Класифікація та склад фінансових ресурсів підприємств

За правом власності фінансові ресурси поділяють на власні кошти підприємницької структури (залежно від форми власності це приватний, пайовий чи акціонерний капітал), надані безоплат­но державою з бюджету чи фондів цільового призначення або корпоративними формуваннями з централізованих фондів та по­зичені — отримані кредити.

Конкретними видами фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємств, є: амортизаційні відрахування, оборотні кошти, прибуток, бюджетні асигнування, надходження з цільових фондів, надходження з централізованих корпоратив­них фондів, кредити. Водночас треба зазначити, що прибуток, бюджетні асигнування, надходження з цільових і корпоратив­них фондів — це не стільки ресурси, скільки джерела їх форму­вання. Вони можуть бути спрямовані як на забезпечення потреб виробництва, так і на невиробничі потреби. Так, наприклад, прибуток може бути капіталізованим (поповнення статутного фонду) або витраченим на фінансування соціальних витрат чи на виплату премій.

Витрати і доходи як фінансові категорії тісно взаємозв'язані між собою. Витрати підприємства відбивають у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах вартісну оцінку госпо­дарської діяльності (підготовка, організація, здійснення виро­бництва та реалізація продукції, робіт, послуг), фінансової і соціальної діяльності. Доходи — це загальна сума надходжень, отриманих від цих видів діяльності у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах.

Визначення доходів і витрат має два аспекти — фінансовий і податковий. З погляду фінансової діяльності до них належать усі реально отримані доходи і здійснені витрати. Що стосується оподаткування прибутку, то мають бути чітко регламентовані валові доходи і валові витрати з метою визначення об'єкта опо­даткування. Мета такого регламентування полягає насамперед у розмежуванні здійснених затрат між валовими витратами (собі­вартістю) і прибутком, адже так чи інакше всі отримані доходи будуть витрачені. Якщо не обмежувати віднесення затрат на ва-;

лові витрати, то прибуток, як облікова величина, може взагалі зникнути.

Витрати підприємства розглядаються за такими ознаками:

напрямами і джерелами фінансування, характером, списання.

За напрямами фінансування виділяють витрати на:

— виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг);

— відтворення основних засобів;

— операційні заходи;

— соціальні цілі.

За джерелами фінансування витрати поділяютьсяна:

— забезпечені власними фінансовими ресурсами;

— покриті залученими позичковими коштами;

— здійснені за рахунок наданих коштів.

За характером списання розрізняють витрати, що відшкодо­вуються за рахунок валових витрат (собівартості) чи прибутку. До валових витрат належать ті витрати підприємства, без яких процес виробництва і реалізації просто неможливий або дуже ускладнений. За рахунок прибутку здійснюються витрати, які сприяють діяльності й розвитку підприємства.

Доходи є об'єктом розподільних відносин. Вони поділяються на чотири групи:

— від виробничої діяльності;

— від реалізації майна;

—від фінансової діяльності;

— від перерозподілу через фінансову систему.

Основою формування доходів у суспільстві є доходи пер­шої групи. Решта доходів так чи інакше відображають їх пе­рерозподіл.

Формування доходів відбувається на основі двосторонніх від­носин між різними суб'єктами, які характеризують рух грошових потоків від одного з них до іншого. Реальність доходів визначає­ться рівнем цін на товари (роботи, послуги), який установлюється на ринку. Тому при виникненні так званого «перекосу» цін необ­хідний механізм регулювання доходів (наприклад, податок на надприбуток або бюджетні субсидії).

Фінансові результати — це зіставлення регламентова­них податковим законодавством валових доходів і валових витрат. Перевищення валових доходів над валовими ви­тратами становить прибуток, зворотне явище характе­ризує збиток. Прибуток є метою підприємницької діяльності й водночас джерелом витрат на розвиток виробництва. Це од­на з основних фінансових категорій ринкової економіки. У прибутку, як кінцевому результаті, концентруються фінансові інтереси всіх суб'єктів підприємницької діяльності. Прибуток і його рівень характеризує ефективність виробництва, збиток свідчить про неефективне господарювання. Прибуток означає примноження фінансових ресурсів, збиток — їх втрати. Якщо збитки мають постійний характер, то, врешті-решт, будуть втрачені всі фінансові ресурси.