Зміст суспільствознавчої освіти



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зміст суспільствознавчої освіти



План

1. Науково-теоретичне наповнення змісту суспільствознавчої освіти.

2. Міжпредметні зв’язки курсу «Людина і суспільство».

3. Методика формування системи понять.

4. Логіко-наочний метод.

5. Формування закономірностей та законів суспільного розвитку.

Основні поняття теми: узагальнення та систематизація змісту шкільних дисциплін; цілісне бачення людини і суспільства; система наукових понять, висновків, причинно-наслідкових зв’язків; закони і закономірності суспільного розвитку; міжпредметні зв’язки; системоутворюючі (комплексні) поняття

Курс «Людина і суспільство» є інтегрованим, тому його головне завдання полягає в узагальненні та систематизації головних понять і проблем суспільствознавчих та людинознавчих наук та виробленні в учнів цілісного бачення людини і суспільства та їх взаємозв’язків. Науково-теоретичною основою інтеграції цих знань є вищі форми узагальнення та систематизації змісту суспільствознавчих та людинознавчих наук: суспільно-наукова картина світу і картина світу людини.

Особливість змісту курсу «Людина і суспільство» полягає в тому, що він узагальнює та систематизує знання учнів з різних шкільних предметів – історії, географії, біології, літератури, пов’язуючи ці знання з основами сучасного людинознавства і суспільствознавства, з відомостями, які учні отримують з інших джерел, зокрема із засобів масової інформації та художньої літератури, а також із власним життєвим досвідом самих учнів.

Вивчаючи шкільні предмети, учні оволодівають теоретичними знаннями - системою наукових понять, висновків, причинно-наслідкових зв’язків, законів і закономірностей суспільного розвитку. Ці знання вони одержують у вигляді «відкритої теорії» - як готовий результат логічної обробки фактів ученими, авторами посібників, учителями або формулюють самостійно, аналізуючи теорію, приховану у фактах. В останньому випадку поняття та судження учнів одержують більш переконливий і особистісно значущий характер, істотно розвивають їх розумові здібності, зміцнюють інтерес до одержання знань.

Певна міжпредметна відокремленість у формуванні світогляду учнів компенсується курсом «Людина і суспільство». Навчальні програми за змістом мають вихід на курс «Людина і суспільство» за провідними поняттями. Основні факти та закономірності конкретних наук синтезуються курсом «Людина і суспільство» в єдину систему світоглядних знань. В результаті світоглядні ідеї, збагачені новим навчальним матеріалом, постають перед учнями як чітка, логічна, єдина наукова теорія світогляду.

Синтез світоглядних ідей базується на різнобічній реалізації між предметних зв’язків. Наявні знання, зливаючись з новими, при активній розумовій діяльності учнів і відповідній атмосфері уроку, зможуть забезпечити глибоке усвідомлення учнями змісту і значення світоглядних ідей.

Науковий світогляд базується на знаннях загальних, основних категорій і законів розвитку природи і суспільства в їх єдності. Наукове філософське формулювання поняття подається в курсі «Людина і суспільство», але основу їх наукового визначення складають конкретні факти, поняття, закономірності, що вивчаються на інших предметах. Тому необхідно виділити поняття і ідеї, прослідкувати їх поступове розгортання як всередині самого курсу, так і у взаємозв’язках зі змістом інших предметів.

За дедуктивним шляхом пізнання учні спочатку засвоюють узагальнені теоретичні знання, а потім на їх основі знайомляться з новим фактичним матеріалом. В результаті факти засвоюються більш осмислено, а теоретичні положення конкретизуються та усвідомлюються.

Проте курс спрямований не тільки на те, щоб розширити коло відомих учням знань, а й на те, щоб сформувати у них особисте ставлення до цих знань, а відповідно, й до їхніх об’єктів - людини і суспільства, взятих у різних формах прояву їх життєдіяльності та взаємозв’язках.

Курс складається із чотирьох розділів: «Людина», «Суспільство», «Культура», «Людина в сучасному світі». Перший розділ «Людина» містить ряд ключових проблем, в яких розглядаються питання сутності та походження людини, її становлення та самореалізації, життя та діяльності, духовного світу та спілкування. У другому розділі - «Суспільство» розглядається суспільство як цілісна, складно організована система, аналізуються його структура і природні передумови суспільного життя, дається загальна характеристика соціальної, економічної та політичної сфер суспільного життя, характеризуються різні погляди на проблему виникнення суспільства, закономірностей і основних етапів суспільного розвитку. Третій розділ курсу - «Культура» - присвячений розглядові людини і суспільства в соціально-культурному аспекті. Тут дається характеристика духовної сфери суспільного життя та її основних форм, аналізуються сутність і структура культури, роль людини у культуротворчій діяльності та критерії її культурного розвитку. Четвертий розділ курсу - «Людина в сучасному світі» - спрямований на те, щоб виробити у випускників шкіл цілісне розуміння сучасного світу й особливостей сучасної цивілізації, головних проблем сучасності та можливих шляхів їх розв’язання , долі та ролі людини у сучасному світі.

Науково-теоретичний зміст курсу «Людина і суспільство» розкривається за допомогою міжпредметних зв’язків, які є складними та різноманітними. Їх можна розглядати у трьох аспектах: за змістом світоглядних ідей, понять, явищ і подій; за прийомами навчальної роботи, вмінням і навичкам; за рівнем морального, національного, трудового виховання.

Курс «Людина і суспільство» має широкі міжпредметні зв’язки за поняттями та ідеями: матерія, матеріальність світу, рух як спосіб існування матерії, простір і час, свідомість, співвідношення біологічного та соціального у свідомості, пізнання як відображення дійсності, загальний зв'язок явищ, їх причинно-наслідкова обумовленість, поняття закону в філософії, закони матеріалістичної діалектики та основні філософські абстракції.

Названі поняття та ідеї мають розгалужені міжпредметні зв’язки з природничо-математичними предметами, а також з історією, економічною географією, літературою, позакласною та позашкільною інформацією.

Найбільш тісні та розгалужені зв’язки і взаємозв’язки курс «Людина і суспільство» має з історичними курсами. Конкретно-історичний матеріал, оцінки подій і явищ, системи взаємопов’язаних економічних, морально-правових понять і висновків, що розкривають історичний процес, складають основу для розуміння учнями світоглядних ідей, що вивчаються у курсі «Людина і суспільство». Процес пізнання історичних явищ розкриває сутність відповідних їм понять. На уроках курсу «Людина і суспільство» ці поняття поглиблюються та включаються до більш широкої світоглядної системи ідей.

Труднощі у реалізації між предметних зв’язків курсів полягає у складності доцільного вибору дидактичних засобів і методичних прийомів, які б достатньо швидко актуалізували потрібний факт чи ідею, вивчені у курсі історії та сприяли введенню її в систему уроку курсу «Людина і суспільство» як елемента конкретизації або узагальнення навчального матеріалу даного уроку. Наступна трудність полягає у спробах широких і детальних екскурсів в історичні знання, на які витрачається значна частина уроку «Людина і суспільство». В результаті новий матеріал подається схематично і неповно.

Горизонтальний зріз реалізації міжпредметних зв’язків в темі уроку відбувається при формулюванні визначень понять, а вертикальний полягає у подальшому поглибленні даного поняття шляхом використання міжпредметних і внутрішньокурсових зв’язків.

Щодо вивчення понять та ідей високого ступеню узагальнення, то в них у стислому вигляді містяться загальні світоглядні ідеї курсу, які потім по вертикалі проходять через інші теми. Зміст кожної з наступних тем базується на поняттях і ідеях першої теми, в той же час має свій категоріальний апарат, замкнений або на даній темі, або, в свою чергу, має внутрішньопредметні зв’язки, виходить в наступні теми курсу. Кожне з таких понять має міжпредметні зв’язки.

Місце здійснення міжпредметних зв’язків в системі поступового розкриття ознак даного світоглядного поняття в курсі «Людина і суспільство» визначається його горизонтальним, поурочним розміщенням і вертикальним положенням в курсі, орієнтуючим на поступове поглиблення і розширення ознак поняття, на його розвиток. Одне й те ж світоглядне поняття у ході поступового вивчення курсу постає перед учнями більшим за обсягом, глибшим, змістовнішим.

Міжпредметні зв’язки виявляються головним чином шляхом постановки учням логічно обґрунтованої системи запитань. Система відповідних структурі вивченого матеріалу запитань ставиться саме там, де за логікою розкриття ознак даного поняття вимагається залучення конкретних або узагальнених даних з інших предметів.

Засобом досить швидкого встановлення міжпредметних зв’язків є наочність. Для засвоєння заново вже відомого учням наочного посібника важливо так сформулювати запитання або завдання, щоб вони спрямували свою думку не на конкретний аналіз його змісту, а на узагальнюючий світоглядний висновок. Так, у таблицях загальні дані конкретизуються та доповнюються відповідним профілю предмету навчальним матеріалом. Необхідність вирішення цих проблем спонукає учнів встановлювати міжпредметні зв’язки, допомагає розумінню загального характеру законів і категорій діалектичного матеріалізму, слугує основою для розуміння єдності матеріального світу.

Синтезування розрізнених наявних знань з навчальних предметів повинно здійснюватися самими учнями при цілеспрямованому керівництві цим процесом з боку вчителя. При їх самостійному встановленні учнями під керівництвом вчителя узагальнення має більш глибокий характер. Самостійне включення учнями необхідних історичних знань відбувається при доведенні та вирішенні проблемних ситуацій, при підготовці відповідей на запитання семінарських занять. У цьому випадку використовують наочні посібники, кінофрагменти, запитання (система проблемних запитань), текстові та цифрові таблиці. При цьому учитель повідомляє нові знання, організує процес їх узагальнення і подає наукове формулювання поняття.

Діяльність учнів по встановленню міжпредметних зв’язків з метою підтвердження істинності приведеного визначення може мати частково-пошуковий характер за умови, якщо формулювання завдань їх до цього стимулює.

Знання учнями законів біології допомагає усвідомити природничо-наукові основи взаємозв’язків людського суспільства з природою. Міжпредметні зв’язки з загальною біологією базуються насамперед на знаннях природничо-біологічної сутності взаємодії організму і середовища. Суттєві екологічні поняття повинні залучатися для розкриття соціально-економічних, правових, морально-етичних та екологічних проблем у курсі «Людина і суспільство». Відповідно міжпредметні зв’язки дозволяють реалізувати різні види виховання: екологічне, морально-етичне, естетичне.

Філософсько-світоглядні узагальнення містяться в навчальному матеріалі природничо-математичних і гуманітарних предметів, а в курсі «Людина і суспільство» вони є основним змістом. Учитель сам має можливість підводити учнів до таких узагальнень на основі програмного матеріалу.

Для ефективної реалізації міжпредметних зв’язків необхідно враховувати три рівні узагальнення: конкретно-науковий, загальнонауковий та філософсько-світоглядний. У кожному наступному рівні посилюється виховне та розвивальне значення змісту освіти, а також світоглядне значення навчального матеріалу. На кожному уроці вчителю потрібно підводити учнів на основі головних конкретно-наукових ідей навчальних предметів до широких загальнонаукових і світоглядних висновків.

Внутрішня єдність курсу забезпечується постійною увагою вчителя до практичного застосування учнями основних положень діалектичного методу пізнання при вивченні суспільних явищ і процесів, що розглядаються на уроках курсу «Людина і суспільство».

Другий рівень внутрішньопредметних зв’язків встановлюється при вивченні понять підсистемного змісту. Завдання цього рівня зв’язку полягає в тому, щоб учні, визначивши системоутворююче поняття і всю систему в цілому, усвідомили її внутрішню єдність, взаємозв’язок і взаємозалежність кожного елементу.

Третій рівень внутрішньокурсових зв’язків виявляється при застосуванні прийому порівняння та протиставлення з метою визначення спільного та особливого у фактах і явищах дійсності в поняттях, що мають однакове термінологічне позначення (феодалізм – капіталізм). У цьому випадку використовуються такі методичні прийоми – бесіда, спеціальні завдання, що орієнтують учнів на активні інтелектуальні операції пошуку, пригадування, порівняння, виділення спільного та відмінного, виявлення сутності нового поняття.

Велике значення має організація самостійної роботи учнів по залученню, систематизації та узагальненню одержаних знань, їх застосування для одержання нових. На уроках курсу «Людина і суспільство» підвищується питома вага проблемно-пізнавальних завдань аналітичного та пошукового характеру, а також практика проведення міжпредметних уроків семінарського типу, які потребують залучення знань з інших шкільних предметів.

Курс «Людина і суспільство» характеризується насиченістю теоретичними поняттями світоглядного змісту. Важливу роль відіграє раціональне поєднання яскравого, конкретного матеріалу та логічно переконливого узагальнення, що завершується формулюванням поняття. В шкільних умовах не можна ставити за мету подання всієї наукової глибини та різноманіття зв’язків, що характеризують окреме складне поняття. Для цього слід обирати найбільш загальні, очевидні ознаки, що відображають головний, основний зміст поняття, закономірності.

Всі поняття курсу можна згрупувати за декількома критеріями. Перш за все, вони поділяються на три групи за ступенем узагальнення - конкретні, загальні, узагальнюючі. Врахування ступеню узагальнення понять важливо для методики їх вивчення. Розкриття та визначення деяких понять відбувається на одному уроці або на окремому його етапі. Вивчення інших, більш складних понять проходить через ряд уроків, їх ознаки розкриваються на більшому навчальному матеріалі (наприклад, власність, товарне господарство, виробничі відносини). Поняття найвищого ступеню узагальнення вивчаються протягом всього курсу: матерія, рух, простір, час.

Протягом всього курсу відбувається навчання учнів діалектичному методу мислення, що містить у собі розгляд всіх явищ із врахуванням різноманіття їх взаємозв’язків, в русі, розвитку та змінах.

Поняття вищого ступеню узагальнення мають складну структуру, до якої входять підсистеми менш загальних понять. Складні поняття мають в курсі «Людина і суспільство» горизонтальне (розгляд на даному уроці) та вертикальне положення (поступове поглиблення змісту поняття в системі уроків або у всьому курсі).

Групи понять, пов’язані єдністю змісту, вказують на обсяг і характер внутрішньокурсових і міжпредметних зв’язків даного навчального матеріалу.

Група філософських понять орієнтує на широкі міжпредметні зв’язики, група політико-економічних має опору у курсі історії, економічної географії та економіки, група правових – з правознавством, морально-етичні поняття виявляються у всіх темах курсу.

Курс «Людина і суспільство» - навчальна дисципліна, що надає учням великий обсяг нових знань, подає відповіді на гострі питання сучасності. Узагальнююча функція курсу лише тільки одна його сторона. Головний освітньо-виховний вплив курс здійснює насамперед новими знаннями.

Формування понять при вивченні курсу «Людина і суспільство» мусить допомогти учню піднятись на новий щабель в оволодінні новими знаннями. Учителюнеобхідно враховувати розподіл понять за ступенем їх вивченості учнями. Програма курсу включає в якості структурного елемента перелік понять, що мають бути засвоєні учнями.

Для усвідомлення понять і правильного оперування ними велике значення має засвоєння учнями наукового визначення світоглядних понять. Лише єдність розуміння сутності і визначення наукового визначення створює умови для правильного оперування поняттями, тоді вони входять в систему світогляду. Якщо в курсах історії можна обмежитись підведенням учнів до того чи іншого поняття високого ступеню узагальнення, не даючи його наукового визначення, то при вивченні курсу «Людина і суспільство» вивчення світоглядних понять обов’язково завершується їх науковим визначенням.

Необхідною умовою глибокого засвоєння понять є розкриття їх сутності у взаємозв’язках є виявлення співвідношення причинно-наслідкових зв’язків, подібності і відмінності частини і цілого, розкриття ієрархії понять, групування їх за ступенем узагальнення і підпорядкованості, виокремлення найбільш загальних рис. Визначення подається як логічне завершення поступового розкриття ознак поняття при індуктивному вивченні, а також за наявності широких міжпредметних зв’язків курсу, його узагальнююча функція дозволяє більшість складних понять вивчити дедуктивним шляхом. Наприклад, сформулюємо визначення, конкретизуємо його, звертаючись до наявних знань учнів. Після необхідного повторення навчального матеріалу зробимо висновок. При відповідному формулюванні запитань така діяльність може приймати частково-пошуковий характер. Для перевірки розуміння учнями змісту визначень доцільно використовувати завдання на застосування даного поняття. Слід мати на увазі, що із всього розмаїття ознак, що характеризують складні поняття, обираються лише загальні, які відображають головний, основний зміст.

При цьому поняття високого ступеню узагальнення розкриваються поступово, спираючись на міжпредметні зв’язки, різними методичними прийомами з використанням відповідної наочності. У кожному конкретному випадку важливо враховувати ступінь обізнаності учнів щодо змісту даного поняття. Ті, що вже добре відомі, повинні активно й достатньо швидко включатися в систему нових знань, а маловідомі й нові поняття потребують поступового поглибленого вивчення. Отже, логічний метод індукції полягає у формуванні понять з меншим ступенем узагальнення до системоутворюючих понять.

Поняття часто створюють складні системи, об’єднані навколо системоутворюючого, головного поняття. Характерними ознаками системи понять є:

· взаємозв’язок;

· цілісність;

· стійка структура.

Такі комплексні поняття відрізняються складною структурою і початкове введення їх визначення пов’язано, насамперед, з розумінням їх структури, структурних елементів та ієрархії. Кожне поняття має свою структуру, свої ознаки. Поняття утворюють системи, що пов’язані з цілим рядом інших понятійних систем, що, в свою чергу, є підсистемами по відношенню до даного системоутворюючого поняття більшого ступеню узагальнення.

В методиці формування понять і понятійних систем спостерігається певна послідовність, поетапність:

· від початкового, підготовчого етапу, що розкриває генетичні основи поняття, що формуються на конкретному змісті навчальних предметів, при вивченні курсу «Людина і суспільство» ми приводимо учня до

· пояснення розуміння цілісної структури поняття, його внутрішніх зв’язків,

· даємо йому наукове визначення, а потім конкретизуємо поняття по окремим ознакам, включаючи нові відомості,

· знову узагальнюємо знання на новому теоретичному рівні, розглядаючи поняття даної системи або всю систему як складову частину або елемент нової системи понять.

· заключний етап методики формування поняття або системи понять пов'язаний із застосуванням знань в різних ситуаціях, з перетворенням знань у спосіб діяльності.

При засвоєнні понять важливу роль відіграє логічна послідовність, через яку розкривається структура системи понять. При цьому корисно поєднувати логічну послідовність введення ознак і структурних елементів понять з наочною структурно-схематичною моделлю цієї системи. Комбінація цих елементів мусить відтворювати будову об’єкту. Графічна модель, що відображає взаємовідносини елементів будь-якої системи, допомагає зрозуміти структуру даної системи. Коли введена графічно-образна структура поняття та сформульовано його наукове визначення, далі відбувається процес наповнення його конкретним змістом на різних рівнях в системі змісту курсу із врахуванням міжпредметних зв’язків.

Якщо на початковому рівні розкриття структури складного системоутворюючого поняття, використавши зв’язки всередині курсу, досить швидко можна вибудувати знання про першу підсистему і подати нові знання про другу підсистему, то в подальшому змісті курсу підсистеми в свою чергу виступають як системоутворюючі поняття зі своїми підсистемами, кожна з яких більш-менш вивчається у курсі. При цьому необхідно використовувати прийом поєднання бесіди, що узагальнює наявні знання учнів, логічних умовиводів і побудови наочно-схематичної структурної моделі системоутворюючого поняття другого або третього порядку по відношенню до головного.

Одночасно з засвоєнням понять відбувається процес пізнання законів суспільного розвитку. Цей процес відбувається на основі аналізу конкретного матеріалу та засвоєння понять, логічна схема яких підкріплена новими конкретними даними, підводить до усвідомлення сутності того чи іншого закону. Завдання вчителя полягає в тому, щоб організувати пізнавальну діяльність учнів з логічного узагальнення наявних знань з новими знаннями, одержаними в курсі. Методика розкриття сутності законів суспільного розвитку пов’язана з оперуванням великим колом понять, система яких характеризує даний закон або закономірність. Тому закон може усвідомлюватися тільки за умови чіткого засвоєння цих понять. Тільки спираючись на логічну систему засвоєних понять, учні можуть усвідомити сутність закону. Чітка логічність у розкритті світоглядних понять і законів сприяє інтенсифікації процесу оволодіння світоглядними ідеями.

Особливості методики розкриття загальних закономірностей полягають у наступному:

· зміст найбільш загальних понять і законів розкривається на основі групи найбільш важливих, типових, яскравих фактів, тому необхідно навчати учнів знаходити в окремих фактах прояви закономірностей;

· від опису необхідного мінімуму фактів зразу переходити до розкриття їхньої сутності, розкриваючи зв’язки між різноманітними сторонами суспільних явищ, формулюючи визначення відповідних понять і закономірностей. Формулювання змісту законів лише один із етапів роботи з відпрацювання їх розуміння;

· засвоєння складних понять і загальних законів досягається при розкритті їх ознак на навчальному матеріалі протягом тривалого часу;

· визначення абстрактних понять і законів стає тим фундаментом, на якому проводиться робота по класифікації та систематизації фактів.

Логіко-наочний шлях має найбільш концентровану і візуально переконливу інформацію, сприяючи активізації пізнавальної діяльності учнів. Діалектична природа світоглядних понять потребує конкретизації їх у курсі сучасними даними, що характеризують розвиток суспільства і показують особливості прояву суттєвих ознак вивченого явища або закону в даних конкретно-історичних умовах.

? Подумайте:

1. Що таке теорія? Назвіть складові суспільствознавчої освіти.

2. У чому полягає сутність горизонтальних та вертикальних міжпредметних зв’язків у курсі «Людина і суспільство»?

3. Складіть схему: Три рівні узагальнення (конкретно-науковий, загальнонауковий та філософсько-світоглядний) та наведіть відповідні приклади.

4. Наведіть приклади системоутворюючих понять, використавши логіко-наочний метод.

5. Назвіть методичні прийоми формування закономірностей та законів суспільного розвитку.

Лекція 3.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.110.106 (0.021 с.)