Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Обчислення нсд і нск способом канонічного розкладу на прості множники та за алгоритмом Евкліда.
Содержание книги
- Теми практичних занять для спеціальності 6.010102 –початкова освіта (2 р.н.).
- Навчальний проект для спеціальності 6.010102 – початкова освіта
- Для особистого контролю за одержанням балів
- Операція об’єднання (додавання) множин та основні властивості (закони) цієї операції.
- Операція перетину множин та основні властивості (закони) цієї операції.
- Операція доповнення до даної та універсальної множини та основні властивості (закони) цих операцій.
- Малюнок № 1. 19. Задання декартового добутку множин за допомогою графа.
- Малюнок № 1.20. Граф відповідності.
- Розміщення з повтореннями та без повторень.
- Перестановки з повтореннями та без повторення.
- Поняття як форма мислення, зміст і обсяг поняття та зв'язок між ними.
- Діаграма № 2.1. Відношення часткового збігу між поняттями.
- Поняття предиката, його позначення та область визначення. Поняття кванторів існування та загальності, їх позначення та зв'язок між ними.
- Операція кон'юнкції предикатів.
- Операція еквіваленції предикатів.
- Поняття теореми, її будова. Види теорем (дана, обернена, протилежна, обернена до протилежної, спряжені теореми) та зв'язок між ними.
- Поняття міркування, правильні та неправильні міркування. Перевірка правильності міркувань з допомогою кругів Л.Ейлера.
- Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).
- Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
- Аксіоматичне означення додавання цілих невід’ємних чисел в аксіоматичній теорії. Таблиці і закони додавання.
- Порівняння відрізків, дії над відрізками. Натуральне число як результат вимірювання величини. Натуральне число як міра величини. Натуральне число як міра відрізка.
- Означення операцій додавання і віднімання чисел, що розглядаються як міри відрізків. Трактування множення і ділення, які розглядаються як міри відрізків.
- Позиційні та непозиційні системи числення, запис чисел у позиційних і непозиційних системах числення.
- Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
- Модуль іу. «системи числення. Подільність чисел. ».
- Загальна ознака подільності Б. Паскаля. Ознаки подільності цілих невід’ємних чисел на 2, 3, 4, 5, 9, 25.
- Прості і складені числа. Нескінченність множини простих чисел. Решето Ератосфена.
- Основна теорема арифметики цілих невід’ємних чисел.
- Обчислення нсд і нск способом канонічного розкладу на прості множники та за алгоритмом Евкліда.
- Ознаки подільності на складені числа.
- Відношення порядку на множині невід’ємних раціональних чисел.
- Десяткові дроби, їх порівняння, операції над ними. Перетворення десяткових дробів у звичайні та звичайних у десяткові.
- Додатні раціональні числа як нескінченні періодичні десяткові дроби. Чисті та мішані періодичні дроби та їх перетворення у звичайні.
- Множина раціональних чисел, модуль раціонального числа, операції над раціональними числами. Властивості множини раціональних чисел.
- Відношення порядку на множині дійсних чисел.
- Числові вирази та їх види. Значення числового виразу та порядок обчислення значень числового виразу.
- Тотожні перетворення виразів. Тотожності. Виведення основних тотожностей.
- Рівносильні рівняння. Теореми про рівносильність рівнянь.
- Рівняння з двома змінними. Рівняння лінії. Рівняння прямої та їх види.
- Малюнок № 6.1. Графік рівняння кола.
- Системи та сукупності рівнянь з двома змінними та способи (алгебраїчні та графічні) їх розв’язування.
- Застосування рівнянь та їх систем до розв’язування текстових задач.
- Системи та сукупності нерівностей з однією змінною та способи їх розв’язування. Нерівності та системи нерівностей з двома змінними, графічний спосіб їх розв’язування.
- Обернена пропорційність, її властивості та графік.
- Основні геометричні побудови циркулем і лінійкою.
- Побудова прямої, яка проходить через дану на ній точку, перпендикулярно до даної прямої.
- Побудова правильних многогранників.
- Правильні многогранники та їх види.
- Модуль 7: «елементи геометрії. Величини. ».
- Виведення формул для знаходження площі паралелограма, трикутника, трапеції. Формули для знаходження площ поверхонь просторових геометричних фігур.
7. У теорії чисел для знаходження НСК і НСД використовують два способи:
1) спосіб розкладу чисел на прості множники. Для знаходження НСД цим способом, який називають способом канонічного розкладу, потрібно розкласти дані числа в добуток простих множників і для знаходження НСД потрібно записати добуток спільних множників у найменшому степені. Для знаходження НСК даних чисел потрібно розкласти ці числа на прості множники, а потім записати добуток всіх простих множників у найбільшому степені.
2) спосіб знаходження НСД, який називають алгоритмом Евкліда. Він ґрунтується на такій теоремі.
Теорема: якщо натуральне число а можна представити у вигляді a=b·q+r, де a,b,q,rєN, то множина спільних дільників чисел a і b співпадає з множиною спільних дільників чисел b і r.
Доведення: нехай a=b·q+r. Позначимо через М множину таких натуральних чисел d, які є дільниками чисел а і b, тобто М={dÎN/a dÙb d}. Через К позначимо множину таких натуральних чисел k, які є дільниками чисел b і r, тобто K={kÎN/b kÙr k}. Для доведення теореми нам потрібно показати, що кожен елемент множини M є елементом множини K і навпаки. Отже, доведення складається із двох частин.
У першій частині доведемо, що кожен елемент множини M є елементом множини K. Нехай xÎM. Оскільки (a x)Ù(b x), то за теоремою про подільність різниці та добутку (a-bq) x. Зважаючи на те, що a-bq=r, маємо r x. Тоді . Оскільки елемент х в множині M ми вибирали довільно, то наші міркування можна повторити для кожного елемента множини M, а тому кожен елемент множини M є елементом множини K, тобто MÌK. Перша частина теореми доведена.
У другій частині доведемо, що кожен елемент множини K є елементом множини M. Нехай ). Оскільки b·q+r=a, то а у. Отже, . Оскільки елемент y ми вибираємо довільно, то наші міркування можна повторити для кожного елемента множини K. Отже, KÌM. Друга частина теореми доведена.
За доведеним у першій частині MÌK, а за доведеним у другій частині KÌM. Відповідно до означення рівності множин випливає, що M=K, тобто множини співпадають. Теорема доведена повністю.
Ця теорема дає можливість звести знаходження НСД для чисел a і b до знаходження НСД чисел b і r, які менші за задані числа. Теоретичною основою цього є наступна теорема.
Теорема: в алгоритмі Евкліда, який застосований до натуральних чисел a і b, остання, відмінна від нуля остача, буде дорівнювати НСД цих чисел.
Доведення: для того, щоб знайти НСД даних чисел за алгоритмом Евкліда треба найбільше число поділити на найменше, потім найменше число на остачу, потім першу остачу на другу і т.д., аж доки не отримаємо в остачі 0. Тоді остання відмінна від 0 остача і буде НСД. Якщо a b, то НСД(а,b)=b. Якщо ж а не ділиться націло на b, то відповідно до теореми про ділення з остачею маємо: a=bq+r, де a,b,q,rÎN, a>b>r>r1>r2>…>rk і b=rq1+r1, r=r1q2+r2 тощо. Оскільки ми маємо a>b>r>r1>r2>…>rk, то за принципом найменшого числа ми прийдемо до випадку, коли якесь rk=0, а тому ділення буде виконуватися націло. Тоді НСД(rk-1,0)=rk-1. Теорема доведена.
Проілюструємо обидва способи знаходження НСД і НСК на таких прикладах.
Вправа 1: знайти НСД(248, 1024) за допомогою канонічного розкладу.
Розв’язання:
Розкладаємо числа 248 і 1024 на прості множники (див. таблицю № 4.9.).
Щоб знайти НСД(248,1024) потрібно записати добуток спільних множників у найменшому степені. Оскільки спільним множником є тільки число 2 у третьому степені, то НСД(248,1024)=23=8.
Вправа 2: знайти НСК(512,90) способом розкладу на прості множники.
Розв’язання:
Розкладаємо числа 512 і 90 на прості множники (див. таблицю № 4.10.).
Щоб знайти НСК(512,90) потрібно записати добуток всіх множників у найбільшому степені. Отже, маємо: НСК(512,90)=29· 32·5=23040.
Таблиця № 4.9.
Таблиця № 4.10.
Вправа 3: знайти НСД(2002,12506) за допомогою алгоритму Евкліда.
Розв’язання:
Використовуючи алгоритм Евкліда для знаходження НСД слід більше число ділити на менше, потім менше число ділимо на першу остачу, потім першу остачу на другу остачу тощо. Цей процес продовжуватиметься доти, доки не отримаємо в остачі 0. При використанні алгоритму Евкліда для знаходження НСД запис потрібно починати з правого боку сторінки. Покажемо це на конкретному прикладі (див. таблицю № 4.11.):
_12506
12012
|
| |
| | _ 2002
1976
|
| |
| | _494
26
|
|
|
| |
| | _234
234
|
|
| |
| | Оскільки остання, відмінна від нуля, остача дорівнює 26, то НСД(12506,2002)=26.
| |
Таблиця № 4.11.
Якщо відомий НСД чисел та самі числа, то для знаходження НСК чисел потрібно використати таку властивість: . Отже, НСК(12506,2002)=(12506●2002):26=25037012:26=962962.
|