Фінансові відносини суб'єктів господарювання та організація їх фінансової діяльності

Фінанси підприємств призначені для забезпечення їх вироб­ничої діяльності. Стрижневою основою фінансів підприємств є формування фінансових ресурсів та отримання і розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Вони виконують роль сполучної ланки між окремими циклами відтворювального процесу. Порушення в їх функціонуванні негативно впливає на виробництво. Брак ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність — до його припинення. Наявність достатніх доходів створює передумови для нормального ходу відтворювального процесу, але ще не гарантує його, оскільки все залежить від їх раціонального розподілу й ефективного використання. Саме це і є основним завданням фінансів підприємств.

Фінанси підприємств — це сукупність обміннорозподільних відносин, що виникають на підприємств в процесі формування, розміщення І використанням фінансових ресурсів, здійснення витрат, отримання її розподілу доходів.                

Фінансові відносини підприємств відображаються в гро­шових потоках, які характеризують їх різноманітні й різ­нобічні взаємозв 'язки.

До зовнішніх фінансових відносин підприємства входять:

а) відносини обміну:

— взаємовідносини між суб'єктами господарювання, у вигляді розрахунків з постачальниками і покупцями;

б) відносин й розподілу:

— взаємовідносини з бюджетом: платежі та асигнування;

— взаємовідносини з фондами цільового призначення:

внески і надходження;

— взаємовідносини зі страховими компаніями: страхові платежі й страхове відшкодування;

— взаємовідносини з банками: відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і по­гашення кредитів, отримання і сплата процентів тощо;

— ^ взаємовідносини з інституціями фінансового ринку:

розміщення власних цінних паперів та інвестування тим­часово вільних коштів;

— взаємовідносини з галузевими і корпоративними ор­ганами: внески у централізовані фонди і надходження з них.

Внутрішні фінансові відносини підприємства мають розподільний характер і включають:

— розподіл доходу і формування прибутку;

— розподіл чистого прибутку та його використання;

— формування та використання амортизаційних відра­хувань;

— утворення та використання фондів підприємств.

В основі фінансової діяльності підприємств лежить здійснення ви­трат і формування доходів. Витрати забезпечуються за рахунок фінан­сових ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємств. Підсу­мки фінансової діяльності відображаються у фінансових результа­тах— прибутках чи збитках. У такий спосіб формується ланцюг, зо­бражений на схемі 13, що відображає механізм фінансової діяльності підприємств: фінансові ресурси -> витрати -> доходи -> фінансові результати -> збільшення (зменшення) фінансових ресурсів.

. Фінансові ресурси формуються за рахунок власних та зовніш­ніх джерел. Власні ресурси концентруються у статутному фонді Джерела утворення статутного фонду залежать від форми власності:

приватна      -»- власний капітал підприємця;

акціонерна    -»- акціонерний капітал;

колективна (спільна) -^ внески засновників;

державна      -»- асигнування з бюджету та з централізованих фондів.

Зовнішніми джерелами фінансових ресурсів підприємств є кош­ти, що надходять з бюджету, цільових та централізованих корпора­тивних фондів, як правило, на безповоротній основі, а також кре­дити, що надаються банками за плату на поворотній основі.

Фінансові ресурси підприємств спрямовуються на формуван­ня основних^ фондів і оборотних коштів. За рахунок фінансових ресурсів здійснюються витрати підприємств на виробництво та реалізацію товарів, робіт і послуг, а також інші витрати, пов'я­зані з діяльністю підприємства. У процесі здійснення витрат ви­никають вихідні грошові потоки — оплата рахунків постачаль­ників і підрядників за товари, роботи і послуги, страхові платежі

 

Схема 13