Схема фінансової діяльності та грошових потоків підприємства

Результатом здійснення витрат є вироблені товари, роботи і послуги. На основі їх реалізації (продажу) за рахунок вхідних грошових потоків від покупців формуються доходи підприємства від виробничої діяльності. Крім того, джерелом доходів є надхо­дження від страхових компаній страхового відшкодування за по­несені втрати і збитки. Виручка від реалізації включає відшкоду­вання здійснених витрат (перенесену вартість) і валовий дохід (додану вартість) — суму заробітної плати і прибуток. З позицій фінансової діяльності заробітна плата має двоїстий характер: з одного боку, вона є елементом витрат, з іншого — частиною ва­лового доходу. Виплата заробітної плати відображає внутрішні грошові потоки підприємства.

За рахунок отриманих доходів забезпечуються фінансові відносини з державою — платежі в бюджет і цільові фонди, з банківською системою — погашення кредитів і сплата про­центів. Ці відносини опосередковуються вихідними грошови­ми потоками.

Після відшкодування витрат, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, цільовими фондами і банками визна­чаються фінансові результати — прибуток чи збиток. Прибу­ток — це перевищення валових доходів над валовими витра­тами. Збиток — це перевищення валових витрат над валовими доходами.

Отриманий прибуток підлягає подальшому розподілу і ви­користанню. Сума прибутку після сплати податку на прибуток характеризує чистий прибуток підприємства. Частина чистого прибутку може направлятись у централізовані корпоративні фонди, якщо підприємство входить до певного корпоративно­го об'єднання (внутрішньокорпоративні грошові потоки). Пе­вна частина чистого прибутку може бути спрямована на попов­нення статутного фонду — капіталізація прибутку (внутрішні грошові потоки).

З чистого прибутку формуються фонди і резерви підприємств, за рахунок яких здійснюються певні витрати. У даному разі від­бувається фондовий рух грошових потоків. Крім того, може мати місце канальний рух грошових потоків, коли фонди не створюю­ться, а передбачені витрати оплачуються безпосередньо за раху­нок прибутку. З фондів та безпосередньо з чистого прибутку мо-

Розмежування витрат на такі, що безпосередньо належать до валових витрат і знімаються з валових доходів до визначення оподатковуваного прибутку, і ті, що фінансуються за рахунок прибутку, визначається законодавством про оподаткуван­ня прибутку.

же здійснюватися оплата праці у вигляді премій і допомог (внут­рішні грошові потоки).

Тимчасово вільна частина чистого прибутку може бути розмі­щена на фінансовому ринку через фондову біржу чи фінансових посередників або на основі прямих зв'язків з емітентами (вихідні грошові потоки). За результатами такого розміщення можуть бути отримані доходи від фінансової діяльності (вхідні потоки).

Звичайно, представлена схема фінансової діяльності і грошо­вих потоків підприємств, яка відображає умовно виділений поча­тковий виробничий цикл, є певною мірою абстракцією. У реаль­ній дійсності всі фінансові операції — і формування фінансових ресурсів, і проведення витрат, і отримання доходів — здійснюю­ться паралельно, що і визначає складність управління фінансами підприємств. Разом з тим ця схема дає змогу визначити і показа­ти організацію, характер і складові фінансової діяльності підпри­ємств, кругообіг їх фінансових ресурсів, взаємозв'язок з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, сферами і ланками фі­нансової системи.

Функціонування фінансів підприємств характеризується пев­ними фінансовими категоріями. Такими категоріями, як це видно із наведеної схеми 13, є: фінансові ресурси, витрати, доходи, фі­нансові результати.

Фінансові ресурси — це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства. Вони характеризують фінан­совий потенціал, тобто можливості підприємства у проведенні витрат з метою отримання доходу. Фінансові ресурси поряд з трудовими і матеріальними ресурсами є важливою складовою ресурсної забезпеченості підприємств.

Фінансові ресурси класифікуються за такими ознаками: за кругообігом; за використанням; за правом власності (схема 14).

За кругообігом розрізняють початкові фінансові ресурси, тоб­то ті, з якими підприємство починає свою діяльність і які концен­труються у статутному фонді, і прирощені — отримані підприєм­ством у результаті його діяльності у формі чистого доходу — прибутку.

За характером використання виділяють матеріалізовані фі­нансові ресурси — вкладені в основні засоби, які постійно забез­печують виробничий процес, і ті, що перебувають в обігу, обслу­говуючи окремий виробничий цикл — оборотні кошти. Оскільки основні засоби постійно зношуються, то для їх оновлення вста­новлені амортизаційні відрахування, що є формою цільових фі­нансових ресурсів.

 

Схема 14