Складне речення, вправляння в аналізі складних речень та в складанні їх за зразком, схемою, малюнками, створеними ситуаціями»,

Спостереження за закінченнями іменників, що належать до різних відмін у тому самому відмінку»,

Побудова речень з однорідними членами, вираженими прикметниками, складних речень за зразком, за схемами з поданими сполучниками, введення їх у тексти»,

Побудова сполучень слів зі спільнокореневими та синонімічними дієсловами різних семантичних груп, введення їх у речення, текст»,

Переконструювання тексту зі зміною граматичної форми (із заміною однієї часової форми іншою, неозначеної форми дієслова часовою і навпаки)»,

І і ІІ дієвідміни дієслова, особові закінчення дієслів І і ІІ дієвідмін».

Для розвитку творчої особистості четвертокласників рекомендуємо використовувати методи та прийоми інтерактивного навчання. Зокрема, на етапі актуалізації опорних знань чи вивчення нового матеріалу доречним буде проведення мозкової атаки, під час якої учні висловлюють ідеї щодо вирішення чи вдосконалення поставленого завдання. Методичний прийом «кубування» допоможе учневі всебічно розглянути мовне явище чи поняття. «Асоціативний кущ» сприятиме вільному висловлюванню учнями на певну тему, встановленню зв’язків між поняттями.

На етапі перевірки домашнього завдання, усвідомлення змісту та закріплення вивченого матеріалу варто використовувати діаграму Венна. Цей прийом сприяє розвитку таких мислительних операцій, як аналіз, синтез та порівняння. Наприклад, порівняти такі частини мови, як іменник і прикметник, – назвати їх спільні і відмінні ознаки.

Застосування кругів Ейлера для позначення співвідношень між обсягами понять допомагає систематизувати знання учнів, розвинути в них понятійне та логічне мислення. Наприклад, А – частини мови, В – іменник, С – прикметник, Е – іменники жіночого роду, М – прикметники жіночого роду, F – другорядні члени речення.

 

 

Рівень навчальних досягнень учнів з української мови в 4-му класі оцінюється в балах. У класному журналі фіксуються балами такі види контролю: поточний, періодичний, тематичний, семестровий, річний та державна підсумкова атестація. Рекомендований перелік перевірних робіт поданий у таблиці.

	4 клас
І семестр	ІІ семестр
Аудіювання
Діалог		-
Усний твір	-
Письмовий переказ		-
Письмовий твір	-
Мовна тема
Диктант
Списування
ДПА	-
Всього

Вчитель продовжує приділяти велику увагу до виконання учнями письмових робіт, охайному виправленню ними допущених помилок, каліграфічному письму. У 4-му класі дату виконання роботи з української мови учні записують словами. У зошитах також зазначають, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (диктант, переказ, списування, вправа тощо), заголовок тексту. Наприкінці кожного місяця вчитель фіксує в класному журналі бали за ведення зошита. При цьому рекомендується брати до уваги такі показники (за кожен від 0 до 3 балів), як: каліграфія, грамотність, дотримання культури оформлення письмових робіт та наявність робіт над помилками.

Літературне читання

Навчальний предмет «Літературне читання» відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти є складовою освітньої галузі «Мови і літератури».

Головною метою курсу визначено розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності. Це передбачає формування читацької компетентності молодшого школяра, яка є базовою складовою комунікативної та пізнавальної компетентностей. Читацька компетентність формується у процесі реалізації всіх змістових ліній предмета «Літературне читання» як інтегрований результат взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів. Метою курсу також є ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі [4, 71]. Для досягнення мети та завдань курсу потрібно пропонувати дітям для читання високохудожні літературні твори, вибір яких здійснюється на основі принципів: тематично-жанрового, естетичного, літературознавчого, комунікативно -мовленнєвого.

Структура програми

Програма навчального предмета «Літературне читання» 4 клас відповідно до Держстандарту структурована за такими змістовими лініями:

­ «Коло читання»;

­ «Формування і розвиток навички читання»;

­ «Літературознавча пропедевтика»;

­ «Досвід читацької діяльності»;

­ «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією»;

­ «Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного».

Коло читання

У 4 класі коло читання розширюється і систематизується шляхом упорядкування і узагальнення знань про раніше відомі жанри і авторів, а також залучення нових жанрів, творів та імен. З метою забезпечення перспективності у підготовці учнів до вивчення літератури в 5 класі збільшується питома вага жанрового і монографічного підходів у доборі та конструюванні навчального змісту за розділами і темами. Жанрова й авторська різноманітність залишаються провідними принципами добору змісту. Коло читання за програмою 4 класу сформоване з кращих надбань української і зарубіжної літератури. Порівняно з попередньою програмою, його доповнено біографічними творами (Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, М.Рильського, Д.Павличка, Л.Костенко). Розширено також перелік авторів: проза – О. Дерманський, Л. Вороніна; науково-художня література – А. Давидов.

Даною змістовою лінією у 4 класі передбачено вивчення напам’ять 8 віршів, 2 уривків з прозових творів, 8-10 прислів’їв. Крім того, учні повинні розуміти зміст кожного прислів’я та пояснити, у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з них.

Потрібно звернути увагу на те, щоб четвертокласники співвідносили прочитані твори із певним жанром: казка, вірш, оповідання, повість, повість-казка, байка, п’єса та розрізняли казку народну і літературну; прозові, поетичні, драматичні твори.

Учні 4 класу повинні усвідомити, що читання – це одне з важливих джерел знань, яке задовольняє їх пізнавальні інтереси.

Формування і розвиток навички читання

Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки. У 4 класі провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. При опрацюванні даної змістової лінії значну увагу слід приділити удосконаленню навичок свідомого, правильного, виразного читання із дотриманням основних норм літературної вимови.

Учні 4 класу наприкінці І семестру повинні читати вголос у темпі 80-85 слів за хвилину; наприкінці навчального року – у темпі 90 - 95 слів за хвилину. Читати мовчки школярі повинні усвідомлено і досить вільно у темпі, не нижчому 110 слів за хвилину.

Четвертокласники повинні самостійно обирати та правильно застосовувати під час читання інтонаційні та позамовні засоби виразності відповідно до знакової структури художніх, науково - художніх та науково - популярних текстів.

Літературознавча пропедевтика

Ця змістова лінія передбачає ознайомлення учнів з окремими літературознавчими поняттями, необхідними їм під час аналізу творів різноманітних жанрів.

При реалізації змістової лінії «Літературознавча пропедевтика» необхідно приділяти значну увагу розвитку умінь учнів самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку творів, розуміти основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів.

На уроках літературного читання у 4 класі пропонуємо більше часу відводити на визначення головних та другорядних героїв твору, встановлювати тип персонажів, надавати можливість учням самостійно обґрунтовувати вчинки героїв, їхні мотиви та висловлювати до них своє та авторське ставлення.

Четвертокласники повинні чітко усвідомити взаємозв’язки: письменники – теми; письменник – жанр; письменник – талановита людина.

Доцільно проводити роботу щодо усвідомленого сприймання учнями засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі; вести спостереження за авторським вибором слів у творах різних жанрів під час діалогів, описів природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв.

Досвід читацької діяльності

На уроках літературного читання учні початкових класів ознайомлюються зі значущими одиницями творів художньої літератури і фольклору, опановують практичні уміння впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жанри. Саме лірична поезія доступніша учням 4 класу. При реалізації даної змістової лінії потрібно розширювати та систематизувати знання та уміння учнів про жанрові особливості віршів, їх тематику, проблематику; удосконалювати уміння школярів орієнтуватися в структурі оповідання, повісті, легенді.

Основним завданням змістової лінії «Досвід читацької діяльності» домогтися повноцінного сприймання учнями 4 класу тексту з урахуванням специфіки його жанру і структури. На уроках літературного читання основним завданням смислового і структурного аналізу є сприймання художнього образу твору.

Акцентуємо увагу на тому, що у змістовій лінії «Досвід читацької діяльності» виокремлено роботу з науково-художніми творами, оскільки методика їх опрацювання має свої особливості.

При опрацюванні науково-художніх та науково-популярних текстів важливо звернути увагу на смислові зв’язки, істотні ознаки, поняття та висновки. Смисловий і структурний аналіз творів різних жанрів є основою досягнення учнями повного розуміння тексту.

У 4 класі проводиться робота над удосконаленням основних умінь смислового аналізу прочитаного: з’ясування значення висловів і слів у текстах різних жанрів.

Особливу увагу слід приділити удосконаленню умінь та навичок здійснювати структурний аналіз тексту (спостереженню за будовою тексту, виділенню у творах різних жанрів їх структурних елементів; складання плану оповідання, статті, казки). Проникнення учнів у смисл прочитаного відбувається при взаємозв’язку смислового і структурного аналізу. Сам процес розуміння тексту завершується діалогічною взаємодією читача з текстом, виявом якої є самостійна постановка ним запитань за змістом прочитаного.

Особливу увагу рекомендуємо звернути на ті види художнього аналізу тексту, які формують у школярів увагу до засобів створення художніх образів, серед яких одним із найголовніших є художня виразність мови, з’ясування ролі порівнянь, епітетів, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків.

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Основними завданнями уроків роботи з дитячою книгою, робота з інформацією у 4 класі є розширення кола дитячого читання, формування читацької самостійності учнів та сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів.

У 4 класі самостійна читацька діяльність має свої особливості. Основним завданням у цей період є формування і розвиток у школярів продуктивних способів самостійного опрацювання змісту дитячих книжок, різних типів і видів. На уроках при роботі з дитячою книгою значну увагу слід приділити формуванню умінь здійснювати пошук, добір, систематизацію та узагальнення навчально-пізнавальної інформації. Четвертокласники повинні уміти користуватися засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, довідково-інформаційним апаратом книжки та Інтернет-ресурсами.

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Коло літературного читання і його методичне опрацювання створюють передумови для самовираження учнів через творчу діяльність у зв’язку із прочитаним.

На уроках літературного читання у 4 класі рекомендуємо з цією метою:творчий переказ, словесне малювання та ілюстрування, інсценізація, читання за ролями, зміни текстів, доповнення прозових і віршованих творів, складання казок, віршів, небилиць, загадок тощо.

В організації цієї діяльності використовується комплексний вплив різних видів мистецтв: музика, живопис,художнє слово.

Нагадуємо, що навчальні досягнення учнів на уроках літературного читання оцінюються в балах. Об’єктами перевірки і оцінювання є складові читацької компетентності: навички читання вголос і мовчки, розуміння прочитаного, виразність читання та досвід читацької діяльності. Контроль навчальних досягнень здійснюється під час поточного, семестрового контролю та державної підсумкової атестації. У І і ІІ семестрах проводиться перевірка навички читання вголос і мовчки (залежно від кількості учнів – протягом двох останніх або одного передостаннього тижня семестрів).

Показники темпу читання вголос і мовчки:

	І семестр	ІІ семестр
Вголос	80-85 сл/хв	90-95 сл/хв
Мовчки	110-130 сл/хв	130-15- сл/хв і більше

Звертаємо увагу, що менший і більший показники темпу читання для кожного класу є нормативними і відповідають критеріям найвищого рівня. Під час перевірки розвитку навички читання враховуються всі її якості (темп, правильність, спосіб, розуміння, виразність). Нагадуємо, що у дітей з психофізіологічними вадами якість читання перевіряється під час поточного оцінювання.

Перевірка читання творів напам’ять здійснюється індивідуально в процесі поточного контролю. Для виставлення оцінок у класному журналі відводиться окрема графа без дати із надписом уверху «Вірш».

У І семестрі передбачено проведення підсумкової контрольної роботи, яка складається з незнайомого тексту обсягом 350-420 слів і 12 завдань (6 завдань, які пропонують вибір однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих (1 бал); 5 – із короткою письмовою відповіддю, на встановлення відповідності, правильної послідовності (2 бали); 1 – із розгорнутою відповіддю (3 бали)). Бали за роботу з читання виставляються без урахування помилок за грамотність. Одержаний загальний бал переводиться в оцінку за таблицею, поданою в Інструктивно-методичних матеріалів щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН України №1/9-74 від 28.01.2015)). В ІІ семестрі проводиться державна підсумкова атестація.

Виведення оцінки за семестр здійснюється з урахуванням поточного оцінювання досвіду читацької діяльності, поточного та підсумкового оцінювання навички витання вголос і мовчки, якості вивчення творів напам’ять та результатів виконання підсумкової контрольної роботи.

 

Математика

Четвертий рік навчання молодших школярів на уроках математики спрямований на реалізацію мети і завдань однойменної освітньої галузі Держстандарту початкової загальної освіти та має стати надійним фундаментом до засвоєння і розвитку математичних знань у п’ятому класі.

Відповідно до змістової лінії «Числа. Дії з числами» четвертокласники вивчають нумерацію чисел у межах мільйона, засвоюють поняття класів і розрядів, узагальнюють позиційний принцип запису чисел, застосовують алгоритми виконання письмового додавання, віднімання, множення і ділення багатоцифрових чисел. Учні на практичній основі знайомляться з дробами, їх утворенням і порівнянням. Нагадуємо, що у змінах до програми з математики вилучено поняття «рівні дроби» та скорочену форму запису письмового ділення.

У змістовій лінії «Просторові відношення. Геометричні фігури» вилучено поняття «діагональ многокутника», «види трикутників за кутами та сторонами», «елементи прямокутного паралелепіпеда: ребро, бічна грань, основа, вершина».

В програмі з математики (змістова лінія «Математичні вирази. Рівності. Нерівності») вилучено тему «Перетворення числових виразів», «Алгебраїчний метод розв’язування сюжетних складених задач». Але зауважуємо, що в п’ятому класі основним способом розв’язування задач є складанням рівняння, тому учням часто важко переходити від арифметичного методу до алгебраїчного.

Спрощення програми з математики відбулось також за рахунок вилучення задач на знаходження середнього арифметичного та задач на рівномірний прямолінійний рух двох тіл в одному напрямку.

На уроках математики, так як і на інших предметах, важливо не давати дітям готових правил, а занурити їх у творчий процес, дослідження, самостійне відкриття математичних знань. Завдання вчителя – створення доброзичливої атмосфери на уроці, ситуації успіху для кожної особистості учня. Проведення нестандартних уроків (свята (наприклад, «День народження мільйона», «Вернісаж геометричних тіл»), змагання, конкурси, вікторини, математичні подорожі, використання казкових сюжетів тощо) викликає в учнів позитивні емоції, вселяє впевненість у власних силах, задовольняє пізнавальні потреби молодших школярів, активізує їхню діяльність. Перегляд цікавих незвичайних світлин, уривків відеофільмів, емоційність повідомлень, використання спеціальних засобів активізації діяльності учнів (дотепні жарти, смішні ситуації, історії, музичний супровід, веселі задачі тощо) створюють комфортні умови для засвоєння матеріалу, забезпечують гармонійний розвиток молодших школярів. Для уроків математики важливим є поєднання аудіального, візуального та кінестетичного сприйняття в процесі засвоєння учнями програмового матеріалу. Для забезпечення здоров’язбережувального принципу організації навчально-виховного процесу необхідно проводити фізкультхвилинки, рухливі ігрові ситуації, застосовувати методи і прийоми інтерактивного навчання.

Серед методичних прийомів на уроках математики доцільно використовувати такі, як «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи вчуся», «Мікрофон», «Два – чотири – всі разом», «Займи позицію», метод «Прес», робота в парах, групах, ротаційних трійках тощо. Як результат навчальної діяльності на уроках математики – це опанування предметними математичними компетентностями (обчислювальними, логічними, геометричними, алгебраїчними, інформаційно-графічними) у контексті початкового навчання. Четвертокласник має свідомо застосовувати в конкретних навчальних чи життєвих ситуаціях набуті знання, уміння, навички, способи діяльності, виражати оцінні судження.

У 4-му класі число виконання роботи з математики учні можуть записувати словами або цифрами (на розсуд учителя). У зошитах також зазначають, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (математичний диктант, задача, № тощо). Нагадуємо, що за мовні помилки на уроках математики оцінка не знижується. Наприкінці кожного місяця вчитель фіксує в класному журналі бал за ведення зошита, який враховується як поточний. При цьому рекомендується брати до уваги такі показники (за кожен від 0 до 3 балів), як: каліграфія, охайність креслень, дотримання культури оформлення письмових робіт та наявність робіт над помилками. Під час виведення оцінки за зошит не враховуються математичні помилки.

Контроль навчальних досягнень учнів 4-го класу здійснюється шляхом поточної та тематичної перевірок. Поточну перевірку рекомендується проводити в усній та письмовій (короткотривала самостійна робота – 10-15 хв) формі. Тематична перевірка проводиться у письмовій формі у вигляді комбінованої контрольної роботи чи тестів – 4 рази на семестр. Робота має містити 18 математичних операцій (арифметичних дій, визначення їх порядку, перетворення одиниць величини тощо). Тривалість таких робіт – 35 хвилин. Окремим видом тематичного контролю має бути перевірка обчислювальних навичок учнів (не більше 12 математичних операцій), яка проводиться один раз за семестр у письмовій формі (математичний диктант, робота на картках тощо).

 

Інформатика

Програма з інформатики для 4-го класу спрямована на реалізацію вимог освітньої галузі «Технології» Державного стандарту початкової загальної освіти. Основною метою вкладання інформатики в початковій школі є формування і розвиток предметної інформаційно-комунікаційної та ключових компетентностей молодших школярів для реалізації їхніх природних здібностей і задатків, творчих задумів та соціалізації в суспільстві.

Нагадуємо, що інформатика в початкових класах є підготовчим курсом, який передує вивченню даного предмета в основній школі.

Серед змін до програми з інформатики 2011 року слід відмітити, що для повторення, узагальнення і систематизації навчального матеріалу за 3-й клас виділено 1 годину, під час якої діти мають пригадати і дотримуватися правил безпечної роботи з комп’ютером, мати уявлення про використання комп’ютерів у різних сферах діяльності людини.

У ході розгляду теми «Файл. Папка. Операції над файлами і папками» вчитель має сформувати уявлення учнів про різні за вмістом файли (текстові, графічні, звукові тощо), розуміння призначення папки. У зміст програми з інформатики введено тему «Графічний редактор» (4 год). При розгляді даної теми учні удосконалюють уміння працювати в середовищі графічного редактора; обирати потрібні інструменти для створення зображення за зразком та власним задумом; змінювати колір фігури та тла; створювати підпис до малюнка та зберігати свою роботу за вказаною адресою.

Окремим розділом виділено розділ «Безпека дітей в Інтернеті», що підкреслює його важливість і актуальність. Особлива увага має приділятися висвітленню таких питань, як правила безпечного користування Інтернетом для пошуку інформаційних матеріалів, формування уявлення про спільноти та коло веб-сторінок для дітей, знання дитячих сайтів, виконання навчальних завдань з використанням комп’ютерних програм онлайн. Одну навчальну годину потрібно виділити для вивчення теми «Електронне спілкування. Безпека спілкування у спільнотах».

До змісту навчальної програми введено розділ «Робота з презентаціями» (4 год). Результатом засвоєння тем даного розділу є уміння учнів відкривати файл, що містить презентацію, створювати презентацію за шаблоном; виділяти об’єкти слайда, переміщувати, видаляти і змінювати його властивості, додавати анімаційні ефекти. Учень має продемонструвати створену ним презентацію та коментувати її зміст.

Із навчальної програми «Сходинки до інформатики», 4 клас (2011 року) вилучено розділ «Створення проектів». У розділі «Повторення та узагальнення вивченого у 4-му класі» конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Нагадуємо, що кожен урок інформатики обов’язково проводиться з використанням комп’ютерів. Клас ділиться на підгрупи, але не менше 8 осіб у підгрупі. Кожен учень має працювати індивідуально за комп’ютером відповідно до санітарно-гігієнічних вимог не більше 15 хвилин за урок. Решту часу уроку учні знайомляться з теоретичним матеріалом, повторюють, закріплюють, узагальнюють і систематизують набуті знання і вміння, працюють над розвитком логічного, алгоритмічного, творчого, критичного мислення.

Природознавство

«Природознавство» у 4 класі – це предмет, який є пропедевтичним для курсів фізики, хімії, біології, географії та астрономії в основній школі. Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю. Метою навчання природознавства є формування і розвиток предметної природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісно-орієнтованого навчання. Основні положення Державного стандарту спрямовані не стільки на засвоєння суми природничо-наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання.

У рамках практичної діяльності школярів з вивчення і збереження природи рідного краю, спостереження й оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища виховуються необхідні ціннісні орієнтації у ставленні до природного середовища. Усе це підвищує виховний потенціал природничої освіти.

У 2015-2016 навчальному році на вивчення природознавства у 4 класі передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 68 годин.

Зміст природознавства для 4 класу поєднує в собі емпіричну спрямованість вивчення природи з оволодінням елементами природничо-наукових методів пізнання на рівні окремих прийомів дослідницької діяльності. В рамках курсу розширюються знання учнів про взаємовплив навколишнього середовища і життєдіяльності людини, здійснюється систематизація знань про природні об'єкти та будову Всесвіту, отримані у 1-3 класах, формуються уявлення про план місцевості, масштаб, чисельність населення Землі, найбільші країни світу, океани та материки.

В основу програми покладено діяльнісний підхід. Оволодіння учнями окремими прийомами дослідницької діяльності є найбільш істотною функцією природознавства як пропедевтичного курсу у 4 класі. Програма визначає обов’язковий перелік способів діяльності, до яких відносяться: визначення, спостереження, пояснення наслідків, встановлення взаємозв’язків, опис, показ, порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідження, використання довідкової літератури.

Програмою передбачено залучення школярів до проектної діяльності, мета якої навчити учнів самостійного, критичного мислення; міркувати, використовуючи знання фактів, закономірностей науки, робити обґрунтовані висновки; приймати самостійні аргументовані рішення; навчити працювати в команді, виконуючи різні соціальні ролі. Проекти, які запропоновані учням 4 класу, – це доступні творчі завдання, що виконуються на уроках природознавства у формі колективних творчих справ. Усі запропоновані навчальні проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст. Тому тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком або одним-двома тижнями в режимі урочно-позаурочних занять.

Проектна технологія навчання сприяє самостійній діяльності учнів щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми з використанням різноманітних засобів інтеграції знань і вмінь з різних галузей. Результати виконаних проектів мають бути безпосередньо пов’язані з реальним життям. Форма представлення проекту може бути різна: теоретичне розв’язання проблеми, діюча модель, плакат, екологічний знак, план дій; результат, готовий до впровадження, тощо.

Виконання проекту передбачає декілька послідовних дій: визначення мети проекту; висування ідей проекту і вибір з-поміж них кращої; планування проектної діяльності; безпосередня реалізація проекту; презентація проекту; оцінювання проекту і власної діяльності у ньому (самооцінювання). Участь у проектній діяльності передбачає розвиток в учнів самостійності, ініціативності, креативності, здатності визначати мету діяльності.

Працюючи над проектом, діти вчаться самостійно мислити, знаходити шляхи розв’язання проблеми, у них розвиваються здібності до прогнозування результатів, можливих наслідків різних варіантів вирішення питань, формується вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Четвертокласники навчаються планувати свою роботу, працювати в групі, обговорювати висунуті ідеї, вислухувати пропозиції інших членів групи, ознайомлюються з вимогами до роботи (кінцевого продукту), дізнаються про джерела здобуття інформації.

У проектній діяльності проявляється індивідуальність дитини, вона може самостійно визначитися у виборі способу діяльності. Учень, працюючи над проектом, проходить стадії планування, аналізу, синтезу, активної діяльності. При організації проектної діяльності можлива не тільки індивідуальна, самостійна, але і групова робота учнів. Це дозволяє формувати комунікативні навички та вміння. Постановка завдань, вирішення проблем підвищує мотивацію до проектної діяльності і припускає: цілепокладання, предметність, ініціативність, оригінальність у вирішенні пізнавальних питань, неординарність підходів, інтенсивність розумової праці, дослідницький досвід.

Основні принципи організації проектної діяльності:

- створення умов, що сприяють підтриманню природної цікавості учнів, їхнього інтересу і прагнення до самостійної роботи над вирішенням проблеми;

- постійна увага до діяльності учнів в процесі навчання, готовність перебудовуватися у ході роботи на інший вид діяльності.

Основні вміння і навички:

- вміти здобувати і практично використовувати знання, знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати і адекватно використовувати її для вирішення проблем;

- оволодіти технологією індивідуальної та групової проектної діяльності, навчити рефлексувати власну діяльність.

За домінуючою діяльністю проекти можуть бути: практико-орієнтовані, дослідницькі, інформаційні, творчі, рольові (ігрові).

Не менш важливим є питання оцінювання результативності роботи над проектом на всіх етапах роботи. Тут можна виділити два варіанти.

Перший варіант оцінювання проекту передбачає обговорення етапів розробки, реалізації та захисту проекту.

Можлива самооцінка і оцінка однокласників. Основними критеріями можуть бути:

- самостійність роботи над проектом;

- актуальність та значимість теми;

- повнота розкриття теми;

- оригінальність вирішення проблеми;

- артистизм і виразність виступу;

- розкриття змісту проекту на презентації;

- використання засобів наочності, технічних засобів.

Перші чотири критерії – оцінка проекту, решта – оцінка презентації.

З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою для 4 класу запропоновано теми 7 навчальних проектів:

- «Мандрівка просторами Всесвіту, про яку ти мрієш»;

- «Цікавий світ материка, на який я хочу потрапити»;

- «Водойми рідного краю, їх стан та охорона»;

- «Чому ліси називають «легенями планети?»;

- «Що можна зробити для збереження природи у моєму краї?».

Неодмінною умовою виконання навчальної програми для 4 класу є проведення екскурсій. Програмою передбачена навчальна екскурсія «Визначення сторін горизонту за допомогою Сонця, компасу та місцевих ознак». Учитель має право самостійно обирати час проведення екскурсії. Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону.

Програмою визначено 6 практичних робіт:

- «Читання плану і карти з використанням умовних знаків і масштабу»;

- «Робота з географічною картою півкуль та світу»;

- «Нанесення на контурну карту назв материків і океанів»;

- «Робота з географічною картою України»;

- «Позначення на контурній карті столиці та міст України»;

- «Позначення на контурній карті основних форм земної поверхні та водойм України».

Для реалізації завдань програми необхідна відповідна матеріально-технічна база, забезпечення потрібною довідковою та науково-популярною літературою (карта зоряного неба, географічні карти світу, України, рідного краю, компаси, фізична карта світу, карта півкуль і материків, карта природних зон і теплових поясів Землі, словники з природничих наук, атласи-визначники рослин і тварин материків і океанів, енциклопедії).