Методика вивчення економічних та соціологічних понять у курсі «Людина і суспільство»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика вивчення економічних та соціологічних понять у курсі «Людина і суспільство»



План

1. Характеристика економічного компоненту курсу «Людина і суспільство».

2. Методичні особливості формування економічної свідомості та економічних компетенцій.

3. Вивчення соціологічних проблем та методика формування соціологічних понять.

Основні поняття теми: економічна свідомость, економічні компетенції, економічні категорії та закони, метод освоєння економічних ролей, соціологічний аналіз, соціологічні методи, метод опитування, інтерв’ю, дослідження соціальної проблеми

Важливу роль у соціальному самовизначенні особистості посідають економічні знання, які мають самостійне і суттєве значення, виступають засобом розвитку економічного мислення, економічної культури, основою економічного виховання, їх значення в майбутньому практичному в різних сферах, у буденному житті.

Зміст економічної освіти учнів можна визначити як систему економічних знань, певних навичок і вмінь, спрямованих на формування економічної свідомості особистості, розвитку її економічного мислення.

Економічна свідомість містить у собі норми суспільного життя, правила, що регламентують діяльність різних організацій. Складова частина економічної свідомості – особисті переконання і принципи, що визначають ставлення до економічних явищ і закономірностей, мотиви і потреби участі у виробництві. Однією з складових економічного виховання є економічна культура. Відмінною рисою економічної культури учня є її саморозвиток. Учень не тільки розвивається, засвоюючи культурні цінності, але й в процесі свого розвитку піднімається на новий, більш високий ступінь оволодіння основами економічного мислення.

Економічна культура – це якісна характеристика участі школярів у вирішенні економічних завдань, пов’язаних з діяльністю учнівського колективу, рівня їх економічних знань, навичок і вмінь елементарного господарювання, розвитку економічного мислення і свідомості.

Своєрідність економічної культури полягає в тому, що будучи синтезом матеріального і духовного, вона формує цілісність економічної системи і способу життя сучасного суспільства. Під формуванням економічних якостей особистості розуміють трудову і громадську діяльність з щоденного використання на практиці засвоєних економічних знань і переконань, а саме: почуття господаря класу, школи, сумлінне ставлення до праці, свідому дисципліну, бережливість, колективізм, вміння раціонально організовувати свою працю, нетерплячість до будь-яких проявів безпорядку, піклування про збереження природних багатств. Основними шляхами формування економічних знань є економічна освіта в навчальному процесі, трудове та економічне виховання, трудова активність у повсякденному житті.

У формуванні свідомого ставлення до економіки сім’ї постійно виникають і не завжди правильно вирішуються ряд суперечностей. Суперечність економічної свідомості, що формується в сім’ї, виявляється у неоднаковому ставленні до особистої та суспільної власності, тому виникає орієнтування на подвійну систему цінностей і норм, правил поведінки. Свідомо діяльним випускник може бути у випадку, якщо його навчання протягом всіх років перебування у школі буде поєднуватися з конкретною життєвою практикою, що враховує економічні відносини, а саме, коли учень свідомо враховує основи економічної культури і свої потреби, інтереси, прагнення реалізувати у відповідності до соціальних потреб.

Вивчаючи економічний компонент курсу «Людина і суспільство», учні повинні засвоїти сутність економічних процесів, суть ринкової економічної системи, соціальну сутність праці, причини безробіття та політику зайнятості в Україні; розрізняти мікро- та макроекономічні явища; знати зміст основних макроекономічних показників (ВНП, ВВП, НП) та особливості соціально орієнтованого ринкового господарства; осмислити необхідність професійного самовизначення і свою роль в економіці як майбутнього суб’єкта власності та учасника відносин на ринку праці; орієнтуватись у світі професій; усвідомлювати проблему альтернативного вибору та фактори поведінки підприємств у ринковій економіці, необхідність використання менеджменту і маркетингу для управління сучасним виробництвом, сприймати суспільно-корисну працю як вищу цінність, орієнтуватись на свідоме соціальне та професійне самовизначення, виховувати компетентність, підприємливість, навчити бути раціональним споживачем, правильно обирати речі, розумітися в інформації про властивості товару, вміти бути сумлінним виробником.

До економічних компетенцій належить також опанування економічною лексикою, вміння оперувати економічними поняттями, категоріями і показниками, спиратися на них в трудовій діяльності та навчанні, будувати умовиводи, спростування, володіти методикою і технікою нескладних для школярів розрахунків, оцінювати ефективність діяльності за її кінцевим результатом, знаходити оптимальні, економічно виправдані рішення в ситуаціях, пов’язаних із практичною діяльністю, засвоєння економічного простору у простих формах – читання та обговорювання нескладних економічних текстів, переказ почутих і побачених епізодів, моделювання простих економічних ситуацій, участь у складанні сімейного бюджету.

Учні мусять засвоїти такі економічні компетенції:

1. люди у своїй діяльності повинні керуватися здоровим глуздом і діяти раціонально;

2. в економіці все має ціну (не обов’язково виражену в грошах), за все доводиться платити – здоров’ям, втраченим часом, можливостями;

3. необхідно вміти оцінювати наслідки своїх економічних дій за принципом: користь – витрати;

4. процес економічного співробітництва є неминучий, тому необхідно навчитися правильній поведінці та спілкуванню;

5. культура поведінки передбачає вміння добирати інформацію та правильно її використовувати при прийнятті рішень.

Необхідно переконати учнів, що знайдені та апробовані в ході багаторічного розвитку інших держав ідеї та принципи раціонального економічного облаштування суспільства, а також особистий досвід і традиції можуть бути використані.

Прийоми формування економічної свідомості: розкриття економічних законів, визначення економічних категорій, розкриття їх змісту, ведення словників економічних визначень, формулювання висновків, виявлення кола понять економічного змісту, які необхідно засвоїти при вивченні окремих шкільних дисциплін, формулювати зміст поточних економічних завдань держави, працювати з джерелами економічних знань – документом, теле-і радіопередачами на економічні теми, науково-популярну літературу, періодику. Різноманітний за змістом і навчально-виховною спрямованістю економічний матеріал вимагає залучення різних за характером джерел вивчення.

При вивченні категорій і законів важливо, щоб учні засвоїли сутність процесів і явищ. Цьому сприяють контрольні запитання, проводити методом бесіди. Наприклад, як впливає підвищення продуктивності праці на вартість товару, Розглянути два випадки – продуктивність праці підвищується не передовому виробництві і продуктивність праці підвищується в галузі в цілому. Закон відповідності виробничих відносин характеру і рівню продуктивних сил.

Для формування економічних вмінь важливим є вивчення особистості учнів методом проведення незалежних характеристик, використання ситуацій вибору громадське – особисте, ознайомлення з правилами самоспостереження, самоаналізу як складових для педагогічного прогнозування, застосування соціометричних методик.

Одним із ланок формування економічних знань є виховання діловитості. Ґрунтовна теоретична і практична підготовка учня до виконання роботи – важлива педагогічна умова виховання діловитості. Учні повинні вміти визначати основні етапи роботи і час, необхідний для її виконання, врахувати наявні можливості і матеріальні ресурси, виявити свої здібності. Діловитість

в трудовій діяльності включає акуратність, пунктуальність і обов’язкову перевірку якості виконання роботи.

Ефективним методом вивчення економіки є засвоєння основних економічних ролей, які люди грають у дорослому житті, у конкретній діяльності: роль споживача, виробника, громадянина. Актуальним і стрижневим принципом є принцип: я – для суспільства, я – для економіки. Формування особистої громадянської позиції як необхідного підґрунтя для свідомого вивчення та засвоєння економічних ролей.

Особливості ігор з економічних питань:

· моделювання певних видів практичної діяльності;

· моделювання умов, в яких відбувається практична діяльність;

· наявність ролей, їх розподіл між учасниками гри;

· відмінності рольових цілей учасників;

· взаємодія учасників, виконуючих ті чи інші ролі;

· наявність спільної мети в ігровому колективі;

· групове або індивідуальне оцінювання;

· підвищення оперативності знань.

Економічна гра має діяльнісну природу, передбачає свідомі та результативні дії, що відповідає предмету економіки як науки про формування правильної економічної поведінки і вміння зробити вибір в умовах невизначеності та обмеженості використаних ресурсів. Соціокультурну природу гри слід використати якомога глибше як можливість активного залучення в економічний процес. Акцент на можливих помилках, пов’язаних з відсутністю економічної, правової, моральної культури учнів. Головне завдання гри – спробувати вивчити, налагодити, розкрити феномен економічних цінностей і цін. (Ігри «Банк», «Біржа», «Фірма», «Ринок»).

Перевірка засвоєння матеріалу проводиться специфічними методами в двох аспектах – теоретичному і конкретно-практичному, враховуючи особливості кожного з них. Економічні знання перевіряються шляхом постановки запитань, що потребують доказів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, взаємозалежності та взаємообумовленості окремих категорій і законів, застосування теоретичних знань для аналізу економічних процесів і явищ, порівняння сутності економічних категорій, змісту і характеру впливу законів.

Для перевірки засвоєння питань конкретної економіки та організації виробництва доцільно пропонувати нескладні практичні завдання.

При розкритті економічних категорій і законів необхідно показати, що вони являють собою відображення реальних життєвих відносин. Значну роль у засвоєнні економічних понять відіграють міжкурсові зв’язки, при цьому постійно здійснюються зв’язки з філософськими знаннями учнів. З одного боку, філософські знання виступають у якості методологічної основи вивчення економічних категорій і законів, з іншої – при вивченні економічних категорій і законів продовжується робота з поглиблення, конкретизації загально соціологічних понять і закономірностей, встановлюються загальні риси й особливості їх прояву.

При засвоєнні соціологічних знань необхідно ознайомити випускників з основами соціології, об’єктом її дослідження - духовним світом людини, відносинами особи і суспільства, а також сформувати такі вміння та навички: готовність до свідомого соціального самовизначення, знання про суспільство, про різні сфери суспільного життя, формування свідомої соціальної позиції, що характеризується громадянською активністю, соціальною відповідальністю, демократизмом і гуманістичною спрямованістю.

Учнів приваблюють питання, тісно пов’язані з їх повсякденним життям: форми об’єднання людей, можливості соціальних переміщень і змін статусу, основні напрямки соціальної політики держави.

На уроках курсу «Людина і суспільство» відбувається ознайомлення учнів зі способами та прийоми вивчення конкретного соціального середовища, навички здійснення соціологічного аналізу. Особливість використання соціологічних методів полягає в їх звертанні до особистих проблем школярів.

Метод опитування, що використовується у вигляді інтерв’ю та анкетування – найпоширеніший серед методів вивчення суспільства. Інтерв’ю – це бесіда, що проводиться по певному плану та передбачає безпосередній контакт інтерв’юера з респондентом (опитуваним). За технікою проведення інтерв’ю розподіляються на довільні – тривала бесіда без чіткою формалізації запитань та формалізовані – попередня детальна розробка послідовності та конструкції запитань з передбачуваними варіантами відповідей. Анкетне опитування є головним інструментом самостійного учнівського дослідження. Опитування за анкетою передбачає чітко фіксований порядок, зміст, форму запитань, визначення способів відповіді, причому вони реєструються опитуваним або наодинці з самим собою (заочне опитування) або в присутності анкетера (пряме опитування).

Конструюючи анкету, дослідник повинен спиратися на теоретичну модель своєї гіпотези.

Вимоги до формулювання запитань: уникати використання спеціальних термінів або сленгу; використовувати лише короткі формулювання; запитання не повинні бути багатозначними, тобто містити в собі два або більше за смислом запитань, на кожне з яких можна одержати незалежну відповідь; слід уникати уточнюючих запитань, що підказують респонденту на очікувану відповідь; не бажано без крайньої необхідності використовувати вирази, що містять заперечення, запитання, що потребують особливої компетенції або поінформованості у будь чому задавати лише тим, хто може на них відповісти; уникати будь-яких двохсмислених слів або фраз; враховувати можливий вплив фактору соціального схвалення, самопрезентації; слід достатньо конкретно визначати часові та просторові координати подій, що зацікавили; не потрібно прагнути до зайвої деталізації запитань; сенситивні (делікатні) запитання вимагають непрямих формулювань.

При здійсненні анкетування дослідник визначає формат відповідей: відкриті ( респондент дає відповідь у вільній формі); закриті (альтернативи відповіді чітко зафіксовані); напівзакриті (альтернативи відповіді фіксовані, але респонденту надається можливість додати щось інше).

У соціологічному дослідженні часто використовують тести. Тест в соціології – техніка вивчення та виміру складних якостей, що не піддаються спостереженню, а саме: якостей особистості, професійної групи. Функція тесту – діагностична, він є інструментом аналізу та самоаналізу, ефективним методичним засобом на уроках – практикумах „Оціни себе”. Учням можна запропонувати творче завдання на самостійне складання тестів на такі теми: „Чи є я релігійною людиною”, ”Я і політика”, „Мої політичні погляди”. Цікавим прийомом соціологічного дослідження є бліцопитування учнів (міні - дослідження). У ряді випадків тестування або інтерв’ювання можуть поєднуватися з таким соціологічним методом обробки інформації як ранжування (розміщення за порядком), тобто визначення головного.

Спонукає до творчого дослідження виконання завдань з реконструкції соціальних типів (метод реконструкції ідеальних типів Макса Вебера). Ідеальний тип – це масштаб співвідношення з емпіричною реальністю, визначення ментальних характеристик створення ідеально – типових реконструкцій (традиційний підприємець).

Для активізації пізнавальної діяльності з усвідомлення соціологічних знань можна використати прийоми: взяти інтерв’ю в учнів молодших класів і запротоколювати відповіді; написати звертання до джерел масової інформації; написати репортаж – цікавий та інформативний; записати репортаж на магнітофон; написати коментар до будь-якої події; публічно висловити свою думку в листі читача; у відповідній заяві (клопотанні) до відомства та представити свої інтереси; скласти протокол (зафіксувати результати переговорів; написати вірші, короткі історії, обговорити текст радіо- або телепередачі; випустити стінгазету (компактний засіб інформації); спроектувати плакат (публічну афішу); підібрати карикатури; скласти фоторяд (фотографія як об’єктивний документ; скласти діаграму (оптимальний спосіб демонстрації цифр); скласти графік (просте зображення сумісних зв’язків); підібрати дані статистики (джерело, яким користуватись обережно); проаналізувати актуальні політичні події.

? Подумайте:

1. Сформулюйте завдання економічної освіти учнів.

2. У чому полягає сутність економічної культури?

3. Назвіть економічні компетенції учнів. Розкрийте їх зміст.

4. Поясніит сутність методу засвоєння основних економічних ролей.

5. Наведіть приклади проведення економічних ігор.

6. З якими методами соціальних досліджень знайомляться учні в процесі вивчення курсу «Людина і суспільство»?

7.

Лекція 6 - 7 .



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.38.244 (0.037 с.)