Предмет, завдання, структура дисципліни «Методика викладання курсу «Людина і суспільство»»

План

1. Об’єкт та предмет, завдання, структура дисципліни «Методика викладання курсу «Людина і суспільство»» та його навчально-методичне забезпечення.

2. Актуальність курсу «Людина і суспільство».

3. Структура та завдання курсу. Інтеграція як специфічна риса навчальної дисципліни «Людина і суспільство».

4. Головні методичні засади створення і викладання курсу«Людина і суспільство».

5. Розвивальний та виховний потенціал курсу«Людина і суспільство».

6. Профорієнтаційна робота при вивченні курсу «Людина і суспільство».

Основні поняття теми:концепція викладання суспільствознавства, соціально-гуманістична освіта, комплексний курс, гуманістичні правила і норми життя у суспільстві, цивілізовані стандарти поведінки, соціальна позиція.

Об’єктом дисципліни «Методика викладання курсу «Людина і суспільство»» є формування гуманістичної світоглядної культури учнів в процесі вивчення суспільствознавства.

Предмет – внутрішні закономірності взаємодії головних факторів процесу вивчення курсу «Людина і суспільство»: соціально обумовленої мети; змісту навчання; пізнавальних можливостей учнів; форм, методів, методичних прийомів і засобів викладання та вивчення (навчальна робота учителя і учнів); результатів вивчення, що виявляються в якості суспільствознавчої освіти, виховання та розвитку учнів.

Курс «Людина і суспільство» почав викладатися з 1992 р. За цей час він пройшов апробацію у багатьох школах України та отримав схвальні відгуки учнів і вчителів. Це і стало однією з причин того, що цей курс включено як один із обов’язкових в освітню галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту загальної середньої освіти.

Запровадження курсу пояснюється такими причинами:

· потребою у приведенні шкільної освіти до сучасного стану наукового пізнання, у якому вагомішого значення набувають соціально-гуманітарні та людинознавчі науки, а інтеграція знань переважає їх диференціацію;

· необхідністю озброєння учнів такими знаннями, ідеями та переконаннями, які б мали універсальний характер, тобто були б потрібні кожній людині, незалежно від її фаху та сфери діяльності;

· необхідністю збільшення виховного потенціалу змісту освіти і більш тісного поєднання навчання і виховання;

· необхідністю вироблення в учнів цілісного бачення людини і суспільства у їхніх взаємозв’язках, щоб допомогло їм краще зорієнтуватися в соціальній дійсності, самовизначитися, свідомо зайняти певну життєву і соціальну позицію.

Гуманітарна освіта передусім формує особистість школяра, готує його до життя у світі, який постійно змінюється, вчить сучасних форм спілкування, розвиває здібність засвоювати інформацію та приймати ефективні рішення. При конструюванні змісту суспільствознавчої освіти необхідно забезпечити баланс політичних, культурних, етнонаціональних та інших цінностей при домінанті загальнолюдських.

Курс «Людина і суспільство» надає необхідні для кожного випускника школи відомості з таких суспільних наук – філософії, економічної теорії, соціології, політології, які допомагають розуміти закони, за якими діє соціальний механізм, тобто механізм соціальних зв’язків між людьми, правильно орієнтуватись у сучасному світі, бачити можливості реалізації своїх здібностей. Зрозуміло, що на виробництві приймати рішення потрібно фахово. Але і в будь-якій іншій соціальній діяльності успіх приходить до того, хто усвідомив її сутність суспільства, його закони, способи кращого та швидкого здійснення своєї мети. Створити для людини гідні умови життя, за яких люди стануть розумніші, добріші, кращі, можна лише спираючись на цінності світової цивілізації. Пізнання суспільних законів надасть можливість людській спільноті розвиватись до більш високих щаблів життя, творити нове, використовуючи все цінне, що виправдало себе у багатовіковій історії. Людині властиво перш ніж щось розпочинати, ставити перед собою мету. У всі часи створювалися уявлення про ідеальні суспільні порядки, за яких повинна встановитись гармонія між людиною, природою і суспільством. Вивчення курсу «Людина і суспільство» надасть можливість краще зрозуміти ідею створення в нашій країні гуманного, демократичного суспільства, шляхи перетворення цієї ідеї в життя.

Провідні тенденції розвитку сучасної освіти і, зокрема, її гуманізація, що вимагає збагачення освіти на основі таких галузей знань наук: філософії, соціології, психології, політології, культурології, логіки, етики, естетики, етнографії, демографії та інших. Але включення цих знань у зміст освіти у вигляді окремих предметів – неможливе, бо потребувало б надмірного скорочення традиційних шкільних предметів.

Шкільні знання про суспільство мають охоплювати вивчення загальновизнаних основних сфер діяльності суспільства – тих сфер, крізь які неминуче пролягатиме життєвий шлях випускників – ідейно-світоглядна (інформаційна), економічна, соціальна, політична сфери суспільного буття, а також етико - нормативна, культурна.

Поділ навчальної дисципліни на частини диктується характером знань, які слід концептуалізувати, а також місткістю і багатоплановістю суспільствознавчої проблематики. Це дає змогу конституювати дану навчальну дисципліну у вигляді комплексного курсу, за яким стоїть цілісна система базових наук про суспільство. Входження у європейську цивілізацію з її неперехідними цінностями, серед яких центральне місце посідають ідеї свободи, демократії, ринкової економіки, правової держави. Сучасне шкільне суспільствознавство має бути ліберально-демократичним, реформаторським, такою є платформа Конституції України, її дух і буква.

Такий шкільний курс надає елементарні основи зі згаданих вище наук і галузей знань, об’єднуючи їх на світоглядній основі, тобто через відтворення цілісного бачення людини і суспільства та існуючих між ними відношень і зв’язків. Шкільне суспільствознавство – комплекс навчальних дисциплін, покликаних закласти в свідомості учнів основи філософських, культурологічних, політичних, правових, економічних, політичних, громадянознавчих та інших відгалужень знань, кожне з яких має свій предмет вивчення, свої специфічні моральні, інтелектуальні, інформаційні засоби впливу на внутрішній світ учнів.

Пріоритетні спрямування шкільного суспільствознавства, а отже і структура його змісту, віддзеркалюється у таких відгалуженнях знань як основи філософських знань, основи культурології, основи економічних знань, основи права і Конституції України. Головні завдання в реалізації пріоритетних напрямів полягають у формуванні в учнів розвинених моральних та інтелектуальних якостей, утвердженні гуманістичних правил і норм життя у суспільстві, цивілізованих стандартів поведінки, вкоріненні у свідомості основних засад волелюбності і самодисципліни духу, правової і політичної культури, економічного мислення, патріотизму, виробленні вмінь захищати свої права, потреби й інтереси в єдності з інтересами держави, суспільства.

Головні завдання в реалізації пріоритетних напрямів: формування в учнів розвинених морально-інтелектуальних якостей, утвердження гуманістичних правил і норм життя у суспільстві, цивілізованих стандартів поведінки. Вкорінення у свідомості основних засад волелюбності і самодисципліни духу, правової і політичної культури, економічного мислення, патріотизму, виробленні вмінь обстоювати свої права, потреби й інтереси в єдності з інтересами держави, суспільства.

Головними методичними засадами створення і викладання даного курсу, що виражають його специфіку, є:

· системність, цілісність, тобто відтворення об’єктів вивчення людини і суспільства через цілісне бачення та у їх взаємозв’язках; гуманоцентризм, який передбачає, що головним об’єктом курсу є сама людина, і що під час вивчення усіх тем курсу їх зміст повинен пов’язуватися з людиною, її потребами, інтересами, цілями;

· синтетичність, тобто поєднання в процесі викладання курсу різних форм духовного освоєння дійсності (пізнавальної, оціночної, ідеалізуючої, мотивуючої тощо) та різних джерел інформації (учбові предмети, художня література, засоби масової інформації, життєвий досвід учителя і учнів);

· розвиток особистості, тобто спрямованість курсу на формування не лише знань, вмінь і навичок, але й особистісних якостей учнів (інтелектуальних, моральних, вольових);

· відкритість, яка базується на виробленні антидогматичного мислення, здатного приймати будь-яку нову інформацію і з розумінням ставитися до цінностей, що репрезентують різні світогляди та культури;

· органічне поєднання локального та глобального, національного та загальнолюдського;

· гармонізація відносин, згідно з якою вивчення курсу повинне сприяти виробленню прагнень і вмінь будувати на розумних і моральних засадах свої взаємовідносини з оточуючим середовищем та іншими людьми;

· головну увагу слід зосередити не на запам’ятовуванні, а на розумінні засвоєного матеріалу, на виробленні в учнів вміння використовувати цей матеріал для самостійних відповідей на виникаючі у них конкретні питання і прийняття правильних рішень;

· викладання курсу доцільно будувати так, щоб його зміст переносився на самого учня, допомагав йому усвідомити свій життєвий досвід і сучасну дійсність;

· нагромадження знань не може розглядатися як самоціль, його значення - служити основою для формування в учнівської молоді певної позиції, розвитку соціальних якостей, переконань, установок, мотивів, ціннісних орієнтацій та інших особистісних характеристик;

· необхідно, щоб у викладанні курсу переважаючою стала діалогічна форма викладання матеріалу, яка дозволяє порівнювати різні точки зору і виробляти в учнів уміння вести дискусію, аргументовано відстоювати свої погляди і переконання.

Розвивальною метою курсу є формування інформованої, компетентної особистості, спроможної приймати самостійні рішення та відповідати за свої вчинки. Важливим чинником у соціалізації особистості є вироблення практичних навичок діяльності у сучасному суспільстві (в правовому чи економічному просторі або при виборі політичної орієнтації) на підставі певних політологічних та філософських знань.

Основними вміннями та навичками, якими учні повинні оволодівати в процесі вивчення всіх тем курсу та написання рефератів і виконання проектів, є:

· вміння творчо застосовувати отримані знання у нестандартних життєвих ситуаціях для розв’язання різноманітних соціальних проблем;

· вміння самостійно знаходити інформацію з різних питань людинознавства та суспільствознавства, володіти простими методами збору такої інформації (анкетування, інтерв’ювання, тестування, конспектування, обробка статистичних даних тощо), працювати з різними джерелами інформації;

· навички групової співпраці у процесі виконання тих чи інших проектів і розв’язання певних соціальних проблем, участі у громадському житті своєї школи, місцевості;

· вміння захищати свої конституційні права і свободи, виконувати загальнолюдські та громадянські обов’язки, оприлюднювати і аргументовано відстоювати власну думку, вести дискусію з представниками інших поглядів чи переконань, йти на розумні компроміси у випадках виникнення конфліктних ситуацій тощо.

Вивчення курсу «Людина і суспільство» сприяє формуванню соціально значущих вмінь: давати розгорнуту, аргументовану та логічно побудовану відповідь за темою, складати план, конспект, тези та писати реферат. Головний критерій глибини і міцності таких знань – застосування їх на практиці.

Виховна мета курсу полягає у формуванні громадянськості, одухотворенні життєвої позиції учнів, формуванні ментальності. Виховання стійкого інтересу до суспільних проблем, явищ і процесів суспільного життя, формування здатності мотивувати свої вчинки на основі різного рівня суспільних інтересів; відчувати свою причетність до тих подій, що відбуваються в світі і свою відповідальність за їхні наслідки, соціальна активність, відповідальність, толерантність, широта та критичність поглядів.

Курс «Людина і суспільство» відіграє вирішальну роль у виробленні такої інтегральної характеристики особи як соціальна позиція – свідоме ототожнення особою себе з тими чи іншими соціальними спільнотами або суб’єктами, чиї інтереси вона сприймає як свої власні і відстоює або прагне реалізувати їх у різних видах своєї життєдіяльності.

Вивчення курсу «Людина і суспільство» покликане формувати у старшокласників широту мислення та масштабність кругозору, а також глибоке світоглядне розуміння випускниками гуманізму як первинної субстанції людських відносин і суспільного життя. Шкільне суспільствознавство мусить збагачувати учнів насамперед фундаментальними, базовими знаннями про суспільство і державу, з тим, щоб учні успішно творили кар’єру, не завдаючи шкоди ні людям, ні суспільству.

Курс «Людина і суспільство» формує гуманістичний світогляд, створює умови для самосвідомості особистості, яка розвивається. Специфіка соціально-гуманістичної освіти полягає в особливому ставленні вчителя і учня до об’єкту вивчення: людини і суспільства. Воно може бути охарактеризовано як стан психологічного залучення до об’єкту. Це є, з одного боку, джерелом труднощів і проблем суспільствознавчої освіти, а з іншого, визначає його потенціал в перебудові змісту і методів освіти, розширенням можливостей розвитку особистості.

Успішність вивчення курсу «Людина і суспільство» безпосередньо пов’язана зі знаннями психологічних особливостей учнів. Для вибору змісту освіти необхідно враховувати вікові особливості і специфічні потреби випускників. Психологічні особливості визначають також форми і методи викладання. Курс звернений до учня, знання його внутрішнього світу, почуттів, думок, вчинків. При викладанні курсу неможлива звичайна трансляція знань від учителя до учня. Нова інформація, що подається, повинна співвідноситись з особистим досвідом випускників. Психологічні особливості старшокласників полягають у підвищенні значущості для них особистих цінностей, посиленні особистісного аспекту самосприйняття. Окремі самооцінки старшокласників групуються в цілісне уявлення про себе, формується почуття дорослості, відбувається активне формування ціннісних орієнтацій як основи становлення світогляду і ставлення до оточуючої дійсності, а значить і самосвідомість стає якісно іншою.

У спілкуванні з однолітками відбувається практична орієнтація в різноманітних ситуаціях спілкування, усвідомлення та розвиток особистих можливостей учня в цій сфері: встановлювати контакти, вести дискусію, відрізняти монолог від діалогу, бути уважним до оточуючих, відповідальним за свої слова і вчинки. Тому учням варто пропонувати запитання і завдання, значущі для вирішення їхніх міжособистісних проблем, навчати бачити свої позитивні якості. Дружні стосунки вчителя і учня формують у них почуття впевненості у своїх силах.

У спілкуванні з учнями необхідно стимулювати розвиток вміння самоаналізу, прагнення до зіставлення своєї та інших точок зору, навчати їх вмінню психологічної спостережливості.

Курс «Людина і суспільство» допоможе в певній мірі випускникам порозумітися та визначитися у їхніх стосунках зі старшими та подолати нерозуміння дорослими внутрішнього світу підлітків, існуючі спрощені уявлення про їх інтереси, цінності та турботи, що приводить до втрати контактів між поколіннями. Необхідно постійно акцентувати увагу на певній системі цінностей - гуманізмі, взаєморозумінні, повазі до підліткових проблем. Важливо поставити перед підлітком ціннісні запитання, загострити увагу на ситуаціях вибору та зорієнтувати його у спектрі можливих рішень, серед яких він обирає своє, запропонувати учням приводити особисті приклади про добро і зло, залучати до відвертих, довірливих бесід на гострі моральні, духовні та соціальні теми. Старшокласників турбують також особистісні якості викладача, наскільки вони співвідносяться із загальною системою моральних цінностей.

Вирішенню нагальних підліткових проблем сприятиме використання учителем на уроках курсу «Людина і суспільство» соціально-психологічного тренінгу – сукупності активних групових методів, спрямованих на розвиток знань, умінь, досвіду спілкування. Переваги тренінгу полягають у тому, що вони відповідають потребам підлітка, розвивають ініціативу у школяра. Це - групові ігри, вправи, дискусії, що передбачають рівні у спілкуванні позиції учнів і вчителя. За таких умов учні активно відшукують індивідуально притаманні кожному характер, стиль і форму спілкування. Для досягнення емоційного залучення в ході тренінгу необхідна доброзичлива та відкрита атмосфера спілкування, потрібно запропонувати ігри та вправи, цікаві та важливі для учнів, не допускаючи при цьому психотравмуючих ефектів.

У багатьох підлітків інтелектуальні операції, відповідно до їхнього віку, розвинуті недостатньо: операції із символами та абстрактними поняттями, прийоми асоціативного запам’ятовування, тому доречно застосовувати також прийоми самодіагностування і способи розвитку уваги, пам’яті, уяви. Для розвитку самопізнання і самореалізації доцільно ставити запитання, що змушують старшокласника задуматись про себе, розвивати деякі рефлексивні уміння, просуватись по шляху до самоусвідомлення, а саме: розбиратися у своїх потребах, здібностях, можливостях, обміркувати мету і сутність існування, вчитися розуміти оточуючих.

Тому при викладанні курсу «Людина і суспільство» переважно використовується модель навчання пошукового типу: цей алгоритм передбачає рух від засвоєння вихідних понять курсу до формування усвідомленої позиції в будь-якій ситуації і, відповідно, через глибоке, самостійне засвоєння знань, навичок, загальних ідей, що виникають в процесі формування своєї особистої позиції, прийняття рішень.

Отже, курс «Людина і суспільство» має значний розвивальний та виховний потенціал, реалізація якого уможливлює формування ряду ключових компетенцій: комунікативної, з рішення проблем, співробітництва і кооперування зусиль.

Багатовимірне самовизначення людини, яке є необхідною передумовою більш повного розкриття всіх її сутнісних сил і більш повної реалізації.

Глибокі та міцні знання передбачають свідоме та стійке закріплення в пам’яті учнів системи понять, законів, теоретичних положень, визначених навчальною програмою і формування на цій основі наукового світогляду.

При вивченні суспільствознавства учні розглядають методи дослідження соціально-економічних наук, елементи методології і методики соціальних досліджень. Вони вчаться виокремлювати і формулювати проблеми, що виникають при вивченні матеріалу, встановлювати та глибоко усвідомити основні закони природи і суспільства, осмислити соціальні процеси сучасності.

Курс «Людина і суспільство» містить у собі значний профорієнтаційний потенціал. Випускнику важко самому правильно уявити професійну картину суспільства і визначити в ній своє місце. Вибір професії - не тільки одержання відповідної освіти і місця роботи, але й вибір певної групи людей з подібними інтересами, прийняття відповідного способу життя. Курс «Людина і суспільство» покликаний допомогти випускникам визначитися у питаннях самовизначення та самореалізації, незалежно від того, яким буде професійне самовизначення. Учитель суспільствознавства відіграє в профорієнтаційному процесі особливу роль. Це пояснюється такими факторами:

· зміст курсу, що включає такі теми як «Діяльність людини», «Самореалізація людини», «Природні передумови суспільного життя», «Економічне життя суспільства», що зорієнтовані не тільки на окремі групи професій, але й актуальні для всіх учнів;

· у зв’язку з особистісною орієнтацією та діалогічністю курсу саме з учителем дисципліни «Людина і суспільство» в учнів найчастіше складаються довірливі стосунки.

Матеріал курсу «Людина і суспільство» надає можливість для формування ціннісного ставлення до праці, як видової риси людини, як необхідної умови її формування в історичному та в індивідуальному плані. Вивчення курсу «Людина і суспільство» уможливлює формування уявлень учнів про історію виникнення, напрямки та перспективи розвитку різних професій. Важливо акцентувати увагу на тому, що професії мають ознаки соціального інституту і виступають відображенням людських потреб. На уроках курсу «Людина і суспільство» формується екологічна культура, шанобливе ставлення до різних видів людської діяльності. Цінною є не тільки практична, але й духовна діяльність, як фізична, так і розумова праця. Вивчення даного курсу уможливлює ознайомлення учнів з професіями у сфері науки, постановку проблеми професійної етики і відповідальності вчених за наслідки своєї діяльності.

При вивченні теми «Самопізнання» необхідно показати важливість адекватної самооцінки для успішної самореалізації в професійному плані, а також ознайомити учнів з механізмом такої самооцінки. Зокрема, важливо висвітлювати роль професії як «соціального ліфту», формувати у випускників уявлення про професійний статус особистості, познайомити учнів з проблемою невідповідності особистих статусів в сім’ї та на виробництві, з поширеними прикладами рольових конфліктів та з варіантами їх вирішення.

Для виконання завдань профорієнтаційної роботи на уроках курсу «Людина і суспільство» пропонується використовувати такі прийоми:

· стисле пояснення сутності професійної діяльності при вивченні основного матеріалу;

· розгорнуту характеристику змісту професійної діяльності;

· розкриття сутності професійної діяльності на підставі особистого трудового досвіду учнів або занять в НВК;

· урок-семінар - короткі повідомлення учнів про професії, пов’язані з вивченими темами, що готуються на основі різних джерел інформації;

· зустрічі з представниками різноманітних професій на уроках і позаурочних заходах;

· урок-екскурсію до найближчого підприємства та професійного навчального закладу;

· організацію рефлексії професійних настроїв учнів (твір «Мої роздуми при виборі професії» або проходження професійного тестування);

· бесіду, дискусію, диспут, дебати, спрямовані на розвиток професійних ціннісних орієнтацій;

· лабораторну роботу – аналіз документів, пов’язаних із вибором професії (газети з об’явами); імітаційні (профорієнтаційні) ігри, спрямовані на засвоєння елементів будь-якої професійної діяльності («Валютна біржа», «Судове засідання»);

· відтворення елементів професійної діяльності (вирішення юридичних та економічних задач, виконання проекту соціологічного дослідження);

· розвиток у учнів елементарних професійних навичок під час позаурочної діяльності.

? Подумайте:

1. Назвіть предмет та об’єкт дисципліни «Методика викладання курсу «Людина і суспільство»». У чому полягають його завдання та особливості структури?

2. Охарактеризуйте навчально-методичне забезпечення даного курсу.

3. У чому полягають актуальність курсу «Людина і суспільство» та особливості його структури?

4. Охарактеризуйте головні методичні засади створення і викладання курсу«Людина і суспільство».

5. Складіть тези: «Розвивальний та виховний потенціал курсу«Людина і суспільство»».

6. Які соціально значущі компетенції формуються у процесі вивчення курсу?

7. Які, на вашу думку, особистісні якості викладача курсу можуть приваблювати учнів?

8. Назвіть прийоми профорієнтаційної роботи при вивченні курсу «Людина і суспільство». За бажанням доповніть цей список.

 

Лекція 2.