Особливості змісту програми «Природознавство» для 4 класу

Програма з природознавства для 4 класу починається зі «Вступу» (1година), під час вивчення якого учні будуть мати уявлення про цінність природи для життя людини та про взаємовплив навколишнього середовища і життєдіяльності людини.

На вивчення розділу ІІ «Всесвіт і Сонячна система» програмою визначено 10 годин (раніше було 12). Зміст розділу спрямований на ознайомлення школярів із поняттями: Всесвіт, Галактика, сузір’я, видимі рухи світил на зоряному небі. Вивчаючи цю тему учні знайомляться з тілами, що входять до складу Сонячної системи, характеризують Сонце як одну із зірок у Всесвіті та Чумацький Шлях як нашу Галактику, поглиблюють знання про добове обертання та річний рух Землі, застосовують знання про рух небесних тіл для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.

Важливо при вивченні навчального матеріалу даного розділу підвести учнів до висновку про нероздільну єдність людини та Всесвіту.

Важливим загальнокультурним питанням є поняття сузір’я. Зазвичай, у побуті говорять про фігури, які можна намалювати на небесній сфері за яскравими зорями того чи іншого сузір’я, але учитель має формулювати поняття сузір’я науково, а саме: це ділянка небесної сфери, що має чітко визначені межі. Сузір’я не є реальними об’єктами нашого Всесвіту. Небесні тіла, що належать до якогось конкретного сузір’я, насправді лежать від нас на дуже різних відстанях і між собою, зазвичай, не пов’язані.

Програмою передбачено ознайомлення учнями з найвідомішими сузір’ями Великий та Малий Віз. Доцільно запропонувати дітям разом із батьками вести спостереження за зоряним небом. Суть цієї роботи зводитися до того, що упродовж року учні вестимуть спостереження за якимось одним (на їхній вибір) сузір’ям, а саме його положенням відносно обраних земних орієнтирів.

Питання відмінностей у світі зір доцільно розглядати без зайвої деталізації. Варто звернути увагу на те, що зірок у космічному просторі дуже багато, але їх можна згрупувати за певними ознаками. Наприклад, порівнювати їхні розміри, колір.

На прикладі планет Сонячної системи доцільно пояснити учням, що планети можуть мати тверді поверхні або складатися з газу. У цьому полягає головна відмінність між ними. Немає необхідності в цьому питанні детально розглядати відмінності будови різних планет Сонячної системи. Краще звернути увагу учнів на те, що планети-гіганти мають великі сімейства супутників, а також кільця.

Перехід до питання «Чумацький шлях – наша Галактика» доцільно зробити під кутом огляду на те, що Сонячна система перебуває у величезному зоряному утворенні, частину якого ми спостерігаємо на зоряному небі Землі як сріблясту туманну смугу – Чумацький Шлях.

У такий спосіб підводимо учнів до розуміння того, що зорі не існують у Всесвіті одноосібно – вони належать до величезних за розмірами зоряних систем – галактик. Наша галактика (доцільно показати зображення Чумацького Шляху) належить до спірального типу. Є галактики, що мають інший зовнішній вигляд (показ зображення еліптичних та неправильних галактик). Звертаємо увагу учнів на відомий факт – ми живемо в час існування у нашому Всесвіті галактик. Саме галактики можна вважати основними складовими цього етапу розвитку Всесвіту.

На вивчення розділу ІІІ «План і карта» відведено 7 навчальних годин. Зміст розділу спрямований на розширення знань учнів про карту та умовні позначки на ній. Водночас зміст розділу спрямований на формування уявлень про план місцевості, масштаб, способи орієнтування на місцевості та знаходження сторін горизонту за допомогою компасу, Сонця і місцевих ознак.

Четвертим розділом програми є «Природа материків і океанів», на вивчення якого відводиться 23 години (було 18 годин). Розділ передбачає вивчення материків та океанів (характерні особливості їхнього географічного розташування та природних умов).

Вивчення материків доцільно проводити за таким планом:

- розташування;

- особливості погоди;

- форми земної поверхні;

- водойми;

- корисні копалини, ґрунти;

- рослинний і тваринний світ;

- залежність діяльності людини від природних умов;

- найбільші країни, їх столиці;

- охорона природи.

Розділ ІV «Природа України» (22 години, було 16 годин) є найбільш знайомим для учнів 4 класу, оскільки елементарні знання про розташування України, назви водойм, морів, гір, корисних копалин школярі отримали у 1-3 класах. Зміст теми знайомить учнів з різноманітністю природи України, закономірністю розташування ґрунтів, рослинного й тваринного світу в кожній природній зоні України. У ході вивчення даної теми учні розширюють знання про корисні копалини, водойми, ґрунти і ліси України.

Тема має водночас і глибоке екологічне навантаження. Її вивчення дає можливість визначити екологічні проблеми України, розкрити необхідність охорони природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього середовища для життєдіяльності людини.

Під час вивчення даної теми особливу увагу необхідно приділити характеристиці природних зон України, вивчення яких відбувається в такій послідовності:

- розташування;ґ

- погода;

- форми земної поверхні;

- водойми;

- корисні копалини;

- ґрунти;

- рослинний і тваринний світ;

- рослини і тварини, занесені до Червоної книги України;

- заповідні території та охорона природи;

- залежність діяльності людини від природних умов.

Основною метою розділу VІ «Тіла і речовини» (5 годин, було раніше 12) є формування в учнів уявлення про стани речовин та їх різноманітність у природі.

При вивченні цієї теми під час реалізації навчальних проектів учні досліджують властивості твердих тіл і рідин. поняттями: організм, властивості організму, клітина. Основна увага відводиться формуванню поняття взаємозв’язку між будовою та властивостями твердих тіл, рідин і газів (на прикладі трьох станів води).

Вивчаючи природознавство, необхідно враховувати регіональні особливості у змісті предмета: включати місцеві природні об’єкти у навчальний процес у рамках практикумів, що проводяться у навколишньому середовищі (знання найбільш поширених рослин і тварин своєї місцевості, вивчення правил безпечної поведінки у своїй місцевості, тощо).

Пізнання дітьми природи не обмежується рамками уроків. Воно продовжується постійно в школі і за її стінами. Сам навчальний курс є переважною мірою системотворчим стрижнем цього процесу. Ось чому важливо, щоб робота з дітьми, розпочата на уроках, продовжувалася у тій чи іншій формі і після них, наприклад, у групі продовженого дня, на позакласних заходах, «тижнях природознавства в школі». Необхідно прагнути до того, щоб батьки учнів у щоденному спілкуванні зі своїми дітьми підтримували їхні пізнавальні ініціативи, які пробуджуються на уроках. Це можуть бути і конкретні завдання для домашніх дослідів, читання та отримання інформації для дорослих.

На уроках природознавства застосовують такі види контролю: поточний, тематичний, семестровий і річний. Оцінювання здійснюється за допомогою усної або письмової перевірки. Письмову роботу рекомендується проводити у вигляді короткотривалої самостійної роботи (15-20 хвилин). Для такої перевірки варто використовувати завдання типу: закінчи речення, напиши, підпиши, познач, з’єднай,доповни або склади схему, таблицю тощо.

Наприкінці вивчення програмової теми або кількох невеликих тем потрібно проводити контрольну роботу, яка містить завдання різного рівня складності. Оцінювання навчального проекту та ведення фенологічних спостережень оцінюється вербально. Наприкінці кожного семестру в класному журналі у колонці з позначкою вгорі «Зошит» виставляється оцінка за ведення зошита.

Основи здоров’я

Курс «Основи здоров’я» є інтегральною системою знань про здоров’я, здоровий спосіб життя та безпеку життєдіяльності. Мета предмета має дві складові:

- профілактичну – зменшення уразливості дітей в умовах сучасного світу (профілактика порушень здоров’я, дорожньо-транспортного, побутового та інших видів травматизму);

- розвивальну – підвищення особистісного і творчого потенціалу школярів та їхнього прагнення до самореалізації і життєвого успіху.

Головним завданням предмета є створення умов для набуття знань, практичних умінь і ставлень, які сприяють вибору здорової та безпечної поведінки, а також бажання дотримуватися такої поведінки у будь-яких навчальних та життєвих ситуаціях. Вивчення основ здоров’я дає шанс учням сформувати важливі життєві компетентності, які допоможуть їм зберегти і зміцнити здоров’я, гармонійно розвиватись, стати стресостійкими та успішними в майбутньому.

Курс «Основи здоров’я» в початковій школі має забезпечити виконання таких завдань:

- розуміння здоров’я як найвищої цінності та бережливого і дбайливого ставлення до нього;

- реалізація особистісних можливостей;

- створення в учнів мотиваційних установок на дотримання здорового способу життя як головної умови формування, збереження і зміцнення усіх складових здоров’я (фізичного, психічного, духовного і соціального);

- формування в учнів усвідомленого ставлення до людини як частини природи, від екологічного стану якої залежить життя на Землі та здоров’я всього людства і кожної людини зокрема;

- профілактика шкідливих звичок, формування умінь і навичок безпечної поведінки у суспільстві.

Програма з основ здоров’я для початкових класів укладена за лінійно-концентричним принципом. Тому в 4 класі повторюється вивчення окремих тем з розширенням і поглибленням їх змісту.

На вивчення курсу програмою визначено 34 години; з них 2 години –резервні.

Зміст програми для 4 класу структурується за такими розділами:

- «Здоров’я людини»;

- «Фізична складова здоров’я»;

- «Соціальна складова здоров’я»;

- «Психічна та духовна складові здоров’я».

У 4 класі розділ «Здоров’я людини» передбачає формування поняття цінності і неповторності життя та цілісності здоров’я людини. Приділяється увага аналізу природних і соціальних чинників, що сприяють гармонійному фізичному розвитку людини.

Розділ «Фізична складова здоров’я» (6 годин) спрямовано на вивчення принципів загартовування, правил збалансованого харчування. Значна увага звертається на профілактику порушень зору, слуху та опорно-рухового апарату школярів.

Розділ «Соціальна складова здоров’я» (18 годин) присвячено опануванню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини та правил поведінки у побуті, школі, під час масових заходів, в незнайомих місцях, особливо в небезпечних ситуаціях. Частину часу програмою виділено на вивчення правил дорожнього руху на перехресті, майдані, в місцях ремонту дороги, під час ДТП.

Особливу увагу слід звернути на профілактику шкідливих звичок та висвітлити вплив телебачення, комп’ютерів, мобільних телефонів та інших електронних засобів на здоров’я підростаючого покоління. У розділі передбачено ознайомлення учнів з інфекційними хворобами та засобами профілактичного захисту від них.

Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» (5 годин) містить інформацію про самооцінку та поведінку людини. Під час вивчення розділу учні опановують поняття «упевненість», «самовпевненість», «повага», «самоповага». Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки школяра, здатності учня критично мислити й своєчасно приймати виважені рішення.

Особливість методики проведення уроків з курсу «Основ здоров’я» у початкових класах полягає в тому, що засвоєння знань та формування життєвих навичок потребують багаторазового вправляння. Саме тому під час навчання перевагу потрібно надавати дієвим вправам, які допоможуть учням застосувати теоретичні знання на практиці у повсякденному житті. У 4 класі за програмою передбачено виконання практичних робіт, проектів, моделювання різноманітних ситуацій, проведення дослідів та рольових ігор.

Для успішного засвоєння навчального матеріалу предмета необхідно проводити уроки «Основи здоров’я» у вигляді тренінгу. Адже тренінг – це новий підхід до викладання предмета, позитивні цінності, ставлення та ідеали; це нові уміння та навички; це ефективна форма групової роботи.

Запорукою успіху буде також тісна співпраця з батьками учнів, оскільки саме вони відповідають за здоров’я своїх дітей. Партнерство з батьками допоможе скоординувати вплив сім’ї та школи на формування здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів.

Нагадуємо, що навчальні досягнення учнів з основ здоров’я оцінюються вербально. Наприкінці семестрів та навчального року в класному журналі у відповідних графах записується «Зар.» (зараховано). У разі пропуску учнем половини або більшості уроків робиться запис «Не зар.» (не зараховано). Для учня (учениці), який не атестований за ІІ семестр і рік, готується завдання на літні канікули за індивідуальною програмою. Перед початком навчального року проводиться перевірка виконання учнем (ученицею) зазначеної програми, за результатами якої, орієнтовно до 05 вересня включно, у журналі здійснюється повторний запис про рішення педагогічної ради.

Трудове навчання

Трудове навчання в початковій школі – це одна з ланок неперервної технологічної освіти, яка в 4-му класі створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти.

Викладання трудового навчання здійснюється за відповідною навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України №1050 від 12.09.2011.

Нагадуємо, що метою курсу «Трудового навчання» є розвиток предметно-перетворювальної компетентності, яка дає можливість учням самостійно вирішувати предметно-практичні та побутові задачі в повсякденному житті [4,296].

Для досягнення зазначеної мети продовжуємо виконання таких завдань:

­ формування алгоритмів предметно-перетворювальної діяльності з дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів;

­ розвиток творчих здібностей молодших школярів, навичок виконання різноманітних операцій з ручних технік обробки матеріалів;

­ здобуття досвіду предметно-перетворювальної та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками для оволодіння в основній школі основами технологій;

­ виховання в учнів ціннісного ставлення до себе як суб’єкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професії, трудових традицій українського народу.

Зміст програми «Трудове навчання» визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво та самообслуговування. Кожна змістова лінія передбачає формування культури виконання трудових дій. З 1 по 4 клас на вивчення трудового навчання відведено 1 годину на тиждень (35 годин на рік).

Програмою для 4 класу передбачено виконання різних видів практичних робіт з використанням таких матеріалів:

ü паперу і картону:

­ конструювання паперових моделей із рухомими деталями;

­ створення об’ємних фігур технікою оригамі з використанням елементів творчості;

­ виготовлення сюжетних витинанок, штучних квітів об’ємної форми;

­ ознайомлення з технікою пап’є-маше;

­ створення і декорування моделей одягу і взуття;

ü нитки, стрічки, шнури, тканини:

­ виготовлення виробів технікою плетіння;

­ оздоблення виробів технікою вишивання;

­ виготовлення об’ємної аплікації з використанням ґудзиків, простої м’якої іграшки.

Четвертокласники продовжують удосконалювати свою майстерність у роботі з пластиліном, бісероплетінні, виготовлення об’ємних виробів з м’якого (одножильного) дроту.

Особливістю програми з трудового навчання для 4-го класу є створення виробів шляхом поєднання різних матеріалів з використанням вивчених раніше технік:

­ створення колажів та декоративних панно;

­ виготовлення виробів із сучасних штучних матеріалів.

Програмою визначено 2 години на проведення екскурсій, під час яких учні мають змогу ознайомитися з промисловими підприємствами, організаціями та об’єктами торгівлі, обладнанням, організацією праці та продукцією, поспостерігати за роботою спеціалістів.

Окремі елементи загальних тем навчальної програми (організація робочого місця на уроці, безпека життя, користування інструментами та матеріалами, бережливе та економне ставлення до використання матеріалів) є наскрізними. Отримані учнями знання, сформовані вміння та навички розвиваються на кожному уроці в школі, позаурочній діяльності, зокрема на заняттях в групі продовженого дня та вдома.

На уроках трудового навчання у 4-му класі продовжується формування у молодших школярів свідомого ставлення до світу речей шляхом поєднання пізнавальної та практичної діяльності учнів. Ця робота спрямована на вироблення у четвертокласників розуміння того, що світ природи – це невичерпне джерело ідей для творчої діяльності людини.

Велику увагу на уроках у 4 класі слід приділити формуванню дослідницьких навичок. Учні будуть досліджувати зразки дизайну та декоративно-прикладного мистецтва: звичайне і модульне оригамі, сюжетні композиції – колажі та витинанки, вироби із бісеру та із сучасних штучних матеріалів, вишивку – мережку, м’яку іграшку, дротяні вироби. Організувати такий вид діяльності допоможуть підручники, в яких до кожної теми подано текстову інформацію, запитання і завдання, а також наочність (зразки, схеми). Крім матеріалів підручника доцільно використовувати презентації, фотографії, малюнки, природні матеріали, зразки виробів.

На кожному уроці трудового навчання необхідно обов’язково проводити інструктажі з безпеки життєдіяльності. Інструктажі мають враховувати вікові особливості учнів і специфіку їхньої навчально-пізнавальної та активної трудової діяльності, використання різноманітних робочих інструментів та правила безпечного користування ними. Їх слід проводити періодично, систематично і дозовано з неодноразовим повторенням і нагадуванням.

В інструкціях мають бути вміщені організаційні та технічні вимоги, які є обов’язковими для дотримання всіма учнями класу. Такі правила слід розмістити на стенді, плакаті чи таблиці з охорони праці та безпеки життєдіяльності, на які під час уроків слід звертати увагу учнів.

Виконання зазначених вимог дає змогу створити безпечні і сприятливі умови для успішного навчання та збереження життя і здоров’я молодших школярів.

У процесі опанування навчальним матеріалом, визначеним програмою з трудового навчання початкових класів, учні на кінець 4 класу мають оволодіти відповідним комплексом знань і вмінь, мати достатній рівень до навчання у середній ланці.

Учні повинні знати:

· значення праці людей найпоширеніших професій, традиції українського народу, пов’язані з трудовою діяльністю;

· організацію робочого місця, культуру праці;

· назви матеріалів, їх властивості, готовність до використання;

· елементи графічної грамоти (умовні позначення ліній на ескізах, технічних рисунках, місця нанесення клею, значення масштабу в пропорційності елементів виробу);

· прийоми і правила безпечної роботи з ручними інструментами та пристосуваннями;

· способи з’єднання деталей виробів із різних матеріалів та оздоблення виробів;

· техніку плетіння зі стрічок, шнурів товстих ниток;

· види ручних швів, їх використання для створення та оздоблення виробу;

· початкові політехнічні поняття;

· послідовність дій під час виготовлення виробів у техніці оригамі, бісероплетіння, пап’є-маше.

Учні повинні вміти:

· готувати своє робоче місце;

· розрізняти матеріали, відбирати за суттєвими ознаками необхідні для виготовлення виробу;

· вміло і безпечно володіти інструментами, пристосуваннями в процесі виготовлення виробів;

· виготовляти вироби технікою витинанки, оригамі, бісероплетіння, вишивки, плетіння, пап’є-маше;

· якісно виготовляти вироби нескладної конструкції з різних матеріалів за зразком, умовами та власним задумом, естетично їх оздоблюючи;

· створювати композиції;

· конструктивно працювати в парі, групі;

· контролювати трудову діяльність, об’єктивно оцінювати власні вироби та результати праці інших учнів;

· економити матеріали, раціонально використовуючи їх;

· проаналізувати, узагальнити і представити результати екскурсії.

Виконання всіх практичних робіт на уроках трудового навчання рекомендовано оцінювати. Нагадуємо, що навчальні досягнення учнів з цього предмета оцінюються в балах (відповідно до Інструктивно-методичних матеріалів щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН України №1/9-74 від 28.01.2015)).

«Я у світі»

Навчальний курс «Я у світі» реалізує освітню галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти і спрямовується на соціалізацію особистості учнів початкової школи, їх патріотичного і громадянського виховання.

Цільовим призначенням предмета «Я у світі» є організація освоєння учнями початкової школи реального світу у всіх його зв’язках і залежностях, створення бази для практичної діяльності школярів та їхнього різнобічного розвитку. Зміст курсу має об’єктивно міжпредметний характер. У його конструюванні авторами забезпечено оригінальний зміст, який не повторює соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів початкової школи. Цей курс передбачає створення передумов для виховного впливу на особистість молодших школярів і органічно пов'язує із системою знань, які передбачені іншими дисциплінами та програмою позакласної діяльності.

Предмет «Я у світі» посприяв розвантаженню інших курсів від розв’язання питань, які не мають до них безпосереднього відношення.

Метою курсу є особистісний розвиток школяра, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські, загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську активність, практику прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій, різних точок зору [4, 204].

Предмет «Я у світі» у 4 класі охоплює такі теми:

­ «Людина»,

­ «Людина серед людей»,

­ «Людина в суспільстві»,

­ «Людина і світ».

Змістове наповнення курсу сприяє поетапному усвідомленню школярами єдності компонентів «Я − сім’я − школа − рідний край − Україна – світ»; зосередить четвертокласників на визначенні суті взаємовідносин людини і суспільства, набутті демократичних цінностей.

У процесі навчання в учнів формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

Тема «Людина» вводить учнів в світ власного «Я», допомагає усвідомити неповторність кожної людини (зовнішність, поведінка, характер, здібності). Матеріали даного розділу познайомлять учнів з історією досягнень людини в науці, спорті,та мистецтві.

Тема «Людина серед людей» надасть змогу поставити учнів 4 класу в різноманітні життєві ситуації, де вони зможуть вправлятись у культурі спілкування з різними людьми та встановлювати зв’язки між конкретними вчинками і ставленнями людей.

Цей розділ заслуговує особливої уваги. Вчителеві недостатньо ознайомити учнів з правилами поведінки та людського спілкування. Потрібно формувати моральні якості молодших школярів та розвивати моральну стійкість до негативних і несприятливих умов, з якими діти можуть зіткнутися в повсякденному житті.

Тема «Людина в суспільстві» розширює знання учнів про права й обов’язки членів суспільства. Під час вивчення даної теми учні уточнюють зміст основних символів держави, аргументують значення дотримання правил співжиття в суспільстві та невідворотність відповідальності за скоєні правопорушення, оцінюють приклади позитивного й негативного ставлення до старших і молодших, моделюють різні соціальні ролі

Тема «Людина і світ» передбачає формування уявлень про Землю як спільний дім для всіх людей. При вивченні даної теми найбільшу увагу слід приділити необхідності толерантного ставлення до різноманітності культур та звичаїв народів-найближчих сусідів України. Матеріали розділу висвітлюють питання, що сприятимуть оволодінню історико-культурним досвідом українців, формуванню національної самосвідомості, кращих рис характеру нашого народу.

Найважливішим виховним спрямуванням змісту курсу «Я у світі» є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», віри у свої сили, талант, здібності; вихованні гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках «Я у світі» здійснюється за результатами усних або письмових відповідей під час поточного або тематичного контролю. Тематична перевірка відбувається наприкінці вивчення програмової теми або кількох невеликих тем і проводиться переважно в письмовій формі. Учням пропонується виконати тестові та текстові завдання. На основі тематичних балів виставляється семестрова оцінка, а на основі балів за семестр – річна.

Якщо учні класу працюють у зошитах (робочих чи з друкованою основою), то наприкінці кожного семестру в класному журналі у колонці з позначкою вгорі «Зошит» виставляється оцінка за ведення зошита.

Література

1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita/navchalno-metodychne-zabezpechennya-pochatkovoji-osvity/

2. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392с.

3. Навчання у початковій школі як цілісний творчий процес: теорія і практика / за ред.. В.І. Бондаря; упорядкув. О.Я. Митника. – К.: Початкова школа, 2011. – 384 с.

4. Наказ Міністерства освіти і науки України № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1418040818