Травми тканин статевого апарату

Травматичні ушкодження промежин, статевих губ, піхви та шийки матки під час родів виникають в усіх видів самок.

Причини. Рани промежини і статевих органів, зав­дані кінцівками плода або інструментами, виникають внаслідок ушкодження під час подання родової допомо­ги. Прикладання надмірної фізичної сили при виведенні плода з родових шляхів супроводиться надривами і роз­ривами тканин статевих губ, піхви або шийки матки, особливо в місцях застарілих звужень та рубцевих стя­гувань.

Симптоми. Із статевих органів виділяється кров. Оглядом і вагінальним дослідженням виявляють місця, величину і характер розривів м'яких тканин. Рана вуль-ви і промежини має нерівні краї з наявністю згустків кро­ві. Якщо рана ускладнена інфекцією, то спостерігається опухання статевих губ, промежини, стегон і молочної за­лози. Рана піхви буває поверхневою і проникною. Остан­ня рана є дуже небезпечною. Дорсальний розрив стінки піхви супроводиться випаданням петель кишок і саль­ника. Така травма на вентральній стінці призводить до випадання сечового міхура, сепсису і загибелі тварин.

Лікування. Хвору корову фіксують у станку і припиняють кровотечу. Хвіст підв'язують тасьмою до шиї тварини. Корінь хвоста, промежину і вульву обми­вають теплою водою з милом і насухо витирають. По­тім рану і прилеглі тканини обробляють розчином фурациліну 1:5000, калію перманганату або етакридину лактату 1: 1000. З рани видаляють згустки крові, мерт­ві тканини та сторонні предмети.

На поверхневу і чисту рану вульви і промежини на­кладають вузлуватий шов з кетгуту (шовку) № 3—4 після припудрювання травми порошком пеніциліну, стрептоциду і трициліну.

Болючу і забруднену рану знеболюють інфільтрацій­ною або крижовою анестезією. Після видалення сторонніх тіл на рану наносять емульсію стрептоциду, синтомі­цину, мазь Вишневського, йодоформений ефір 1: 10, стрептоцид або антибіотики.

При великих розривах тканин, коли рану зашити не можна, автор застосував пантенол — антисептичну ріди­ну в аерозольній упаковці (100 г рідини містить 4,2 - 5 г декспантенолу). Рани обробляли двічі на день пантенолом. Препарат наносили на відстані 10 см від поверхні рани, де утворювалась досить стійка піна. Рани вульви добре загоювались.

При ранах піхви затриманий послід відокремлюють. Якщо є випадання внутрішніх органів через проникну рану піхви, то їх треба вправити на місце і накласти шов. Щоб запобігти ускладненням, здійснюють антибіотикотерапію. Поліпшують умови годівлі і догляду.

ЗАТРИМАННЯ ПОСЛІДУ

Рідше трапляється після аборту. На строк виділення посліду частково впливає будова пла­центи. У кобили і свині внаслідок слабкого зв'язку вор­синок хоріона з криптами матки послід легко відділяє­ться. У жуйних тварин через глибокий зв'язок деревовидно розгалужених ворсинок хоріона затримання посліду буває частіше, ніж в інших тварин. У м'ясоїдних тварин і приматів ворсинки хоріона зазнають ферментативного розплавлення, тому всі вони одночасно від­падають.

При нормальних родах послід відокремлюється у ко­рів, овець і кіз через 6 год, кобил — через 30 хв, свиней і собак — через 3 год. Якщо послід залишається у матці довше зазначеного строку, виникає захворювання — затримання посліду (переважно у корів і рідше в інших видів тварин). Інколи воно зумовлює неплідність і гіпогалактію у корів.

Причини. Недостатні скорочення м'язів матки під час післяродових потуг та різні спайки частин дитячої плаценти з материнською. Спайки виникають у матці через запальні процеси, які розвиваються при вагітності. Затримання посліду можливе і при поганих умовах утримання вагітних самок, особливо в зимово-весняний період, коли їх не прогулюють через непогоду.

Розвитку захворювання сприяють також недостатня годівля, ожиріння, гіповітамінози, виснаження, нестача мінеральних речовин та мікроелементів у раціонах ва­гітних. Іноді до несвоєчасного виділення плодових обо­лонок призводять пропасний стан, порушення іннервації матки, міометрити, передчасне закриття шийки матки.

Слабкі перейми та потуги або повна відсутність їх можуть сприяти виникненню і розвиткові захворювання. Затримання посліду може бути при сильному розтягнен­ні м'язів матки, що спостерігається при багатоплідності у самок, які народжують вперше, великих плодах, во­дянках навколоплідних оболонок. Причиною затримання посліду у корів є набряк тканин, який супроводиться защемленням ворсин хоріона у криптах карункулів. За­тримання посліду може бути зумовлене захворюванням на бруцельоз, а також внаслідок абортів, ендометритів, слабких скорочень м'язів черевного преса; можливе пов­не і часткове затримання.

Симптоми. При неповному затриманні посліду із зовнішніх статевих органів звисає значна частина плід­них оболонок. Іноді послід опускається до рівня скакаль­ного суглоба, а часом досягає підлоги. Рідко при повно­му затриманні частини плодових оболонок не виходять, за межі зовнішніх статевих органів. Випалі частини по­сліду внаслідок впливу мікробів та інших факторів на­вколишнього середовища починають швидко розклада­тись, особливо у теплий період року. На початку його розкладу від корови чутно неприємний, гнилісний за­пах. У змертвілих тканинах плідних оболонок, що роз­кладаються, утворюються токсичні речовини. Всмокту­ючись у кров, вони зумовлюють інтоксикацію організму. У хворої тварини підвищується температура тіла, погір­шується апетит, зменшується молокоутворення,  рідше виникає профузний пронос. Міометра матки стає ато­нічною, через що затримується її інволюція.