Лекція 12. Організація позакласної роботи



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Лекція 12. Організація позакласної роботи



План

1. Учнівська наукова конференція.

2. Проектна діяльність у вивченні курсу «Людина і суспільство».

3. Всеукраїнська акція суспільних проектів «Громадянин».

4. Факультатив.

Основні поняття теми: учнівська наукова конференція, проектна діяльність, всеукраїнська акція суспільних проектів «Громадянин», факультатив.

Позакласна робота знаходиться в органічній єдності зі змістом уроків, що полягає у спільності мети й завдань, які поглиблюються у цій роботі. Позакласна діяльність сприяє закріпленню та удосконаленню вмінь і навичок практичної суспільно-політичної роботи учнів, а також формує у них інтерес до суспільно-політичних проблем, самостійність і переконаність у своїх поглядах. Позакласна робота має бути змістовною та відбуватися у різноманітних формах. Це є форми масової, групової та індивідуальної роботи, а саме: конференції, тематичні вечори, диспути, клуби старшокласників, лекторські групи та гуртки з вивчення правових, морально-етичних питань, з актуальних проблем зовнішньої та внутрішньої політики, написання рефератів і участь в учнівських проектах.

Учнівська наукова конференціямасовий позакласний захід, що передбачає презентацію та обговорення результатів самостійної роботи учнів. Проведення навчальної конференції доцільно один-два рази на рік за темою, що дозволяє залучити знання учнів з інших дисциплін. Зміст її будується у відповідності до проблематики навчальної програми курсу, а підготовка здійснюється в процесі вивчення курсу. Важливі питання курсу бажано розглядати, залучаючи до використання широкого фактичного матеріалу. За методами організації, проведення, складу учасників конференція належить до форм масових позакласних заходів, бо передбачає широкий склад учасників.

В організації та проведенні таких заходів є своя специфіка: обов’язкова підготовка доповідей та їх обговорення, проведення обов’язкових консультацій, розподіл завдань по доповідям, а також залучення до виступів інших учасників, встановлення регламенту виступів. Проблеми, що обговорюються на конференції, повинні мати вагоме навчально-виховне значення.

Підготовка доповідей (повідомлень) відбувається за індивідуальними темами, декілька доповідей об’єднуються загальною темою конференції. До участі необхідно підготувати офіційних опонентів, які вивчають ту ж проблему та мають завдання сформулювати цікаві запитання, а також стисло доповнити доповідь (або викласти іншу точку зору). На конференції можуть обговорюватися підготовлені з різних тем курсу і відповідно доопрацьовані кращі реферативні повідомлення.

Підготовка до конференції розподіляється на два етапи:

1. формулюється тема конференції, у відповідності до обраної проблематики продумуються теми семінарів, екскурсій, плани окремих доповідей учнів;

2. безпосередня підготовка до конференції розпочинається за місяць до її початку та включає в себе такі структурні елементи: відпрацювання та затвердження плану конференції.

План і рекомендована література вивішуються заздалегідь на стенді у кабінеті історії та суспільствознавства.. Проводяться систематичні консультації учасників, перегляд змісту всіх доповідей, врахування зіткнення протилежних точок зору. На цьому етапі відбувається підготовка офіційних опонентів та рецензентів до аналізу виступів. В ході підготовки і проведення конференції учні повинні відчути, як за цей період збагатився їх кругозір, як вони навчились працювати з теоретичними першоджерелами, брати участь в обговоренні суспільно-політичних і світоглядних проблем. Зміст конференції мусить нести значні елементи новизни у порівнянні з тим, що було раніше почуто і вивчено учнями.

Запрошення гостей на конференцію стимулює учнів до поглибленої розробки поставлених питань, породжує почуття задоволення від праці, вкладеної у підготовку відповідей, від усвідомлення того, що їх знання можуть бути корисними іншим. Активна участь у роботі конференції запрошених збагачує її учасників, сприяє пробудженню інтересу до філософських і політичних знань учнів, ще не знайомих з курсом «Людина і суспільство».

Проектна діяльність – особливий вид інтелектуальної діяльності, особливостями якої є осмислення самостійно здобутої інформації через призму особистого ставлення до неї, перспективна орієнтація, практично спрямоване дослідження та оцінка результатів у кінцевому матеріалізованому продукті. Для успішного здійснення проектної діяльності старшокласникам необхідні вміння: планувати свою роботу, заздалегідь передбачаючи можливі результати; використовувати різноманітні джерела інформації з конкретної соціальної проблеми і на основі її опрацювання вироблення відповідних висновків і пропозицій щодо можливих шляхів розв’язання даної проблеми; самостійно добирати та накопичувати матеріал, аналізувати та співставляти факти; аргументувати особисту думку; приймати рішення; встановлювати соціальні контакти (розподіляти навчальні обов’язки та співпрацювати в проектній групі для розв’язання не лише теоретично важливого, але й практично значущого питання), створювати «кінцевий продукт» - матеріалізований носій проектної діяльності (фільм, календар, журнал, проспект, плакат, стінгазету, сценарій передачі); презентувати створене перед аудиторією; оцінювати себе та одне одного. Робота в групах надає старшокласникам досвід безконфліктно і плідно працювати в малих групах для досягнення якогось спільного результату. Тривалість виступів-презентацій результатів роботи складає 5 – 7 хв. Змагальність, що обов’язково притаманна такому виду роботи, активізує пізнавальну діяльність учнів. Вибір проектів і формування груп відбувається на добровільних засадах, оптимальний варіант – поділ класу на чотири приблизно однакові групи, кожна з яких розробляє і представляє свій проект наприкінці вивчення одного з розділів курсу.

Всеукраїнська акція суспільних проектів «Громадянин». В акції беруть участь команди учнів загальноосвітніх шкіл. Учнівські команди виявляють актуальні проблеми на рівні навчального закладу, мікрорайону, села та пропонують можливі варіанти їх вирішення. Досліджуючи сутність проблеми, команди збирають різноманітну інформацію, матеріали, документи, на основі яких розробляється соціальний проект. Представлення на місцевому рівні супроводжується усними презентаціями, на які запрошуються представники органів місцевого самоврядування, урядових структур, громадських організацій.

Методика соціального проектування спрямована на набуття досвіду громадянських дій та демократичної поведінки при вирішенні соціально важливих проблем. В основі її реалізації є інтеграція та безпосереднє застосування одержаних знань під час практичної проектної діяльності.

До індивідуальних форм позакласної роботи відноситься написання рефератів. Реферат - короткий виклад (перед аудиторією або в письмовій формі) змісту наукової праці, вчення; доповідь на будь-яку тему, що складається з огляду літературних та інших джерел. На основі опрацювання різних джерел учні повинні навчитися робити повний, достовірний, логічний, доступний та оригінальний письмовий та усний виклад змісту певної навчальної теми. Методична допомога вчителя полягає в узгодженні та корегуванні обраної теми і термінів її представлення в письмовому та усному варіантах (8-10 сторінок, усний виступ – 3-5 хв.), визначенні кількості та обсягу передбачених для опрацювання джерел; складанні плану реферату; внесенні корективів чи доповнень у його текст, у формулюванні висновків; чіткого висвітлення критеріїв, на основі яких буде оцінена реферативна робота.

Факультатив поглиблює основну лінію вивчення предмету. Самостійна робота сприяє задоволенню та підвищенню зацікавленості учнів до ґрунтовного пізнання, стимулює підготовку до самоосвіти. Посилює теоретичний зміст, більш поглиблено розглядає світоглядні поняття та ідеї. Обов’язковою умовою факультативних занять є більш високий рівень самостійності, елементів дослідження, розвиток здібностей учнів до занять.

? Подумайте:

1. Охарактеризуйте форми позакласної роботи за схемою: масові, групові, індивідуальні.

2. Обґрунтуйте методичну доцільність проведення учнівських конференцій.

3. В чому полягає виховне значення участі випускників у проектній діяльності?

4. Оберіть самостійно проект та підготуйте його до участі у конкурсі соціальних проектів «Громадянин».

 

Список літератури

1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Суспільствознавство // Освіта України. – 2004. – №5 (січень). – С. 4 – 6.

2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Людина і суспільство // Історія в школах України. – 2001. – №5, №6.

3. Арцишевська М. Р. Громадянська освіта у контексті шкільного суспільствознавства // Педагогічний пошук. – 2001. – №2(30). – С. 12 – 14.

4. Арцишевська М. Р. Цілі суспільствознавчої шкільної освіти//Соціальні студії. – 2000.– №1.– С. 49 – 52.

5. Арцишевський Р. А. Курс «Людина і суспільство». Методика викладання: Метод. посіб. для вчителів. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 256 с.

6. Бакка Т. Шкільне суспільствознавство: традиції та методичні інновації // Історія в школах України. – 2007. – № 5. – С. 13 – 17.

7. Бароненко А. С. Об изучении философских проблем в курсе обществознания // Преподавание истории в школе. – 1993. – №6. – С. 72 –74.

8. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя, 2000.

9. Бахмутова Л. С. Методика преподавания обществознания: Учеб. пособие для студ. пед. высш. учеб. заведений: В 2-х ч. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001.

10. Берднікова С. Створення умов для реалізації системи громадянської освіти та громадянського виховання особистості // Історія та правознавство. – 2005. – №16. – 18. – С. 21 – 23.

11. Боголюбов Л. Н. О формах учебных занятий по обществоведению // Преподавание истории в школе. – 1985. – №6. – С. 42 – 48.

12. Боголюбов Л. Н.Урок в обществоведческом курсе // Обществознание в школе. – 1998. – №1. – С. 11 – 17; №2. – С. 27 – 32.

13. Букин В. Р. , Малышевский А. Ф.Школьникам о философии: Кн. для уч-ся старших классов. – М.: Просвещение, 1992. – 159 с.

14. Воловик В. И. Введение в философию: Учебное пособие. – Запорожье: Просвіта, 2002. – 176 с.

15. Всеукраїнська акція суспільних проектів ”Громадянин” // Історія та правознавство. – 2005. – № 9. – С. 20.

16. Зонов В. А., Халин С. В. Задания по реконструкции социальных типов // Преподавание истории в школе . – 2001. – №10. – С. 37 –39.

17. Дружкова А. В. Методика преподавания обществоведения в школе. –М.,1985

18. Коваль В. О. Основи філософії. 10 клас. Розробки уроків / В. О. Коваль, Л. Г. Чабан. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 158 с.

19. Козлова М. Н. Психологические аспекты обществоведческого образования // Обществознание в школе. – 1997. – №5.– С. 17 – 25.

20. Кольчугин С. Е.Обществознание как проект // Преподавание истории в школе. – 2005. – №2. – С.58 – 65.

21. Куприянова Е. В. Изучение основ философии в старших классах // Обществоведение в школе. – 1998.– №2.– С. 54 – 55.

22. Лысенко Е. Г.Тесты, логические схемы и таблицы к курсу „Человек и общество” // Обществознание в школе. – 1997. – №5. – С. 51 – 57.

23. Методика обучения обществоведению. Под. ред. А. Д. Боборыкина. – М.: Просвещение, 1981. – 175с.

24. Мильман А. М. Уроки по формированию экономических понятий // Преподавание истории в школе. – 2001. – №3. – С. 55 – 60.

25. Мильман А. М. Формирование экономических понятий как условие социализации личности // Преподавание истории в школе. – 2001. – №1. – С. 55 – 59.

26. Морозова С.А. Социологические методы и изучение обществознания // Преподавание истории в школе .– 1995. – №1.– С. 20 – 22.

27. Новиков И. А., Ищенко В. М. Первоисточники на уроках обществознания // Преподавание истории в школе. – 1999. – №5. – С. 74 – 80.

28. Скиба В. Суспільствознавчі дисципліни: концепція викладання // Рідна школа. –1997. – №9. – С. 41– 47.

29. Соболева О. Б. Использовать профориентационный потенциал обществознания // История и обществоведение в школе. – 2007. – №9.– С. 13-19.

30. Рубин А. А., Юрченко З. В. Внеурочная работа по общественным предметам // Преподавание истории в школе. – 1991. – №5. – С. 102 –107.

31. Терюкова Т. Школьное экономическое образование в системе знаний об обществе// Обществознание в школе. – 1997. – №5. – С. 25 – 28.

32. Терюкова Т. Во что играть на уроках экономики // Обществознание в школе. –1998. – №2. – С.38, 43 – 46.

33. Ткачов Є. Формування соціально-психологічних знань на уроках суспільствознавчого циклу // Історія в школі. – 1998. – №2. – С. 9 – 13.

34. Тысько Л. А. Исследовательская деятельность учащихся в процессе обучения обществоведению // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2006. – №4. С.14 – 28.

35. Шубинский В. С. Проблемы начального философского образования школьников. – М.: Знание, 1984. – 80 с.

Теми семінарських занять

Модуль 1. Шкільний курс „Людина і суспільство”, особливості його вивчення

Семінар 1. Шкільний курс „Людина і суспільство”

План

1. Предмет, завдання, зміст курсу”.

2. Головні методичні засади створення і викладання курсу, що виражають його специфіку.

3. Навчальна, розвиваюча, виховна мета курсу.

4. Характеристика окремих розділів програми, навчально-методичний комплекс шкільного курсу „Людина і суспільство”.

5. Навчальний, розвиваючий та виховний потенціал курсу. Методика викладання першого та другого розділів.

Практична робота:

1. Вивчити нормативні та інструктивні матеріали Міністерства освіти та науки України щодо викладання курсу „Людина і суспільство”. Вивчити основні документи щодо викладання суспільствознавства: Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Суспільствознавство // Освіта України. – 2004. – №5(січень). – С. 4 – 6. та програми для загальноосвітніх навчальних закладів, розділ „Людина і суспільство”, 11 клас // Історія в школах України. – 2001. – №5. – №6.

2. Проаналізувати програму курсу „Людина і суспільство” за планом:

· структура курсу;

· міжпредметні зв’язки;

· вміння і навички;

· основні поняття та провідні ідеї;

· як в основній частині розкрито зміст суспільствознавчої освіти?

· яке призначення мають спеціальні розділи основної частини програми?

· як у програмі відображені основні вимоги до суспільствознавчої освіти випускників шкіл?

3. Проаналізувати Державний стандарт базової і повної середньої освіти, розділ „ Суспільствознавство” за планом:

· Основні компоненти вступу.

· Що складає обов’язковий мінімум змісту суспільствознавчої освіти?

· Порівняти програми з обов’язковим мінімумом та базовим компонентом. Які положення містяться в Держстандарті, а в програмі – відсутні?

· Які вимоги висуваються до рівня підготовки учнів на уроках курсу „Людина і суспільство”?

4. Проаналізувати навчально-методичний комплекс до курсу за схемою:

Назва розділу, теми уроку Підручники і навчальні посібники, автори Методична література: назва, автор Наукова і художня література Хрестоматії, книги для читання Основні навчальні наочні посібники

ІНДЗ:Розробити авторську програму однієї із складових дисциплін курсу „Людина і суспільство” .

Основні компоненти програми:

- пояснювальна записка і відображення в ній мети вивчення курсу, кількість годин за розділами, темами;

- основна частина програми, що розкриває зміст курсу;

- наявність спеціальних розділів в основній частині програми, їх значення;

- відображення в програмі основних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів (поняття, вміння, навички, очікувані результати);

- міжпредметні та міжкурсові зв’язки;

- норми оцінювання;

- список рекомендованої літератури для учнів і вчителів.

Література:

1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Суспільствознавство // Освіта України.– 2004. – №5 (січень). – С.4 – 6.

2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Людина і суспільство // Історія в школах України. – 2001.– №5, №6.

3. Арцишевська М. Р. Громадянська освіта у контексті шкільного суспільствознавства // Педагогічний пошук. – 2001. – №2(30). – С.12 – 14.

4. Арцишевська М. Р. Цілі суспільствознавчої шкільної освіти//Соціальні студії. – 2000. – №1. – С.49 – 52.

5. Арцишевський Р. А. Курс «Людина і суспільство». Методика викладання: Метод. посіб. для вчителів. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 256 с.

6. Бахмутова Л. С. Методика преподавания обществознания: Учеб. пособие для студ. пед. высш. учеб. заведений: В 2-х ч. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001.

7. Берднікова С. Створення умов для реалізації системи громадянської освіти та громадянського виховання особистості //І сторія та правознавство. – 2005. – №16 – 18. – С.21 – 23.

8. Дружкова А. В. Методика преподавания обществоведения в школе. – М.,1985.

9. Козлова М. Н. Психологические аспекты обществоведческого образования // Обществознание в школе. – 1997. – №5. – С.17 – 25.

10. Методика обучения обществоведению. Под. ред. А. Д. Боборыкина. – М.: Просвещение, 1981. – 175с.

11. Скиба В. Суспільствознавчі дисципліни: концепція викладання // Рідна школа. –1 997. – №9. – С.41– 47.

Підручники для загальноосвітніх шкіл:

1. Арцишевський Р. А. Світ і людина: Підручник для 8 –9 класів / Р. А. Арцишевський .– К., 1997.

2. Вілков В. Ю., Ніколаєвський В. М., Омельченко В. В., Салтовський О. І. Людина і світ: Навчальний посібник. – Харків, 2001.

3. Гісем О. В., Мартинюк О. О.Людина і світ: В схемах, таблицях і коментарях. – Кам’янець – Подільський: Абетка, 2002.– 192 с.

4. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Людина і суспільство. 11 клас: В схемах, таблицях і коментарях. – Кам’янець–Подільський: Абетка, 2003. – 252 с.

5. Діденко В. Ф., Кондрашова - Діденко В. І. Людина і світ. – К., 1998. Людина в сучасному світі: Підручник для 11 класу. – К., 1997.

6. Людина і суспільство: Експериментальний підручник для 11 класу. –К.,1992.

7. Особа і суспільство: Підручник для 10 класу. – К.,1997

Додаткова література для учнів:

1. Волков Ю. Г., Поликарпов В. С. Человек: Энциклопедический словарь. – М., 1999.

2. Світ і людина: Довідник.– Харків, 1998.

3. Школьный философский словарь. – М., 1995.

4. Я познаю мир: Детская энциклопедия. Философия. – М.,1997.

Семінар 2.

Формування знань при вивченні курсу „Людина і суспільство”

План

1. Класифікація понять, етапи та методичні умови їх формування.

2. Роль міжпредметних зв’язків в формуванні теоретичних знань.

3. Формування світогляду як методична проблема.

4. Методи, прийоми та етапи формування понятійних систем, категорій і закономірностей.

5. Дидактичні вимоги до логіко-наочного прийому.

ІНДЗ: Підготувати термінологічний практикум до розділу курсу„Людина і суспільство”(за вибором). За допомогою запропонованого алгоритму сформулюйте визначення понять.

Як давати визначення понять:

· Виділити суттєві ознаки предмета, явища;

· Знайти загальні (родові ознаки);

· Визначити основні відмінні (видові) ознаки;

· Із цих двох елементів скласти формулювання поняття.

Література:

1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Суспільствознавство // Освіта України.– 2004. – №5 (січень). – С.4 – 6.

2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Людина і суспільство // Історія в школах України. – 2001. – №5, №6.

3. Морозова С. А. Из истории мировоззрения: модели уроков курса «Человек и общество» // Преподавание истории в школе. – 1995. – №4, №5.

4. Методика обучения обществоведению. Под. ред. А. Д. Боборыкина. – М.: Просвещение, 1981. – 175 с.

5. Формирование научного мировоззрения в процессе преподавания истории и обществоведения: Пособие для учителя / Л. Н. Боголюбов, А. И. Бычков, Г. В. Клокова.– М, 1985.– 224 с.

Семінар 3.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.224.207 (0.029 с.)