Структура і зміст звітної документації з педагогічної практики

Звітна документація заповнюється щодня протягом усієї практики та оформлюється остаточно протягом останнього тижня. Звітна документація з педагогічної практики включає:

-щоденник педагогічної практики;

-звіт з педагогічної практики (з обов’язковими додатками).

Щоденник педагогічної практики

Щоденник педагогічної практики містить:

- направлення на практику з необхідними підписами й печатками академії (заповнюється до початку практики);

- індивідуальний план з усіх видів робіт (підписується керівником практики від навчального закладу-бази практики і керівником методичного розділу на першому тижні, а заповнюється по мірі виконання запланованих заходів);

- календарний графік виконання робіт (заповнюється студентом-практикантом щодня і підписується керівником практики від навчального закладу-бази практики);

- індивідуальне завдання з науково-дослідної роботи (узгоджується з керівником практики від УІПА);

- аналіз якості розробленого студентом дидактичного проекту і його реалізації. Оцінку якості розробки і реалізації дидактичного проекту дає керівник практики від навчального закладу-бази практики, а самоаналіз проводить студент. Дані аналізу зведені в таблицю 1 щоденника практики. Характеристика показників якості дидактичного проекту і критерії оцінок приведені в додатку 1 щоденника практики.

- аналіз результатів анкетування учнів навчального закладу-бази практики. Результати анкетування учнів за підсумками проведених уроків і результати обробки протоколів представлені в таблиці 2 щоденника практики. Відповіді учнів додаються до звіту з практики.

У щоденнику обов’язкова наявність характеристики й оцінки навчально-виховної діяльності практиканта, що складається керівником від навчального закладу-бази практики і завіряється адміністрацією (підпис, кругла печатка).

 

Звіт з педагогічної практики

Звіт з педагогічної практики оформлюється на аркушах паперу формату А4 з титульним листом (форма заповнення наведена в додатку А), підписаним керівником практики від навчального закладу-бази практики і завіреним адміністрацією (підпис, кругла печатка). Обсяг звіту (без додатків) не повинен перевищувати 25-30 сторінок. Звіт оформлюється відповідно до правил оформлення текстових документів на аркушах формату А4 з полями зверху, знизу - по 20 мм, ліворуч - 25 мм, праворуч - 10мм. Розділи нумеруються арабськими цифрами: 1, 2, 3 і т.д.

При нумерації підрозділів, формул, таблиць і рисунків обов'язково спочатку вказується номер розділу, а потім (через крапку) – номер рисунка, схеми і ін.

Наприклад:

Рис. 1.1. Схема управління навчальним закладом,

Таблиця 2.3 – Визначення способів контролю і коректування базових знань.

Рисунки, схеми, таблиці (за винятком назви параграфів) не можуть мати потрійну нумерацію. Наприклад, не може бути рис.3.1.4, табл.5.2.1 і т.д.

У тексті звіту при посиланні на рисунки, схеми, таблиці вказується коротко: див. табл. 4.6., див. рис. 5.4 і т.д.

При розташуванні даної таблиці, що наводиться відразу після посилання на неї, спочатку вказується її номер, і потім назва. І тільки після цього розміщується нижче сама таблиця.

 

Наприклад:

Таблиця 2.15 – Методи у виробничому навчанні

№ п/п	Найменування методу	Його мета

Нумерація сторінок звіту – наскрізна, починаючи з титульного листа (його номер звичайно не ставиться). Номер сторінки проставляється внизу сторінки по центру.

 

Структура й обсяг звіту з педагогічної практики:

1. Загальна частина (1,5 стор.)

- характеристика навчального закладу (2 стор.)

- загальна характеристика виховної та навчально-методичної роботи, проведеної практикантом у навчальному закладі-базі практики (0,5 стор.).

2. Методична частина (15 стор.)

2.1. Аналіз організаційно-змістовних та просторово-часових умов навчального процесу з теми (7 стор.):

- аналіз професійної затребуваності фахівця (1 стор.);

- аналіз професійної діяльності фахівця (2 стор.);

- аналіз освітньо-кваліфікаційної програми та навчального плану підготовки фахівця (2 стор.);

- аналіз навчальної програми з дисципліни (1 стор.)

- аналіз матеріально-технічної бази з дисципліни (1 стор.)

2.2. Розробка дидактичного проекту уроку (5 стор.)

2.3. Аналіз занять викладачів і студентів-практикантів (2 стор.)

2.4. Складання рекомендацій з удосконалення дидактичного проекту (1 стор.)

3. Виховна частина (10 стор.)

3.1. Аналіз плану виховної роботи групи учнів навчального закладу-бази практики (1 стор.);

3.2. Щоденник педагогічних спостережень за учнями (3 стор.);

3.3. Розробка виховного заходу (1 стор.); сценарії заходів надати у додатках;

3.4. Аналіз відвідуваного виховного заходу (2 стор.);

3.5. Складання рекомендацій з удосконалення виховного заходу (1 стор.)

3.6. Результати профорієнтаційної роботи з учнями навчального закладу-бази практики (2 стор.)

3.7. Загальний висновок про проведену виховну роботу (1 стор.)

 

Додатки: конспекти уроків, засоби навчання та контролю, контрольні роботи учнів з оцінками, результати анкетування учнів, сценарії виховних заходів, проведених самостійно.

Наявність додатків є обов’язковою.

 

5. Методичні вказівки щодо складання звіту з практики

 

5.1. Загальна частина

5.1.1 Характеристика навчального закладу:

 

- структура управління навчальним закладом і її короткий опис;

- перелік професій, за ведеться підготовка в навчальному закладі.

 

5.1.2 Виховна та навчально-методична робота

 

- педпрактика проведена з дисципліни ______________________________

- проведено уроків (кількість) ___ (не менш 3 навчальних занять);

- проведено виховних заходів ___ (не менш 2 заходів);

- відвідані навчальні заняття (не менш 3):

а) викладачів (кількість) ___; б) майстрів ВН (кількість) ___; в) студентів-практикантів (кількість) ___;

- провів додаткових занять і консультацій (кількість) ___;

- розробив методичні матеріали для навчального процесу (зазначити які) _____________________________________________________________.

5.2. Методична частина

5.2.1 Аналіз організаційно-змістовних та просторово-часових умов навчального процесу з теми

При проходженні педагогічної практики в загальноосвітньому навчальному закладі аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики не виконується.

 

Аналіз професійної затребуваності фахівця

При проведенні аналізу професійної затребуваності фахівця необхідно вказати галузь господарської діяльності, в якій може трудитися фахівець вказаної спеціальності, слід розглянути напрями і перспективи її розвитку, проблеми, які існують в цій галузі. Вказати важливість професійної діяльності фахівця для вказаної галузі господарської діяльності і актуальність його підготовки в професійно-технічних навчальних закладах.

 

Аналіз професійної діяльності фахівця:

Ознайомитися зі змістом кваліфікаційних вимог, що містяться в освітньо-кваліфікаційній характеристиці. Результати цього етапу роботи оформити наступним чином.

 

Професія ______________________________________________________

Спеціальність __________________________________________________

Освітній рівень _________________________________________________

Освітньо-кваліфікаційний рівень __________________________________

 

Таблиця 5.1 – Визначення виду діяльності фахівця та місця його використання

Вид (функція) діяльності	Місце використання

 

Зробити висновок про тип (групу) трудового процесу фахівця. Види трудових процесів по відношенню до процесу навчання та їх характеристика наведені в додатку Б.

 

Аналіз освітньо-професійної програми та навчального плану підготовки фахівця

Ознайомитися з навчальним планом та виконати аналіз навчальної програми дисципліни, що викладається. Аналіз навчальної програми дисципліни полягає у визначенні:

- циклу, в рамках якого вивчається дисципліна;

- цілей вивчення дисципліни, об’єкту вивчення (технічні системи, процеси, явища, певна галузь людської діяльності);

- загальної кількості годин, запланованих на вивчення дисципліни, термінів її вивчення;

- передбачуваних видів навчальної роботи, методів і форм організації навчального процесу по вивченню дисципліни, виду підсумкового контролю;

- міжтемних зв’язків (вказати забезпечувані дисципліни та дисципліни, що забезпечують).

Аналіз навчальної програми з дисципліни

Провести співставлення стратегічних та тактичних цілей навчання. Результати цього етапу роботи оформити у вигляді табл. 5.2.

 

Таблиця 5.2 – Стратегічні та тактичні цілі підготовки фахівця

Кваліфікаційні вимоги до фахівця	Тактичні цілі (на рівні окремої дисципліни)
Знання	Уміння	Професійні якості	Елементи структури особистості	Ціль у загальному вигляді	Конкретна мета
			Досвід особистості	Професійна спрямованість
Професійна компетентність
Комунікативна готовність
Економічна ерудиція, правова компетентність
Функціональні механізми психіки	Професійна пам’ять
Технічне мислення
Здатність до творчого підходу при рішенні технічних задач
Типологічні властивості	Здатність до саморегуляції та самоаналізу

 

Документи, що аналізувались (освітньо-кваліфікаційну характеристику, навчальний план, навчальну програму) представити в додатках до звіту.

 

Аналіз виробничо-технічної бази з теми

Для майстрів ВН дати характеристику майстерні та її оснащення, перелічити ті засоби навчання, що використовуються при вивченні даної теми.

Для викладачів усіх навчальних закладів дати характеристику кабінету (наявність ТЗН, макетів, моделей і т.п., що використовуються при вивченні даної теми).

 

5.2.2. Розробка дидактичного проекту уроку

з теми _____________________________________

дисципліни _________________________________

 

Виконати розробку дидактичного проекту одного уроку.

 

Визначення способів контролю і коректування базових знань

 

У таблиці 5.3 описати способи контролю і коректування базового матеріалу. Після таблиці представити розроблені засоби контролю базових знань – питання, приклади карток-завдань і т.п.

 

Таблиця 5.3 – Визначення способів контролю і коректування базових знань

Перелік базового матеріалу	Методи і засоби контролю базових знань	Критерії оцінки базових знань	Методи і засоби коректування базових знань

 

Аналіз навчальної літератури

 

Виконати аналіз навчальної літератури з теми уроку. На основі аналізу зробити висновок про те, які підручники рекомендувати учням у якості основних, а які – у якості додаткових.

 

Створення інформаційних (логіко-змістовних) матеріалів

Для майстрів ВН розбити основний трудовий процес на операції і трудові прийоми. Описати послідовність виконання даного трудового процесу у виді інструкційної (інструкційно-технологічної) карти. Привести текст вступного інструктажу (у вигляді тез).

Для викладачів виконати логічний аналіз понять з теми уроку. Розробити логіко-семантичну структуру матеріалу теми. Скласти план викладу навчального матеріалу. Розробити контурний конспект з теми уроку (у вигляді тез).

 

Розробка дидактичного інструментарію проведення уроку

 

Визначити структуру навчального заняття. Для кожного з етапів організаційної структури заняття визначити мету, обрати необхідні методи, форми, засоби реалізації та описати бінарні дії викладача та учнів на уроці. Результати цього етапу роботи оформити у вигляді табл. 5.4.

Для викладачів. Привести питання, картки-завдання, задачі для закріплення та усі види контролю (з відповідями). Контрольні роботи учнів з оцінками прикласти до звіту в конверті. Приклад заповнення плану уроку теоретичного навчання наведений в Додатку В. Типи і структура уроків теоретичного навчання наведені в Додатку Г.

Для майстрів ВН. Бінарні дії майстра й учнів на уроці виробничого навчання представити в вигляді таблиці 5.7. Приклад організації і методики ведення уроків виробничого навчання приведений у Додатку Д. Структура уроків та зміст діяльності майстра й учнів на різних етапах уроку виробничого навчання представлений в Додатку Е. Привести питання, картки-завдання, задачі для закріплення та усі види контролю (з відповідями).

 

Таблиця 5.4 – Дидактичний інструментарій проведення уроку

 

Етап організаційної структури уроку та його ціль (задачі)	Час (хв.)	Педагогічний інструментарій	Взаємодія суб’єктів педагогічного процесу
Зміст діяльності викладача (майстра виробничого навчання)	Зміст діяльності учнів
методи	засоби	форми

 

 

5.2.3. Аналіз занять викладачів, майстрів виробничого навчання і студентів-практикантів

 

Необхідно відвідати не менше 3 занять з різних циклів і дисциплін, що проводять ведучі викладачі і майстри ВН даного закладу-бази практики, а також студенти-практиканти.

Педагогічний аналіз – це метод наукового дослідження, що полягає в уявно-практичному розчленовуванні навчальної діяльності педагога і учнів на складові: отримання і оброблення інформації; виокремлення проблем; розробка пропозицій, рекомендацій, прогнозів [5].

Об’єктами спостереження та аналізу уроків професійно-теоретичної підготовки є [6]:

- способи мотиваційної діяльності учнів на заняттях;

- методика організації засвоєння учнями нових знань, формування умінь і навичок, їх систематизація і удосконалення;

- методика використання міжпредметних в’язків на уроках відповідно до обраної професії;

- способи впливу педагога на інтелектуальний розвиток учнів;

- використання інноваційних навчальних та провідних виробничих технологій тощо.

Об’єктами спостереження та аналізу уроків професійно-практичної підготовки є [6]:

- способи формулювання цільової установки учнів та формування необхідної мотивації діяльності учнів впродовж усього уроку;

- методика ефективної демонстрації трудових прийомів та операцій;

- методика формування, закріплення та розвинення практичних умінь і навичок;

- методика стимулювання активної пошукової діяльності учнів;

- способи використання письмового інструктування;

- рівень використання сучасних галузевих технологій у навчально-виробничому процесі;

- рівень індивідуалізації та диференціації навчання;

- педагогічна техніка та стиль майстра виробничого навчання тощо.

Методику аналізу уроку з позицій системного підходу можна представити в такому вигляді [7]:

- розподіл уроку на етапи;

- аналіз кожного етапу уроку, що означає: оцінку задач етапу, відповідність змісту поставленим задачам, встановлення адекватності методів навчання і форм організації навчальної діяльності задачам і змісту етапу;

- визначення причинно-наслідкових зв’язків між етапами: відповідність задач кожного етапу загальній дидактичній меті уроку;

- порівняння досягнутого результату уроку з запланованим.

Рекомендована схема аналізу уроку теоретичного навчання

Дата _____________

Спеціальність __________________________________________________

Курс ____ Група ______________

П.І.Б. викладача ________________________________________________

Навчальна дисципліна ___________________________________________

Тема заняття ____________________________________________________

Вид заняття (Місце уроку в системі занять з дисципліни, теми (розділу).)

Місце проведення заняття ________________________________________

Своєчасність початку і закінчення заняття _________________________

_________________________________________________________________

Готовність приміщення, санітарно-гігієнічні умови заняття ___________

__________________________________________________________________

Дидактичне забезпечення уроку (Наявність дидактичного забезпечення: плакатів, креслень, роздавального матеріалу, карток-завдань, літератури, їх технічна грамотність, відповідність змісту уроку, методична ефективність. Відповідність використаних технічних засобів навчання змісту уроку, доцільність і необхідність їх застосування для досягнення цілей і задач уроку. Наявність у викладача плану і конспекту уроку. Педагогічна цінність і методична правильність використання ТЗН і дидактичного забезпечення. Як сприяли застосовані засоби навчання засвоєнню навчального матеріалу, розвитку пізнавальних інтересів і активності учнів? Наскільки застосовані засоби відповідають принципу науковості навчання? Як використовувався на занятті учбовий кабінет? Чи доцільно використовувалися засоби навчання?)

 

Цілі і задачі уроку (Які задачі вирішувались на занятті (навчальні; виховні; розвиваючі)? Чи була забезпечена їх комплексність? Які задачі були головними, стрижньовими, як враховувались в задачах особливості групи? Чому вибрана структура уроку була раціональною для вирішення цих задач? Задачі різних етапів уроку.)

Тип і структура уроку (Відповідність типу уроку дидактичним цілям, правильність вибору структури уроку. Чи раціонально виділений час для структурних елементів уроку в залежності від їх значення (актуалізація опорних знань, викладення нового матеріалу, перевірка розуміння нового матеріалу, закріплення, розбору домашнього завдання тощо)? Чи існував логічний зв’язок між різними етапами заняття? Раціональна кількість структурних елементів. Яке місце даного заняття в темі, розділі, навчальній дисципліні? Чи пов’язане воно з попередніми, на що в них спирається? Як це заняття працює на наступні заняття? У чому його специфіка?)

 

Зміст уроку (Відповідність змісту уроку навчальній програмі, сучасному рівню науково-технічного прогресу в даній області знань. Міжпредметні та між темні зв’язки, методика їх здійснення. Використання змісту навчання для досягнення виховної мети.. Повнота висвітлення теми, доступність пояснення, логічність, переконливість, образність викладу.)