Виховання уяви школярів у різних видах продуктивної діяльності на різних вікових етапах. Умови виховання й активізації уяви школярів. Змоделюйте найбільш цікаві, на ваш погляд, прийоми розвитку уяви



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Виховання уяви школярів у різних видах продуктивної діяльності на різних вікових етапах. Умови виховання й активізації уяви школярів. Змоделюйте найбільш цікаві, на ваш погляд, прийоми розвитку уяви



 

Уява – пізнавальний процес відображення майбутнього шляхом створення нових образів на основі переробки образів сприйняття, мислення й уявлень, отриманих у попередньому досвіді. За допомогою уяви створюються образи, що ніколи в цілому не сприймалися людиною в дійсності. Сутність уяви полягає в перетворенні світу. Цим визначається найважливіша роль уяви в розвитку людини як діючого суб'єкта.

Умови виховання й активізація уяви школярів:

1. Урахування внутрішніх закономірностей розвитку уяви. Розвиток уяви вимагає нагромадження відповідного досвіду й вироблення вміння подумки сполучати образи в нові поєднання і комбінації, та уявляти можливі зміни дійсності. Такі вміння утворюються поступово і проходять у своєму формуванні кілька етапів. За законом (ефектом) Т. Рібо, з віком людини розвиток уяви уповільнюється й поступається розвиткові мислення. Перша стадія розвитку уяви охоплює дошкільний, підлітковий і юнацький вік. У цей час уява з мисленням тісно не пов'язані і навіть знаходяться в певному антагонізмі, оскільки це період активного формування мислення. Наступна стадія характеризується послабленням ролі уяви й посиленням здатності міркувати. На третій стадії уява підпорядковується мисленню, тому в більшості людей вона занепадає й лише в деяких підноситься над мисленням, стаючи справді творчою силою.

2. Використання різних видів продуктивної діяльності на різних вікових етапах.

У молодшому шкільному віці активізації уяви сприяють різні види продуктивної діяльності, такі як конструювання, ліплення, малювання. Протягом молодшого шкільного віку уявлювані образи стають більш точними і чіткими, узагальненими та яскравими; виникнення образів пов’язується не лише з конкретним предметом, картинкою, а з опорою на слово. З’являється вимогливість до створених образів, прагнення максимальної схожості з реальними об'єктами.

Завдання дорослих:

– збагачення й урізноманітнення витворів уяви, збільшення швидкості утворення образів фантазії у процесі читання художньої літератури. Художній опис дає дітям можливість уявити собі картину, змальовану автором, перенестись у зображувану ним обстановку, «бачити» і «чути» героїв твору, переживати найрізноманітніші їхні почуття ;

– допомога у подоланні труднощів створення образів об'єктів, які безпосередньо не сприймалися (засвоєння географічних, історичних понять, розв'язування математичних задач).

У підлітковому віці продовжується збагачення життєвого досвіду, розширення знань основ наук. Це призводять до зміни не лише змісту образів уяви, а й способів їхнього утворення. Образи уяви підлітка ґрунтуються на реальності. Далекі від неї фантастичні уявлення виникають у школяра лише при спеціально поставленій меті створити щось незвичайне. У цьому віці розширюються способи утворення образів уяви, провідним серед яких стає мовлення, особливо внутрішнє. Підлітки починають писати вірші, серйозно займатися малюванням й іншими видами творчості. Про розвиток творчої уяви у підлітків свідчать продуктивність, оригінальність, самостійність уяви, а також зміна домінування її видів: від мимовільного (пасивного) до довільного (активного), від репродуктивного до творчого.

Завдання дорослих:

– дотримання ліній переходу уяви від репродуктивних форм до творчої переробки уявлень, від простого їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів.

– розширення змісту образів уяви через залучення школярів у процеси розуміння художніх творів, технічних креслень, описів історичних подій, різні види творчої діяльності;

– навчання учнів формулювати різні за складністю задуми (планувати, програмувати свою діяльність) і реалізовувати їх. Ці завдання ефективно розв’язуються при організації дорослим про­дуктивних видів діяльності підлітків;

– удосконалення довільності й керованості образами уяви.

–створення умов для розвитку творчих здібностей підлітків,високої сенситивності до новизни стимулу, новизни ситуації, виявленню нового у звичайному.

У старшокласникаобрази уяви виникають під впливом завдань, які ставляться змістом навчальної діяльності та життя. Складний навчальний матеріал вимагає від старшокласни­ків досконалішої репродуктивної уяви, і водночас у них розвивається творча уява (образна, технічна та наукова), що виявляється у різноманітних видах творчої діяльності. Рання юність знаменується відкриттям для себе власного внутрішнього світу, розвитком здатності заглиблюватися в себе, у світ своїх переживань і психічних станів. Значне місце у психічному житті в цьому віці посідають мрії, які стають особливо конкретними і дієвими. Пристосовуючись до дійсності, старшокласники втрачають значну частину ілюзій.

Завдання наставників:

– удосконалення теоретичного мислення, переходів думки від конкретного до абстрактного, що зумовлює розвиток творчої наукової уяви;

– допомога у співвідне­сенні образів уяви, особливо мрій, з реальністю та влас­ними можливостями юнаків;

– сприяння посиленню самоконтролю за роботою уяви, більшої критичності до витворів своєї уяви, орієнтації у співвідношенні гіпотетичного і можливого, реально існуючого й потенційно можливого.

розширення домінантності пізнавальної мотивації, сфери інтересів, потреб, світогляду особистості, що наповнюють її духовний світ. З діяльністю уяви пов'язане формування гуманності, чуйності, почуття обов'язку тощо. Виявити емпатію може лише людина, яка, знаючи життя та особливості характеру іншої людини, здатна уявити її душевний стан у певний момент.

3. Збагачення психічного життя школярів, залучення їх до багатопланової й різноманітної діяльності, занурення у світ мистецтва, літератури, музики, природи. Чим більше учні бачать, чують, переживають, тим продуктивнішою буде активність їхньої уяви. Відтворювальна уява вихованців розвивається під час сприймання (зокрема художніх творів), а творча формується під час гри, розв’язання проблемних ситуацій та дослідницької діяльності. Велике значення для розвитку уяви має участь особистості у творчих гуртках: художніх, літературних, технічних, наукових.

4. Заохочення допитливості школярів, їхнього експериментування, пошукових дій, оригінальних рішень, виходу за межі стереотипних зразків. Невдалі педагогічні впливи, стандартизоване шкільне навчання, авторитарне став­лення, гіперопіка і емоційна холодність та байдужість знижують ініціативу, самостійність учнів, викликають безпорад­ність, зневіру у власних силах, порушують розвиток уяви.

5. Оволодіння процесами створення образів уяви засобами уявного перетворення дійсності через зміну величини предметів, (взагалі перебільшення і зменшення широко використовуються дітьми для створення різних образів), шляхомкомбінування отриманих раніше уявлень, довільного підкреслення, виділення певних властивостей об'єкта, окремих його рис (дружні шаржі, карикатури); конструювання типових образів у процесі читання дитячої літератури, історичних сюжетів (типізація); схематизації просторових геометричних уявлень. Важливо розвивати у школярів здатність бачення цілого раніше частин, перенесення функцій з одного предмета на інший, визначаючи їх подумки . Таке вміння виробляється за умови здатності учнів поєднувати різні предмети і явища в єдиний смисловий сюжет.

6. Співтворчість учнів і творчої особистості вихователя, здатногостворити предметне середовище для розвитку уяви, усередині якого особистість мала б можливість уявляти, придумувати, самостійно знаходити й визначати проблемні ситуації й завдання,творити.

Необхідно пам’ятати про велика роль уяви й у педагогічній творчості. Специфіка педагогічної праці полягає у тому, що її результати виявляються не відразу, а через якийсь, іноді тривалий час. Педагогічні уявлення у вигляді моделі сформованої особистості дитини, образу її поведінки й мислення у майбутньому визначає вибір методів навчання й виховання, педагогічних вимог і впливів.

7. Використання різних цікавих вправ для розвитку уяви.Яскравість і точність уявлень у школярів зростають під впливом вправлення. Наприклад, учитель може запропонувати учням розглянути конкретний предмет (стілець, книгу, ручку) й розповісти його «біографію»; розглянути репродукцію не дуже відомої картини і розповісти, як розвивалися б події далі, якби ге­рої картини ожили; знайти серед знайомих людей прототипи відомих персонажів літературних творів, народних казок й розповісти про них; придумати і логічно пов'язати у невеличкій роз­повіді дві дії: шукати – назбирати; розповісти відому історію «навпаки» (добрі герої стають злими, а злі – добрими; придумати незвичайні пригоди у фантастичних обставинах тощо.

Окремими прийомами формування уяви виступають заохочення до розробки задуму, до планування його втілен­ня, до створення уявних ситуацій; постановка творчих за­вдань, проблемних ситуацій ігрового змісту.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 394; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.144.55.253 (0.009 с.)