Особливості виробничої структури підприємств енергетичної галузі.

Система управління енергетичними підприємствами, які входять в електроенергетичну систему (ЕЕС), визначається їх виробничою структурою. Виробнича структура енергетичних підприємств – це сукупність основних та допоміжних виробничих підрозділів підприємств, а також форми зв’язків між ними. Чинників, що визначають виробничу структуру, багато. Найбільш характерними з них є: для електростанцій – кількість, тип основного обладнання та його встановлена потужність, схеми технологічних зв’язків, вид енергетичних ресурсів, що використовуються, якість палива; для мережевих підприємств – довжина енергетичних мереж, параметри енергії, що передається, форми організації обслуговування енергоустановок, обсяг ремонтно-експлуатаційного обслуговування, рельєф місцевості, стан доріг.

Виробнича структура теплових електростанцій (ТЕС)

В залежності від потужності обладнання та схем технологічних зв’язків поміж стадіями виробництва на сучасних ТЕС розрізняють цехову, безцехову та блочно-цехову виробничу структуру. Цехова виробнича структура передбачає поділ технологічного обладнання і території ТЕС на окремі дільниці та закріплення їх за спеціалізованими підрозділами – цехами, лабораторіями. У цьому випадку основною структурною одиницею є цех. До основних цехів відносяться паливно-транспортний, котельний, турбінний, електричний та хімічний. До складу паливно-транспортного цеху включаються дільниці залізничного господарства та паливоподачі зі складом палива. Такий цех створюють на електростанціях, які спалюють тверде паливо або мазут при його доставці залізничним транспортом. До складу котельного цеху входять дільниці подачі рідкого або газоподібного палива, пилеприготування, золовидалення. До складу турбінного цеху входять: теплофікаційне відділення, центральна насосна та водне господарство. При двох цеховій структурі, а також на великих ТЕС котельний та турбінний цехи об’єднують в єдиний котлотурбінний цех (КТЦ). електричний цех – це все електрообладнання ТЕС, електротехнічна лабораторія, мастильне господарство, електроремонтна майстерня. Хімічний цех включає хімічну лабораторію та хімічне водоочищення.

Безцехова виробнича структура передбачає спеціалізацію підрозділів на виконання основних виробничих функцій: експлуатації обладнання, його ремонтного обслуговування, технологічного контролю.

Створення блочно-цехової виробничої структури зумовлено наявністю комплексних енергетичних агрегатів-блоків. Обладнання блоку здійснює декілька фаз енергетичного процесу – спалювання палива в парогенераторі, виробництво електроенергії в турбогенераторі, а іноді і її перетворення в трансформаторі. На відміну від цехової при блочно-цеховій структурі основним виробничим підрозділом електростанції є блоки. Їх включають до складу КТЦ, які займаються централізованою експлуатацією основного та допоміжного обладнання котлотурбінних блоків. Блочно-цехова структура передбачає збереження основних і допоміжних цехів, які діють при цеховій структурі, наприклад, паливо-транспортний цех (ПТЦ), хімічний та ін.

Виробнича структура атомних електростанцій (АЕС)

Виробнича структура АЕС передбачає такі ж основні і допоміжні виробничі підрозділи, як і на ТЕС. Але в організації роботи цих підрозділів є особливості, які зумовлені специфікою виробництва електроенергії на АЕС. Так, на АЕС до складу основних виробничих підрозділів входить реакторний цех, до складу допоміжних підрозділів – хіміко-дезактивуваційний цех. Мають місце особливості в організації транспортно-технологічних операцій з ядерним паливом. Наприклад, здійснюється стовідсотковий облік ядерного палива, що постачається. Основні виробничі підрозділи: реакторний, турбінний, електричний, хімічний,теплової автоматики та вимірювань. Допоміжні підрозділи (цехи): хіміко-дезактиваційний, гідротехнічний, налагоджування та випробувань устаткування, тепло забезпечення, підземних комунікацій, ремонтно-будівельний, ремонтно-механічнпрй.

Виробнича структура гідравлічних електростанцій (ГЕС)

Виробнича структура ГЕС та їх каскадів поділяється на п'ять груп в залежності від встановленої потужності: найпотужніші ГЕС відносяться до першої групи, найменш потужні – до п’ятої. Кожній групі ГЕС або каскаду відповідає певна виробнича структура. Наприклад, для п’ятої групи передбачається тільки оперативно-ремонтний персонал, четверта група передбачає безцехову структуру управління підрозділами. Зі збільшенням потужності ГЕС або каскаду ускладнюється структура виробничих підрозділів (від двох- до трьохцехової). При двохцеховій структурі до основних виробничих підрозділів відносяться електромашинний та гідротехнічний цехи, а при трьох цеховій – електричний, машинний та гідротехнічний.

В залежності від групи виробнича структура ГЕС може бути наступною:

· для першої групи – електроцех, машинний цех, гідротехнічний цех, дільниця теплових мереж, дільниця електричних мереж;

· для другої – третьої груп: електромашинний цех, гідротехнічний цех;

· для четвертої групи: дільниця електромашинного устаткування, дільниця гідротехнічних споруд, група оперативного персоналу;

· для п’ятої групи: оперативно-ремонтна група.

На ГЕС застосовуються також функціональні виробничі структури, які передбачають створення служби ремонтів та експлуатації. Цей тип виробничої структури передбачає чіткий розподіл обов’язків між ремонтним та експлуатаційним персоналом ГЕС.

Виробнича структура теплових мереж

Теплові мережі здійснюють передачу та розподіл теплової енергії (пари та гарячої води) від теплопостачальних установок (теплофікаційних пристроїв ТЕЦ та районних котельних) до споживачів. Виробнича структура підприємств теплових мереж формується в залежності від категорії підприємства. Критерієм встановлення категорії слугує обсяг експлуатаційно-ремонтного обслуговування теплових мереж в умовних одиницях. Наприклад, до першої категорії відносять підприємство з обсягом експлуатаційно-ремонтного обслуговування, який перевищує 10000 умовних одиниць. При більших обсягах експлуатаційно-ремонтного обслуговування виробнича структура розроблюється конкретно для кожного конкретного випадку.

Виробничі служби теплових мереж наступні: служба диспетчеризації, служба вимірювання, налагоджування та випробувань, служба енергогосподарства, служба ремонтів,служба ремонтів та налагоджування.

 

Виробнича структура електричних мереж

Підприємства електричних мереж (ПЕМ) забезпечують передачу і розподіл електроенергії від електростанцій до об'єктів-споживачів. В організаційному аспекті ці підприємства розподіляються на райони електричних мереж (РЕМ) та служби. РЕМ займаються обслуговуванням установок, що знаходяться на певній території. Служби здійснюють виконання окремих виробничих функцій. РЕМ і служби включають дільниці, спеціалізовані бригади, групи підстанцій, лабораторій тощо. Типова виробнича структура ПЕМ наступна: оперативна служба диспетчеризації; служба ізоляції та захисту від перенапруги (з лабораторією та хімічною групою); служба релейного захисту, електроавтоматики та електровимірювання; служба засобів диспетчеризації та технологічного управління; майстерня (цех) по ремонту обладнання; служба мереж; служба підстанцій; служба розподільних електричних мереж; ремонтно-будівельна дільниця; служба механізації та транспорту; районні дільниці електричних мереж.

 

Виробнича структура енергогосподарства промислових підприємств

Енергетичне господарство промислового підприємства – складний комплекс, який об’єднує різноманітне енергетичне устаткування. Цей комплекс, з одного боку, складає частину промислового підприємства і є для нього допоміжним виробництвом. З іншого боку, він є елементом енергогосподарства району і має в більшості випадків енергетичні зв’язки з ЕЕС.

Основні функції енергогосподарства промислового підприємства полягають в надійному та економному забезпеченні його необхідними видами енергії, оперативному контролі за роботою енергетичних об’єктів,експлуатаційному обслуговуванні, монтажі та ремонті енергоустаткування.

Енергетичне господарство промислових підприємств може включати наступні основні елементи: генеруючи установки; електричні та теплові мережі; виробничі та побутові споживачі енергії; засоби диспетчеризації. Перелік та структура виробничих підрозділів енергогосподарства визначається схемою енергозабезпечення та складом технологічних підрозділів. Схема енергозабезпечення підприємства може бути централізованою, децентралізованою та змішаною. При централізованій схемі підприємство забезпечується усіма видами енергії від зовнішніх джерел (енергозабезпечення – від ЕЕС, паливозабезпечення – від паливопостачальних організацій). При децентралізованій схемі на підприємстві будується ТЕЦ, яка забезпечує його електроенергією і теплом. При змішаній схемі підприємство отримує електроенергію від ЕЕС, тепло виробляється на власних котельних.

На промислових підприємствах до виробничих підрозділів енергогосподарства відносяться: 1) промислова теплоелектроцентраль; 2) електросиловий цех, який здійснює експлуатацію і ремонт електричного устаткування та електричних мереж; 3) паросиловий цех (експлуатація та ремонт теплосилового устаткування, парових, теплофікаційних, водяних та повітряних мереж); 4) електроремонтний цех (ремонт та випробування електроустаткування) та інші підрозділи. В свою чергу, виробничі підрозділи (цехи) енергогосподарства поділяються на виробничі дільниці. Наприклад, виробничими дільницями ТЕЦ є: паливно-транспортна, котельна, машинна, електрична, ремонтна. При енергозабезпеченні підприємства по централізованій та змішаній схемам виробничі підрозділи енергогосподарства складаються тільки з електросилового та паросилового цехів.

Виробнича структура енергетичного господарства промислового підприємства визначається рядом чинників: типом промислового виробництва; об'ємом енергоспоживання; видами енергії та енергоносіїв, що споживаються; схемами енергозабезпечення; видом, кількістю,одиничною і сумарною потужністю енергоустаткування та його територіальним розташуванням; організаційною структурою підприємства; режимом його роботи; об’ємом ремонтних і монтажних робіт, які виконуються енергетичними підрозділами та ін. Тому при однаковій виробничій спеціалізації промислових підприємств виробнича структура енергетичного господарства може відрізнятися.

Принципова виробнича структура енергетичного господарства промислового підприємства при централізованому енергозабезпеченні може бути наступною:

· теплосиловий цех (виробничі дільниці: котельних, парозабезпечення та теплофікації, вентиляції та повітрязабезпечення, водозабезпечення та каналізації, газозабезпечення, мазутного господарства);

· електроцех (виробничі дільниці: підстанцій, електричних мереж, трансформаторно-масляного господарства, акумуляторна, релейного захисту, зв’язку та сигналізації);

· електроремонтний цех (виробничі дільниці: обмотувальна, механічна, збиральна, випробувальна, електромонтажна);

· енергетичні дільниці виробничих цехів.

Загальнозаводське енергогосподарство об’єднує енергетичні установки, мережі та енергоприймачі загальновиробничого призначення. Воно обслуговується енергетичними цехами (ТЕЦ, електросиловим, паросиловим, електроремонтним та ін.). В залежності від виробничої спеціалізації енергетичні цехи поділяються на: 1) експлуатаційні; 2) ремонтно-монтажні; 3) змішані. Останні виконують функції по експлуатації, монтажу та ремонту. Цехове енергогосподарство об’єднує енергетичні установки, розподільчі мережі, опалювальні та вентиляційні пристрої виробничих цехів.

 

Основні джерела: [4, 5, 6]

Додаткові джерела: [28]

Тема 18. Виробничий процес на промисловому підприємстві, його функціональний склад, структура та організація.

 

18.1. Поняття про виробничий процес.

18.2. Склад загального виробничого процесу та його структура.

18.3. Виробничий цикл. Тривалість виробничого циклу та чинники, що її визначають.

18.4. Шляхи скорочення тривалості виробничого циклу на підприємстві.

18.5. Принципи організації виробничого процесу в часі і просторі.

18.6. Види руху предметів праці.