Вади розвитку дійкового каналу

Звуження дійкового каналу (важке видоювання).

Етіологія. Звуження дійкового каналу виникають внаслідок уродженої чи набутої гіпертрофії сфінктера дійкового каналу, переродження його м'язів внаслідок запаль­них процесів, рубцевих стягувань після поранень. Сприяє цьому доїння "щипком". Часто звуження дійкового каналу буває наслідком нашарування зроговілих клітин (гі-терксратоз) на складки розетки дійкового каналу (А. А. Осетров).

Клінічні ознаки. При доїнні виділяється тонка цівка молока. Машинне доїння та-•:;гх корів неможливе, а при ручному доводиться затрачати багато зусиль та часу. При дьому часто травмується слизова оболонка цистерни з подальшим розвитком запаль­ного процесу чи розростанням гранулом на місці надривів. У ділянці сфінктера дійки вдається промацати потовщення чи рубець. Таких корів часто повністю не видоюють, д;о сприяє розвитку маститу.

Лікування: необхідно розслабити тонус сфінктера дійки чи розтягнути рубець. До-'р: наслідки тут дає насильне розширення дійкового каналу бужами А. А. Осетрова, г:зного діаметру, коли в дійковий канал вводять змазані вазеліном металеві, скляні чи пластмасові бужі, починаючи з найменшого - на 2-3 хв., тоді більший, ще більший і т д.. усі 8 номерів. Останній буж залишають у каналі на 20-30 хв., після чого його ви­ймають і доять корову. Залишати буж на довше не рекомендується, оскільки це може ъ нкликати параліч сфінктера чи некроз слизової оболонки дійки. При потребі бужі '••їожна застосовувати повторно через 4-5 днів.

Якщо звуження дійкового каналу викликане рубцевими стягуваннями, то іноді -даються до кривавого його розширення за способом Рощенка (обмивають дійку, обсушують її верхівку і фіксують пальцями лівої руки; правою рукою вводять у дійко-вий канал на 1-1,5 см тупоголовий двосічний ланцет, виймають його і вводять вдруге під кутом 90° до попереднього розрізу). Після операції у дійку вставляють постійний катетер, виготовлений власноруч, із поліетиленової трубочки, рясно змащений син­томіциновою емульсією, який виймають після повного загоєння дійкового каналу або після релаксації тварини і знеболення молочної залози. Корову доять через кожних 2-3 години впродовж З-х-7-ми днів, а тоді переходять на звичайний режим доїння. Роблять і теплі (40-^5 °С) содові ванночки, 7-8 днів поспіль.

  Зарощення дійкового каналу виникає як наслідок розростання стінок сфінктера дійки після запальних та посттравматичних рубців, появи новоутворень на верхівці дійки. Воно супроводжується збільшенням дійки, розростанням сполучної тканини чи новоутворень.

Клінічні ознаки. Дійка збільшується, на місці дійкового каналу іноді виявляють тоненьку норицю, крізь яку з трудом виділяється молоко. Частка вим'я із зарощсним дійковим каналом поступово запустіває і атрофується.

Лікування: відновити дійковий канал за допомогою бужів, в крайньому випад­ку- кривавим способом. Іноді вдаються до ампутації верхівки дійки з подальшим перетисканням цистерни на час між доїннями за допомогою гумових кілець.

У тих випадках, коли дійковий канал заріс повністю, його можна створити штучно шляхом проколювання дійки в центрі верхівки аж до з'єднання з дійковою цистерною, з подальшим розширенням створеного каналу за допомогою молочного катетера, роз­ширювача дійки чи ковпачкового ножа. Щоб уникнути зарощування каналу, в його отвір вводять на 48-60 годин шовкову турунду, просочену рідкою маззю Вишнсвсько-го з додаванням натрію цитрату. Замість турунди можна вставляти в утворений канал

хлорвінілову чи поліетиленову трубку.

Звуження порожнини молоч­ної цистерни. Причини - ті ж, а також новоутворення у молочній цистерні, що зменшує її порожни­ну. При загальному звуженні ви­являють ущільнення по всій до­вжині дійки; дійка стає твердою, ввести в неї катетер важко, молоко легко видоюється з цистерни, але наповнюється молоком вона дуже повільно. При місцевому звужен­ні дійкової цистерни, що буває - найчастіше біля основи дійки, виявляють обмежені потовщення на рівні циркулярної складки сли-

 

Рис. 148. Схема вирізання ковпачковим ножем сполучнотканинного розростання у цистерні дійки:

1 - ніж у закритому стані; 2 - ніж, введений у дійку.

зової оболонки. Якщо запальний процес у цистерні виникає в сухостійний період, то після отелення може виявитися заросла цистерна,

Лікування при загальному звуженні цистерни, як правило, неефективне, тому краще запустити цю частку вим'я.

При обмеженому звуженні молочної цистерни можна застосувати хірургічне видалення розрослої сполучної тканини з використанням ковпачкового ножа. При цьому дійкову цистерну нижче місця зву­ження промивають декілька разів розчина­ми антисептиків, роблять місцеву інфіль­траційну анестезію навколо основи дійки, вводять у дійковий канал закритий ко ві тач­ковий ніж, просувають його вище місця зрощення, розкривають, опускають рухо­му частину нижче місця зрощення і, дещо стискаючи дійку пальцями, підводять рі­жучу його частину до трубки. Повертаючи ніж декілька разів вправо і вліво, вирізають розрослу тканину і відновлюють просвіт лійкового каналу

Функціональні розлади вим'я

Лакторея (іпсопііпепиа Іасііх) - мимовільне витікання молока є ознакою атрофії, слабкості чи паралічу сфінктера дійки на ґрунті травм, запалень, рубцевих переро­джень чи новоутворень у лійковому каналі. У окремих корів лакторея буває зв'язаною із статевим циклом чи певним сезоном року.

Симптоми. Мимовільне виділення молока (краплями чи цівками) при наближенні часу доїння, при поверненні з пасовища. Іноді молоко починає витікати при підго­товці вим'я до доїння. При доїнні таких корів молоко мимовільно витікає з цистерни широким струмком.

Прогноз - при зниженні тонусу сфінктера - сприятливий, при паралічах, рубцях та новоутвореннях - сумнівний.

Лікування: консервативне - масаж верхівки дійки пучками пальців по 10-15 хв. щодня після доїння; змазування сфінктера дійки 1-2 %-ю йодною маззю; формування на верхівці дійки колоїдного ковпачка (витерту насухо після доїння верхівку дійки вмакають на 1 сек. в еластичний колодій), що перешкоджає виділенню молока і тоні­зує сфінктер. Можна одягати на кінчик дійки гумове кільце (рис. 149).

Рис. 149. Прийоми усунення лактореї:

А- масаж сфінктера дійки; Б- накладання кисетного шва; В- гумове кільце; Г - гумове кільце одіте на дійку.

Оперативне ліку­вання - застосування так званої заволо­ки - проведення під шкірою дійки навко­ло дійкового каналу зволоженої 5 %~им розчином йоду ліга­тури, вставивши пе­ред затягуванням ки­сетного вузла в дійко-вий канал молочний катетер. Через 9-10 діб лігатури зніма­ють. Можна вводити

у кількох точках навколо дійкового каналу по 0,1 мл дондрену (суміш гранугенону із розчиненими в олії ароматичними сполуками). Це сприяє виникненню асептичного запалення і утворенню рубця.

Дрібним тваринам вводять ефедрин всередину два — три рази на добу. При наявності новоутворень - їх видаляють.

Молочні камені. Іноді, внаслідок розладів загального обміну речовин, недодо-ювання корів, катару молочних ходів, відкладання солей фосфору чи обвапніння пластівців казеїну в них утворюються молочні камені, які або випадають у цистерну і виділяються з молоком у вигляді піску, або ж збільшуються до розміру горошини.

Клінічні ознаки. В перших порціях молока виявляють "молочний пісок", у дійці про­мацуються рухливі щільні утворення, які періодично обумовлюють важке видоювання. Лікування: дрібні камені можна видавити через дійковий канал. Пухкі камені-роздробити катетером або вливанням у цистерну теплого 1 %-го розчину поташу з наступним введенням у дійку олії чи вазелінового масла. Великі камені - видалити через розріз цистерни з подальшим накладанням на рану швів і укріпленням у каналі молочного катетера.

Затримання молока. Спостерігається у деяких корів і кіз на грунті гальмування рефлексу молоковіддачі (виділення гіпофізом окситоцину) і, навпаки, виділення над-нирниками адреналіну, що звужує судини й альвеоли і молоко не скидається з альве­ол. Подібне трапляється при відлученні телят, зміні доярки, невмілому доїнні, грубій поведінці з твариною. Іноді воно реєструється при запаленнях геніталій, охоті.

Клінічні ознаки - немає молока в молочній цистерні, різке зниження надою при відсутності ураження залози.

Дифереиційний діагноз — виключити агалактію, гіпогалактію. Лікування: необхідно усунути причину, що обумовила затримання молока; до­тримуватися правил підготовки доїльної апаратури до доїння та технології доїння з обов'язковим підготовчим та додатковим масажем; обходження з тваринами під час лоїння повинно бути спокійним, лагідним. Для стимулювання молоковіддачі можна звести тварині окситоцин. Окремі автори радять застосовувати заспокійливі препара­ти та нагнітання повітря у піхву. Обов'язковим елементом профілактики є санітарно-просвітня робота.

Самовидоювання — ця вада полягає у висмоктуванні молока з свого вим'я чи вим'я інших корів. Відучити корову від цієї вади неможливо, тому її коротко прив'я­зують у стійлі, при випасанні одягають намордник з колючками. Таких корів звичай­но вибраковують.

 

Питання для самоконтролю

1.Які знаєте аномалії розвитку та хвороби молочної залози?

2.Згадайте основні особливості будови вим'я у корів.

3.Які причини виникнення маститу?

4.Назвіть класифікацію маститів.

5.Згадайте патогенез маститу.

6.Назвіть симптоми серозного маститу.

7.Назвіть симптоми катарального маститу.

8.Назвіть симптоми фібринозного маститу.

9.Назвіть симптоми геморагічного маститу.

10.Назвіть симптоми гнійного маститу.

11.Назвіть специфічні мастити.

12.Які існують лабораторні методи діагностики прихованих маститів?

13.Особливості стіотропної терапії при маститах.

14.Особливості патогенетичної терапії при маститах.

15.Хвороби шкіри вим'я - види, етіологія, симптоми, лікування.

16.Функціональні розлади вим'я - види, етіологія, симптоми, лікування.

17.Мастити у кобил - види, етіологія, симптоми, лікування.

18.Мастити у овець - види, етіологія, симптоми, лікування.

19.Мастити у свиней - види, етіологія, симптоми, лікування.

20.Синдром мастит - метрит — агалактія у свиней - клінічні ознаки, лікування.

 

Перелік рекомендованої літератури, що сприяє вивченню дисципліни „Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин”.

 

Акушерство, гинекология й искусственное осеменение сельскохозяйственных животных / Й. А. Бочаров, А. В. Бесхлебнов, Й. Ф. Заянчковский й др. - Л.: Колос,

1967.-245с.

Андрологическая диспансеризация быков-производителей: Рекомендації й / МСХ РСФСР. -М: Россельхозиздат, 1984. -46 с.

АнтонюкВ. С. Биотехнические основы повышения еффективности оплодотворения сельскохозяйственных животных. -Минск: Ураджай, 1988. - 198 с.

Валюшкии С. Д. Акушерско-гинекологичсская диспансеризация коров й тслок. -Минск: Ураджай, 1987. - 128 с.

Валюшкии С, Д., Медеедев Г. Ф. Акушерство, гинекология й биотехника размножения животных. Мн.: Ураджай, 1997. - 718.

Ветеринарнеє акушерство, гинекология й биотехника размножения / А. П. Студенцов, В. С. Шипилов, В. Я. Никитин, М. Г. Миролюбов, Л. Г Субботшиц О. Н. Преображенский, В. В. Храмцов / Под ред. В. Я. Никитина й М. Г. Миролгобова. - 7-е изд., перераб. й доп. М.: Колос, 2000. - 495 с.

Воронин Й. Й. Болезни бьїков-производителей. - К.: Урожай, 1979. - 120 с. ВоскобошшковВ. М. Маститы коров. -Минск: Ураджай, 1981. - 135 с.

Воспроизведепие стада в промьішленном скотоводстве / Ф. Й. Осташко. В. А. Чирков, А. Д. Бугров й др. / Под ред. Ф. Й. Осташко. - К.: Урожай, 1982. - 168 с.

Герасименко В. Г. Биотсхнология: Учеб. пособие. - К.: Вища шк,, 1986. - 343 с.

ГончаровВ. П., КарповВ. А. Справочник по акушерству й гинекологии животньїх. -М.: Россельхозиздат, 1985. -255 с.

Гончаров В. П., Карпов В. А., Якимчук С. Л. Профилактика й лечение маститов у животньїх. - М.: Россельхозиздат, 1980. - 174 с.

Гончаров В. П., Черепахин Д. А. Акушерство, гинекология й биотехника размножения животных, - М.: Колос, 2004. - 328 с.

Гршорьева Т. Е. Лечение й профилактика зндометритов у коров. - М.: Росагро-промиздат, 1988. - 63 с.

Гришко Д. С Лекції з ветеринарного акушерства.- Харків. - Прапор. 2003. -400с.

Диспансеризація великої рогатої худоби: Рекомендації // Мінагропромполітики України. Держ. департамент вет. медицини; Розробники: В. І. Левченко, І. П. Кондрахін, Г Г. Харута та ін. - К., 1997. - 67 с.

Довідник по штучному осіменінню сільськогосподарських тварин. - К.: Урожай, 1971.-121 с.

Жмурко Т. В., Бриль В. С, Ковінько М. Р. Профілактика маститів у корів на промислових комплексах. - К.: Урожай, 1981. - 88 с.

Журавель М П., Давидепко В. М. Технологія відтворення сільськогосподарських тварин, - К.: Слово - 336 с.

Заянчковский Й. Ф. Профилактика й лечение акушерско-гинекологических заболеваний у коров. -Уфа: Башкир, кн. изд-во, 1982. - 229 с.

Заянчковский Й. Ф., Смирнов Й. В. Практикум по искусственному оссменению сельскохозяйственньгх животных. - М.; Колос, 1975. - 272 с.

Зверева Г. В., Хомин С. П. Гинекологические болезни коров. - К.: Урожай, 1976. -152с.

Ивашура А. Й. Маститы коров. - М.: Колос, 1972. - 186 с.

Ильинскіш Е, В. Физиология размножения й предупреждение бесплодия крупного рогатого скота. - Краснодар: Кн. изд-во, 1972. - 224 с.

Инструкция по трансплантации змбрионов крупного рогатого скота // Госагропром СССР, ВАСХНИЛ, ВНПО по штемделу в животноводстве. - М., 1987. - 91 с.

Карпов В. А. Акушерство мелких животньїх.- М.: Россельхозиздат. - 1984. -240 с.

Карташова В. М, Ивашура А. С, Маститы коров. - М.: Агропромиздат, 1988. -256с.

Квасищкий А. В. Искусственное осеменение свиней. - К.: Урожай, 1983, - 188 с. Косєико М. В. Диспансеризация в системе профилактики бесплодия й контроля воспроизводитсльной функции крупного рогатого скота. - К.: Урожай, 1989. - 248 с.

Косенко М. В., Чухрій Б. М., Чайковська О. І. Відтворення молочного поголів'я. -Львів.: Українські технології. - 2005. - 228 с.