відсотків або порядок їх сплати, то сума відсотків визначається на рівні облікової ставки Національного банку України, а порядок сплати – щомісяця до дня повернення кредиту позичальником.

Для відображення розрахунків за нарахованими відсотками за наданими фінансовими кредитами ломбардами використовується субрахунок 373.1 «Розрахунки за нарахованими відсотками за наданими фінансовими кредитами». За дебетом субрахунку 373.1 відображається сума нарахованих відсотків, що підлягає сплаті позичальником ломбарду за користування фінансовим кредитом, за кредитом – сума сплачених позичальником відсотків.

Нарахування відсотків збільшує дебіторську заборгованість позичальника й одночасно збільшує доходи ломбарду, причому такі доходи вважаються доходами від основної діяльності. Облік своїх доходів ломбарди зобов’язані вест відповідно до норм П(С)БО 15 «Дохід». Нарахування відсотків відображається записом:

Дт 373.1 «Розрахунки за нарахованими відсотками за наданими фінансовими кредитами»

Кт 703.1 «Відсотки за наданими фінансовими кредитами».

Деяких наведених субрахунків третього порядку в Інструкції про застосування Плану рахунків №291 немає, однак, їх відкриття передбачене Методичними рекомендаціями щодо ведення бухгалтерського обліку ломбардами №531.