Форми навчальних занять курсу «Людина і суспільство»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Форми навчальних занять курсу «Людина і суспільство»



План

1. Семінарські заняття.

2. Лабораторні роботи.

3. Уроки-дискусії.

4. Практичні заняття.

5. Ігрові методи.

6. Колоквіуми.

Основні поняття теми: семінарські заняття, лабораторні роботи, уроки-дискусії, практичні заняття, ділові та рольові ігри, колоквіуми.

Семінарські заняття

При вивченні курсу «Людина і суспільство» необхідно розширювати практику застосування семінарських занять. Семінар - одна із форм активної пізнавальної діяльності учнів, особливий вид уроку, на якому обговорюються за заздалегідь запропонованим планом певна тема. Семінарські заняття сприяють розвитку в учнів самостійності в одержанні знань, перетворюючи їх в метод пізнання, розвиток вмінь, необхідних для самоосвіти. На такому занятті відбувається розгляд і узагальнення матеріалу найважливіших запитань курсу, спочатку вивчених учнями в результаті самостійної роботи над різноманітними джерелами знань. На семінарі учні вчаться застосовувати раніш одержані знання для поглибленого розгляду нового матеріалу, доводити висунуті положення, брати участь у дискусіях. Особливістю шкільного семінару є:

· на ньому розглядається менший, ніж у вузі, обсяг навчального матеріалу;

· завжди проводиться на основі вивченого раніше теоретичного матеріалу;

· на семінарі раніше вивчений матеріал поглиблюється (на основі самостійної роботи з літературою) і закріплюється (на основі обговорення).

Семінарські заняття потребують значного часу для підготовки, тому між ними повинен бути певний інтервал, що дозволить учням поглиблено вивчити необхідний для успішного проведення семінару додатковий матеріал. Все це важливо враховувати при плануванні семінарів в загальній системі уроків курсу «Людина і суспільство». Розробляючи систему уроків, учитель продумує тематику і кількість семінарів, виходячи з того, що ці заняття потребують двох годин. Тематика семінарів, відображуючи в цілому найбільш важливі в освітньо-виховному значенні проблеми курсу, у кожного вчителя може мати свою специфіку, яка обумовлена рівнем підготовки учнів, можливостями одержання для семінарів додаткового матеріалу, а також інтересом старшокласників до тих чи інших проблем, наявністю факультативів. Враховуючи, що своїм змістом курс звернутий у сучасність, при плануванні необхідно зарезервувати час для проведення семінарів.

При виборі теми еобхідно враховувати її освітньо-виховну актуальність, а також наявність у учнів обов’язкових для вивчення джерел знань, наявність джерел та об’єктів для збирання та опрацювання місцевого матеріалу. Головний акцент – попередня самостійна робота учнів з оволодіння новим матеріалом. Рівень самостійності учнів при підготовці та при проведенні уроку цього виду дуже високий. Часте проведення таких уроків неминуче призводить до перевантаження учнів або викликає непідготовленість класу до занять. Тому уроки-семінари потрібно проводити не більше шести-восьми разів на рік. Семінарське заняття повноцінне, корисне та цікаве лише за умови високого рівня попередньої підготовки як доповідачів, так і всього класу.

Тему і план надавати заздалегідь, за два-три тижні, визначивши місце і значення семінару в вивченні цілої теми, список обов’язкових джерел, рекомендації стосовно способу їх вивчення, прокоментувати допоміжну літературу, запропонувати індивідуальні та групові завдання, зробити необхідні роз’яснення щодо їх виконання, провести консультації.

План семінару містить ключові проблеми, що визначають розуміння матеріалу, але не більше чотирьох питань. Окремим учням доручається поглиблена підготовка повідомлень (з елементами дослідження) з питань плану. План семінару обов’язково записується в зошиті разом з рекомендаціями по його виконанню, висновки, узагальнення, конкретні факти, цифри, назви публікацій, книг.

Для підготовки учнів до семінару передбачається самостійна робота учнів з першоджерелами. Вивчення першоджерел та іншої літератури, підбір фактичного матеріалу для підтвердження теоретичних положень дають можливість поглибити та актуалізувати знання учнів, прищепити навички самостійного мислення, сприяють перетворенню знань в переконання. Поглиблене вивчення на семінарах теоретичних питань створює міцну базу для свідомого, міцного засвоєння понять і закономірностей.

Учитель повинен чітко визначити у вступному слові проблеми, що вимагають глибокого та різнобічного розгляду, вміло поставити додаткові запитання, допомогти учням критично осмислити виступи, доповнити їх та висловити полемічні зауваження, помітити різноманітні точки зору та провести дискусію, вміти прорецензувати виступи учнів і побудувати на його основі узагальнення по окремим питанням і всій темі.

Основна частина семінару – обговорення результатів самостійної домашньої роботи учнів над джерелами. Якщо семінар проводиться методом співбесіди, то кожен учень готує відповіді на всі запитання плану. Виступи учнів мусять мати розгорнутий характер. Постановка проблемних запитань, завдань, дискусія з етичних проблем на основі доступних учням джерел –літературних творів, кінофільмів, телепередач, конкретних фактах із життя шкільного колективу, друзів має велике виховне значення.

Питання семінару не повинні націлювати учнів на просте відтворення знань. Вони мають пробуджувати думку учнів, орієнтувати на широкі узагальнення і висновки. Завжди, якщо є можливість, потрібно ставити запитання так, щоб воно вимагало методологічного аналізу конкретних історичних фактів, явищ оточуючого життя.

При проведенні семінарів є доцільним чергування індивідуальних повідомлень та фронтальної співбесіди (два повідомлення, 5-7 хв., доповідь – 15 хв.). Перевага семінарів, побудованих на поєднанні фронтальної співбесіди і доповідей, полягає у тому, що таким чином враховуються індивідуальні можливості та інтереси школярів. В залежності від характеру повідомлення або доповіді, визначається його місце на семінарі. Якщо повідомлення конкретизує теоретичне положення, то воно має бути безпосередньо за ним, якщо повідомлення містить важливі в навчально-виховному відношенні положення, то потрібно заслухати повідомлення, обговорити і розібрати наявні в ньому ідеї. Колективне обговорення проблемних запитань, раніше вивченого матеріалу, в ході якого за допомогою самостійної роботи над рекомендованою літературою здійснюється поглиблення та закріплення знань.

На семінарських заняттях можна запропонувати учням виконання таких завдань і вправ: аналіз висловлювань філософів; аналіз теоретичних положень, законів, закономірностей, застосування їх в практичному житті; вирішення проблемних завдань; складання текстових таблиць; оцінка висловлювань вчених (порівняти різні точки зору). Ці завдання використовуються для відпрацювання самостійних оціночних суджень учнів. Поглиблене вивчення на семінарах теоретичних запитань створює хорошу основу для свідомого, міцного засвоєння учнями понять і закономірностей курсу. Вони вчаться застосовувати раніше одержані знання для поглибленого розгляду нового матеріалу, доводити висунуті положення, брати участь у дискусіях. Все це сприяє формуванню у школярів вмінь оперувати знаннями, перетворюючи їх у метод пізнання дійсності.

Лабораторна робота

Уроки лабораторного типу, уроки-семінари, уроки-диспути уможливлюють активізацію самостійної пізнавальної діяльності учнів, ознайомити з текстом документу, дозволяють сильнішим учням виявити свої вміння і здібності при виконанні завдань дослідницького характеру. Межі між лабораторними уроками і семінарами досить рухливі. В них співпадають характер навчального матеріалу і джерела для опрацювання учнів. Тому деякі уроки-семінари при зміні організації та методики проведення можуть бути легко перетворені в уроки лабораторного типу, для того, щоб не перевантажувати учнів складною домашньою роботою з попереднього вивчення нового матеріалу. Для вирішення специфічних завдань лабораторних занять з відпрацювання вміння читати і коментувати складні документи, складати план, конспект, тези та інших видів записів конкретизувати сформульовані в них ідеї сучасними даними. На лабораторних заняттях відбувається систематична робота зі словниками, довідниками, статистичними збірками, матеріалами періодичної преси. На цих заняттях відбувається колективна пізнавальна діяльність, коли учні разом аналізують різні аспекти питання, викладають своє розуміння прочитаного тексту джерела, вчаться застосовувати теорію до пізнання фактів.

Для лабораторної роботи відводиться 30 хв. Після закінчення її індивідуальної частини проводиться колективне обговорення результатів, під час якого вчитель робить уточнення та доповнення за змістом. За наявності джерел учитель надає перевагу лабораторній роботі перед уроком вивчення нового матеріалу, якщо навчальний матеріал в якійсь мірі знайомий учням, а їхня самостійна робота з джерелами вимагає застосування достатньо складних умінь. Лабораторна робота – один з досить значущих шляхів реалізації розвивального навчання. Час самостійної індивідуальної роботи із «здобуття знань» вимагає активної діяльності, процес розвитку вмінь і навичок відбувається незрівнянно інтенсивніше, ніж на уроках із фрагментарним залученням учнів до активної роботи. Під час лабораторної роботи вчитель має можливість надавати індивідуальну допомогу слабким учням.

Організуючи на лабораторному занятті роботу з документом, то на її початку слід поставити запитання, які будуть орієнтувати учнів на самостійне осмислення документів. Завдання лабораторної роботи – досягти найбільш глибокого розуміння, усвідомлення практичної значущості вивчених фрагментів твору за допомогою прийому розгорнутої бесіди. Повне сприйняття джерела забезпечується попереднім його прочитанням вдома або читанням дома після опрацювання його найбільш складних частин у класі. Більша частина навчального часу на уроці відводиться для колективного розбору тексту, під час якого необхідно розглянути найбільш важливі положення, розуміння яких визначає вивчення джерела в цілому.

Різновидом лабораторних занять є уроки, побудовані на роботі із текстом підручника, на яких учні вивчають зміст та розібраються в складних положеннях. Такі заняття проводяться з метою попередження формального заучування незрозумілого тексту. Учитель може використати такі прийоми лабораторної робота з текстом:

· пошук в тексті відповідей на конкретні запитання, розкриття свого розуміння теми і назви твору, окремих слів і частин тексту, аналіз його логічної структури,

· формулювання головної думки, основних висновків і аргументів;

· передача вивченого змісту в перетвореній формі – у вигляді анотації, плану, тез;

· виявлення зв’язків вивчених положень із змістом навчальної теми, з життям, пошуку даних, що підкріплюють висновки джерела, або суперечать їм; оцінки його теоретичного і практичного значення;

· застосування теоретичних положень джерела в процесі аналізу учнями факті історії як сучасних дій.

Уроки – диспути

Для проведення цього виду занять передбачено дві години. Цінність таких уроків полягає в тому, що вони надають можливість формування особистого ставлення кожного учня до обговорюваних запитань, переважно з морально-етичних і правових питань. Старшокласники мають психологічну схильність до такого змістовного спілкування, що пов’язано з віковими особливостями та освітньою підготовкою учнів.

Необхідно відрізняти уроки-диспути від дискусій, що можуть виникати на будь-якому уроці з ініціативи вчителя. Диспут і дискусія формують вміння приймати участь в обговоренні, доходити згоди з якогось питання, знаходити компромісне рішення. Разом з уроком - диспутом та уроком-дискусією можна провести також урок-виставу або урок- виставку учнівських робіт, підсумком яких буде обговорення репрезентованих проблем, в яких велике значення має особиста позиція (питання міжособистісних стосунків, моральності, культури).

Методичні особливості підготовки та проведення таких занять полягають у наступному. Підготовка може здійснюватися групою учнів, які проводять анкетування, що дозволяє виявити різноманітні точки зору. Учитель підмічає різницю в підходах і трактовках для виявлення та самостійного осмислення спірних положень. Це необхідно для того, щоб під час проведення диспуту уловлювати нюанси в позиціях виступаючих, залучати увагу до найбільш складних і суперечливих запитаннях, спонукати учасників диспуту до пошуку переконливих аргументів. Проблемна ситуація при проведенні диспуту полягає в тому, що конфлікт задається не лише розривом між вимогами завдань і наявним рівнем знань, але й викликаний різницею цінностей, на які спирається учень при емпіричному та науковому підході поставленого на обговорення питання Підсумок диспуту – виявлення позицій, що супроводжуються найбільш переконливими доказами.

Дискусію необхідно чітко спланувати і обмежити певними хронологічними межами, тобто встановити регламент виступів. Педагогічний результат диспуту – сформованість особистих поглядів з обговорюваних питань, вміння їх відстоювати і одночасно вміння прислуховуватися до інших думок, до аргументації опонентів. За умови, якщо вийде змістовне обговорення, учні можуть сформувати свої особисті позиції і побудувати необхідні докази. В ході обговорення дискусійних проблем не варто перебивати виступаючого навіть у випадку помилкової точки зору. Важливо, щоб учні переконали виступаючого в помилці.

Ігрові методи

Сучасна науково-методична «скарбничка» пропонує багато видів ігрових занять. У випускному класі можна використати ділові ігри. До застосування такого методу слід ставитися дещо обережно, бо інколи ігрова модернізація навчальної діяльності має дуже мізерні наслідки. Тому учителю слід добре усвідомлювати співвідношення, яке існує між затратами часу і сил на проведення гри та очікуваними результатами. Ділові ігри на уроках курсу «Людина і суспільство» повинні бути максимально наближені до практичної діяльності. При проведенні такого виду занять учні навчаються приймати практичні рішення, грати роль в конкретній ситуації, що міститься в змісті гри. Рішення в іграх приймаються колективно, що розвиває мислення учнів, їх комунікативні здібності.

Практика проведення уроків в нетрадиційних формах свідчить про те, що вони не можуть замінити традиційні форми і занадто часте їх використання може дати зворотній бажаному результат, зашкодити систематичній навчальній діяльності. Доцільно використовувати таку схему – блок уроків: лекція – лабораторне заняття (джерело, підручник), семінар і практична робота, підсумкове заняття.

Практичні заняття

Проведення практичних занять передбачається для рішення пізнавальних задач та аналіз ситуацій, що зустрічаються в соціальній практиці. Учні повинні навчитися застосовувати теоретичні знання при аналізі та оцінці життєвих ситуацій, визначати особисте ставлення до тих чи інших явищ оточуючої дійсності, приймати обґрунтовані практичні рішення та усвідомлювати ефективних способів, що забезпечують правильне рішення. На практичних заняттях виконуються індивідуальні та групові завдання.

До названих прийомів слід додати ще учнівські соціологічні дослідження, економічний аналіз, складання плану практичних дій. Важливість проведення практичних занять полягає в тому, що вони підвищують якість знань, їх глибину, конкретність, оперативність, значно підвищують інтерес до вивчення суспільствознавства. Старшокласники одержують досвід творчо – пошукової діяльності – від простого - до складного – у вирішенні проблемних ситуацій, що є важливою соціальною компетенцією.

 

Урок представлення учнівських проектів (30 – 35 хв. представлення, потім – запитання, оцінка за певними критеріями).

Урок-колоквіум проходить у вигляді бесіди викладача з учнями. Підсумкова співбесіда проводиться для систематизації та узагальнення матеріалу великої теми або цілого розділу, уточнення знань з конкретних питань. Бесіда містить у собі функції повторювально-узагальнюваних уроків і уроків перевірки та обліку знань.

? Подумайте:

1. Сформулюйте методичні умови підготовки і проведення семінарів.

2. Назвіть прийоми роботи на семінарських заняттях.

3. У чому полягають особливості організації пізнавальної діяльності учнів під час проведення лабораторної роботи?

4. Охарактеризуйте виховне значення уроку-диспуту.

5. Які специфічні особливості використання ігрових методів на уроках курсу «Людина і суспільство»?

6. Наведіть приклади прийомів організації пізнавальної діяльності на практичних заняттях.

 

Лекція 11.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.175.15 (0.011 с.)