Завершальний етап початкової освіти загальноосвітніх навчальних закладів

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

(Методичні рекомендації до 2015-2016 навчального року)

Початкова школа у 2015-2016 навчальному році вступає у 4-рік роботи за оновленим Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462.

У 2014 році за результатами експертиз та громадського обговорення навчальних програм з метою їх розвантаження Міністерством освіти і науки України було прийнято рішення про внесення відповідних змін до навчальних програм для 4-го класу (наказ МОН України № 1495 від 22.12.2014).

Оновлені навчальні програми сприяють утвердженню гуманних цінностей у навчально-виховному процесі, розвитку задатків і здібностей кожної особистості.

4-ий клас (завершальний етап початкового навчання) – етап підведення підсумків засвоєння результативної складової кожної освітньої галузі Державного стандарту початкової загальної освіти та оволодіння четвертокласниками ключовими компетентностями (уміння вчитися, здоров’язбережувальною, соціальною, громадянською, загальнокультурною та компетентністю з ІКТ).

Особливу увагу слід приділити оволодінню учнями такою важливою компетентністю, як уміння самостійно вчитися, а саме: розуміння мети діяльності, складання плану виконання завдання, ефективний розподіл і використання часу, застосування практично засвоєних знань у різних навчальних та життєвих ситуаціях, здійснення самоконтролю та самооцінки результатів своєї праці.

Серед висновків за результатами дискусій під час круглого столу «Структура загальної середньої освіти», проведеного 21 січня 2015 року в Національній академії педагогічних наук України, зазначено, що початкова освіта покликана забезпечити подальше становлення і різнобічний розвиток дитини молодшого шкільного віку: соціальний морально-етичний, естетичний, фізичний, інтелектуальний. У початковій школі учні мають у достатній мірі оволодіти вміннями і навичками (загальнопізнавальними, навчально-організаційними, обчислювальними, мовленнєвими, читацькими, контрольно-оцінними тощо), узагальненими знаннями і уявленням про навколишній світ. Четвертокласники повинні демонструвати розвинені пізнавальні здібності, здатність до творчого самовираження, патріотичні почуття, вільне користування з комунікативною метою українською мовою (усною і письмовою), ціннісне ставлення до праці, природи, мистецтва, здоров’я, людей, суспільства.

За рекомендаціями О.Я. Савченко, доктора педагогічних наук, професора, учні 4-го класу мають володіти [4,8]:

Навчально-організаційні вміння і навички:

ü швидко і зосереджено виконувати завдання;

ü складати план роботи на день, тиждень;

ü користуватися словниками, довідковою літературою та іншими джерелами інформації;

ü орієнтувати на сторінках підручника (швидко знаходити шукану сторінку, користуючись змістом; розуміти значення символів та умовних позначок тощо);

ü розподіляти час на виконання завдань, берегти його, не відволікати товаришів і не відволікатися самому під час навчальної діяльності;

ü уявляти послідовність виконання завдання, обмірковувати шляхи та обирати найоптимальніший для розв’язання поставленої задачі;

ü толерантно, активно співпрацювати в парі, групі.

Загальномовленнєві вміння і навички:

ü відповідно до мети висловлювання чітко й аргументовано висловлювати власну думку;

ü міркувати взаємопов’язаними судженнями, логічно вибудовувати повідомлення, виділяти головну думку тощо;

ü доброзичливо спілкуватися з товаришами під час роботи в парі, групі, дотримуючись норм етикету.

Загальнопізнавальні вміння і навички:

ü в повідомленні (тексті) знаходити головне, відкидати другорядне, аналізувати, порівнювати, робити висновки;

ü встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, здійснювати класифікацію та групування об’єктів;

ü розмірковувати, доводити власну думку;

ü моделювати та прогнозувати результати навчальних завдань;

ü висловлювати рефлексивні судження;

ü успішно здійснювати загальні розумові дії (аналіз, синтез, порівняння, аналогія, класифікація, систематизація, узагальнення);

ü створювати власні творчі «продукти», виконувати завдання творчого характеру.

Контрольно-оцінні вміння і навички:

ü оцінювати якість виконаної роботи;

ü здійснювати взаємо та самоперевірку;

ü виконувати роботу над помилками;

ü застосовувати вивчені правила для виконання практичних завдань;

ü давати оцінні судження.

Організовуючи навчально-виховний процес у 4-му класі, педагогам слід пам’ятати, що навчання дитини в початковій школі – є вирішальним для її подальшого життєвого успіху. Тому навчити учня творити, розвинути його природні задатки і здібності, вселити впевненість у власних силах та можливостях – головне завдання вчителя початкових класів.

О.Я. Митник вважає, що провідною метою освіти сьогодення є виховання особистості учня-діяча, здатного створити власну траєкторію розвитку, програму дій щодо власного самовдосконалення [5, 53].

Під час проектування навчально-виховної діяльності учнів 4-го класу вчитель має керуватися такими документами:

ü Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01;

ü Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету міністрів України №462 від 20 квітня 2011 року;

ü Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України №1050 від 12.09.2011;

ü Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою;

ü Наказ Міністерства освіти і науки України № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»;

ü Наказ Міністерства освіти і науки України №460 від 16.04.14 «Про внесення змін у додатки 1-7 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 10.06.2011 №572»;

ü Наказ Міністерства освіти і науки України № 412 від 08.04.15 року «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»;

ü Наказ Міністерства освіти і науки України № 582 від 28.05.2015 «Про схвалення Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді»;

ü Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-497 від 17.07.2013 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів»;

ü Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-253 від 22.05.15 «Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів;

ü Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-209 від 18.04.14 «Щодо використання робочих зошитів у початковій школі»;

ü Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-74 від 28.01.2014 «Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів»;

ü Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-72 від 28.01.14 «Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань»

ü Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-503 від 18.07.2013 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу».

З оновленими програмами для 4-го класу можна познайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1418040818/

Українська мова

У 4-му класі завершується вивчення початкового курсу української мови. Відповідно до Держстандарту початкової загальної освіти метою навчання має бути формування комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань, забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності та набуття учнями соціального досвіду.

Основа увага на уроках української мови має приділятися роботі над текстом та виконанням комплексу завдань, спрямованих на розвиток комунікативних умінь та зв’язного мовлення школярів, систематизацію знань з фонетики, лексики, граматики тощо. При цьому вчитель не передає учням готові знання, уміння і навички, а вводить їх у ситуацію розмірковування, дослідження, експерименту, і як результат – самостійне встановлення закономірностей та формулювання ними висновків, правил.

Сучасний урок української мови має бути особистісно орієнтованим і компетентісним. Під час визначення мети такого уроку педагог повинен чітко визначити, які ключові компетентності буде формувати на ньому. Для постановки цілей уроку слід враховувати, що навчальними цілями є формування в учнів системи певних мовних знань, мовленнєвих навичок, розширення досвіду словесної творчості (орієнтиром є державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів, зазначених у мовленнєвій та мовній змістових лініях навчальної програми). Розвивальними цілями уроку є робота над розвитком мислення (логічного, критичного, творчого), самостійності під час виконання завдань та вміння застосовувати отримані знання в нових навчальних та життєвих ситуаціях (орієнтиром є програмові вимоги діяльнісної лінії).

Виховними цілями сучасного уроку української мови є формування світогляду молодшого школяра, системи загальнолюдських цінностей, морально-етичних поглядів та переконань, патріотичних почуттів та національної свідомості учнів (орієнтиром є державні вимоги соціокультурної лінії навчального предмета). Особливу увагу потрібно приділити патріотичному вихованню молодших школярів, зокрема викликати захоплення багатством та милозвучністю української мови, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення досконало її вивчати та використовувати на практиці малі фольклорні форми (прислів’я, загадки, приказки, фразеологізми, лічилки, мирилки тощо). Шляхом аналізу змісту текстів педагог має виховувати в дітей любов до рідного краю, бережне відношення до природи, культурних пам’яток, толерантне ставлення до інших народів, їхніх звичаїв та обрядів тощо.

Виходячи із вище вказаного, пропонується така структура компетентісного уроку української мови:

1. Організація класу до уроку.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Найважливіше завдання педагога – заінтригувати, викликати зацікавленість до пізнання нового, бажання долати труднощі, створення ситуації успіху та позитивного емоційного настрою.

4. Визначення теми і мети уроку.

Попередні етапи уроку потрібно побудувати так, щоб четвертокласники могли самостійно сформулювати тему уроку і передбачити його мету.

5. Навчально-пізнавальна діяльність учнів.

Під час цього етапу вчитель має забезпечити здійснення учнями спостереження за мовними явищами, дослідження їх закономірностей, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, формулювання висновків, правил.

6. Закріплення знань та формування вмінь або застосування мовних знань і вмінь.

Вчитель дотримується дидактичного принципу від простого до складного, від виконання репродуктивних завдань (за зразком) до конструктивних (за аналогією, алгоритмом) і творчих.

7. Мовленнєво-творча діяльність учнів.

Робота учнів на даному етапі передбачає створення ними нового продукту, тобто побудову усних і письмових висловлювань з опорою на мовні знання і вміння в процесі мовленнєвої діяльності. Для стимулювання мовленнєво-творчої активності учнів необхідно давати їм можливість вільно висловлювати свої думки, розмірковувати. Педагог має створити сприятливі умови для спілкування без принижень, демонструвати, що будь-які міркування, ідеї, висловлені дитиною є цінними.

8. Підсумок уроку. Рефлексія.

На даному етапі уроку учні підсумовують отримані на уроці знання, вміння, досвід, оцінюють власну діяльність та роботу інших.

Нагадуємо, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1495 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» у програмі української мови, як мови навчання, вилучено теми:

Літературне читання

Навчальний предмет «Літературне читання» відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти є складовою освітньої галузі «Мови і літератури».

Головною метою курсу визначено розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності. Це передбачає формування читацької компетентності молодшого школяра, яка є базовою складовою комунікативної та пізнавальної компетентностей. Читацька компетентність формується у процесі реалізації всіх змістових ліній предмета «Літературне читання» як інтегрований результат взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів. Метою курсу також є ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі [4, 71]. Для досягнення мети та завдань курсу потрібно пропонувати дітям для читання високохудожні літературні твори, вибір яких здійснюється на основі принципів: тематично-жанрового, естетичного, літературознавчого, комунікативно -мовленнєвого.

Структура програми

Програма навчального предмета «Літературне читання» 4 клас відповідно до Держстандарту структурована за такими змістовими лініями:

­ «Коло читання»;

­ «Формування і розвиток навички читання»;

­ «Літературознавча пропедевтика»;

­ «Досвід читацької діяльності»;

­ «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією»;

­ «Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного».

Коло читання

У 4 класі коло читання розширюється і систематизується шляхом упорядкування і узагальнення знань про раніше відомі жанри і авторів, а також залучення нових жанрів, творів та імен. З метою забезпечення перспективності у підготовці учнів до вивчення літератури в 5 класі збільшується питома вага жанрового і монографічного підходів у доборі та конструюванні навчального змісту за розділами і темами. Жанрова й авторська різноманітність залишаються провідними принципами добору змісту. Коло читання за програмою 4 класу сформоване з кращих надбань української і зарубіжної літератури. Порівняно з попередньою програмою, його доповнено біографічними творами (Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, М.Рильського, Д.Павличка, Л.Костенко). Розширено також перелік авторів: проза – О. Дерманський, Л. Вороніна; науково-художня література – А. Давидов.

Даною змістовою лінією у 4 класі передбачено вивчення напам’ять 8 віршів, 2 уривків з прозових творів, 8-10 прислів’їв. Крім того, учні повинні розуміти зміст кожного прислів’я та пояснити, у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з них.

Потрібно звернути увагу на те, щоб четвертокласники співвідносили прочитані твори із певним жанром: казка, вірш, оповідання, повість, повість-казка, байка, п’єса та розрізняли казку народну і літературну; прозові, поетичні, драматичні твори.

Учні 4 класу повинні усвідомити, що читання – це одне з важливих джерел знань, яке задовольняє їх пізнавальні інтереси.

Формування і розвиток навички читання

Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки. У 4 класі провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. При опрацюванні даної змістової лінії значну увагу слід приділити удосконаленню навичок свідомого, правильного, виразного читання із дотриманням основних норм літературної вимови.

Учні 4 класу наприкінці І семестру повинні читати вголос у темпі 80-85 слів за хвилину; наприкінці навчального року – у темпі 90 - 95 слів за хвилину. Читати мовчки школярі повинні усвідомлено і досить вільно у темпі, не нижчому 110 слів за хвилину.

Четвертокласники повинні самостійно обирати та правильно застосовувати під час читання інтонаційні та позамовні засоби виразності відповідно до знакової структури художніх, науково - художніх та науково - популярних текстів.

Літературознавча пропедевтика

Ця змістова лінія передбачає ознайомлення учнів з окремими літературознавчими поняттями, необхідними їм під час аналізу творів різноманітних жанрів.

При реалізації змістової лінії «Літературознавча пропедевтика» необхідно приділяти значну увагу розвитку умінь учнів самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку творів, розуміти основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів.

На уроках літературного читання у 4 класі пропонуємо більше часу відводити на визначення головних та другорядних героїв твору, встановлювати тип персонажів, надавати можливість учням самостійно обґрунтовувати вчинки героїв, їхні мотиви та висловлювати до них своє та авторське ставлення.

Четвертокласники повинні чітко усвідомити взаємозв’язки: письменники – теми; письменник – жанр; письменник – талановита людина.

Доцільно проводити роботу щодо усвідомленого сприймання учнями засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі; вести спостереження за авторським вибором слів у творах різних жанрів під час діалогів, описів природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв.

Досвід читацької діяльності

На уроках літературного читання учні початкових класів ознайомлюються зі значущими одиницями творів художньої літератури і фольклору, опановують практичні уміння впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жанри. Саме лірична поезія доступніша учням 4 класу. При реалізації даної змістової лінії потрібно розширювати та систематизувати знання та уміння учнів про жанрові особливості віршів, їх тематику, проблематику; удосконалювати уміння школярів орієнтуватися в структурі оповідання, повісті, легенді.

Основним завданням змістової лінії «Досвід читацької діяльності» домогтися повноцінного сприймання учнями 4 класу тексту з урахуванням специфіки його жанру і структури. На уроках літературного читання основним завданням смислового і структурного аналізу є сприймання художнього образу твору.

Акцентуємо увагу на тому, що у змістовій лінії «Досвід читацької діяльності» виокремлено роботу з науково-художніми творами, оскільки методика їх опрацювання має свої особливості.

При опрацюванні науково-художніх та науково-популярних текстів важливо звернути увагу на смислові зв’язки, істотні ознаки, поняття та висновки. Смисловий і структурний аналіз творів різних жанрів є основою досягнення учнями повного розуміння тексту.

У 4 класі проводиться робота над удосконаленням основних умінь смислового аналізу прочитаного: з’ясування значення висловів і слів у текстах різних жанрів.

Особливу увагу слід приділити удосконаленню умінь та навичок здійснювати структурний аналіз тексту (спостереженню за будовою тексту, виділенню у творах різних жанрів їх структурних елементів; складання плану оповідання, статті, казки). Проникнення учнів у смисл прочитаного відбувається при взаємозв’язку смислового і структурного аналізу. Сам процес розуміння тексту завершується діалогічною взаємодією читача з текстом, виявом якої є самостійна постановка ним запитань за змістом прочитаного.

Особливу увагу рекомендуємо звернути на ті види художнього аналізу тексту, які формують у школярів увагу до засобів створення художніх образів, серед яких одним із найголовніших є художня виразність мови, з’ясування ролі порівнянь, епітетів, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків.

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Основними завданнями уроків роботи з дитячою книгою, робота з інформацією у 4 класі є розширення кола дитячого читання, формування читацької самостійності учнів та сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів.

У 4 класі самостійна читацька діяльність має свої особливості. Основним завданням у цей період є формування і розвиток у школярів продуктивних способів самостійного опрацювання змісту дитячих книжок, різних типів і видів. На уроках при роботі з дитячою книгою значну увагу слід приділити формуванню умінь здійснювати пошук, добір, систематизацію та узагальнення навчально-пізнавальної інформації. Четвертокласники повинні уміти користуватися засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, довідково-інформаційним апаратом книжки та Інтернет-ресурсами.

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Коло літературного читання і його методичне опрацювання створюють передумови для самовираження учнів через творчу діяльність у зв’язку із прочитаним.

На уроках літературного читання у 4 класі рекомендуємо з цією метою:творчий переказ, словесне малювання та ілюстрування, інсценізація, читання за ролями, зміни текстів, доповнення прозових і віршованих творів, складання казок, віршів, небилиць, загадок тощо.

В організації цієї діяльності використовується комплексний вплив різних видів мистецтв: музика, живопис,художнє слово.

Нагадуємо, що навчальні досягнення учнів на уроках літературного читання оцінюються в балах. Об’єктами перевірки і оцінювання є складові читацької компетентності: навички читання вголос і мовчки, розуміння прочитаного, виразність читання та досвід читацької діяльності. Контроль навчальних досягнень здійснюється під час поточного, семестрового контролю та державної підсумкової атестації. У І і ІІ семестрах проводиться перевірка навички читання вголос і мовчки (залежно від кількості учнів – протягом двох останніх або одного передостаннього тижня семестрів).

Показники темпу читання вголос і мовчки:

	І семестр	ІІ семестр
Вголос	80-85 сл/хв	90-95 сл/хв
Мовчки	110-130 сл/хв	130-15- сл/хв і більше

Звертаємо увагу, що менший і більший показники темпу читання для кожного класу є нормативними і відповідають критеріям найвищого рівня. Під час перевірки розвитку навички читання враховуються всі її якості (темп, правильність, спосіб, розуміння, виразність). Нагадуємо, що у дітей з психофізіологічними вадами якість читання перевіряється під час поточного оцінювання.

Перевірка читання творів напам’ять здійснюється індивідуально в процесі поточного контролю. Для виставлення оцінок у класному журналі відводиться окрема графа без дати із надписом уверху «Вірш».

У І семестрі передбачено проведення підсумкової контрольної роботи, яка складається з незнайомого тексту обсягом 350-420 слів і 12 завдань (6 завдань, які пропонують вибір однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих (1 бал); 5 – із короткою письмовою відповіддю, на встановлення відповідності, правильної послідовності (2 бали); 1 – із розгорнутою відповіддю (3 бали)). Бали за роботу з читання виставляються без урахування помилок за грамотність. Одержаний загальний бал переводиться в оцінку за таблицею, поданою в Інструктивно-методичних матеріалів щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН України №1/9-74 від 28.01.2015)). В ІІ семестрі проводиться державна підсумкова атестація.

Виведення оцінки за семестр здійснюється з урахуванням поточного оцінювання досвіду читацької діяльності, поточного та підсумкового оцінювання навички витання вголос і мовчки, якості вивчення творів напам’ять та результатів виконання підсумкової контрольної роботи.

 

Математика

Четвертий рік навчання молодших школярів на уроках математики спрямований на реалізацію мети і завдань однойменної освітньої галузі Держстандарту початкової загальної освіти та має стати надійним фундаментом до засвоєння і розвитку математичних знань у п’ятому класі.

Відповідно до змістової лінії «Числа. Дії з числами» четвертокласники вивчають нумерацію чисел у межах мільйона, засвоюють поняття класів і розрядів, узагальнюють позиційний принцип запису чисел, застосовують алгоритми виконання письмового додавання, віднімання, множення і ділення багатоцифрових чисел. Учні на практичній основі знайомляться з дробами, їх утворенням і порівнянням. Нагадуємо, що у змінах до програми з математики вилучено поняття «рівні дроби» та скорочену форму запису письмового ділення.

У змістовій лінії «Просторові відношення. Геометричні фігури» вилучено поняття «діагональ многокутника», «види трикутників за кутами та сторонами», «елементи прямокутного паралелепіпеда: ребро, бічна грань, основа, вершина».

В програмі з математики (змістова лінія «Математичні вирази. Рівності. Нерівності») вилучено тему «Перетворення числових виразів», «Алгебраїчний метод розв’язування сюжетних складених задач». Але зауважуємо, що в п’ятому класі основним способом розв’язування задач є складанням рівняння, тому учням часто важко переходити від арифметичного методу до алгебраїчного.

Спрощення програми з математики відбулось також за рахунок вилучення задач на знаходження середнього арифметичного та задач на рівномірний прямолінійний рух двох тіл в одному напрямку.

На уроках математики, так як і на інших предметах, важливо не давати дітям готових правил, а занурити їх у творчий процес, дослідження, самостійне відкриття математичних знань. Завдання вчителя – створення доброзичливої атмосфери на уроці, ситуації успіху для кожної особистості учня. Проведення нестандартних уроків (свята (наприклад, «День народження мільйона», «Вернісаж геометричних тіл»), змагання, конкурси, вікторини, математичні подорожі, використання казкових сюжетів тощо) викликає в учнів позитивні емоції, вселяє впевненість у власних силах, задовольняє пізнавальні потреби молодших школярів, активізує їхню діяльність. Перегляд цікавих незвичайних світлин, уривків відеофільмів, емоційність повідомлень, використання спеціальних засобів активізації діяльності учнів (дотепні жарти, смішні ситуації, історії, музичний супровід, веселі задачі тощо) створюють комфортні умови для засвоєння матеріалу, забезпечують гармонійний розвиток молодших школярів. Для уроків математики важливим є поєднання аудіального, візуального та кінестетичного сприйняття в процесі засвоєння учнями програмового матеріалу. Для забезпечення здоров’язбережувального принципу організації навчально-виховного процесу необхідно проводити фізкультхвилинки, рухливі ігрові ситуації, застосовувати методи і прийоми інтерактивного навчання.

Серед методичних прийомів на уроках математики доцільно використовувати такі, як «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи вчуся», «Мікрофон», «Два – чотири – всі разом», «Займи позицію», метод «Прес», робота в парах, групах, ротаційних трійках тощо. Як результат навчальної діяльності на уроках математики – це опанування предметними математичними компетентностями (обчислювальними, логічними, геометричними, алгебраїчними, інформаційно-графічними) у контексті початкового навчання. Четвертокласник має свідомо застосовувати в конкретних навчальних чи життєвих ситуаціях набуті знання, уміння, навички, способи діяльності, виражати оцінні судження.

У 4-му класі число виконання роботи з математики учні можуть записувати словами або цифрами (на розсуд учителя). У зошитах також зазначають, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (математичний диктант, задача, № тощо). Нагадуємо, що за мовні помилки на уроках математики оцінка не знижується. Наприкінці кожного місяця вчитель фіксує в класному журналі бал за ведення зошита, який враховується як поточний. При цьому рекомендується брати до уваги такі показники (за кожен від 0 до 3 балів), як: каліграфія, охайність креслень, дотримання культури оформлення письмових робіт та наявність робіт над помилками. Під час виведення оцінки за зошит не враховуються математичні помилки.

Контроль навчальних досягнень учнів 4-го класу здійснюється шляхом поточної та тематичної перевірок. Поточну перевірку рекомендується проводити в усній та письмовій (короткотривала самостійна робота – 10-15 хв) формі. Тематична перевірка проводиться у письмовій формі у вигляді комбінованої контрольної роботи чи тестів – 4 рази на семестр. Робота має містити 18 математичних операцій (арифметичних дій, визначення їх порядку, перетворення одиниць величини тощо). Тривалість таких робіт – 35 хвилин. Окремим видом тематичного контролю має бути перевірка обчислювальних навичок учнів (не більше 12 математичних операцій), яка проводиться один раз за семестр у письмовій формі (математичний диктант, робота на картках тощо).

 

Інформатика

Програма з інформатики для 4-го класу спрямована на реалізацію вимог освітньої галузі «Технології» Державного стандарту початкової загальної освіти. Основною метою вкладання інформатики в початковій школі є формування і розвиток предметної інформаційно-комунікаційної та ключових компетентностей молодших школярів для реалізації їхніх природних здібностей і задатків, творчих задумів та соціалізації в суспільстві.

Нагадуємо, що інформатика в початкових класах є підготовчим курсом, який передує вивченню даного предмета в основній школі.

Серед змін до програми з інформатики 2011 року слід відмітити, що для повторення, узагальнення і систематизації навчального матеріалу за 3-й клас виділено 1 годину, під час якої діти мають пригадати і дотримуватися правил безпечної роботи з комп’ютером, мати уявлення про використання комп’ютерів у різних сферах діяльності людини.

У ході розгляду теми «Файл. Папка. Операції над файлами і папками» вчитель має сформувати уявлення учнів про різні за вмістом файли (текстові, графічні, звукові тощо), розуміння призначення папки. У зміст програми з інформатики введено тему «Графічний редактор» (4 год). При розгляді даної теми учні удосконалюють уміння працювати в середовищі графічного редактора; обирати потрібні інструменти для створення зображення за зразком та власним задумом; змінювати колір фігури та тла; створювати підпис до малюнка та зберігати свою роботу за вказаною адресою.

Окремим розділом виділено розділ «Безпека дітей в Інтернеті», що підкреслює його важливість і актуальність. Особлива увага має приділятися висвітленню таких питань, як правила безпечного користування Інтернетом для пошуку інформаційних матеріалів, формування уявлення про спільноти та коло веб-сторінок для дітей, знання дитячих сайтів, виконання навчальних завдань з використанням комп’ютерних програм онлайн. Одну навчальну годину потрібно виділити для вивчення теми «Електронне спілкування. Безпека спілкування у спільнотах».

До змісту навчальної програми введено розділ «Робота з презентаціями» (4 год). Результатом засвоєння тем даного розділу є уміння учнів відкривати файл, що містить презентацію, створювати презентацію за шаблоном; виділяти об’єкти слайда, переміщувати, видаляти і змінювати його властивості, додавати анімаційні ефекти. Учень має продемонструвати створену ним презентацію та коментувати її зміст.

Із навчальної програми «Сходинки до інформатики», 4 клас (2011 року) вилучено розділ «Створення проектів». У розділі «Повторення та узагальнення вивченого у 4-му класі» конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Нагадуємо, що кожен урок інформатики обов’язково проводиться з використанням комп’ютерів. Клас ділиться на підгрупи, але не менше 8 осіб у підгрупі. Кожен учень має працювати індивідуально за комп’ютером відповідно до санітарно-гігієнічних вимог не більше 15 хвилин за урок. Решту часу уроку учні знайомляться з теоретичним матеріалом, повторюють, закріплюють, узагальнюють і систематизують набуті знання і вміння, працюють над розвитком логічного, алгоритмічного, творчого, критичного мислення.

Природознавство

«Природознавство» у 4 класі – це предмет, який є пропедевтичним для курсів фізики, хімії, біології, географії та астрономії в основній школі. Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю. Метою навчання природознавства є формування і розвиток предметної природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісно-орієнтованого навчання. Основні положення Державного стандарту спрямовані не стільки на засвоєння суми природничо-наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання.

У рамках практичної діяльності школярів з вивчення і збереження природи рідного краю, спостереження й оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища виховуються необхідні ціннісні орієнтації у ставленні до природного середовища. Усе це підвищує виховний потенціал природничої освіти.

У 2015-2016 навчальному році на вивчення природознавства у 4 класі передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 68 годин.

Зміст природознавства для 4 класу поєднує в собі емпіричну спрямованість вивчення природи з оволодінням елементами природничо-наукових методів пізнання на рівні окремих прийомів дослідницької діяльності. В рамках курсу розширюються знання учнів про взаємовплив навколишнього середовища і життєдіяльності людини, здійснюється систематизація знань про природні об'єкти та будову Всесвіту, отримані у 1-3 класах, формуються уявлення про план місцевості, масштаб, чисельність населення Землі, найбільші країни світу, океани та материки.

В основу програми покладено діяльнісний підхід. Оволодіння учнями окремими прийомами дослідницької діяльності є найбільш істотною функцією природознавства як пропедевтичного курсу у 4 класі. Програма визначає обов’язковий перелік способів діяльності, до яких відносяться: визначення, спостереження, пояснення наслідків, встановлення взаємозв’язків, опис, показ, порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідження, використання довідкової літератури.

Програмою передбачено залучення школярів до проектної діяльності, мета якої навчити учнів самостійного, критичного мислення; міркувати, використовуючи знання фактів, закономірностей науки, робити обґрунтовані висновки; приймати самостійні аргументовані рішення; навчити працювати в команді, виконуючи різні соціальні ролі. Проекти, які запропоновані учням 4 класу, – це доступні творчі завдання, що виконуються на уроках природознавства у формі колективних творчих справ. Усі запропоновані навчальні проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст. Тому тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком або одним-двома тижнями в режимі урочно-позаурочних занять.

Проектна технологія навчання сприяє самостійній діяльності учнів щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми з використанням різноманітних засобів інтеграції знань і вмінь з різних галузей. Результати виконаних проектів мають бути безпосередньо пов’язані з реальним життям. Форма представлення проекту може бути різна: теоретичне розв’язання проблеми, діюча модель, плакат, екологічний знак, план дій; результат, готовий до впровадження, тощо.

Виконання проекту передбачає декілька послідовних дій: визначе