Основні економічні показники, що характеризують фінансово-економічний стан підприємства, та методика їх розрахунку.

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Для оцінки майнового стану підприємства розраховуються наступні показники (коефіцієнти), які характеризують виробничий потенціал підприємства:

 

· коефіцієнт зносу основних засобів;

· коефіцієнт оновлення основних засобів;

· коефіцієнт вибуття основних засобів.

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан та ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми заносу основних засобів до їхньої первісної вартості.

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду становлять нові основні засоби, і розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що надійшли за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період, та розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на початок звітного періоду.

Аналіз ліквідності підприємства дає змогу визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку наступних показників (коефіцієнтів):

 

· коефіцієнта покриття;

· коефіцієнта швидкої ліквідності;

· коефіцієнта абсолютної ліквідності;

· чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства до сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується як відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань та показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснено за даними балансів підприємства (додаток А), він характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

 

· коефіцієнта платоспроможності (автономії);

· коефіцієнта фінансування;

· коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;

· коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства, він показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства, він показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу і показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка – капіталізована.

Аналіз ділової активності підприємства дає змогу проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

· коефіцієнта оборотності активів;

· коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;

· коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості;

· тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованості;

· коефіцієнта оборотності матеріальних запасів;

· коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі);

· коефіцієнта оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства, він характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як підношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості, він показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості, він показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості підприємства, він показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів, він характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів, він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства, він показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Аналіз рентабельності підприємства дає змогу визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

· коефіцієнта рентабельності активів;

· коефіцієнта рентабельності власного капіталу;

· коефіцієнта рентабельності діяльності;

· коефіцієнта рентабельності продукції.

Коефіцієнт рентабельності активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладання коштів до даного підприємства.

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства.

Коефіцієнт рентабельності продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво та збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

Основні джерела: [-]

Додаткові джерела: [21]

Тема 11. Основні підходи до планування діяльності підприємств.

11.1. Сутність, принципи і риси планування.

11.2. Методи планування.

11.3. Система і склад планів.

11.4. Інформаційна база планування.

11.1. Сутність, принципи і риси планування.

Сутність та завдання планування проявляється в наступному:

1. Конкретизація цілей розвитку підприємства в цілому і його кожного підрозділу окремо на певний період.

2. Визначення господарських задач і засобів їх досягнення, термінів і послідовності реалізації.

3. Виявлення необхідних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

4. Встановлення конкретних кількісних і якісних показників роботи на плановий період.

Концепції планування.

План – єдність трьох елементів:

1. Мета дій.

2. Програма досягнення поставленої мети.

3. Ресурси, що необхідні для реалізації програми досягнення мети.

В залежності від того, який з елементів плану розраховується в першу чергу, розрізняють дві концепції (логіки) планування:

1. Ресурсний підхід до планування (характерно для дефіцитної економіки):

Ресурси Мета Програма

Оцінити ресурси, що є, виходячи з цього обґрунтувати бажану, але реальну мету та розробити програму досягнення цієї мети (визначити заходи).

2. Програмно - цільовий підхід:

Мета Ресурси Програма

Оцінюється мета: чого досягти, що придбати. Виходячи з цього визначаються необхідні ресурси та визначається програма.

Принципи планування:

Ø науковість і точність;

Ø матеріальна зацікавленість;

Ø єдність планів.

Риси планування:

Ø напруженість;

Ø безперервність;

Ø реальність;

Ø стабільність;

Ø директивність (обов'язковість);

Ø оптимальність;

Ø адаптивність (гнучкість).

11.2. Методи планування.

Основними методами планування є:

1. Розрахунковий – з використанням певних формул і алгоритмів.

2. Балансовий – складання балансів, які мають дворівневу структуру.

3. Нормативний – планування з використанням норм і нормативів.

4. Базовий – планування від досягнутого рівня (недолік: всі похибки базового періоду переносяться на плановий).

5. Математичний – пов'язаний із застосуванням оптимізаційних, динамічних, сітьових моделей і кореляції.

6. Графічний – пов'язаний з наглядним зображення динаміки або структури певних явищ.

11.3. Система і склад планів.

Плани можна поділити на:

Ø довгострокові (15 і більше років);

Ø середньострокові (3-5 років);

Ø короткострокові (1 рік і менше), які, в свою чергу, поділяються на:

Ø а) квартальні;

Ø б) плани на місяць;

Ø в) на декаду;

Ø г) на добу;

Ø д) на тиждень;

Ø е) на зміну.

В залежності від періодів плани можна поділити на:

Ø оперативні;

Ø поточні;

Ø перспективні.

Склад планів.

За своїм складом плани охоплюють всі види діяльності підприємства: виробничу, соціальну, комерційну, фінансову, науково-технічну, економічну, зовнішньоекономічну, екологічну, науково-технічну, інвестиційну.

11.4. Інформаційна база планування.

Інформаційну базу планування в цілому можна охарактеризувати так:

Ø економічні і соціальні норми, нормативи, податки;

Ø угоди, договори, контракти (в тому числі державні);

Ø результати маркетингових досліджень;

Ø результати техніко-економічного аналізу, в тому числі внутрішньовиробничі резерви;

Ø прогнози;

Ø огляд і аналіз інновацій (нові технології, нова техніка, нові виробництва, нова продукція);

Ø огляд і аналіз можливих інвесторів.

Основні джерела: [5, 7]

Додаткові джерела: [10, 11, 27]