Підготовка учителя до викладання курсу «Людина і суспільство 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підготовка учителя до викладання курсу «Людина і суспільство



План

1. Тематичне планування курсу.

2. Складання поурочного плану.

Основні поняття теми: етапи підготовки учителя до проведення уроків курсу «Людина і суспільство», календарне та тематичне планування курсу, основні етапи складання поурочного плану

Успішне викладання курсу, реалізація його основної мети – формування у випускників активної життєвої позиції – визначаються рівнем підготовки учителя до викладання предмета, його педагогічною майстерністю проведення уроків і позакласної роботи. Успішне викладання курсу значною мірою залежить від учителя та передбачає його високу кваліфікацію, широку загальну ерудицію та культуру, методичну майстерність.

Підготовка учителя до викладання шкільного курсу «Людина і суспільство» включає в себе декілька сторін. Перша з них – ґрунтовне оволодіння науками, що складають основу змісту навчального курсу «Людина і суспільство» – філософією, соціологією, політологією, економікою, основами держави і права, історією, етикою. Крім загальнонаукової підготовки, глибоко вивчається теоретична педагогічна література.

Друга важлива сторона підготовки учителя – знайомство з програмою і підручником. Для ретельного прочитання необхідно користуватися останніми виданнями програм і підручників. Тісний зв'язок курсу «Людина і суспільство» із сучасністю суттєво впливає на його зміст. По можливості це враховується новими виданнями підручників. Інколи ці зміни можуть бути досить значними. Програмні зміни відображаються підручнику не завжди повно. Тому учителю потрібно знати, який програмний матеріал відсутній або в недостатній мірі відображений у підручнику, для того, щоб відповідним чином будувати уроки з цих питань, запланувавши організацію запису учнями недостатнього в підручнику матеріалу.

Виходячи зі змісту програми, підручника, методичних рекомендацій і передового досвіду, учитель складає календарний план вивчення курсу на півроку або на весь навчальний рік. Приблизний розподіл часу на уроки допомагає рівномірно розподілити вивчення нового матеріалу протягом року, є основою для планування кожної теми курсу.

Мета й завдання курсу конкретизуються в його темах. Тому, приступаючи до тематичного планування чергової теми курсу, вчитель повинен чітко уявляти собі не тільки її зміст, але й мету й завдання її вивчення, з тим, щоб реалізувати їх в кожному уроці даної теми. Курс «Людина і суспільство», як ніякий інший, вимагає реалізації міжпредметних зв’язків, спрямованих на поглиблення знань. При цьому зростає питома вага евристичного методу та пізнавальних пошукових завдань. Передбачається, що з новим матеріалом учні повинні ознайомитись самостійно, використовуючи різні джерела інформації, не повторюючи його, а використовуючи різні форми роботи з цим матеріалом, які б забезпечували більш глибоке розуміння і засвоєння, поглиблення, конкретизацію, операціоналізацію (використання у процесі виконання різного роду завдань). Тому при виконанні випереджальних завдань в учня формуються певні ставлення, ціннісні орієнтації, вміння і навички, а також логічне, критичне, творче мислення,вміння чітко формулювати і переконливо висловлювати думки,аргументовано доводити і відстоювати свої погляди.

При підготовці тематичного планування необхідно передбачити уроки підсумкового тестування, уроки – лекції, семінари, бесіди, залікові, уроки за участю запрошених осіб. Класифікація уроків за проблемами, що вивчаються, відображається в тематичному плануванні курсу. Учителю необхідно, виходячи з особливостей курсу „Людина і суспільство”, дидактичної мети, наявності засобів навчання з даної теми, визначити потрібну кількість годин на її вивчення. Потім необхідно розподілити навчальний матеріал теми на окремі частини, кожна з яких повинна відрізнятися цілісністю, логічною завершеністю і мати назву, що одночасно є темою уроку.

Керуючись програмою, підручником, метою і завданнями теми, учитель складає тематичне планування за схемою:

 

№ уроку Тема Основні поняття Тип, вид уроку Дидактичне обладнання, джерела знань Основні вміння Міжпредметні та внутріпредметні зв’язки Поза класна робота

Заповнення графи «Тема уроку» може викликати певні труднощі. У цьому випадку краще орієнтуватися на логіку підручника, враховуючи позитивні сторони програми і підручника. Учитель повинен творчо вирішити питання про тип і вид уроку, враховуючи особливості його змісту та рівень навченості класу, де цей урок буде проводитись. Більшість тем має тісні міжпредметні зв’язки з історією, літературою, правом. Конкретизація цих зв’язків для змісту кожного уроку проводиться при його розробці.

Важливо відзначити також внутрішньопредметні зв’язки, що існують з ряду важливих понять теми. Заповнюючи графу про розвиток умінь, вчитель з їх переліку, поміщеного в програмі, обов’язково звертає увагу на найважливіші до кожної теми компетенції. При плануванні уроків семінарського типу передбачається розвиток і закріплення вмінь працювати з текстами різного типу, зокрема з джерелами. У графі про позакласну роботу може бути вказана література для домашнього читання, підготовка на її основі виступів, бесід для учнів молодших класів або учнівські конференції. Ретельно продумане тематичне планування значно полегшує підготовку до кожного уроку.

Спланувавши тему, учитель готується до конкретного уроку. Зокрема, він відзначає з теми майбутнього уроку питання, які невисвітлені у підручнику або викладені досить складно і є важкими для сприйняття учнів. Їх розгляд необхідно підготувати, звертаючись до наукової та науково-популярної літератури. З неї він відбирає з неї конкретний матеріал, запозичуючи методичні прийоми розкриття основних питань теми уроку. В ході підготовки до уроку необхідно продумати шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів, мету і місце включення в роботу різних видів текстів і наочності. У поурочному плані обов’язково записуються основні питання, що будуть поставлені учням протягом року. Зрозуміло, що навіть досвіченому вчителю буває важко «на ходу» сформулювати потрібне питання. Запитання, поставлені вчителем, повинні бути розраховані не на просте відтворення тексту підручника, а на роздуми, аналіз та узагальнення навчального матеріалу.

Учитель складає план на кожен урок. У плані визначається тема, формулюється цільова установка уроку, стисло або детально розкривається зміст уроку із зазначенням використання методичних прийомів, технічних засобів навчання та іншого обладнання. Домашнє завдання формулюється з визначенням сторінок (параграфів) підручника або іншої навчальної літератури, інколи воно подається як пошукове питання з метою дослідження проблеми, що вивчається. В залежності від типу уроку в його плані будуть домінувати або елементи, що підлягають усному повідомленню або показу, або елементи, які спрямовані на організацію учнів на самостійне одержання знань із визначених учителем джерел. Слід мати на увазі, що за будь-якого типу уроку на ньому повинна бути забезпечена активна пізнавальна діяльність учнів.

При підготовці уроку необхідно продумувати такі формулювання запитань, які б спонукали учнів до їх обговорення. Важливо, щоб обговорювалися не другорядні, а головні, принципові запитання, які вимагають прояву особистої позиції учасників дискусії. Для формулювання дискусійного питання, проведення дискусії та підведення її до потрібного висновку, учителю необхідно самому різнобічно знати обговорювану проблему, вміти поставити логічно зрозумілу систему запитань, які б спрямували хід дискусії до переконливих висновків.

Висока професійна культура учителя – запорука успішного викладання курсу «Людина і суспільство». Широка наукова та політична обізнаність повинна поєднуватися зі знанням місцевих умов, виробничого та громадського життя, з тим, щоб близький учням життєвий матеріал одержував своєчасну правильну та всебічну оцінку, слугував вихованню учнів та міцному засвоєнню знань. Основним шляхом підвищення рівня наукових знань і методичної майстерності є щоденна робота з самоосвіти, що поєднується з активною громадською діяльністю учителя в школі та поза школою.

? Подумайте:

1. Охарактеризуйте етапи підготовки учителя до проведення уроків курсу «Людина і суспільство».

2. Визначте особливості календарного та тематичного планування курсу.

3. Назвіть основні етапи складання поурочного плану, розкрийте їх зміст.

Лекція 9.

Типи і структура уроків курсу „Людина і суспільство”

План

1. Класифікація уроків. Їх видові особливості.

2. Типи уроків та специфіка їх проведення у курсі « Людина і суспільство ».

3. Аналіз уроку в курсі „ Людина і суспільство”.

Основні поняття теми: класифікація уроків, їх видові особливості,

типи уроків та специфіка їх проведення у курсі « Людина і суспільство », аналіз уроку в курсі „ Людина і суспільство”.

Класифікація уроків за тематичною ознакою дозволяє здійснювати логічні зв’язки навчального матеріалу в середині кожної теми і визначати для учня головні ідеї. Накопичуючись і збагачуючись від теми до теми, комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених ідей, складає змістовну основу курсу. Зміст теми розкривається в системі, де кожен урок обіймає певне місце в етапах вивчення її основних ідей. Чітко відображений у відповідності до програми курсу, зміст кожного уроку повинен бути пронизаний логічною єдністю конкретного матеріалу й узагальнень, розкриватись найбільш доцільними для даного змісту методичними прийомами, з тим, щоб учні засвоївши ідеї уроку, поступово підходили до усвідомлення ідей всієї теми.

Зрозумівши і засвоївши основні ідеї змісту даної теми, учень, вивчаючи наступну, за допомогою вчителя встановлює зв’язки з матеріалом, що вивчався у попередніх темах. Від теми до теми, через систему уроків розкривається ідейне багатство курсу, закономірності суспільних явищ, їх взаємозв’язки та взаємообумовленість. Учителю необхідно мати на увазі змістовну наступність кожного уроку, що визначає його місце в темі і в курсі, логічно та переконливо розкривати взаємозв’язок його змісту з попередніми і наступними уроками. Структура програми курсу „Людина і суспільство” достатньо чітко визначає місце кожної теми в логічній послідовності та наступності вивчення загальних понять та закономірностей.

Урок повинен мати відповідну до своєї мети й завдань логіку побудови і характеризуватися раціональністю методичних прийомів, внутрішніх взаємозв’язків ланок процесу навчання, єдиною логікою розгортання діяльності вчителя і учня. Типологія уроків з точки зору характеру діяльності вчителя і учня орієнтує на розширення та посилення розвивальної та виховної функцій процесу навчання. В типології уроків за характером діяльності перша і найбільша – уроки повідомлення нових знань вчителем.

Світоглядні знання насичені значною кількістю нових складних понять, що вимагають чіткої логіки визначення взаємозв’язків і взаємозалежностей, конкретизації теоретичних положень, тому із-за обмеженості навчального часу вимагають емоційного викладу, переконливої та актуальної їх структури. Важливе значення має чітка постановка цілей і завдань уроку, визначення найбільш оптимальних методів їх проведення.

Для визначення типу і виду уроку має значення, як учитель співвідносить урок з позакласною роботою, розподіливши матеріал для комплексного засвоєння. Урок має розвивати мислення, формувати науковий підхід до узагальнення фактів. Додатковий матеріал повинен пояснювати, конкретизувати наукові поняття курсу, встановлювати зв’язок теоретичного матеріалу з життям. Структурні елементи уроку:

· постановка перед учнями мети уроку;

· організація сприйняття, усвідомлення учнями та закріплення в їх пам’яті початкової інформації (вивчення нового матеріалу);

· організація засвоєння способів діяльності на основі одержаної інформації шляхом її відтворення і застосування;

· організація творчого застосування знань і способів діяльності в нових ситуаціях;

· узагальнення і введення його в систему наявних знань і досвіду (повторення та систематизація);

· контроль за результатами діяльності учнів.

Типи уроків:

· вступний урок (ввести учнів у проблематику курсу, розділу, інколи теми, показати значущість проблем, визначити провідну ідею наступного для вивчення розділу курсу, розпочати вивчення найбільш загальних понять);

· урок пред’явлення та вивчення нового навчального матеріалу - забезпечити початкове осмислення нового змісту - необхідність уроків, присвячених повністю вивченню нового матеріалу, пов’язана з обсягом і складністю певної теми;

· урок застосування знань - застосування знань, одержання досвіду творчої діяльності, формування вмінь, підвищення їх оперативності;

· урок узагальнюючого повторення і систематизації знань (повторення головного, узагальнення знань і приведення їх в систему);

· урок перевірки знань і вмінь – контроль і облік знань;

· урок комбінованого типу.

Вид уроку розрізняється за провідними методичними прийомами, що визначають організацію роботи на уроці. Вибір учителем форм для кожного уроку повинен визначатися завданнями навчання, виховання та розвитку учнів при вивченні даної теми, рівнем їх знань і вмінь, характером навчального матеріалу.

При визначенні типу уроку недостатньо обмежуватися характером і обсягом навчального матеріалу. Якщо керуватися тільки цим, то стане можливим всі знання передавати лише на уроках вивчення нового матеріалу із застосуванням різних методичних прийомів. Тип уроку суттєво впливає на оптимізацію навчального процесу, посилюючи елементи самостійної діяльності учнів по здобуванню знань з різних джерел. Кількісне співвідношення різних типів уроків курсу обумовлено характером навчального матеріалу, місцем того чи іншого уроку в курсі, кількістю навчального часу, наявністю взаємозамінних джерел знань, рівнем вмінь учнів. Різноманітність типів уроків позитивно впливає на процес навчання та виховання тільки за умови глибокої змістовності навчального матеріалу і доцільності методичних прийомів.

Організаційні форми навчальної роботи:

урок; домашня робота; факультативні заняття; гурткова робота; додаткові заняття, заліки; екзамени. Найбільша результативність вивчення курсу може бути досягнута при оптимальному співвідношенні різних форм уроку.

На вступному уроці важливо надати учням загальну орієнтацію на активізацію їх пізнавальної та громадської діяльності, на вдосконалення вміння поповнювати і поглиблювати свої знання, виконувати різні завдання, виступати на семінарах, диспутах, конференціях. На такому уроці потрібно повідомити теми групових та індивідуальних завдань з систематичного підбору матеріалу з періодичних видань за певною проблемою, запропонувати учням протягом тижня записатись на одну із тем. Для цього можна скористатись такою схемою:

Теми завдань Групове або індивідуальне завдання Терміни виконання та форма звітності Хто готує

Слід пояснити, як збирати та опрацьовувати матеріал. Більш детальна консультація надається після вибору тем всіма учнями. В залежності від дидактичної мети вступні уроки можуть мати такі види: вступ до нового курсу, вступ до вивчення нового розділу та можуть мати таку структуру:

· вступ до нового курсу: мета – зацікавити учнів, розкрити значущість і необхідність оволодіння новими знаннями; мотивація ціле утворення (кінцева мета, результат); методологія (якими шляхами досягти результат);

· вступ до вивчення нового розділу: загальна характеристика змісту і структури даного розділу, значення його вивчення, сформулювати конкретну мету вивчення розділу.

Серед інших типів уроків курсу „Людина і суспільство”, провідне місце посідає комбінований урок. Методична доцільність цього типу уроку полягає у можливості урізноманітнювати прийоми навчальної діяльності, тому вони є динамічними, цікавими, ефективними. Комбіновані урокиметодично виправдані при необхідності свідомого та міцного засвоєння нової теми за обов’язкового її закріплення, а також повторення раніше вивченого матеріалу.

Отже, на такому уроці реалізуються всі основні ланки навчального процесу. Нові теми, побудовані на узагальненні раніше вивченого матеріалу, вивчаються із застосуванням прийому повторювально-узагальнюваної бесіди, тому повторення відбувається в органічному зв’язку з вивченням нового матеріалу. У ряді випадків, розкриваючи головний і найбільш складний матеріал з нової теми уроку, можна запропонувати учням самим розібрати новий матеріал в класі за підручником або вдома – для повторення раніше одержаних знань. У цьому випадку для активізації пізнавальної діяльності доцільно використати постановку пізнавальних завдань.

Серед уроків типу вивчення нового матеріалу найпоширенішим є урок -лекція – вид викладу навчального матеріалу (чергування специфічних прийомів і методів активізації пізнавальної діяльності учнів), який характеризується систематичністю, послідовністю, науковим обґрунтуванням висновків, глибиною аналізу, монологічною тривалістю мови. У лекційному викладі подається загальна характеристика об’єкту, що вивчається, рис, його якостей і місця в цілісній системі, аналіз зв’язків між структурними елементами, сторонами, тенденціями в його розвитку. Лекція виступає як форма занять і спосіб викладу навчального матеріалу.

Методична доцільність лекції обумовлена значним обсягом і складністю навчального матеріалу; необхідністю розкрити закономірності явищ і процесів, дати їм наукове пояснення, підвести учнів до важливих світоглядних висновків, дати цілісну уяву з будь-якої проблеми, а також коли необхідно підвести учнів до вивчення теми – у цьому випадку її продовженням є робота з документами, бесіда, семінарське заняття.

Вимоги до проведення лекції:

· науковість, цілісність розкриття теми, зв’язок із життям, чіткість аргументації, доказовість висновків, емоційність викладу. Доступність повинна поєднуватися з науковістю, неприпустима вульгаризація знань;

· наведені приклади виступають не тільки ілюстрацією до вивченого матеріалу, а також є об’єктом аналізу із застосуванням розглянутих теоретичних положень;

· постановка проблемних запитань і пізнавальних завдань;

· обов’язкові записи – система роботи із зошитом: запис лекції у вигляді розгорнутого плану або тез, зробити узагальнюючі висновки по певній темі;

· розкривати причинно-наслідкові зв’язки між вивченими фактами і явищами або стимулювати до такого розкриття самих учнів;

· узагальнення повинні розміщуватися за фактами, бути результатом розбору фактичного матеріалу або ж, навпаки, підкріплюватись конкретними фактами, що доводять справедливість висновків, наведених учителем у готовому вигляді;

· план лекції, нові слова, терміни, визначення записувати на дошці.

Важливе значення має педагогічна організація слухання та активної розумової діяльності. Учні повинні чітко сприймати розподіл лекції на логічно завершені частини, для цього перед її початком повідомляється план або дається завдання самим скласти його в процесі слухання. Викладання проводити так, щоб чітко визначити постановку запитання, логіку аналізу матеріалу, на основі якого розкриваються його сутність і значення, розробляються узагальнення і теоретичні висновки. Важливо встановлювати зрозумілі для учнів зв’язки між самими питаннями, винесеними на лекцію. Можуть бути використані логічні шляхи, що ведуть від розгляду окремих фактів до загального (індуктивний шлях) або від загальної, цілісної характеристики вивченого матеріалу – до окремих явищ. Лекція є зразком логічного, послідовного і доказового мислення, зразком правильної, переконливої і яскравої мови. Головним фактором, що активізує пізнавальну діяльність, є сам стиль читання лекції. Спонукати учнів слідкувати за думкою, обмірковувати поставлені питання, сприяти розвитку мислення учнів.

При проведенні проблемної лекції учитель демонструє процес вирішення наукової проблеми, створивши проблемну ситуацію, формулює та аналізує різноманітні гіпотези, пояснює способи дослідження, приводить необхідні аргументи. Діяльність учнів на лекції потребує стійкої уваги, застосування комплексу складних вмінь: інтелектуальних, загально навчальних, предметних.

Використання лекції дозволяє зробити глибокий, систематичний, послідовний виклад головного матеріалу в змісті даного уроку, розкрити ключові положення блоку взаємопов’язаних уроків. На лекції відпрацьовуються навички систематичної роботи із зошитом.

Ефективність уроків курсу „Людина і суспільство” досягається завдяки вирішенню комплексу методичних завдань. Інтеграція знань створює можливості для формування в учнів цілісної картини взаємопов’язаного та взаємозалежного світу, загального сприйняття різних сторін життя. Інтегрований урок уможливлює реалізацію синергетичного підходу, за якого кожен елемент посилює дію інших. При підготовці та проведенні такого уроку логічним виглядає використання проектного методу та елементів дослідницької діяльності.

Урок перевірки й обліку знань

Запитання для повторення доцільно подавати в логічній системі, що дозволяє закріпити в пам’яті важливі закономірні зв’язки і структуру вивчених понять. У цій якості урок перевірки й обліку знань має багато спільного з повторювально-узагальнюваним. Урок такого типу дозволяє широко застосовувати індивідуальний підхід до учнів – визначити учнів, знання яких потрібно перевірити та обрати запитання та завдання, які їм запропонувати, а також реалізувати значний виховний потенціал, а саме – виховання відповідального ставлення до навчання. Доповнення, які роблять учні, розвивають у них уважність, сприяють розвитку їх пізнавальних здібностей.

Для досягнення очікуваних результатів, учителю необхідно ретельно продумувати формулювання запитань і завдань. В першу чергу слід запропонувати запитання на виявлення причинно-наслідкових зв’язків, порівняння, співставлення, доказів, знання ознак понять, сутності законів, фактів. Потрібно скласти за даною темою логічний план, щоб розкрити її основний зміст, аргументувати найбільш важливі положення переконливими прикладами. Урок вимагає чіткої системи закріплення і повторення знань. Дібравши навчальний матеріал, що входить в систему знань і являє собою об’єкт ґрунтовного засвоєння, потрібно розмістити його в послідовності, яка дозволяє учням краще усвідомити основні ознаки понять, закономірні взаємозв’язки, засвоїти значущі висновки. На уроці перевірки й обліку знань закріплюються поняття, закони, знання яких є основою формування світоглядних переконань. Учні вчаться аргументувати свої висновки, залучаючи дані, одержані з раніше вивченого матеріалу, періодичної преси, науково-популярної літератури.

Використовуючи різні формулювання запитань, пропонувати учням завдання на порівняння, співставлення, використовувати логічні схеми, таблиці, діаграми. Повторення вивченого відбувається на більш високому ступені навчання, в умовах подальшої систематизації знань, встановлення між ними нових зв’язків, в тому числі і між предметних. Високий рівень засвоєння знань забезпечує використання завдань по застосуванню знань для ствердження або заперечення різних точок зору. Учням також можна запропонувати теми для розгорнутого викладу. Уроки опитування і залікові з точки зору співвідношення діяльності учителя і діяльності учнів можуть бути віднесені до одного типу. Діяльність учителя обмежується постановкою питань, вислуховуванням і оцінкою відповіді. Елемент навчання полягає у виправленні відповідей, водночас коротких роз’ясненнях суті або деталей незрозумілого навчального матеріалу. Основна діяльність на цих уроках переноситься на учнів, які звітуються в одержаних знаннях,відпрацьовують одержані вміння.

Повторювально-узагальнювані уроки (залікові)

В основі повторювально-узагальнюваних уроків лежить пройдений навчальний матеріал, який потрібно узагальнити під певним кутом, обумовленим сформулюваною темою уроку і його планом, які необхідно повідомити за тиждень. Учні, спираючись на підручник і свої записи, готуються до уроку, переосмислюючи вивчений раніше матеріал у визначеному напрямку. На уроці за викликом вчителя і за бажанням учні дають розгорнуті відповіді на поставлені запитання, доповнюють відповіді товаришів, роблять висновки. Учитель уточнює загальні висновки, забезпечує засвоєння всіма учнями головних ідей уроку.

Повторювально-узагальнювані уроки передбачаютьнаскрізний розгляд складних проблем, засвоєння провідних ідей даного розділу. Недоцільно ставити великі запитання, що вимагають розгорнутого викладу, для залучення всіх учнів до активної роботи на уроці краще роздроблювати зміст навчального матеріалу на велику кількість запитань, що ставляться в логічній послідовності і вимагають стислих відповідей. Відбувається закріплення системи понять, законів, теоретичних положень, вільний обмін думками, доповнення. Особливу увагу слід приділити перевірці найскладніших для засвоєння знань або тих, ступінь засвоєння яких не перевірялась. Не порушуючи загальну структуру теми уроку, вчитель більше часу відводить на перевірку засвоєння ключових питань, а зі змісту інших питань розкривається лише найсуттєвіше. Отже, узагальнююче повторення є виділення найбільш суттєвого в змісті, усвідомлене і міцне закріплення його в пам’яті. Прийоми: бесіда, оглядова повторювально-узагальнювана лекція, усне опитування, письмові роботи.

Аналіз уроку в курсі „ Людина і суспільство”:

· цільова установка уроку: які знання повинні бути засвоєні на даному уроці, які вміння формуються, Який досвід творчої діяльності одержить учень, яка роль уроку у формуванні емоційно-ціннісного ставлення до явищ соціальної дійсності;

· педагогічний задум уроку (його дидактичні завдання): пред’явлення учням нового змісту (через виклад учителя, текст підручника, документу), закріплення, застосування знань, повторення, розвиток вмінь;

· відповідність уроку його цільовій установці і дидактичним завданням. Оцінка змісту уроку, засобів і методів – адекватність меті й завданням;

· відповідність змісту уроку і навчальної програми. Педагогічна обґрунтованість (змістовний мінімум – незмінний);

· співвідношення змісту уроку і змісту підручника. Чи сконцентровано увагу на ключових положеннях теми, використані матеріали, що допомагають учням зрозуміти найскладніші фрагменти тексту. Якщо вчитель не встиг, який матеріал залишився нерозкритим – той, що в підручнику викладено ясно і зрозуміло, або той, що неминуче викликає труднощі в роботі учнів з книгою;

· відповідність уроку сучасному рівню суспільних наук: можливості ознайомити з різними точками зору на вивчені проблеми та їх використання; зміст уроку необхідно будувати лише на тих ідеях, що зберігають свою внутрішню значущість і актуальність для сьогодення, а також на тих, що є результатом сучасного переосмисленого історичного досвіду. Важливо з найбільш актуальних питань надати альтернативні підходи до об’єктів вивчення;

· основні поняття та провідні ідеї уроку, способи їх розкриття та включення в систему знань: прийоми здійснення між предметних та внутрішньо предметних зв’язків;

· різноманітність джерел навчальної інформації, що застосовуються на уроці, методичних прийомів роботи;

· зв’язок уроку з життям, особистим досвідом учнів;

· тип уроку, його структура;

· способи організації самостійної діяльності учнів. Рівень активності учнів.

Якщо перевіряються знання одного з учнів, то чим в цей час займаються інші Як вчитель організує їх діяльність в цей час? Якщо вчитель викладає матеріал, то чим зайняті учні? Як вчитель стимулює самостійну діяльність в процесі сприйняття нового матеріалу? Співвідношення різноманітних видів навчальної діяльності;

· оцінка знань;

· діяльність учителя: використання різноманітних прийомів усного викладу, організаційна діяльність;

· стиль взаємовідносин учителя і учнів.

? Подумайте:

1. Назвіть типи уроків курсу „ Людина і суспільство”. Назвіть їх видові особливості.

2. У чому полягає специфіка проведення уроків курсу « Людина і суспільство »?

3. Складіть поурочний план та зробіть аналіз уроку курсу „ Людина і суспільство”

 

Лекція 10.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 321; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.104.238 (0.073 с.)